Ухвала №3153 від 01/28/2010

УКРАЇНА
ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА

16-та сесія 5-го скликання

УХВАЛА № 3153

від 01/28/2010

Про Статут територіальної громади м.Львова

Ухвала не набрала чинності у зв'язку з відмовою у державній реєстрації
Статуту територіальної громади м. Львова
(накази Львівського міського управління юстиції від 02.07.2010 № 50-р та
від 09.01.2014 № 3-р)

Розглянувши пропозиції, розроблені робочою групою з підготовки Статуту територіальної громади м.Львова, утвореної відповідно до розпорядження міського голови від 04.09.2007 № 408, враховуючи результати проведення громадських слухань, керуючись ст.19, п.48 ч.1 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“ міська рада ухвалила:
1. Внести зміни до ухвали міської ради від 28.03.2002 № 1649 “Про затвердження Статуту територіальної громади міста Львова“, виклавши додаток у новій редакції згідно з додатком.
2. Департаменту “Адміністрація міського голови“ оприлюднити цю ухвалу у засобах масової інформації.
Відповідальний: директор департаменту
“Адміністрація міського голови“.
3. Управлінню “Секретаріат ради“ здійснити необхідні організаційно-правові заходи для реєстрації нової редакції Статуту територіальної громади м.Львова у Львівському міському управлінні юстиції.
Відповідальний: начальник управління
“Секретаріат ради“.
4. Юридичному управлінню забезпечити розробку та подати на розгляд міської ради відповідні рішення щодо реалізації положень нової редакції Статуту територіальної громади м.Львова.
Відповідальний: начальник юридичного
управління.
5. Контроль за виконанням ухвали покласти на секретаря ради.

Міський голова А.Садовий

Додаток
до ухвали міської ради
від __________№_____

“Додаток
Затверджено
ухвалою міської ради
від 28.03.2002 № 1649

СТАТУТ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
МІСТА ЛЬВОВА

ЗМІСТ
ПРЕАМБУЛА	3
РОЗДІЛ І Загальні положення	3
РОЗДІЛ ІІ Місцеве самоврядування в місті Львові	8
РОЗДІЛ ІІІ Територіальна основа організації та діяльності громади Львова	11
РОЗДІЛ ІV Участь членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування	12
РОЗДІЛ V Органи та посадові особи місцевого самоврядування в місті Львові	18
РОЗДІЛ VI Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування	25
РОЗДІЛ VII Відкритість в діяльності органів місцевого самоврядування Львова	32
РОЗДІЛ VIII Охорона культурної спадщини міста Львова	34
РОЗДІЛ IX Відносини територіальної громади міста Львова з іншими суб’єктами	38
РОЗДІЛ Х Гарантії місцевого самоврядування	40
РОЗДІЛ XI Заключні положення	43
Додаток 1 Описи Герба та Великого Герба м.Львова і хоругви	45
Додаток 2 Положення про загальні збори громадян у м.Львові	49
Додаток 3 Положення про місцеві ініціативи у м.Львові	55
Додаток 4 Положення про громадські слухання у м.Львові	66
Додаток 5 Положення про звітування міського голови, виконавчих органів, постійних комісій та депутатів міської ради (депутатських фракцій, груп)	80
Додаток 6 Межі історичного ареалу та зон регулювання забудови м.Львова	85

ПРЕАМБУЛА

Львівська міська рада як представницький орган місцевого самоврядування, виражаючи волю і інтереси територіальної громади м.Львова, усвідомлюючи свою відповідальність за соціально-економічний та культурний розвиток міста, прагнучи створення гідних умов життя в місті, дотримання прав і свобод громадян, поваги до честі та гідності львів’ян, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди та забезпечення соціальної стабільності у місті, керуючись положеннями Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Загальної декларації прав людини, Європейської Хартії про місцеве самоврядування, Європейської Хартії міст та іншими нормативно-правовими актами і загальновизнаними міжнародно-правовими стандартами щодо місцевого самоврядування, враховуючи вікові національно-культурні та соціально-економічні традиції місцевого самоврядування у м.Львові, приймає Статут територіальної громади міста Львова.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Правова основа Статуту

1. Статут територіальної громади міста Львова (надалі – Статут) є основним нормативно-правовим актом територіальної громади, визначає правові, організаційні і фінансові засади здійснення місцевого самоврядування у м.Львові, а також статус територіальної громади міста і її членів, особливості територіального устрою міста, принципи участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування.
2. Статут має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування у м.Львові. Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування у м.Львові повинні видаватись на основі положень цього Статуту та не суперечити їм.
3. Предметом правового регулювання Статуту є:
3.1. Права та обов'язки членів територіальної громади, посадових осіб місцевого самоврядування.
3.2. Форми участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення.
3.3. Принципи, на яких базується діяльність територіальної громади в майновій та фінансовій сферах, механізми та порядок реалізації органами місцевого самоврядування гарантованого Конституцією та законами України права комунальної власності.
3.4. Порядок здійснення контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування, застосування інших механізмів їх відповідальності перед територіальною громадою.

Стаття 2. Загальна характеристика міста

1. Місто Львів розташоване у верхів‘ях річки Полтва, притоки річки Західний Буг, на пограниччі трьох географічних країв – Поділля, Розточчя та Волині, кожному з яких притаманні своєрідні риси.
Географічні координати міста – 49 51 північної широти та 24 02 східної довготи. Найвища точка біля м.Львова – Чортівська скеля у Винниках (418 м над рівнем моря), а у самому місті – гора Високий Замок (413 м над рівнем моря). Найнижча точка у місті – 245 м над рівнем моря.
Розташування м.Львова на лінії головного європейського вододілу, його однакова відстань у 600 км від Балтійського та Чорного морів та відсутність великої ріки визначають континентальне положення міста.
2. Місто Львів згідно з адміністративно-територіальним поділом України належить до Львівської області, має статус міста обласного значення і є обласним центром.

Стаття 3. Історична довідка

Місто засноване королем Галицько-Волинської держави Данилом і назване ім'ям його сина Лева. Перша письмова згадка про м.Львів у Галицько-Волинському літописі датована 1256 роком.
Завдяки вдалому географічному розташуванню протягом своєї історії місто завжди перебувало на чільних позиціях у Європі незалежно від того, у складі яких держав воно перебувало. Сюди на запрошення Данила, Лева і їх нащадків з'їжджаються німці, вірмени, угорці, сарацини, євреї, чехи й представники інших національностей, засновують власні громади, будують святині.
У кінці 13 століття м.Львів отримало Магдебурзьке право.
У 1356 році м.Львову було повторно надано магдебурзьке право, місто перетворилося на один з провідних європейських центрів розвитку ремесел й торгівлі, зокрема зі Сходом. Місто карбує власну монету. Тут діють три єпископства: православне, католицьке й вірменське.
Протягом 1387-1772 років м.Львів перебувало у складі Речі Посполитої. У м.Львові виникло перше в Україні братство, статут якого 1586 року підтвердив патріарх, а за кілька років воно отримало право ставропігії (церковної автономії). Братство заснувало власні школу, шпиталь, друкарню, стало загальноукраїнським центром освіти, науки й культури. Тут працювали А.Еласонський, П.Беринда, навчалися брати Зизанії, Петро Могила. Католики пишалися заснованою на початку 17 століття Єзуїтською колегією, у якій викладав Б.Гербест, вчилися відомі діячі, у тому числі й українці - гетьман Б.Хмельницький, славний мандрівник В.Григорович-Барський. Вірмени м.Львова по праву гордилися першим писемним зводом законів, власною академією і банком.
У 16-17 століттях – м.Львів - найбільше місто України, удвічі більше за м.Київ. У цей період у м.Львові з'явилася перша в Україні друкована книга – “Апостол“ І.Федорова (1574 рік), пошта (1629 рік) та один з найстаріших університетів у Центрально-Східній Європі (1661 рік). Італійські та інші зодчі створили шедеври архітектури - Успенську церкву й вежу Корнякта, монастирі Бернадинів, Єзуїтів і Кармеліток, ансамбль площі Ринок.
З 1772 року по 1918 рік м.Львів входило до складу Австрійської (пізніше Австро-Угорської) імперії. Місто стало політичним і адміністративним центром провінції, яка офіційно називалася Королівство Галичини й Володимирії. Тут діяв Галицький сейм. Львів перетворився на великий осередок культурного життя українців, поляків, вірмен, євреїв, австрійців, датчан, французів. Місто стало епіцентром взаємодії культур Сходу і Заходу.
У цей період у м.Львові збудували два театри європейського значення: Скарбківський (тепер - Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької) і Великий (тепер - Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької), реорганізували університет, заснували Політехніку, консерваторію. Розвивалася видавнича справа, зокрема у 1776 році побачила світ перша в Україні газета - "Gazette de Leopol". У м.Львові народжувалися технічні й наукові винаходи, впроваджувалися передові технології. Саме тут вперше у світі було запущено повітряну кулю на рідкому паливі (1784 рік) та винайдено гасову лампу (1853 рік). Також у цей період у місті було відкрите залізничне сполучення (1861 рік), з'явився міський телефон (1884 рік), почала діяти лінія електричного трамвая (1894 рік), впроваджено електричне освітлення вулиць (1900 рік).
У 1870 році у м.Львові було запроваджено місцеве самоврядування, закріплене у статуті міста.
Для українців м.Львів стало центром культурного, економічного, наукового й політичного життя. Тут у 1848 році вийшла перша газета українською мовою "Зоря Галицька", діяли українські товариства "Просвіта", Наукове товариство ім.Шевченка, "Сільський Господар", банк "Дністер". Тут жили й творили видатні українці І.Франко, М.Грушевський, С.Крушельницька, Л.Курбас, поляки С.Ґощинський, А.Ґроттгер, К.Шайноха, А.Фредро, євреї М.Балабан, Ш.Алейхем, австрійці Й.Лізганігг, Ф.-К.Моцарт, А.Шімзер, француз А.М.Пер'є, голландець Я. де Вітте, італієць П.Філіппі та багато інших.
У 1918 році м.Львів було проголошене столицею Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Під час німецької окупації (1941-1944 років) 30 червня 1941 року у будинку наукового товариства "Просвіта" у м.Львові було проголошено Акт відновлення Української Держави.
З 1939 до 1991 років місто перебувало у складі УРСР. Місто стало осередком підпільної боротьби, виник рух дисидентів (активісти руху В.Чорновіл, брати Горині, подружжя Калинців). Разом з тим саме у цей час у місті виникло багато наукових і технічних підприємств. Львівський автобусний завод у 1951 році випустив перші в Україні автобуси, з'явилися тролейбуси. У 60-70-х роках у м.Львові виробляли кращі у СРСР пиво, цукерки, телевізори ("Електрон"). У 1971 році засновано перший в Україні музей під відкритим небом "Шевченківський гай", у якому є шість старовинних церков. Такої кількості культових споруд немає у жодному музеї світу. У 1981 році у м.Львові було засновано "Арсенал" - перший в Україні музей зброї.
На цей час у Львові функціонує понад 60 музеїв і 100 храмів різних конфесій.
Львів постійно був центром українського національно-визвольного руху, що відіграло важливу роль у проголошенні державної незалежності України. 17 вересня 1989 року у м.Львові відбулася стотисячна демонстрація за відродження української незалежності і Української греко-католицької Церкви. З квітня 1990 року над львівською Ратушею замайорів синьо-жовтий прапор. Львів першим в Україні відновив давній міський герб, затвердив міську хоругву.
У 1998 році ансамбль історичного центру м.Львова і Собор святого Юра були визнані ЮНЕСКО об'єктами світової культурної спадщини.
27 червня 2001 року у м.Львові відбулася акція за участі найбільшої кількості людей в історії України: на Літургії у візантійському обряді, яку відслужив Папа Римський Іван Павло II на львівському іподромі були присутні близько півтора мільйона осіб.

Стаття 4. Територіальна громада м.Львова

1. Територіальну громаду м.Львова складають мешканці міста – львів‘яни, які об’єднані проживанням в адміністративних межах м.Львова.
Члени територіальної громади м.Львова – це львів’яни, які зареєстровані у відповідних органах влади як постійні мешканці міста.
2. Територіальна громада м.Львова є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень.
3. Територіальна громада м.Львова здійснює місцеве самоврядування як безпосередньо, так і через Львівську міську раду, її виконавчі органи та посадових осіб, а також через Львівську обласну раду, яка представляє спільні інтереси всіх сіл, селищ і міст Львівської області.
4. Територіальна громада м.Львова має право вирішувати всі питання місцевого значення, які пов'язані з життєдіяльністю членів територіальної громади міста, а також розвитком м.Львова, що віднесені Конституцією та законами України до відання місцевого самоврядування.

Стаття 5. Завдання територіальної громади м.Львова

1. Територіальна громада м.Львова сприяє зміцненню суспільної злагоди, забезпеченню прав і свобод людини та громадянина, збільшенню соціального капіталу міста, утворенню у м.Львові гідних людини умов життя, праці та відпочинку.
2. Визнання, дотримання і захист конституційних прав і свобод людини та громадянина – обов'язок територіальної громади і всіх інших суб'єктів місцевого самоврядування.
3. Завданнями територіальної громади м.Львова є:
3.1. Створення кожному львів'янину безпечних для життя і здоров'я умов проживання.
3.2. Задоволення духовних і матеріальних потреб львів’ян, забезпечення їхнього добробуту, права на гідне і заможне життя.
3.3. Забезпечення соціально-економічного та культурного розвитку міста, розбудова місцевої промисловості на рівні найсучасніших досягнень людської цивілізації, сприяння залученню інвестицій, активізації підприємницької діяльності.
3.4. Збереження і реставрація історичних пам'яток і споруд, розвиток якісної сучасної архітектури, формування естетичного зовнішнього вигляду міста.
3.5. Створення системи гарантованої соціальної підтримки сім‘ї та малозабезпечених громадян, комунальної мережі закладів охорони здоров'я, дошкільного виховання і початкової освіти.
3.6. Розширення пільгових, доступних для різних категорій населення форм користування соціально-культурними, спортивними закладами, спорудами міста.
3.7. Забезпечення у межах своїх повноважень високої якості житлово-комунальних послуг, зокрема утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, централізованого постачання холодної і гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо.
3.8. Створення умов для працевлаштування львів’ян та їх матеріально-фінансової самостійності.
3.9. Забезпечення достатньої пропозиції та вибору доступного за ціною житла, будівництво об’єктів соціально-культурного призначення.
3.10. Розвиток у місті ефективних комунальної, виробничої, транспортної систем.
3.11. Забезпечення різноманітного асортименту доступних та якісних послуг і товарів.
3.12. Надання підтримки у розвитку національних, вікових, фахових, культурних, релігійних та інших груп населення, створення умов для їх діяльності і мирного співіснування, участі у них широкого кола міських жителів.
3.13. Створення умов для діяльності громадських організацій, засобів масової інформації у місті.
3.14. Оптимізація використання природних ресурсів в інтересах сьогодення і майбутнього львів’ян.
3.15. Збереження добросусідських стосунків з іншими територіальними громадами України, налагодження партнерських зв’язків з іноземними містами та країнами, залучення їхнього позитивного досвіду.

Стаття 6. Символіка територіальної громади м.Львова

1. Територіальна громада м.Львова має власний герб, хоругви та інші символи (надалі – місцева символіка), що відображають історичні, культурні, духовні та інші особливості і традиції міста (опис Герба та Великого Герба м.Львова і хоругви наведений у додатку 1 до цього Статуту).
До місцевої символіки належать також назви чи зображення архітектурних та історичних пам'яток м.Львова.
2. Використання місцевої символіки та назви міста з комерційною метою (у назвах підприємств, товарних знаках, назвах продукції тощо) допускається тільки за наявності дозволу на використання місцевої символіки та за умови сплати збору у встановленому порядку.
Зміст, перелік місцевої символіки та порядок отримання дозволу на використання місцевої символіки визначаються окремим Положенням, яке затверджує міська рада.
3. Міський голова, міська рада та її виконавчі органи мають свої бланки із зображенням герба міста і своїм найменуванням.

Стаття 7. День міста та інші святкові дні

1. Свято м.Львова відзначається у першу неділю травня щороку і присвячується до дня Святого Юрія – патрона і покровителя міста.
День міста – загальноміське свято, яке супроводжується урочистостями та масовими заходами.
2. Проявляючи повагу до історичних традицій міста, турбуючись про їх збереження і збагачення за рішенням міської ради можуть встановлюватись і інші святкові дні.

Стаття 8. Почесні відзнаки територіальної громади м.Львова

1. Львів‘яни та інші особи, які відзначились самовідданим служінням м.Львову або доброчинною діяльністю задля блага громади, зробили значний особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста, підвищення добробуту львів’ян, примноження культурних, духовних надбань та інших цінностей громади міста, зміцнення місцевого самоврядування і демократії, нагороджуються почесними відзнаками територіальної громади м.Львова.
2. Згідно з Положенням про почесні відзнаки територіальної громади м.Львова, яке затверджує міська рада, та за рішенням міської ради львів'яни та інші особи можуть бути нагороджені однією з таких відзнак:
2.1. Почесний громадянин міста Львова.
2.2. Львів’янин року.
2.3. Шляхетна львівська родина.
3. Кожному нагородженому вручається диплом, а факт нагородження відзнакою територіальної громади м.Львова вписується у Книгу пошани м.Львова.
4. Підстави та порядок нагородження, а також статус нагороджених осіб визначаються згідно з Положенням про почесні відзнаки територіальної громади м.Львова.

РОЗДІЛ II. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ У м.ЛЬВОВІ

Стаття 9. Поняття та особливості місцевого
самоврядування у м.Львові

1. Місцеве самоврядування у м.Львові – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади м.Львова самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів України.
2. Органи і посадові особи державної влади на території територіальної громади м.Львова не мають права втручатися у законну діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
3. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення територіальною громадою м.Львова належних їй повноважень.
4. Організаційно-правові форми здійснення самоврядування у м.Львові встановлюються Конституцією, законами України, чинними міжнародно-правовими актами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
5. На час прийняття цього Статуту у м.Львові відсутні районні ради як окремі суб’єкти місцевого самоврядування і міська рада є єдиним представницьким органом територіальної громади м.Львова.
Члени територіальних громади міста Винники, селищ Брюховичі і Рудно мають право на самоврядування, що реалізується ними відповідно до Конституції України, законів України і інших нормативно-правових актів, та до законодавчого врегулювання одночасно є членами територіальної громади м.Львова.
Особливості окремих сфер місцевого самоврядування у м.Львові відображено у відповідних розділах цього Статуту.

Стаття 10. Система місцевого самоврядування у м.Львові

1. Система місцевого самоврядування у м.Львові включає:
1.1. Територіальну громаду м.Львова.
1.2. Львівську міську раду.
1.3. Львівського міського голову
1.4. Виконавчі органи Львівської міської ради.
1.5. Органи самоорганізації населення.
2. Львівська міська рада, її виконавчі органи, Львівський міський голова діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених Конституцією України, законами України, цим Статутом та рішеннями міської ради.

Стаття 11. Основні засади матеріально-фінансового забезпечення місцевого самоврядування у місті

1. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи міського бюджету м.Львова, інші кошти, рухоме і нерухоме майно, земля та інші природні ресурси, підприємства, організації, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, визначені відповідно до законодавства як об'єкти права комунальної власності, а також об’єкти права спільної власності територіальних громад Львівської області.
2. Матеріально-фінансове забезпечення місцевого самоврядування у місті відбувається на засадах:
2.1. Стимулювання процесів економічного та соціального розвитку міста шляхом:
1) підтримки підприємництва, захисту вітчизняних та місцевих виробників товарів і послуг;
2) створення належних умов для залучення інвестицій та розвитку інвестиційної діяльності у місті;
3) встановлення місцевих податків та зборів, що відповідають потребам територіальної громади міста і не створюють надмірного навантаження на їх платників;
4) формування системи соціального забезпечення населення, притаманної ринковій економіці.
2.2. Планування надходження і використання фінансових ресурсів з метою першочергового забезпечення потреб, які мають важливе значення для розвитку територіальної громади та соціально-економічного благополуччя її членів.
2.3. Застосування новітніх технологій у здійсненні фінансового менеджменту та використання широкого спектру фінансових інструментів, притаманних ринковій економіці.
2.4. Регулярного інформування львів’ян щодо проектів бюджету та інших стратегічних документів територіальної громади через оприлюднення останніх у засобах масової інформації та організацію громадських обговорень.
2.5. Поєднання інтересів територіальної громади з інтересами держави та іншими учасниками господарської діяльності.

Стаття 12. Принципи сталого розвитку міста

1. Стратегія та основні напрямки розвитку територіальної громади базуються на концепції сталого розвитку всіх сфер соціально-економічного, політичного та культурного життя територіальної громади.
2. Сталий розвиток грунтується на принципах:
2.1. Вирівнювання якості та стандартів життя всіх членів територіальної громади м.Львова.
2.2. Стабілізація і поліпшення економічної, соціальної, екологічної ситуації на території міста.
2.3. Розробка та запровадження механізмів пом'якшення впливу економічної кон'юнктури на розвиток територіальної громади.
2.4. Оперативне реагування на виникнення елементів соціальної кризи.
2.5. Забезпечення участі територіальної громади у процесах регіонального та державного планування.
2.6. Збільшення потенціалу для вирішення проблем територіальної громади шляхом запровадження функціональної реформи, застосування механізмів децентралізації процесів прийняття та реалізації рішень.
2.7. Поступове пристосування до ринкових умов системи комунального господарства, реформування його структури та запровадження сучасних механізмів управління і розвитку об'єктів комунальної власності.
2.8. Запровадження сучасних механізмів фінансового менеджменту.
2.9. Застосування нових підходів формування системи соціального захисту львів‘ян.
2.10. Розширення обсягів залучення наукової інформації та консультативної допомоги з визначених напрямків розвитку територіальної громади.
2.11. Розробка перспективних планів розвитку територіальної громади.
2.12. Розбудова на території міста сучасної ринкової інфраструктури, системи інформаційних потоків.
2.13. Встановлення тісних ділових та культурних стосунків з іншими територіальними громадами, зарубіжними муніципальними утвореннями, використання досвіду партнерів та здійснення спільних проектів.

Стаття 13. Система сталого розвитку

1. Сталий розвиток територіальної громади забезпечується шляхом розробки програми стратегічного розвитку територіальної громади, а також щорічних планів соціально-економічного розвитку територіальної громади.
2. Міська рада кожного скликання не пізніше, ніж на другій сесії, розглядає і, при необхідності, вносить зміни до діючої програми стратегічного розвитку міста або приймає нову програму стратегічного розвитку територіальної громади на період, не менший за термін повноважень міської ради відповідного скликання.
3. Затверджені довгострокові програми розвитку, реформування тієї чи іншої галузі суспільного життя територіальної громади, тривалість яких виходить за межі терміну повноважень міської ради відповідного скликання, зберігають чинність до закінчення і є обов’язковими до виконання для міської ради всіх наступних скликань.
4. Виконавчі органи міської ради у своїй діяльності реалізовують основні напрямки програм та планів соціально-економічного розвитку територіальної громади.

РОЗДІЛ ІІІ. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОСНОВА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДИ ЛЬВОВА

Стаття 14. Територія міста

1. Територія міста – визначений законодавством України простір, у межах якого територіальна громада м.Львова безпосередньо або через Львівську міську раду та її виконавчі органи здійснює місцеве самоврядування. Територія м.Львова є невід’ємною складовою території України.
2. Територію міста утворюють всі землі, розташовані у межі міста.
Межа міста — зовнішня лінія земель міста, що відокремлює їх від земель інших адміністративно-територіальних одиниць і фіксується у Генеральному плані міста.
Межі міста встановлюються і змінюються Верховною Радою України відповідно до чинного законодавства
3. Генеральний план як офіційний документ, що фіксує межі міста та межі районів у місті, визначає принципи розвитку, планування, забудови й іншого використання території міста, підлягає коригуванню не рідше одного разу на п'ять років.
4. Зміна меж міста чи утворення районів у місті здійснюється з ініціативи територіальної громади в особі міської ради у порядку, визначеному Конституцією України і чинним законодавством України.

Стаття 15. Адміністративно-територіальний устрій міста

1. Адміністративно-територіальний устрій міста – це внутрішній поділ території міста на певні частини з врахуванням її економічних, містобудівних та інших особливостей, які є основою організації ефективної роботи міської ради та її виконавчих органів.
Розподіл території міста на такі частини здійснюється з метою організації оптимальної системи управління у місті, наближення владних органів до мешканців, розширення можливостей вирішення питань місцевого значення з врахуванням думки мешканців районів у місті.
2. Межа адміністративного утворення “місто Львів“ включає в себе місто Винники, селища Брюховичі і Рудно, а також відповідні землі лісового фонду.
3. Територія міста поділена на шість частин – районів у місті: Галицький, Залізничний, Личаківський, Сихівський, Франківський, Шевченківський. Територія міста Винники віднесена до Личаківського району, селища Рудно – до Залізничного району, селища Брюховичі – до Шевченківського району.
4. Зміна меж районів у місті здійснюється міською радою у порядку, визначеному Конституцією України і чинним законодавством України.

Стаття 16. Приміська територія

1. Приміською територією м.Львова є територія, що прилягає до міської межі з її зовнішнього боку і складається із земель, які використовуються для задоволення потреб територіальної громади м.Львова та територіальних громад приміських населених пунктів.
2. Межі приміської території (зони) та її статус визначаються відповідно до чинного законодавства України з врахуванням думки територіальної громади м.Львова та інших зацікавлених територіальних громад.

РОЗДІЛ ІV. УЧАСТЬ ЧЛЕНІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ЗДІЙСНЕННІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 17. Статус членів територіальної громади м.Львова

1. Кожному члену територіальної громади міста забезпечується право на участь у самоврядуванні територіальної громади як безпосередньо, так і через міську раду та її виконавчі органи або в інших формах, передбачених чинним законодавством.
2. Члени територіальної громади у порядку, що передбачений чинним законодавством України та цим Статутом мають право:
2.1. На персональний прийом посадовими особами міської ради та її виконавчих органів.
2.2. На службу у міській раді та її виконавчих органах.
2.3. Бути обраними депутатами чи посадовими особами міської ради.
2.4. Бути присутніми на відкритих засіданнях міської ради та її виконавчих органів.
2.5. Одержувати повну і достовірну інформацію про діяльність міської ради, її виконавчих органів і посадових осіб, знайомитися у встановленому порядку з документами й іншими матеріалами міської ради.
2.6. Одержувати копії правових актів міської ради, її виконавчих органів і посадових осіб.
2.7. Подавати індивідуальні та колективні звернення (скарги, заяви, пропозиції) органам і посадовим особам міської ради й одержувати на них відповіді у встановлені законодавством терміни.
2.8. Брати участь у здійсненні контролю за діяльністю міської ради і її посадових осіб у встановлених законом і цим Статутом формах.
2.9. Брати участь у створенні і діяльності органів самоорганізації населення (за місцем проживання), громадських організацій, місцевих осередків політичних партій, професійних і творчих спілок.
2.10. Приймати рішення про дострокове припинення повноважень відповідного органу самоорганізації населення.
2.11. Інші права, визначені чинним законодавством України та цим Статутом.
3. Члени територіальної громади м.Львова, які згідно із законами України володіють виборчим правом на міських виборах, окрім вищезазначених прав, мають право:
3.1. Безпосередньо брати участь у здійсненні самоврядування територіальної громади у різноманітних формах прямого волевиявлення (загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання тощо).
3.2. Обирати депутатів міської ради та міського голову.
3.3. Брати участь у місцевому референдумі, ініціювати питання про проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень міського голови, міської ради.
3.4. Ініціювати збір підписів під вимогою про призначення місцевого референдуму.
3.5. Приймати на зборах виборців рішення щодо внесення пропозиції про відкликання депутата міської ради та брати участь у здійсненні процедури відкликання депутата міської ради.
4. Здійснення права на участь у самоврядуванні територіальної громади її членами не повинно порушувати права та свободи окремих осіб, права територіальної громади загалом.
5. Будь-які обмеження права членів територіальної громади міста на участь у самоврядуванні територіальної громади залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними й іншими ознаками забороняється.

Стаття 18. Форми безпосереднього самоврядування територіальної громади

1. Формами безпосереднього самоврядування територіальної громади є:
1.1. Місцеві вибори.
1.2. Місцеві референдуми.
1.3. Місцеві дорадчі опитування (консультативні референдуми).
1.4. Мітинги, походи і демонстрації.
1.5. Загальні збори громадян.
1.6. Місцеві ініціативи.
1.7. Громадські слухання.
1.8. Консультативно-дорадчі органи при міській раді та її виконавчих органах.
1.9. Звернення громадян.
1.10. Органи самоорганізації населення.
1.11. Інші форми, передбачені чинним законодавством України, цим Статутом та нормативно-правовими актами міської ради.
2. Порядок проведення місцевих виборів, місцевого референдуму, місцевих дорадчих опитувань, мітингів, походів і демонстрацій регулюються відповідними законами України.

Стаття 19. Загальні збори

1. Загальні збори – це зібрання членів територіальної громади м.Львова для обговорення та прийняття рішень з найважливіших питань місцевого життя, напрацювання власних пропозицій, які враховуються міською радою, її виконавчими органами і посадовими особами у своїй діяльності.
2. Предметом загальних зборів громадян за місцем проживання можуть бути:
2.1. Обговорення проектів рішень ради та її виконавчих органів.
2.2. Інформування населення про прийняті міською радою та її виконавчими органами рішення, хід їх виконання, про закони України, укази Президента України, інші акти органів законодавчої і виконавчої влади з питань, що стосуються інтересів територіальної громади.
2.3. Заслуховування інформації міського голови, депутатів ради, керівників виконавчих органів ради, а також керівників підприємств, установ і організацій, що належать до власності територіальної громади.
2.4. Створення органів самоорганізації населення, затвердження положень про них, внесення до них змін і доповнень, вирішення питання щодо дострокового припинення їх повноважень.
2.5. Прийняття рішень щодо створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.
2.6. Розгляд питань про висування представників до складу комісій з місцевих референдумів.
2.7. Розгляд питань про відкликання депутатів міської ради.
2.8. Розгляд питань про внесення на розгляд міської ради пропозицій про проведення місцевого референдуму, дострокового припинення повноважень міського голови, міської ради.
2.9. Розгляд питань про утворення ініціативних груп всеукраїнського і місцевих референдумів.
2.10. Обговорення інших питань, які стосуються інтересів мешканців громади.
3. Рішення та рекомендації загальних зборів громадян підлягають обов’язковому розгляду міською радою та її посадовими особами з метою врахування у своїй діяльності.
4. Порядок скликання і проведення загальних зборів громадян за місцем проживання регулюються Положенням про загальні збори громадян у м.Львові, що є невід‘ємною частиною Статуту (додаток 2 до цього Статуту).

Стаття 20. Місцеві ініціативи

1. Місцева ініціатива – офіційна письмова пропозиція членів територіальної громади з будь-яких питань, які належать до відання місцевого самоврядування та мають важливе значення для територіальної громади міста, внесена до міської ради для розгляду та прийняття відповідного рішення у межах її компетенції.
2. Не можуть бути предметом місцевої ініціативи питання, що суперечать Конституції України, законам України, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України, органів державної виконавчої влади, а також питання, заборонені законом для винесення на місцевий референдум.
3. Місцева ініціатива, внесена у встановленому порядку, підлягає обов’язковому розгляду на пленарному засіданні міської ради за участю представників ініціативної групи.
4. Порядок подання на розгляд міської ради місцевої ініціативи членів територіальної громади міста регулюються Положенням про місцеві ініціативи у м.Львові, що є невід‘ємною частиною Статуту (додаток 3 до цього Статуту).

Стаття 21. Громадські слухання

1. Громадські слухання – зустрічі з депутатами міської ради, міським головою та іншими посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких мешканці територіальної громади можуть заслуховувати вказаних осіб, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, які належать до відання місцевого самоврядування.
2. Предметом обговорень на громадських слуханнях можуть бути будь-які питання, які стосуються здійснення місцевого самоврядування у місті або стосуються інтересів львів‘ян.
3. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду міською радою чи відповідними посадовими особами, до прямої компетенції яких входить прийняття рішення стосовно розглянутої проблеми.
4. Порядок організації та проведення громадських слухань регулюються Положенням про громадські слухання у м.Львові, що є невід‘ємною частиною Статуту (додаток 4 до цього Статуту).

Стаття 22. Консультативно-дорадчі органи при міській раді

1. Міська рада, виконавчий комітет та міський голова можуть своїми рішеннями утворити консультативно-дорадчі органи у відповідних формах (громадські колегії, тимчасові комісії, робочі групи тощо) та напрямках діяльності (архітектура та містобудування, економічна та гуманітарна політика, житлово-комунальне господарство, екологія тощо).
2. Консультативно-дорадчі органи при міській раді чи її виконавчих органах можуть утворюватись за ініціативою міського голови, депутатів міської ради або львів‘ян, якщо останні внесли таку пропозицію у порядку місцевої ініціативи, з метою представлення інтересів громадськості при здійсненні управління, підвищенні якості та ефективності діяльності органів міської влади.
3. До складу консультативно-дорадчих органів залучаються фахівці-практики та науковці, які володіють необхідними знаннями, досвідом та навиками і погоджуються надати допомогу у вдосконаленні роботи міської ради, привнести свій вклад у розвиток м.Львова.
4. Консультативно-дорадчі органи надають консультативну допомогу міській раді та її виконавчим органам, беруть участь у розробці або проводять експертизу проектів рішень органів та посадових осіб міської ради тощо.

Стаття 23. Звернення громадян

1. Члени територіальної громади мають право особисто звертатися до органів і посадових осіб міської ради із зауваженнями, скаргами, пропозиціями з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, а також із заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх законних прав та інтересів і скаргами про їх порушення у межах повноважень, визначених законодавством для органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
2. Органи та посадові особи міської ради зобов'язані приймати до розгляду заяви громадян і відповідати на них відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Стаття 24. Органи самоорганізації

1. Органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюють члени територіальної громади міста, які на законних підставах проживають на території м.Львова, для задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб львів‘ян, участі у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм та створення умов для участі львів‘ян у вирішенні питань місцевого значення у межах Конституції України і законів України.
2. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у місті.
3. Правовий статус, порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення визначається Конституцією України, законом України “Про органи самоорганізації населення“ та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 25. Залучення львів‘ян до участі у здійсненні місцевого самоврядуванні та розвиток нових форм взаємодії влади з мешканцями міста

1. Органи та посадові особи міської ради сприяють залученню львів‘ян до здійснення місцевого самоврядування на громадських чи інших засадах шляхом:
1.1. Обрання до складу комісій, громадських колегій та інших консультативно-дорадчих органів, що утворюються на громадських засадах при міській раді та її виконавчих органах.
1.2. Залучення в якості фахівців чи експертів до розгляду і участі у вирішенні питань, що належать до повноважень міської ради.
1.3. Виконання на добровільних засадах обов’язків радника, помічника органу чи посадової особи міської ради, депутата ради.
1.4. Виконання іншої волонтерської роботи в інтересах територіальної громади м.Львова.
2. Перелік форм участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування, визначений цим Статутом, не є вичерпним та може бути розширеним у процесі розвитку територіальної громади.
3. Органи та посадові особи міської ради забезпечують розвиток нових форм взаємодії з мешканцями, а відповідно і їх участі у здійсненні місцевого самоврядування через:
3.1. Визначення годин та абонентської лінії телефонного зв’язку для безпосереднього і регулярного спілкування посадових осіб міської ради з мешканцями міста.
3.2. Проведення регулярних опитувань мешканців міста через комп’ютерну або телефонну інформаційну мережу.
3.3. Розміщення інформації з питань місцевого самоврядування на електронних сторінках міської ради та міського голови, а також розміщення адрес електронної пошти посадових осіб місцевого самоврядування з метою регулярного отримання запитань та пропозицій мешканців міста.
3.4. Розміщення на електронній сторінці міської ради нормативно-правових актів, формування їх бази даних, створення доступної та дієвої пошукової системи.
3.5. Організація телемостів для безпосереднього спілкування мешканців міста з посадовими особами місцевого самоврядування, зокрема під час проведення дебатів, громадських слухань тощо.
3.6. Інші форми взаємодії, залежно від напрямків розвитку новітніх інформаційних технологій.

РОЗДІЛ V. ОРГАНИ ТА ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У м.ЛЬВОВІ

Стаття 26. Львівська міська рада

1. Львівська міська рада (надалі – міська рада) є представницьким органом місцевого самоврядування у м.Львові, який здійснює від імені та в інтересах територіальної громади функції і повноваження місцевого самоврядування.
2. Загальний склад міської ради встановлюється у межах, що визначені законодавством, рішенням міської ради, яке може прийматись перед кожними черговими виборами міської ради.
На час прийняття цього Статуту загальний склад міської ради становить 90 депутатських мандатів.
3. Термін повноважень міської ради становить 5 років.
Порядок організації і проведення виборів депутатів до міської ради проводиться відповідно до чинного законодавства про місцеві вибори.
4. Міська рада є юридичною особою, має власну печатку, рахунки в органах Державного казначейства України, символіку, набуває від свого імені майнові і особисті немайнові права та несе обов'язки, може бути позивачем і відповідачем у судах та мати інші реквізити і повноваження відповідно до законодавства.
5. Організація і порядок роботи міської ради визначається чинним законодавством України, Статутом територіальної громади міста та Регламентом Львівської міської ради.

Стаття 27. Депутат міської ради

1. Депутат міської ради представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності міської ради й утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, міською радою та її органами, виконує їх доручення.
Депутат, крім секретаря міської ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій міської ради.
2. Новообрані депутати складають присягу такого змісту: "Присягаю на вірність Українській державі і громаді міста Львова. Присягаю дотримуватися Конституції України і законів України, шанувати, охороняти і відстоювати права та законні інтереси членів територіальної громади міста Львова. Зобов'язуюся виконувати свої обов’язки чесно і сумлінно, діяти виключно в інтересах громади міста Львова, сприяти соціально-економічному і культурному розвитку міста".
Присягу зачитує найстарший за віком депутат, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом.
3. Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій міської ради, засідань постійних комісій та інших органів ради, до складу яких він обраний.
4. Депутат має право:
4.1. Звертатися до всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, організацій, установ всіх форм власності, посадових осіб для одержання інформації або роз'яснення з питань депутатської діяльності.
Відповіді на депутатські запити і депутатські запитання можуть бути оголошені на пленарному засіданні міської ради або дані депутатам в індивідуальному порядку у встановлений законодавством термін.
4.2. Знайомитися з офіційними документами, що зберігаються у міській раді, робити виписки, копіювання цих документів.
Депутати ради можуть об'єднуватися у депутатські групи (фракції), мінімальний кількісний склад яких визначається відповідно до Регламенту міської ради.
Повноваження депутатів, порядок організації та гарантії депутатської діяльності визначаються чинним законодавством України, цим Статутом та Регламентом Львівської міської ради.

Стаття 28. Робочі органи міської ради

1. Постійні комісії та тимчасові контрольні комісії є робочими органами міської ради і обираються з числа депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради або з конкретно визначених радою питань.
2. Порядок формування, функції та організація роботи постійних комісій, тимчасових контрольних комісій ради та інших робочих органів визначається Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламентом Львівської міської ради та відповідними положеннями, що затверджуються міською радою.
3. Постійні комісії за дорученням міської ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти міських програм соціально-економічного та культурного розвитку, міського бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан і розвиток відповідних галузей міського господарства, розробляють проекти рішень міської ради, готують висновки з цих питань і рекомендації.

Стаття 29. Депутатські групи та фракції міської ради

1. Депутатські фракції міської ради формуються на партійній основі депутатами.
Політична партія (виборчий блок організацій) політичних партій має право формувати у міській раді лише одну депутатську фракцію.
2. Депутатська група може бути утворена у будь-який час протягом терміну повноважень ради у складі не менше 5-ох депутатів за рішенням зборів депутатів з метою вирішення спільних проблем або інших питань.
3. Керівник групи або фракції організовує її роботу та представляє її у відносинах з іншими групами, фракціями, відповідною радою, її органами та посадовими особами.
4. Кожна депутатська фракція або група реєструється в уповноваженому виконавчому органі міської ради, після чого головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів про реєстрацію відповідної депутатської фракції (групи), її кількісний склад, голову депутатської фракції (групи) та членів фракції.
5. Депутат ради може бути членом тільки однієї депутатської групи, фракції.

Стаття 30. Львівський міський голова

1. Львівський міський голова є головною посадовою особою територіальної громади м.Львова.
2. Львівський міський голова головує на засіданнях міської ради, очолює виконавчий комітет та виконавчі органи міської ради, забезпечує додержання на відповідній території Конституції України та законів України, виконання актів Президента України та органів виконавчої влади, виконує інші повноваження, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", здійснюючи їх на постійній основі.
3. Львівський міський голова представляє інтереси територіальної громади, міської ради та її виконавчого комітету у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян тощо; звертається до суду з питань визнання незаконними актів органів державної виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади м.Львова, а також повноваження ради та її органів; укладає від імені територіальної громади, міської ради та її виконавчого комітету договори відповідно до чинного законодавства.
4. Львівський міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової і творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержуючи від цього прибуток.
5. Повноваження Львівського міського голови розпочинаються з часу оголошення міською виборчою комісією на пленарному засіданні міської ради рішення про його обрання і складення ним присяги такого змісту: "Присягаю на вірність Українській державі і громаді міста Львова. Присягаю дотримуватися Конституції України і законів України, шанувати, охороняти і відстоювати права та законні інтереси членів територіальної громади міста Львова. Зобов'язуюся виконувати свої обов’язки чесно і сумлінно, діяти виключно в інтересах громади міста Львова, сприяти соціально-економічному і культурному розвитку міста".
6. Повноваження Львівського міського голови закінчуються у день відкриття першої сесії міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, а якщо міська рада не обрана, то з моменту вступу на цю посаду іншої, обраної відповідно до закону особи (окрім випадків дострокового припинення його повноважень).
7. При здійсненні наданих повноважень Львівський міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним – перед міською радою.

Стаття 31. Виконавчі органи міської ради

1. Виконавчими органами міської ради є її виконавчий комітет, департаменти, управління, районні адміністрації, відділи та інші утворені радою виконавчі органи.
2. Виконавчі органи міської ради підконтрольні і підзвітні міській раді, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
3. У межах, встановлених законами України, виконавчі органи міської ради здійснюють власні і делеговані повноваження у сферах і галузях: соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку; бюджету, фінансів і цін, управління комунальною власністю; житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку; будівництва, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту; регулювання земельних відносин і охорони навколишнього природного середовища; соціального захисту населення; зовнішньоекономічної, оборонної діяльності; адміністративно-територіального устрою; забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод, законних інтересів громадян та інші повноваження.
4. Міська рада приймає рішення про розмежування повноважень між виконавчим комітетом, департаментами, управліннями, районними адміністраціями, іншими виконавчими органами у межах повноважень, наданих чинним законодавством виконавчим органам міської ради.

Стаття 32. Виконавчий комітет міської ради

1. Виконавчий комітет міської ради є колегіальним виконавчим органом місцевого самоврядування, який утворюється міською радою на термін її повноважень.
2. Очолює виконавчий комітет міський голова. У разі відсутності міського голови або неможливості виконання ним своїх обов’язків організовує роботу виконавчого комітету особа, на яку покладено виконання обов’язків міського голови.
3. Кількісний склад виконавчого комітету визначається радою. Персональний склад виконавчого комітету затверджує міська рада за пропозицією міського голови.
4. До складу виконавчого комітету входять: міський голова, заступник (заступники) міського голови, керуючий справами виконавчого комітету, секретар міської ради, інші особи.
До складу виконавчого комітету не можуть бути обрані депутати міської ради (крім секретаря ради).
5. Основною формою роботи виконавчого комітету міської ради є його засідання, що скликаються у міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо у них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

Стаття 33. Управління районами у місті

1. З метою забезпечення управління районами у м.Львові утворюються районні адміністрації або інші виконавчі органи за територіальним принципом, які здійснюють управління та реалізацію повноважень міської влади на місцях.
2. За рішенням територіальної громади м.Львова або міської ради, як повноважного представника первинного суб’єкта місцевого самоврядування у м.Львові, можуть утворюватися районні у м.Львові ради відповідно до положень чинного законодавства України.

Стаття 34. Муніципальна служба

1. Служба в органах місцевого самоврядування Львова (надалі - муніципальна служба) - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах міської ради, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
2. Посадовою особою місцевого самоврядування м.Львова є особа, яка працює в органах міської ради, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (надалі – посадова особа, муніципальний службовець).
3. Право на муніципальну службу мають громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання у м.Львові.
4. Доступ до служби у міській раді та її виконавчих органах базується виключно на принципах рівності можливостей, професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі. При прийнятті на службу до органів місцевого самоврядування м.Львова враховуються у першу чергу ділові якості та професійна підготовка кандидатів.
5. Посадові особи міської ради відповідно до конституційного спеціально-правового принципу (ст.19 Конституції України) повинні діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України і законами України.

Стаття 35. Обов’язки посадових осіб міської ради

1. Основними обов'язками посадових осіб міської ради є:
1.1. Додержання прав та свобод людини і громадянина, сприяння у їх реалізації.
1.2. Додержання Конституції України і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органу місцевого самоврядування.
1.3. Додержання цього Статуту.
1.4. Збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також іншої інформації, яка відповідно до законодавства не підлягає розголошенню.
1.5. Постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації.
1.6. Сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі.
1.7. Шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
1.8. Недопущення дій чи бездіяльності, які можуть завдати шкоди інтересам громади м.Львова та держави.
2. Кожен громадянин, який вступає на муніципальну службу, складає Присягу такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов'язки".
3. У своїй практичній діяльності посадові особи міської ради повинні керуватися не лише своїми прямими функціональними обов’язками, але й етичними та моральними нормами, дотримання яких передбачено чинним законодавством України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами міської ради.

Стаття 36. Етика поведінки муніципальних службовців

1. Будучи уособленням влади, реалізуючи у межах своєї компетенції владну політику на муніципальному рівні, посадова особа міської ради повинна бути взірцем поведінки для мешканців м.Львова.
Ознакою високого професіоналізму муніципального службовця поряд з компетентністю є його чесність та порядність, дотримання культури спілкування, загальноприйнятних моральних норм і принципів.
2. Муніципальний службовець повинен підтримувати авторитет інституту влади, уникати вчинків, які можуть спричинити шкоду державі, територіальній громаді м.Львова, представницьким та виконавчим органам місцевого самоврядування, негативно вплинути на їх репутацію.
3. Під час виконання своїх функціональних обов'язків муніципальний службовець повинен дотримуватися загальнолюдських моральних правил і етичних норм, зокрема: правдивості і чесності у вчинках і рішеннях; неупередженості і об’єктивності у судженнях і висновках; непримиренності до несправедливості та порушень морально-етичних і правових норм у всіх їхніх проявах.
4. Муніципальному службовцю слід уникати взаємовідносин із особами, які намагаються вплинути на об’єктивність його висновків і суджень, або негайно припиняти їх, вказуючи на недопустимість здійснюваного тиску у будь-якій формі.
5. Категорично забороняється муніципальному службовцю приймати на робочому місці чи у робочий час будь-які подарунки (навіть якщо вони не пов'язані з виконанням його службових обов'язків). Подарунки та пожертви, що надходять від офіційних делегацій і представників, є власністю громади м.Львова.
6. Муніципальний службовець не має права розкривати або використовувати у своїх власних інтересах, в інтересах будь-якої іншої особи чи на шкоду зацікавленій у справі стороні конфіденційну інформацію, отриману завдяки своєму службовому становищу.

Стаття 37. Етика поведінки депутатів міської ради

1. Депутат міської ради повинен дотримуватися таких правил депутатської етики:
1.1. Керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади, представником якої він виступає.
1.2. Не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи у корисливих цілях.
1.3. Керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності.
1.4. Не розголошувати відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, інших відомостей з питань, що розглядалися на закритих засіданнях міської ради чи її органів і не підлягають за їх рішенням розголошенню, та відомостей, які стосуються таємниці особистого життя депутата міської ради або виборця, що охороняється законом, чи стали йому відомі у зв'язку з його участю у депутатських перевірках.
1.5. Не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів.
1.6. Не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов'язані зі здійсненням ним депутатських повноважень.
2. Питання дотримання депутатом депутатської етики є предметом розгляду постійної комісії депутатської діяльності та законності.

Стаття 38. Акти органів та посадових осіб міської ради

1. Міська рада, виконавчий комітет та інші органи міської ради у межах своїх повноважень приймають акти нормативного та іншого характеру.
Вимоги щодо форми актів органів та посадових осіб міської ради встановлюються Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні“, Регламентом Львівської міської ради та іншими нормативно-правовими актами.
2. Акти органів та посадових осіб міської ради нормативного характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.
Акти органів та посадових осіб міської ради іншого характеру доводяться до відома виконавців та всіх зацікавлених осіб.
3. Міська рада приймає нормативні та інші акти у формі:
3.1. Ухвали – рішення міської ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення певної цілі, що спричиняє певні юридичні наслідки.
3.2. Доручення – рішення міської ради, що стосується органу чи посадової особи міської ради і містить зобов'язання або повноваження до одноразової дії.
3.3. Звернення – рішення міської ради, адресованого до непідпорядкованих міській раді суб'єктів із закликом до певних дій та ініціатив.
3.4. Заяви – рішення міської ради, що містить у собі виявлення позиції з певних питань.
3.5. Процедурного рішення – рішення, прийнятого міською радою з процедурних питань.
4. Виконавчий комітет міської ради у межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
5. Міський голова у межах своїх повноважень видає розпорядження нормативного та іншого характеру.
6. Рішення виконавчого комітету з питань, належних до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути:
6.1. Скасовані міською радою у разі їх невідповідності Конституції України чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням міської ради.
6.2. Тимчасово зупинені розпорядженням міського голови з поданням цього питання для розгляду на найближчому пленарному засіданні міської ради.
7. Міський голова може зупинити рішення міської ради у п'ятиденний термін з часу його прийняття і подати на повторний розгляд міської ради з обгрунтованими зауваженнями.

РОЗДІЛ VI МАТЕРІАЛЬНО-ФІНАНСОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 39. Фінансова основа територіальної громади міста

1. Фінансова основа територіальної громади міста – це сукупність місцевих фінансових ресурсів, за допомогою яких забезпечується реалізація завдань та функцій місцевого самоврядування.
2. До складу фінансових ресурсів територіальної громади (місцеві фінанси) входять:
2.1. Міський бюджет м.Львова.
2.2. Фінансові ресурси підприємств, організацій та установ комунальної форми власності.
3. Управління фінансовими ресурсами здійснюється за допомогою таких ключових методів як фінансове планування, фінансове регулювання (податкове, кредитне, дотаційне та субвенційне) і фінансовий контроль.

Стаття 40. Бюджетна політика територіальної громади міста. Міський бюджет м.Львова

1. Основні напрями бюджетної політики міста на кожен календарний рік повинна визначати міська рада за результатами розгляду звіту про виконання міського бюджету м.Львова за перше півріччя поточного року і прогнозних показників на наступний рік.
Визначення напрямів бюджетної політики здійснюється через затвердження міською радою бюджетної резолюції або проведення окремого пленарного засідання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період.
2. У рішенні про затвердження бюджетної резолюції повинні міститись пропозиції міської ради щодо проекту міського бюджету м.Львова і програми соціально-економічного та культурного розвитку міста на наступний рік та доручення виконавчим органам міської ради щодо розробки та/або підготовки необхідних документів для формування (виконання) міського бюджету.
Формування проекту міського бюджету м.Львова повинно здійснюватись на підставі розробленої програми соціально-економічного та культурного розвитку міста.
3. Основні напрями бюджетної політики, зокрема бюджетна резолюція, підлягають обов’язковому громадському обговоренню шляхом оприлюднення відповідних проектів документів та винесення їх на громадські слухання.
4. Міський бюджет м.Львова – основний фінансовий план територіальної громади, прийняття та виконання якого є гарантією самоврядності територіальної громади.
Підготовка проекту міського бюджету м.Львова здійснюється фінансовим органом міської ради та проходить обов’язкове погодження всіма постійними комісіями міської ради.
5. З метою одержання зауважень і пропозицій від членів територіальної громади міська рада оприлюднює проект міського бюджету м.Львова через розміщення його на офіційній сторінці міської ради у мережі Інтернет.
Проект міського бюджету м.Львова може бути опублікований у визначених міською радою друкованих засобах масової інформації.
Всі зауваження і пропозиції щодо проекту рішення підлягають обов'язковому розгляду фінансовим органом міської ради та/або профільною постійною комісією.
6. Міський бюджет м.Львова затверджується рішенням міської ради, як правило, до початку відповідного календарного року.
Рішенням про міський бюджет м.Львова на відповідний рік встановлюється загальна сума доходів і видатків, затверджуються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів, призначення міжбюджетних трансфертів, перелік захищених статей.
7. Інформація про виконання міського бюджету м.Львова підлягає обов'язковій публікації не пізніше 1 березня року, наступного за звітним у друкованому засобі масової інформації, визначеному міською радою.
Публічне представлення звітів (у розрізі економічної класифікації видатків) про виконання міського бюджету м.Львова за попередній рік здійснюється щорічно, до 20 березня наступного року.
Інформація про час і місце публічного представлення звітів публікується разом зі звітом про виконання міського бюджету м.Львова. До звіту додається розшифрування (деталізація) витрат за статтями, розмір яких перевищує 1 млн.грн. (крім заробітної плати з нарахуваннями на неї та комунальних платежів).

Стаття 41. Особливості дохідної та видаткової частини міського бюджету м.Львова

1. Структура міського бюджету м.Львова передбачає поділ всіх доходів і видатків міського бюджету м.Львова на загальний та спеціальний фонди.
При цьому складовою частиною спеціального фонду міського бюджету м.Львова є бюджет розвитку, головною метою формування якого є фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності ради.
2. Доходи міського бюджету м.Львова формуються як за рахунок власних джерел (місцеві податки і збори, відрахування частини прибутку комунальних підприємств, доходи від управління майном, що належить територіальній громаді міста), так і за рахунок закріплених у встановленому порядку законом чи розподілених з Державного бюджету України загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
3. Видатки міського бюджету м.Львова формуються на засадах поділу видатків на два напрямки – видатки для виконання власних повноважень і видатки для виконання делегованих повноважень.
Кошти міського бюджету м.Львова спрямовуються на фінансування діяльності виконавчих органів ради, установ і організацій, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення тощо.
Кошти бюджету розвитку міського бюджету м.Львова спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного та культурного розвитку міста, пов'язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування інших видатків, пов'язаних з розширеним відтворенням.
4. Крім бюджету розвитку до спеціального фонду міського бюджету м.Львова включаються і цільові фонди, які створила міська рада.
Доходи цільових фондів отримуються від внесків (у тому числі добровільних) громадян, підприємств, установ, організацій та інших джерел, визначених законом.

Стаття 42. Місцеві податки та збори

1. Місцеві податки і збори – обов'язкові платежі до міського бюджету м.Львова, які згідно з чинним законодавством України встановлює i скасовує міська рада.
Вичерпний перелік дозволених до запровадження місцевих податків і зборів визначається законами України.
2. Рішення міської ради у сфері місцевих податків і зборів базуються на таких принципах:
2.1. Забезпечення стабільних надходжень до міського бюджету м.Львова для виконання функцій міською радою.
2.2. Створення умов для ведення бізнесу і зацікавленості суб’єктів господарювання у підвищенні його ефективності.
2.3. Зменшення обсягів пільг для юридичних чи фізичних осіб.
2.4. Відповідності витрат на адміністрування податків і зборів доходам, які вони приносять.
3. Підготовка та прийняття рішення про встановлення місцевих податків і зборів здійснюється з врахуванням вимог чинного законодавства щодо здійснення регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
Місцеві податки і збори встановлюються за наявності об’єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження місцевих податків i зборів.
4. Рішення про встановлення місцевих податків і зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання пільг набирають чинності, як правило, з початку наступного бюджетного періоду.

Стаття 43. Місцеві запозичення як інструмент фінансового управління

1. Місцеві запозичення – операції, пов’язані з отриманням міським бюджетом м.Львова коштів на умовах повернення, платності та строковості, за якими виникають боргові зобов’язання міської ради перед кредитором.
2. Місцеві запозичення здійснюються через:
2.1. Укладення договорів щодо отримання позик, кредитів.
2.2. Випуск облігацій внутрішніх або зовнішніх місцевих позик.
3. Рішення про отримання кредиту чи випуску облігацій місцевої позики приймає міська рада щодо кожного випадку окремо.
Рішенням про отримання кредиту надається згода міської ради на укладення кредитного договору уповноваженим органом (підприємством), а також вказується розмір, валюта, термін, на який здійснюється запозичення, і мета запозичення.
Рішенням про випуск облігацій затверджуються умови випуску, якими визначаються загальний обсяг випуску, номінальна вартість однієї облігації, валюта, в якій деномінуються облігації, термін виплати та розмір доходу, термін погашення тощо.
4. Перед укладенням угоди про місцеве запозичення міська рада зобов’язана оприлюднити проект рішення про здійснення місцевого запозичення з метою одержання зауважень і пропозицій від членів територіальної громади.
Проект рішення про здійснення місцевого запозичення оприлюднюється шляхом розміщення його на офіційній сторінці міської ради у мережі Інтернет. Проект рішення може бути опублікований у визначених міською радою друкованих засобах масової інформації.
Всі зауваження і пропозиції щодо проекту рішення підлягають обов'язковому розгляду профільним виконавчим органом міської ради чи профільною постійною комісією.
5. Обов‘язковою умовою здійснення місцевих запозичень є цільове спрямування залучених коштів на реалізацію затверджених радою інвестиційних проектів, що мають відповідне технічне обгрунтування, терміни окупності або визначені джерела відшкодування коштів.

Стаття 44. Фінансові ресурси підприємств, організацій та установ комунальної форми власності

1. Фінансові ресурси підприємств, організацій та установ комунальної форми власності (надалі – комунальні суб’єкти) відокремлені від міського бюджету м.Львова, а тому планування, управління та контроль за ними здійснюється у самостійному порядку.
2. За обсягом бюджетної підтримки комунальних суб’єктів можна розділити на три групи:
2.1. Повністю фінансуються за рахунок міського бюджету м.Львова (установи охорони здоров'я, освіти тощо).
2.2. Частково фінансуються за рахунок міського бюджету м.Львова (установи культури, підприємства громадського транспорту тощо).
2.3. Функціонують на принципі самоокупності (комунальні підприємства з обслуговування житлового фонду тощо).
3. Міська рада може підтримати фінансові ресурси комунальних підприємств через гарантування (поручительства) перед кредиторами за зобов’язаннями останніх.
4. Формування певної частини доходів міського бюджету м.Львова за рахунок фінансових ресурсів комунальних установ здійснюється через надходження коштів від оренди і приватизації майна комунальних установ, відрахування частини прибутку за результатами господарської діяльності комунальних підприємств, податкових та інших надходжень до міського бюджету м.Львова та цільових фондів.

Стаття 45. Матеріальна основа територіальної громади міста

1. Матеріальна основа територіальної громади міста – це сукупність матеріальних ресурсів та прав на них, за допомогою яких забезпечується реалізація завдань і функцій міського самоврядування.
2. До складу матеріальних ресурсів територіальної громади входять:
2.1. Об’єкти права комунальної власності (майно та майнові права, земля та природні ресурси, підприємства, організації, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування тощо).
2.2. Об’єкти права спільної власності територіальних громад Львівської області.

Стаття 46. Управління об’єктами права комунальної власності

1. Територіальна громада міста в особі міської ради володіє, користується та розпоряджається об'єктами права комунальної власності, у тому числі може передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, передавати у заставу.
2. Міська рада може делегувати частину повноважень щодо управління об’єктами права комунальної власності профільним виконавчим органам (у сфері землі і природних ресурсів, об’єктів нерухомості, корпоративних прав тощо).
3. Управління об’єктами права комунальної власності повинно здійснюватись на засадах:
3.1. Формування реєстру об’єктів та суб’єктів комунальної власності, запровадження системи моніторингу щодо таких об’єктів.
3.2. Визначення ринкової вартості об’єктів комунальної власності, розрахованої з врахуванням подальшої долі об’єкта, що оцінюється, його комерційних властивостей та соціальної значимості.
3.3. Відкритості інформації про процедури отримання об’єктів комунальної власності у власність чи користування та про переліки об’єктів, що передаються.
3.4. Використання найбільш ефективних конкурентних механізмів розподілу комунального майна (виділення земельних ділянок і здача в оренду нежитлових приміщень за конкурсною процедурою тощо).
3.5. Забезпечення бюджетного фінансування об’єктів комунальної власності, метою діяльності яких є надання послуг соціального характеру (організації, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування тощо).
3.6. Передачі об’єктів комунальної власності, функціонування яких безпосередньо не пов’язано з виконанням соціальних завдань, до комерційного управління з метою забезпечення їх рентабельності та прибутковості.
3.7. Спрощення та уніфікація процедур надання в оренду землі та об’єктів нерухомості міста.

Стаття 47. Особливості управління землею та іншим нерухомим майном територіальної громади міста

1. З метою ефективного здійснення функцій щодо управління нерухомим майном та землею територіальної громади міська рада:
1.1. Створює профільні виконавчі органи відповідно у сфері земельних відносин та нерухомого майна.
1.2. Визначає порядок здійснення профільними виконавчими органами повноважень щодо управління нерухомим майном та землею, зокрема функцій орендодавця.
1.3. Визначає порядок передачі в оренду нерухомого майна та землі, порядок приватизації нерухомого майна.
1.4. Встановлює процедуру проведення конкурсів щодо передачі в оренду нерухомого майна, зокрема для окремих категорій учасників.
1.5. Затверджує перелік нерухомого майна, яке підлягає та не підлягає приватизації, і визначає способи приватизації.
1.6. Визначає порядок контролю за виконанням угод і договорів купівлі-продажу, оренди, передання у користування та у відповідних випадках своєчасно ініціювати питання повернення майна у комунальну власність.
1.7. Заслуховує звіти профільних виконавчих органів про здійснення ними повноважень щодо управління нерухомим майном та землею.
2. Право комунальної власності територіальної громади захищається на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Стаття 48. Комунальні підприємства та корпоративні права територіальної громади

1. Міська рада може утворювати на основі відокремленої частини комунальної власності або із залученням майна цієї власності різні за організаційними формами види підприємств чи інших суб’єктів господарювання, а саме:
1.1. Комунальні унітарні підприємства, тобто підприємства, що створюються на базі відокремленої частини комунальної власності і чий статутний фонд не поділений на частки, акції, паї тощо.
1.2. Господарські (підприємницькі) товариства, які створюються спільно з іншими партнерами і територіальна громада володіє лише часткою у статутному фонді створених товариств, тобто має корпоративні права.
2. Комунальні унітарні підприємства виконують свою діяльність, базуючись на праві господарського відання або праві оперативного управління, а господарські товариства – на праві власності.
3. Міська рада затверджує типовий статут комунального підприємства, а також положення про управління корпоративними правами територіальної громади.
4. Статут комунального унітарного підприємства затверджує профільний виконавчий орган міської ради, до сфери управління якого входить комунальне підприємство.
Статут господарського товариства затверджується рішенням загальних зборів засновників.
5. Статутом суб’єкта господарювання визначається найменування, мета і предмет діяльності такого суб’єкта, розмір і порядок створення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, органи управління і контролю, умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання.
6. Діяльність підприємств комунальної власності має базуватися на таких засадах:
6.1. Запровадження регулярного планування господарської діяльності.
6.2. Регулярного оприлюднення показників господарського та фінансового планування.
6.3. Щорічного звітування за підсумками діяльності, а також щодо стану справ на підприємстві.
Порядок звітування і форму звіту затверджує виконавчий комітет.
7. З метою захисту підприємств комунальної власності та недопущення випадків заволодіння ними через застосування процедур банкрутства міська рада може затвердити перелік комунальних підприємств, на які не поширюються норми чинного законодавства про банкрутство.

РОЗДІЛ VII. ВІДКРИТІСТЬ У ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ м.ЛЬВОВА

Стаття 49. Відкритість діяльності як основа демократичного управління містом

1. Міська рада здійснює свою діяльність, керуючись принципами відкритості, прозорості та публічності, що є необхідною умовою демократичного управління містом, забезпечення належної та ефективної взаємодії органів влади міста з територіальною громадою.
2. Міська рада, її виконавчі органи та посадові особи інформують громадськість міста про свою діяльність безпосередньо та за допомогою засобів масової інформації, оприлюднюють нормативно-правові акти, їх проекти, поширюють іншу інформацію, звітують, проводять роботу з правової просвіти громади щодо завдань, компетенції, структури та форм роботи міської ради.

Стаття 50. Відкритість засідань міської ради та виконавчих органів ради

1. Засідання міської ради та її виконавчого комітету є відкритими.
2. Проведення закритого засідання допускається лише для розгляду окремо визначених питань відповідно до закону в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, що охороняється законом.
У такому разі лише ці питання включаються до порядку денного закритого пленарного засідання, виступають предметом обговорення та підставою прийняття рішення. Рішення, прийняті міською радою, її виконавчим комітетом на закритому засіданні з питань, що не становлять державної або іншої охоронюваної законом таємниці, вважаються не чинними.
3. На пленарні засідання міської ради, засідання виконавчого комітету міської ради забезпечується доступ представників засобів масової інформації, який реалізується згідно з правилами акредитації, встановленими Регламентом міської ради (виконавчого комітету) або окремим нормативним актом міської ради.

Стаття 51. Відкритість інформації про роботу посадових осіб та депутатів міської ради

Відкритість інформації про роботу посадових осіб та депутатів міської ради забезпечується:
1.1. Оприлюдненням відповідними службами міської ради на офіційній сторінці міської ради у мережі Інтернет інформації про дні засідань міської ради (її робочих органів), про порядок денний таких засідань, а також про проекти рішень та прийняті рішення.
1.2. Висвітленням діяльності органів та посадових осіб міської ради у засобах масової інформації, у мережі Інтернет, проведенням прес-конференцій, брифінгів та інших публічних заходів депутатами та посадовими особами міської ради.
1.3. Оголошенням інформації під час публічних виступів посадових осіб та депутатів міської ради.
1.4. Проведенням “гарячих“ телефонних ліній, прямих ефірів за участю посадових осіб міської ради.
1.5. Звітуванням міського голови, виконавчих органів, депутатських комісій та депутатів міської ради.
1.6. Запрошенням та наданням акредитації у встановленому порядку представникам засобів масової інформації, а також присутністю запрошених осіб, почесних гостей і членів територіальної громади на пленарних засіданнях міської ради, засіданнях виконавчого комітету міської ради, прес-конференціях, брифінгах, інших публічних заходах органів та посадових осіб міської ради.
1.7. Безпосереднім доведенням інформації до заінтересованих осіб (усно, письмово чи іншими способами) через надання відповідей на звернення громадян та інформаційні запити журналістів і засобів масової інформації згідно із Законами України “Про звернення громадян“ та “Про інформацію“.
1.8. Розміщенням інформаційних стендів у приміщеннях виконавчих органів міської ради, комунальних підприємств, які би містили коротку інформацію про їх діяльність та послуги, що надаються мешканцям; передбачали перелік документів для звернення з тих чи інших питань, конкретні та вичерпні рекомендації, необхідні для вирішення питань.
1.9. Можливістю ознайомлення з архівними матеріалами міської ради.

Стаття 52. Оприлюднення актів органів та посадових осіб
міської ради

1. Офіційне оприлюднення актів органів та посадових осіб міської ради здійснюється на офіційній сторінці міської ради у мережі Інтернет та/або у місцевому друкованому засобі масової інформації у термін не пізніше 30 днів з дня їх прийняття.
Рішення про міський бюджет м.Львова повинно бути оприлюднене не пізніше десяти днів з дня його прийняття.
2. Акти органів та посадових осіб міської ради або їх окремі положення, які містять державну таємницю або іншу захищену законом інформацію, не підлягають опублікуванню.
3. Нормативно-правові акти органів та посадових осіб міської ради, що визначають права та обов’язки громадян, не доведені до відома громадян у порядку, передбаченому чинним законодавством України та цим Статутом, вважаються не чинними.
4. Якщо акти органів та посадових осіб міської ради стосуються прав та обов’язків однієї особи або визначеного кола осіб, цим особам за їх запитом безоплатно надаються засвідчені копії зазначених актів у кількості не більше трьох примірників. В інших випадках за надання копії актів місцевого самоврядування може справлятися плата у розмірі, що не перевищує витрат на виготовлення таких копій.

Стаття 53. Звітування міського голови, виконавчих органів,
постійних комісій та депутатів міської ради

1. З метою публічного інформування про свою діяльність, забезпечення впливу громадськості на формування і реалізацію політики міської ради (її виконавчих органів та посадових осіб), а також сприяння громадському контролю міський голова, виконавчі органи, постійні комісії та депутати міської ради зобов’язані звітувати перед територіальною громадою та перед міською радою.
2. Завдання, порядок, періодичність та особливі умови звітування визначаються у Положенні про звітування міського голови, виконавчих органів, постійних комісій та депутатів міської ради (депутатських фракцій, груп), яке є невід’ємною частиною Статуту територіальної громади м.Львова (додаток 5 до цього Статуту).

РОЗДІЛ VІІІ. ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ м.ЛЬВОВА

Стаття 54. Культурна спадщина м.Львова

1. Культурна спадщина – це сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об’єктів культурної спадщини.
2. Об’єкт культурної спадщини – визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об’єкти, інші природні, природо-антропогенні або створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
3. Культурна спадщина м.Львова є частиною світової матеріальної та духовної культури, носить неоціненний характер для сучасних i прийдешнiх генерацій всього людства та має визнану виняткову загальнолюдську цінність.
Історичні будівлі, міський ландшафт та сучасна архітектура м.Львова визначають неповторний образ та характер міста, його культурне значення.
4. Особливість культурної спадщини міста визначається:
1) включенням м.Львова до списку історичних населених місць України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878;
2) включенням історичної частини м.Львова до Списку світової спадщини ЮНЕСКО згідно з рішенням ЮНЕСКО від 05.12.1998;
3) функціонуванням у місті 2-х заповідників – державного історико-архітектурного заповідника у м.Львові та музею-заповідника "Личаківський цвинтар".
5. Статус м.Львова як історичного населеного місця обумовив визначення меж історичного ареалу рішенням виконавчого комітету від 09.12.2005 № 1311 “Про затвердження меж історичного ареалу та зон регулювання забудови міста Львова“ (додаток 6 до цього Статуту).
6. Культурна спадщина м.Львова охоплює об’єкти як місцевого, так і національного значення, які розміщені у межах та за межами історичного ареалу.
За категоріями об’єкти культурної спадщини міста поділяються на пам’ятки історії та монументального мистецтва, архітектури та містобудування, археології, садово-паркового мистецтва.
Всі пам’ятки культурної спадщини міста підлягають державній реєстрації шляхом занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Стаття 55. Основні завдання та організація охорони культурної спадщини міста

1. Основними завданнями охорони культурної спадщини міста є збереження об’єктів архітектурної і містобудівної спадщини та їх території, історичного розпланування, композиційно-просторової структури та історичної забудови, які репрезентують успадкований, традиційний характер середовища.
2. Збереження культурної спадщини здійснюється за допомогою таких основних заходів:
2.1. Охоронна діяльність – інвентаризація пам’яток, встановлення умов їх використання, територій пам’яток та зон охорони, режиму допустимих і заборонених видів діяльності і нової забудови, контроль за дотриманням режиму використання та охорони.
2.2. Реставраційна діяльність – консервація, реабілітація, музеєфікація, ремонт та пристосування пам’яток, відновлення (при відповідному обгрунтуванні) втрачених об’єктів, благоустрій і впорядкування зон охорони, ліквідація дисгармонійних об’єктів.
2.3. Містобудівні заходи – архітектурно-планувальні рішення, які опосередковано сприяють збереженню культурної спадщини (винесення виробничих та інших об’єктів сучасної урбанізації за межі історичного ареалу, зменшення транспортного завантаження у зонах розташування пам’яток тощо).
3. Збереження об’єктів культурної спадщини охоплює також організацію просторів, з врахуванням характеру, масштабу, освітлення об’єктів, а також облаштування вулиць, рекламних конструкцій та озеленення навколо них.
4. Управління у сфері охорони культурної спадщини у м.Львові здійснюють уповноважені органи охорони культурної спадщини міської ради та Львівської обласної державної адміністрації.

Стаття 56. Правові умови здійснення заходів з охорони об‘єктів культурної спадщини

1. Правові умови здійснення охорони культурної спадщини визначаються національним та міжнародним законодавством про охорону культурної і природної спадщини, нормативними та правовими актами органів державної влади і місцевого самоврядування.
2. Режими використання історичного ареалу, зон охорони пам’яток, земель історико-культурного призначення визначаються відповідною науково-проектною документацією, затвердженою у встановленому порядку.
3. Умови використання та утримання пам’ятки регулюються охоронним договором.
Охоронний договір повинен бути укладений власником або користувачем пам’ятки (її частини) з уповноваженим органом охорони культурної спадщини міської ради у визначені законодавством терміни з часу отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування.
4. Охоронний договір передбачає забезпечення власником (користувачем):
4.1. Своєчасного виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження території пам‘ятки, інших пам'яткоохоронних заходів.
4.2. Дотримання режимів утримання і використання пам’ятки.
4.3. Періодичного доступу до пам’ятки у визначений час протягом визначеного терміну згідно з умовами охоронного договору.
4.4. Повідомлення про нововиявлені об’єкти культурної спадщини, у тому числі рухомі предмети у межах території пам’ятки.
4.5. Негайного інформування уповноваженого органу охорони культурної спадщини міської ради про обставини, які загрожують збереженості пам’ятки.
5. Роботи щодо збереження пам’ятки (консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування) здійснюються лише за наявності дозволу уповноваженого органу охорони культурної спадщини згідно з вимогами діючого законодавства.

Стаття 57. Особливості планування та забудови історичного ареалу м.Львова

1. Головною ціллю планування і забудови історичного ареалу є збереження традиційного характеру середовища та пам’яток культурної спадщини, що забезпечується врахуванням цих вимог на всіх етапах розробки планів розвитку території та використанням процедур видачі дозволів на проведення будівельних робіт.
2. У генеральному плані та місцевих правилах забудови міста повинна визначатись стратегія розвитку м.Львова, зокрема з врахуванням необхідності збереження історичної структури, об’єктів архітектурної спадщини та проведення реабілітації історичної забудови.
Для території історичного ареалу м.Львова повинна бути розроблена і затверджена у встановленому порядку концепція та проект регенерації.

Стаття 58. Особливості збереження території міста, внесеної до Списку світової спадщини ЮНЕСКО

1. Ансамбль історичного центру м.Львова, який внесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, складається з давньоруської та середньовічної частини міста і ансамблю Собору Святого Юра.
Буферна зона вказаного об’єкта світової спадщини збігається з межами історичного ареалу міста.
2. Особливостями функціонування ансамблю історичного центру м.Львова є:
2.1. Розробка та виконання плану управління історичною забудовою.
2.2. Здійснення архітектурних і містобудівних перетворень на території ансамблю історичного центру м.Львова лише з відома Комітету світової спадщини ЮНЕСКО та згідно з комплексним проектом регенерації, ревіталізації та реставрації.
2.3. Заборона на території ансамблю історичного центру м.Львова нового будівництва та встановлення постійних конструкцій зовнішньої реклами.

Стаття 59. Обов’язковість бюджетного фінансування

1. Фінансування заходів з охорони культурної спадщини міста здійснюється як за рахунок бюджетних коштів (Державного бюджету України та міського бюджету м.Львова), так і за рахунок коштів осіб, які набули право власності або отримали у користування пам'ятку (її частину), благодійних внесків та пожертвувань, коштів спеціального фонду та інших не заборонених законодавством джерел.
2. Міська рада в обов’язковому порядку щорічно забезпечує фінансування заходів з охорони культурної спадщини міста, а також додатково за рахунок коштів бюджету розвитку фінансує здійснення заходів з реставрації об’єктів культурної спадщини і регенерації території.

РОЗДІЛ IX ВІДНОСИНИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ м.ЛЬВОВА З ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ

Стаття 60. Взаємовідносини територіальної громади міста з державою

1. Взаємовідносини територіальної громади міста з державою відбуваються у спосіб та у межах, що передбачені Конституцією України та законами України.
2. Основними напрямками здійснення відносин є:
2.1. У сфері фінансів та майна:
2.1.1. Надання державою фінансової підтримки для виконання повноважень органами самоврядування у м.Львові, зокрема у формі субвенцій.
2.1.2. Надання територіальною громадою м.Львова державі частини доходів від загальнодержавних податків і зборів у порядку, встановленому законом про Державний бюджет України.
2.1.3. Безоплатна передача державою майна територіальній громаді та навпаки.
2.2. У сфері охорони здоров’я, освіти та соціального захисту:
2.2.1. Виконання органами самоврядування у м.Львові політики держави та загальнодержавних програм у сфері освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.
2.2.2. Надання організаційної, методичної та фінансової допомоги органам самоврядування у м.Львові на виконання політики держави та загальнодержавних програм у сфері освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.
2.3. У сфері забезпечення законності та правопорядку:
2.3.1. Здійснення органами самоврядування у м.Львові своєї діяльності лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
2.3.2. Здійснення державою нагляду і контролю за діяльністю органів самоврядування у м.Львові, а також за законним, ефективним витрачанням коштів міського бюджету м.Львова.

Стаття 61. Взаємовідносини територіальної громади м.Львова з іншими територіальними громадами

1. Налагодження відносин з іншими територіальними громадами здійснюється з метою запровадження більш ефективних механізмів розв’язання спільних проблем, обміну досвідом, захисту спільних інтересів громад.
2. Відносини можуть оформлятись у вигляді відповідних договорів або в інший спосіб, не заборонений чинним законодавством.
3. Територіальна громада м.Львова вправі спільно з іншою територіальною громадою (громадами):
3.1. Об'єднувати на договірних засадах кошти міського бюджету м.Львова та іншого місцевого бюджету для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад.
3.2. Об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності для виконання спільних проектів або для спільного утримання комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
3.3. Визначати порядок використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад.
3.4. Об'єднуватись в асоціації, вступати до асоціацій та інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, зокрема і міжнародних.

Стаття 62. Особливості взаємовідносин територіальної громади м.Львова з територіальними громадами м.Винники, селищ Рудно і Брюховичі

1. Особливості відносин з територіальними громадами м.Винники, селищ Рудно і Брюховичі обумовлені включенням територій зазначених населених пунктів до адміністративних меж м.Львова з віднесенням до відповідних районів міста.
2. У зв’язку з цим члени територіальних громад м.Винники, селищ Рудно і Брюховичі одночасно володіють статусом членів територіальної громади м.Львова, що надає їм право зокрема:
2.1. Обирати Львівського міського голову та Львівську міську раду, брати участь у міському референдумі.
2.2. Звертатись з метою реалізації (чи захисту) своїх прав і інтересів до міських представництв відповідних органів державної влади та судів.

Стаття 63. Відносини територіальної громади міста з суб’єктами господарювання та особами, які не є членами територіальної громади міста

1. Особи, які не є членами територіальної громади міста, мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і члени територіальної громади, за винятком:
1.1. Права обирати Львівського міського голову та Львівську міську раду.
1.2. Права брати участь у міському референдумі.
1.3. Інших прав (чи обов’язків), реалізація яких обумовлена місцем реєстрації особи.
2. Відносини територіальної громади міста з суб’єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність на території м.Львова, будуються як на паритетних засадах (шляхом укладення цивільно-правових угод тощо), так і на засадах підпорядкованості (обов’язковості виконання правових актів міської ради та її виконавчих органів на території міста, контролю за їх дотримання) у межах повноважень, наданих чинним законодавством України міській раді та її виконавчим органам.

РОЗДІЛ Х. ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 64. Поняття гарантій місцевого самоврядування

Формами забезпечення прав громадян на участь у місцевому самоврядуванні (гарантіями місцевого самоврядування) є сукупність умов і засобів, які забезпечують організаційно-правову, фінансово-економічну самостійність місцевого самоврядування та захист прав місцевого самоврядування.

Стаття 65. Організаційно-правова самостійність місцевого самоврядування

Організаційно-правова самостійність територіальної громади міста гарантується:
1. Правом членів територіальної громади самостійно обирати міського голову і раду (представницький орган місцевого самоврядування) виключно шляхом місцевих виборів та брати участь у здійсненні місцевого самоврядування у формах, передбачених законодавством України та розділом IV цього Статуту.
2. Самостійною реалізацією територіальною громадою, міським головою та міською радою наданих їм повноважень. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися у законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим Статутом та іншими законами до повноважень органів і посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.
3. Правом мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції.

Стаття 66. Фінансово-економічна самостійність місцевого самоврядування

1. Фінансово-економічна самостійність місцевого самоврядування гарантується наявністю самостійної матеріальної і фінансової бази місцевого самоврядування.
2. Самостійна матеріальна і фінансова база місцевого самоврядування забезпечується:
2.1. Правом територіальної громади безпосередньо шляхом референдуму або через міську раду та її виконавчі органи управляти майном та ресурсами, що є в її комунальній власності.
2.2. Правом міської ради самостійно створювати, реорганізовувати та ліквідовувати комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснювати контроль за їх діяльністю.
2.3. Правом міської ради самостійно встановлювати місцеві податки і збори.

Стаття 67. Гарантії щодо захисту прав місцевого самоврядування

Захист прав місцевого самоврядування гарантується:
1. Обов'язковістю актів і законних вимог міської ради та її посадових осіб.
2. Відповідальністю міської ради та її посадових осіб.
3. Обов’язком міської ради та її посадових осіб звітувати перед територіальною громадою.
4. Правом членів територіальної громади на оскарження рішень, дій чи бездіяльності міської ради та її посадових осіб.
5. Правом міської ради на захист своїх прав у судовому порядку.
6. Забезпеченням громадського порядку та громадської безпеки у межах повноважень.
7. Діяльністю уповноваженого міської ради з прав людини.

Стаття 68. Обов'язковість актів і законних вимог міської ради та її посадових осіб

1. Акти міської ради, виконавчого комітету міської ради, міського голови, прийняті у межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на території міста органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також членами територіальної громади та особами, які постійно або тимчасово проживають на території міста.
2. На вимогу міської ради та її посадових осіб керівники розташованих або зареєстрованих на території міста підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов'язані прибути на її засідання для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповіді на запити депутатів.
3. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену чинним законодавством відповідальність перед міською радою за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень міської ради та її посадових осіб, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Стаття 69. Відповідальність міської ради та її посадових осіб

1. Органи та посадові особи міської ради несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
2. Міська рада та її посадові особи є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальною громадою. Вони періодично, але не менш як один раз на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальною громадою про свою діяльність.
3. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам у результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності міської ради, відшкодовується за рахунок коштів міського бюджету м.Львова, а у результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб міської ради – за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законодавством.
4. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності міської ради та її посадових осіб, вирішуються у судовому порядку або в іншому, не забороненому законодавством України, порядку.

Стаття 70. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності міської ради та її посадових осіб

1. Рішення, дії чи бездіяльність міської ради та її посадових осіб з мотивів їх невідповідності Конституції України чи законам України можуть бути оскаржені до суду чи іншого компетентного органу.
2. Особа має право звернутися до суду чи іншого компетентного органу зі скаргою, якщо вважає, що міською радою, її виконавчим органом чи посадовою особою під час здійснення ними управлінських функцій порушено її права чи свободи.

Стаття 71. Гарантії щодо захисту прав місцевого самоврядування

1. Органи та посадові особи міської ради мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів органів державної влади, місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, повноваження органів та посадових осіб міської ради.
2. Органи місцевого самоврядування можуть безпосередньо або через інших суб’єктів права на конституційне подання направляти до Конституційного суду конституційні подання про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України.

Стаття 72. Забезпечення громадського порядку та громадської безпеки

1. Міська рада у межах повноважень, наданих законодавством, сприяє забезпеченню у місті громадського порядку та безпеки, розробляючи та впроваджуючи спільно з правоохоронними органами та органами державної виконавчої влади відповідний комплекс заходів, які можуть стосуватися:
1.1. Запобігання вчиненню злочинів та правопорушень шляхом здійснення регулярних профілактичних та превентивних заходів на території міста.
1.2. Запобігання підлітковій злочинності шляхом поліпшення організації роботи відповідних служб міста з неповнолітніми особами.
1.3. Врегулювання порядку проведення зборів, мітингів і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням громадського порядку при їх проведенні.
1.4. Налагодження системи взаємозв'язку та обміну інформацією з питань громадської безпеки між виконавчими органами міської ради, членами територіальної громади, органами самоорганізації населення та правоохоронними органами.
1.5. Організації патрулювання міста у вечірній та нічний час, забезпечення відповідного освітлення міста у цей період.
1.6. Інші заходи згідно з чинним законодавством України.
2. Міська рада заслуховує повідомлення керівників органів внутрішніх справ про їх діяльність щодо охорони громадського порядку на території міста, має право порушувати перед відповідними органами вищого рівня питання про звільнення з посади керівників цих органів у разі визнання їх діяльності незадовільною та вирішувати інші питання, віднесені до її компетенції.
3. Виконавчі органи міської ради розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені чинним законодавством до їх відання, утворюють адміністративні та інші комісії.
4. У структурі міської ради відповідно до чинного законодавства з метою підвищення рівня захищеності життя, здоров'я, прав і свобод громадян, їх власності, охорони громадського порядку у місті, запобігання правопорушенням, посилення боротьби зі злочинністю, своєчасного виявлення фактів недодержання законодавства та необхідності більш тісного співробітництва правоохоронних органів з населенням утворено муніципальну дружину, яка утримується за рахунок коштів міського бюджету м.Львова.
5. Міська рада надає всебічну допомогу та підтримку у створенні та діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку.

Стаття 73. Уповноважений міської ради з прав людини

1. З метою запобігання у межах територіальної громади порушенням прав людини та сприяння їх поновленню, здійснення функцій посередника у відносинах між міською радою (її виконавчими органами та посадовими особами) і членами територіальної громади, а також контролю за дотриманням вимог цього Статуту може запроваджуватися посада уповноваженого міської ради з прав людини.
2. Уповноваженого міської ради з прав людини призначає та звільняє міська рада у порядку, встановленому міською радою.
3. Порядок обрання і звільнення, організація діяльності, завдання і функції уповноваженого міської ради з прав людини визначаються відповідно до окремого положення, яке затверджує міська рада.

РОЗДІЛ XI. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 74. Порядок прийняття та реєстрації Статуту

1. Статут приймається на пленарному засіданні міської ради більшістю депутатів від загального складу міської ради.
2. Статут територіальної громади м.Львова набирає чинності після його державної реєстрації органами Міністерства юстиції України.
3. Дія Статуту поширюється на всю територію м.Львова.

Стаття 75. Порядок внесення змін та доповнень до Статуту

1. Зміни і доповнення до цього Статуту вносяться відповідно до рішення міської ради, яке приймається більшістю голосів від загального складу міської ради.
2. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до цього Статуту мають право подавати на розгляд міської ради міський голова, не менше однієї третини депутатів міської ради, виконавчий комітет міської ради та члени територіальної громади міста у порядку внесення місцевої ініціативи.
3. Зміни і доповнення до цього Статуту, що передбачають приведення його у відповідність до новоприйнятих положень Конституції України і законів України, вносяться рішенням міської ради за пропозицією міського голови у двомісячний термін з часу набрання чинності таких положень.

Стаття 76. Тлумачення положень Статуту

Офіційне тлумачення положень цього Статуту може надавати лише міська рада шляхом прийняття відповідного рішення.

Стаття 77. Контроль за виконання Статуту

Контроль за виконанням цього Статуту здійснюють міська рада, міський голова, члени територіальної громади міста та уповноважений міської ради з прав людини (у разі його призначення).

Секретар ради В.Квурт

Віза:

Начальник управління
“Секретаріат ради“ Л.Зубач

Додаток 1 до Статуту

ОПИСИ
Герба та Великого Герба м.Львова і хоругви

Міські герби виникли у пізньому середньовіччі. Вони були самобутніми знаками магістратів, фігурували на урядових печатках, символізуючи певну юридичну і територіальну незалежність міст. Львівський хроніст XVII століття Бартоломій Зіморович зазначав, що ще князь Лев Данилович у XIІI столітті дав м.Львову герб. Наскільки це твердження точне - важко сказати, однак, незаперечно, що у кінці XIІI - на початку ХІV століть золотий лев у синьому полі був територіальним гербом Галицько-Волинської держави, а також династичним знаком княжої гілки Романовичів.
Найдавніша відома печатка з гербом м.Львова (крокуючий лев у міській брамі, а над нею три вежі) була підвішена до документа з 10 січня 1359. Цей герб можна трактувати як так званий “промовистий“ герб, - який відображає першу назву міста “Львівград“ (лев як ілюстрація назви, брама з вежами - символ міста). Можливо, герб відображав ще й роль м.Львова як “стольного града“ Галицько-Волинської держави і тому у міській брамі був зображений державний знак - лев.
Хоча перше зображення й зустрічається у 1359 році, але очевидно, що знак походить з кінця XIІI століття (цієї думки дотримувався й академік Іван Крип’якевич). У 1526 році польський король Сигізмунд формально затвердив герб, яким м.Львів користувалося вже понад два сторіччя. Міський герб на той час вже вживався з різними відмінами на печатці ради, лави (судочинного органу), в емблемах цехових організацій, на продукції львівських ремісників, виступав як архітектурний елемент. Герб м.Львова був і на друкарському знаку Івана Федорова (Федоровича) на першій надрукованій ним у м.Львові книзі “Апостол“ (1574 рік), а також на водяних знаках Брюховицької папірні під м.Львовом з кінця XVI століття.
У 1586 році за старанням єпископа Яна Соліковського Папа Римський Сикст V надає м.Львову право користуватися своїм особистим гербом (золотий лев, який стоїть на задніх лапах і тримає у передніх три горбки та зірку). Цей знак став символом експансійної політики польської шляхти на українських землях.
Пізніше “папський“ герб зустрічається побіч міського. Так, на відомій гравюрі з панорамою м.Львова з початку XVII століття (виконаній, як вважають, за малюнком А.Пасаротті) подано 4 герби: державний (польський орел), земельний Руського воєводства (лев, який спинається на скелю), міський та “папський“.
Поступово “папський“ лев витіснив з брами “руського“ лева. Але тільки у кінці XVIIІ століття такий герб офіційно затвердила австрійська влада. Після першої світової війни, коли м.Львів було захоплене Польщею, польська влада затвердила у 1927 році новий малюнок герба, який мав свідчити про вірність м.Львова польській державі. Для цього до старого герба з “папським“ левом було додано орден “Віртуті Мілітарі“ та стрічку з гаслом “Semper fidelis“ (“Завжди вірний“).
Після другої світової війни у СРСР не приділялось уваги міській геральдиці. І тільки хрущовська “відлига“ 60-х років пробудила великий інтерес до міських гербів, й на Україні зокрема. Однак, тоді не було розроблено єдиних принципів і правил щодо створення і затвердження цих знаків. Через те процес набрав неконтрольованого характеру.
У середині 60-х років львівські митці почали розробляти проект нового міського знака. Були пропозиції внести у нього зображення телевежі, автобуса, телевізора, електролампочки, автонавантажувача тощо. Висловлювалась і думка про використання елементів давнього герба. Її підтримала львівська громадськість, зокрема академік І.Крип’якевич писав: “...єдино правильним шляхом буде вернутися до найстарішого герба з ХІІІ-ХІV століть, який зображує міські ворота з трьома вежами (баштами), з крокуючим левом у них. Для міста Львова важливе те, що цей герб походить з періоду, коли місто не було ще поневолене іноземними загарбниками, а належало до Галицько-Волинського князівства і жило традиціями Київської Русі... “.
Рішенням Львівської міської Ради депутатів трудящих від 15.06.1967 було затверджено герб, розроблений на основі історичного. Однак, у затвердженому варіанті було подано лева, що стоїть на задніх лапах. Крім того, брама і вежі, які раніше були золотими, стали червоної барви. На середній вежі з’явився серп і молот. Отже, історичний герб був спотворений, а прийнятий знак виконаний з порушенням загально геральдичних правил.
Дійсний вигляд та описи великого і малого гербів, а також хоругви міської ради були затверджені рішенням Львівської міської ради народних депутатів від 05.07.1991. Склад авторської групи: архітектор Андрій Гречило, історик-архівіст Іван Сварник, архітектор Володимир Турецький, художник Іван Турецький.
Герб міста: у синьому щиті зображена золота брама з трьома вежами, кожна з яких завершена трьома зубцями і має по одній бійниці. Центральна вежа вища від двох інших. Брама відкрита, без воріт і грат. В отворі брами крокує у правий геральдичний бік золотий лев (малюнок 1).
Великий герб: містить зображення герба, увінчаного срібною міською короною, яка символізує м.Львів як обласний центр. Обабіч щит підтримують два щитотримачі - лев у короні (символ Галицько-волинської держави) та давньоруський ратник, які мають відображати епоху заснування м.Львова Данилом Галицьким та становлення його як стольного міста. Знизу герб доповнює стрічка у національних синьо-жовтих барвах та загальноукраїнський герб Тризуб як символи Соборності України (малюнок 2).
Хоругва міської ради становить собою прямокутне полотнище синьої барви із співвідношенням сторін 1:1. Хоругва оточена за периметром (крім сторони біля древка) лиштвою, яку розбито на однакові рівнобедрені трикутники синьої та жовтої барви. Ширина лиштви виносить 1/10 сторони хоругви. Посередині хоругви-зображення герба м.Львова. Співвідношення величини гербів у цілому і їхніх окремих елементів встановлюються затвердженим еталоном. При цьому допускається виконання стилізованого герба або подача його у щиті іншої форми (малюнок 3).

Малюнок 1

Герб міста

Малюнок 2

Великий герб

Малюнок 3

Хоругва міської ради

Додаток 2 до Статуту

ПОЛОЖЕННЯ
про загальні збори громадян у м.Львові

І. Загальні положення

1. Загальні збори є формою безпосередньої участі членів територіальної громади м.Львова у здійсненні місцевого самоврядування.
2. Загальні збори – це зібрання у порядку, встановленому Положенням про загальні збори громадян у м.Львові (надалі – Положення), членів територіальної громади м.Львова (надалі – громадяни) для обговорення та прийняття рішень з найважливіших питань місцевого життя, напрацювання власних пропозицій, які враховують міська рада, її виконавчі органи і посадові особи у своїй діяльності.
3. Загальні збори скликаються за місцем проживання громадян на відповідній території – загальні збори міста, мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, будинків тощо.
4. Ініціювати та брати участь у роботі загальних зборів мають право громадяни, які постійно проживають на відповідній території та згідно із законодавством володіють виборчим правом на міських виборах.
Особи, які не підпадають під статус учасника загальних зборів, мають право брати участь у них з правом дорадчого голосу (народні депутати України, міський голова, депутати Львівських міської та обласної рад, представники виконавчих органів міської ради, органів державної влади, об’єднань громадян, органів самоорганізації населення та інші особи за згодою загальних зборів).
5. Загальні збори скликаються у міру необхідності, як правило, у неробочий день у достатньому за кількістю місць приміщенні або на відкритому майданчику (за належних кліматичних умов), що розташовані на відповідній території району у місті, мікрорайону чи іншого територіального утворення.
6. Міська рада та її виконавчі органи сприяють у підготовці і проведенні зборів шляхом надання необхідної інформації та організаційно-технічної допомоги.
7. Громадяни беруть участь у загальних зборах добровільно. Доступ учасників на загальні збори і присутність на них є вільними. Ніхто не може бути примушений до участі або неучасті у загальних зборах.
8. Забороняється брати плату з громадян за доступ на загальні збори і за присутність на них, а також платити їм за перебування на зборах у ролі слухачів чи глядачів, або заохочувати їх іншими засобами.
9. При розгляді і вирішенні питань загальні збори керуються Конституцією України, Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями Львівських міської і обласної рад, іншими чинними нормативно-правовими актами, а також Статутом територіальної громади м.Львова та цим Положенням.

ІІ. Порядок скликання і проведення загальних зборів

1. Ініціаторами скликання загальних зборів громадян можуть бути ініціативна група громадян, міський голова, виконавчий комітет або депутати міської ради.
2. Ініціювання скликання загальних зборів громадянами проводиться ініціативною групою у кількості не менше 10-ти громадян, які постійно проживають на відповідній території (місто, район у місті, мікрорайон, житловий комплекс, вулиця, квартал, будинки тощо).
3. Ініціативна група готує та подає до міської ради письмове повідомлення на ім’я міського голови про проведення загальних зборів, яке підписали не менше як 10 членів ініціативної групи.
Зразок повідомлення про проведення загальних зборів наведений у додатку до цього Положення.
4. У повідомленні необхідно вказати:
4.1. Вид зборів (загальні збори міста, мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, будинків тощо).
4.2. Дату, місце проведення, час початку і закінчення зборів.
4.3. Примірний порядок денний загальних зборів.
4.4. Дані про ініціаторів скликання зборів (прізвище, ім'я, по батькові, серію та номер паспорта, місце проживання, контактний телефон).
4.5. Орієнтовану (плановану) кількість учасників загальних зборів.
4.6. Про необхідність залучення працівників правоохоронних органів (їх кількість) та служби швидкої медичної допомоги.
5. Повідомлення ініціативна група подає до міської ради не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення загальних зборів, а реєструє уповноважений виконавчий орган міської ради у Книзі реєстрації місцевих ініціатив, загальних зборів, громадських слухань у м.Львові.
6. Протягом 3-х днів після надходження повідомлення уповноважений виконавчий орган міської ради надсилає ініціативній групі копію повідомлення з відміткою про реєстрацію та забезпечує:
6.1. Оприлюднення повідомлення про скликання загальних зборів шляхом розміщення його на web-сторінці міської ради або опублікування у друкованому засобі масової інформації.
6.2. Повідомлення відповідних органів (служб) про проведення загальних зборів (при необхідності).
7. Повідомлення про скликання загальних зборів ініціативна група доводить до відома громадян, які постійно проживають на відповідній території у м.Львові, не пізніш як за 7 днів до їх проведення із зазначенням часу, дати, місця проведення та порядку денного загальних зборів.
8. З метою визначення кворуму перед початком зборів проводиться реєстрація присутніх учасників загальних зборів, кожен з яких повинен поставити свій підпис у списку реєстрації, зазначивши при цьому своє прізвище, ім‘я, по батькові та місце проживання.
9. Кворум наявний за умови присутності на зборах більше половини громадян, які постійно проживають на відповідній території і мають право голосу на зборах.
Право голосу на загальних зборах міста мають усі громадяни міста.
Право голосу на загальних зборах району у місті, мікрорайону, вулиці, кварталу, будинків, житлового комплексу мають громадяни, які постійно проживають на відповідній території.
Присутні на загальних зборах запрошені особи мають право дорадчого голосу.
10. За наявності кворуму керівник ініціативної групи відкриває загальні збори та пропонує обрати голову і секретаря загальних зборів.
Голова та секретар зборів обираються більшістю від присутніх учасників загальних зборів.
11. Для підрахунку голосів учасників зборів може обиратися лічильна комісія у складі не менше 3-х осіб.
12. Рішення на загальних зборах приймаються більшістю голосів від присутніх учасників загальних зборів шляхом відкритого або таємного голосуванням.
Форму голосування визначають більшістю голосів від присутніх учасників загальних зборів.
13. Після обрання голови загальних зборів та секретаря загальних зборів затверджується порядок денний і регламент (порядок роботи) загальних зборів. У регламенті обов’язково передбачаються доповіді членів ініціативної групи, а також запрошених осіб.
14. Голова загальних зборів відповідно до затвердженого регламенту проведення загальних зборів:
14.1. Оголошує питання, які виносяться на розгляд загальних зборів.
14.2. Веде збори та підтримує на них належний порядок.
14.3. Надає слово для виступів та оголошує підсумки голосування.
14.4. Виконує інші функції та обов’язки.
15. Учасники загальних зборів громадян повинні дотримуватися регламенту та норм етичної поведінки, не допускати вигуків, образ та інших дій, що заважають обговоренню винесених на розгляд питань.
У разі порушення порядку на вимогу голови загальних зборів порушники мають залишити місце, де проводяться загальні збори громадян. При невиконанні вказівки голови загальних зборів щодо видалення порушника, до нього можуть бути застосовані примусові заходи у зв'язку з порушенням порядку у громадському місці відповідно до чинного законодавства.
16. З кожного питання порядку денного, що розглядаються на загальних зборах, проводиться голосування та приймається рішення. Рішення загальних зборів фіксуються у протоколі загальних зборів, що оформляється за його результатами і який підписують голова загальних зборів та секретар загальних зборів (за бажанням - інші присутні на загальних зборах особи). Протокол оформляється не менше як у 3-х примірниках.
17. Один примірник протоколу зборів залишається у розпорядженні голови (секретаря) загальних зборів.
Другий примірник протоколу вивішує голова (секретар) загальних зборів у місці проведення загальних зборів громадян для ознайомлення.
Третій примірник – може надсилатись міській раді для врахування у роботі міським головою, міською радою, її виконавчими органами. Протокол надсилається із супровідним листом на ім’я міського голови разом з копіями матеріалів реєстрації учасників загальних зборів (список громадян, які були присутні на загальних зборах) та протоколу лічильної комісії (у разі її обрання).
18. Ініціювання скликання загальних зборів іншими особами відбувається шляхом:
18.1. Видання відповідного розпорядження – у разі ініціативи міського голови.
18.2. Прийняття відповідного рішення міською радою – у разі ініціативи депутатів міської ради.
18.3. Прийняття відповідного рішення виконавчим комітетом – у разі ініціативи виконавчого комітету.
19. Порядок організації та проведення загальних зборів, визначений у пунктах 7-17 цього розділу, поширюється на всі випадки незалежно від того, хто виступав ініціатором проведення загальних зборів

III. Розгляд рішень загальних зборів громадян

1. Рішення загальних зборів щодо питань місцевого значення у своїй діяльності враховують міська рада, її виконавчі органи та посадові особи.
Рішення загальних зборів, які стосуються внутрішніх питань самоорганізації громадян певної вулиці, кварталу, мікрорайону, будинків, житлового комплексу (виконання громадських робіт, самооподаткування, збирання благодійних внесків, утворення органу самоорганізації населення та припинення його діяльності тощо), виконуються добровільно.
2. Міський голова у 10-денний термін після отримання матеріалів загальних зборів:
2.1. Скеровує їх профільним виконавчим органам для вивчення та розгляду, а також секретарю ради для подачі відповідним постійним комісіям міської ради.
2.2. Забезпечує оприлюднення інформації про загальні збори на web-сторінці міської ради або у засобах масової інформації.
2.3. Доводить рішення загальних зборів до відома депутатів міської ради на найближчому пленарному засіданні.
3. Про висновки за результатами розгляду рішень загальних зборів постійні комісії і посадові особи повідомляють голову загальних зборів у письмовій формі.
4. Якщо орган чи посадова особа міської ради не вважають за можливе враховувати рішення загальних зборів, про це має бути подана вмотивована відповідь на ім’я міського голови та голови загальних зборів.

IV. Прикінцеві положення

1. Це Положення є невід’ємною частиною Статуту територіальної громади м.Львова і набирає чинності у передбаченому Статутом порядку.
Зміни та доповнення до цього Положення приймаються виключно на пленарному засіданні міської ради.
2. Питання щодо проведення загальних зборів, не врегульовані цим Положенням, регулюються відповідно до вимог чинного законодавства України.
3. Особи, винні у порушенні норм цього Положення несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

Додаток

до Положення про загальні збори громадян у м.Львові

Львівському міському голові
_________________________

ПОВІДОМЛЕННЯ
про проведення загальних зборів

Відповідно до Положення про загальні збори громадян у м.Львові повідомляємо Вас про
утворення ініціативної групи у складі:

№ з/п	Прізвище, ім'я, по батькові	Число, місяць та рік народження	Серія та номер паспорта громадянина України	Місце проживання	Контактний телефон
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

з метою підготовки та проведення загальних зборів____________________
(вид загальних зборів
________________________________________________________________
(міста, мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, будинків)

Загальні збори заплановано провести «_____» ______________ 20___ року

Час проведення з _____-_____ до _____ - _____
у_______________________________________________________________
(назва та адреса місця проведення загальних зборів)

На загальних зборах заплановано обговорити такі питання: ___________________________ ___________________________________________________________________________
(повне формулювання питання, винесеного на розгляд загальних зборів)
________________________________________________________________
________________________________________________________________

Орієнтовна (планована) кількість учасників зборів ____________________

До участі у зборах запрошуються:
1. Мешканці______________________________________________________
(назва території, мешканців якої запрошено до участі у загальних зборах залежно від їх виду)
2._______________________________________________________________
(посада та місце роботи запрошеної до участі у загальних зборах посадової особи міської ради)
3._______________________________________________________________
4._______________________________________________________________

До участі у зборах необхідно залучити працівників правоохоронних органів _________
(так, ні)
Кількість працівників правоохоронних органів _________

До участі у зборах необхідно залучити працівників медичної швидкої допомоги _______
(так, ні)

«____» _____ 20____року	__________________________________________ (підпис, прізвище, ініціали члена ініціативної групи)
	__________________________________________
	__________________________________________
	__________________________________________
	__________________________________________

Додаток 3 до Статуту

ПОЛОЖЕННЯ
про місцеві ініціативи у м.Львові

І. Загальні положення

1. Місцева ініціатива є формою безпосередньої участі членів територіальної громади м.Львова у місцевому самоврядуванні.
2. Місцева ініціатива – офіційна письмова пропозиція членів територіальної громади з питань, які належать до відання місцевого самоврядування та мають важливе значення для територіальної громади міста, внесена у порядку, передбаченому Положенням про місцеві ініціативи у м.Львові (надалі – Положення) до міської ради для розгляду та прийняття відповідного рішення у межах її компетенції.
3. Ініціювати внесення місцевої ініціативи та брати участь у підтримці проекту рішення місцевої ініціативи можуть члени територіальної громади м.Львова, які згідно із законодавством володіють виборчим правом на міських виборах.
4. Громадські організації, осередки політичних партій, підприємства, установи, організації всіх форм власності, органи самоорганізації населення, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків можуть долучатись до розробки проекту місцевої ініціативи, здійснювати агітацію за або проти внесення (прийняття) проекту місцевої ініціативи чи в інший, не заборонений чинним законодавством, спосіб сприяти участі мешканців міста у місцевому самоврядуванні.

II. Внесення місцевої ініціативи

1. Розгляд місцевої ініціативи здійснює міська рада на вимогу не менше як 750 членів територіальної громади м.Львова, яка оформлена у порядку, передбаченому цим Положенням
2. Початком процедури ініціювання розгляду місцевої ініціативи є подання до міської ради ініціативною групою членів територіальної громади м.Львова у складі не менше 5-ти осіб повідомлення про початок збору підписів на підтримку проекту місцевої ініціативи.
Зразок повідомлення про початок процедури ініціювання розгляду місцевої ініціативи наведений у додатку 1 до цього Положення.
3. Повідомлення подається на ім‘я міського голови і повинно містити:
3.1. Прізвище, ім'я, по батькові членів ініціативної групи.
3.2. Серії та номери паспортів членів ініціативної групи.
3.3. Прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання та контактні дані члена ініціативної групи, відповідального за організацію роботи групи.
3.4. Питання, яке ініціюється для подання на розгляд міської ради.
До повідомлення додається проект рішення місцевої ініціативи.
4. Дата реєстрації (присвоєння номера) повідомлення ініціативної групи у канцелярії міської ради (підрозділі, що здійснює реєстрацію вхідної кореспонденції) є датою початку збору підписів на підтримку проекту місцевої ініціативи.
Протягом 5 робочих днів виконавчий орган міської ради, уповноважений розглядати повідомлення ініціативної групи, надсилає відповідальному члену ініціативної групи інформаційний лист.
У тексті листа уповноважений виконавчий орган інформує про термін, відведений для збору підписів на підтримку місцевої ініціативи, дату його спливу, наслідки недотримання даного терміну, порядок реєстрації місцевої ініціативи.
5. Підписний лист повинен містити назву документа “Підписний лист“, номер підписного листа (нумерація всіх підписних листів має бути наскрізною) та назву проекту рішення місцевої ініціативи.
Зразок підписного листа на підтримку внесення місцевої ініціативи наведений у додатку 2 до цього Положення.
6. Термін збирання підписів не може перевищувати 30 календарних днів після реєстрації повідомлення ініціативної групи про початок збору підписів на підтримку проекту місцевої ініціативи у канцелярії міської ради.
При недотриманні цього терміну місцева ініціатива відповідно до чинного законодавства розглядається як колективне звернення громадян.
7. Ініціативна група зобов’язана:
7.1 Ознайомити кожну особу, якій пропонується підписати підписний лист, з текстом проекту рішення, підготовленого у порядку місцевої ініціативи.
7.2. Попередити підписанта про те, що його підпис на підтримку даного проекту рішення може бути поставлено лише на одному підписному листі.
8. Член територіальної громади м.Львова, який підтримує внесення проекту місцевої ініціативи, ставить свій підпис у підписному листі, зазначаючи при цьому прізвище, ім’я, по батькові та дату підписання.
9. Член ініціативної групи на підставі документа, що посвідчує особу члена територіальної громади м.Львова, вносить у підписний лист дані щодо дати народження, адреси місця проживання та реквізитів документа, що посвідчує відповідну особу члена територіальної громади м.Львова.
10. Після заповнення підписного листа у ньому робиться запис про загальну кількість підписів членів територіальної громади м.Львова на кожному листі.
Правильність відомостей, занесених до підписного листа, засвідчують підписами не менше як два члени ініціативної групи.
11. Після закінчення збору підписів, але не пізніше терміну, зазначеного у пункті 6 цього розділу, ініціативна група подає до міської ради пакет документів, який має містити:
11.1. Заяву на ім’я міського голови про внесення на розгляд ради місцевої ініціативи, підписану всіма членами ініціативної групи.
11.2. Проект рішення, підготовлений у порядку місцевої ініціативи.
11.3. Пояснювальну записку до проекту рішення, підготовленого у порядку місцевої ініціативи, з необхідними аргументами та додатками, посилання на які міститься у тексті (за винятком бюджетного або іншого фінансового обгрунтування).
11.4. Підписні листи, підтримані необхідною кількістю членів територіальної громади м.Львова та засвідчені підписами членів ініціативної групи.
12. Уповноважений виконавчий орган міської ради забезпечує формування комісії з представників уповноваженого виконавчого органу та постійної комісії депутатської діяльності та законності у складі не менше трьох осіб.
Протягом 15 календарних днів з дня отримання пакету документів комісія проводить вибіркову або повну перевірку поданих документів на відповідність вимогам цього Положення та підбиття підсумків збирання підписів.
Комісія проводить роботу у формі засідань. Рішення комісії приймаються шляхом голосування та відображаються у акті, що складається за результатами перевірки.
13. При підрахунку недійсними визнаються підписи (підписні листи):
13.1. Які містять неповну інформацію, передбачену підписним листом.
13.2. Які містять недостовірну інформацію.
13.3. Осіб, які не є членами територіальної громади м.Львова.
13.3. Проставлені два або більше разів від однієї особи.
13.4. Не засвідчені підписами не менше 2-х членів ініціативної групи (уповноваженою особою).
Недійсними вважаються підроблені, а також насильно зібрані підписи, якщо про це у письмовій формі заявить член територіальної громади, якого примусили підписатися або за якого зробили підпис.
14. Акт комісії складається за формою, наведеною у додатку 3 до цього Положення.
В акті відображається кількість зібраних у підтримку проведення громадських слухань підписів, кількість визнаних недійсними підписів та кількість визнаних недійсними підписних листів. Акт підписують всі члени комісії.
При оформленні акта комісії можуть бути присутні ініціатори (їх представники).
Копія акта може надаватись для ознайомлення членам ініціативної групи (уповноваженій особі) за заявою останніх.
15. Якщо внаслідок визнання недійсними окремих підписних листів чи підписів окремих осіб виявиться недостатньою кількість підписів для внесення місцевої ініціативи, ініціативній групі пропонується у п'ятиденний термін доповнити список членів територіальної громади, які підтримують внесення місцевої ініціативи.
У разі, якщо у визначений термін ініціативна група не збере необхідної кількості підписів, уповноважений виконавчий орган міської ради відмовляє у реєстрації місцевої ініціативи та розглядає заяву ініціативної групи з пакетом документів як колективне звернення громадян.
16. За результатами розгляду пакета документів та на підставі складеного акта перевірки уповноважений виконавчий орган міської ради реєструє місцеву ініціативу у Книзі реєстрації місцевих ініціатив, загальних зборів, громадських слухань у м.Львові або відмовляє у її реєстрації.
17. Відмова у реєстрації місцевої ініціативи можлива у разі:
17.1. Відсутності документів, передбачених у пункті 13 цього розділу.
17.2. Недостатньої кількості підписів для внесення місцевої ініціативи.
17.3. Недотримання терміну збору підписів для підтримки місцевої ініціативи, зазначеного у пункті 6 цього розділу.
17.4. Висновку постійної комісії депутатської діяльності та законності про те, що предмет внесеного проекту місцевої ініціативи не належить до відання міської ради.
Неналежне оформлення проекту місцевої ініціативи не є підставою для відмови у її реєстрації.
18. У разі висновку постійної комісії депутатської діяльності та законності про те, що предмет внесеного проекту місцевої ініціативи не належить до відання міської ради, проект місцевої ініціативи підлягає розгляду як колективне звернення громадян.
19. Відмова у реєстрації може бути оскаржена ініціативною групою до суду у порядку, передбаченому чинним законодавством.
20. Відкликання проекту місцевої ініціативи може бути здійснене ініціативної групою через подання відповідної заяви лише до часу реєстрації місцевої ініціативи у Книзі реєстрації місцевих ініціатив, загальних зборів, громадських слухань у м.Львові.

III. Розгляд місцевої ініціативи

1. Місцева ініціатива, внесена у встановленому вище порядку, підлягає обов’язковому розгляду на пленарному засіданні міської ради за участю представників ініціативної групи.
2. Секретар ради у 5-денний термін з дня реєстрації місцевої ініціативи забезпечує оформлення проекту рішення місцевої ініціативи відповідно до вимог Регламенту міської ради та документообігу проектів ухвал та скеровує проект рішення на розгляд профільних постійних комісій та посадових осіб міської ради.
3. Постійні комісії та посадові особи, які отримали на розгляд проект рішення, підготовлений у порядку місцевої ініціативи, у 10-денний термін зобов’язані його розглянути та скласти висновки у межах своєї компетенції.
Для представлення проекту рішення місцевої ініціативи на засідання постійної комісії запрошується уповноважений член ініціативної групи.
4. Незалежно від наявності та змісту висновків проект рішення, підготовлений у порядку місцевої ініціативи, підлягає обов’язковому включенню до порядку денного пленарного засідання міської ради згідно з процедурою, передбаченою Регламентом міської ради.
5. Доповідачем з проекту рішення місцевої ініціативи уповноважується один з членів ініціативної груп.
Інші члени ініціативної можуть бути присутніми на пленарному засіданні та брати участь в обговоренні проекту рішення з питання місцевої ініціативи.
6. Після обговорення міська рада у межах своїх повноважень може:
6.1. Прийняти проект рішення, підготовлений у порядку місцевої ініціативи.
6.2. Відхилити проект рішення, підготовлений у порядку місцевої ініціативи.
6.3. Прийняти проект рішення за основу з наступним доопрацюванням разом з членами ініціативної групи протягом 15-денного терміну та винесенням узгодженого з членами ініціативної групи рішення на наступне пленарне засідання ради. Повторне відправлення проекту на доопрацювання не допускається.
7. Після відхилення проекту рішення, підготовленого у порядку місцевої ініціативи, розгляд альтернативного (чи повторно внесеного) проекту рішення відбувається у порядку, передбаченому Регламентом міської ради.
8. Ухвалене рішення міської ради з питання, внесеного на її розгляд як місцеву ініціативу, оприлюднюється у порядку, встановленому Регламентом міської ради. У 5-денний термін після оприлюднення ухваленого рішення уповноважений на реєстрацію місцевої ініціативи виконавчий орган міської ради надсилає його членам ініціативної групи.
9. При незгоді з рішенням міської ради ініціативна група може ініціювати проведення місцевого референдуму згідно з нормами чинного законодавства.

IV. Прикінцеві положення

1. Це Положення є невід’ємною частиною Статуту територіальної громади м.Львова і набирає чинності у передбаченому Статутом порядку.
Зміни та доповнення до цього Положення приймаються виключно на пленарному засіданні міської ради.
2. Питання щодо внесення місцевих ініціатив, не врегульовані цим Положенням, регулюються відповідно до вимог чинного законодавства.
3. Особи, винні у порушенні норм цього Положення, несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством.

Додаток 1
до Положення про місцеві
ініціативи у м.Львові

Львівському міському голові
__________________________

ПОВІДОМЛЕННЯ
про початок збору підписів на підтримку проекту місцевої ініціативи

Відповідно до Положення про місцеві ініціативи у м.Львові повідомляємо Вас про утворення ініціативної групи у складі:

№ з/п	Прізвище, ім'я, по батькові	Число, місяць та рік народження	Серія та номер паспорта громадянина України	Місце проживання	Контактний телефон
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

з метою підготовки, оформлення та подання до міської ради проекту рішення міської ради_____________________________________________
(назва проекту рішення)
________________________________________________________________,

підготовленого у порядку місцевої ініціативи.

Член ініціативної групи, відповідальний за організацію роботи групи____________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання та контактний телефон)

________________________________________________________________

До повідомлення додаємо проект рішення, підготовлений у порядку місцевої ініціативи (на_______ аркушах)

«____» _____ 20____року	__________________________________________ (підпис, прізвище, ініціали члена ініціативної групи)
	__________________________________________
	__________________________________________
	__________________________________________
	__________________________________________
	__________________________________________
	__________________________________________
	__________________________________________
	__________________________________________
	__________________________________________

Додаток 2

до Положення про місцеві
ініціативи у м.Львові

ПІДПИСНИЙ ЛИСТ № ______
щодо ініціювання у порядку місцевої ініціативи винесення на розгляд міської ради проекту рішення міської ради

(повна назва проекту рішення, підготовленого в порядку місцевої ініціативи)
____________________________________________________________________________________________________________

Заповнює громадянин України, який підтримує місцеву ініціативу				Заповнює член ініціативної групи
N з/п	Прізвище, ім'я, по батькові	Особистий підпис	Дата підписання	Назва, серія і номер документа, що посвідчує особу громадянина України	Дата народження громадянина України (число, місяць і рік народження)	Місце постійного проживання громадянина України

* - право участі у місцевій ініціативі має член територіальної громади віком від 18 років

Загальна кількість підписів громадян: _____________________________________
(цифрами та прописом)

Член ініціативної групи ________________ _______________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
Член ініціативної групи ________________ ________________________
(підпис) (прізвище, ініціали)

Додаток 3

до Положення про місцеві
ініціативи у м.Львові

Акт комісії
про підсумки перевірки документів на відповідність вимогам Статуту територіальної громади м.Львова щодо подання місцевої ініціативи
________________________________________________________________
(повна назва проекту рішення, підготовленого у порядку місцевої ініціативи)

Відповідно до вимог Положення про місцеві ініціативи у м.Львові при перевірці документів, поданих ініціативною групою “____"_______________2______ року комісія встановила:

Кількість зібраних на підтримку місцевої ініціативи підписів: ________________________
прописом

_____________________
цифрами

з них:

1. Кількість визнаних недійсними підписів
1.1.	Містять неповну інформацію, передбачену підписним листом____________________ прописом		_____________________ цифрами
1.2.	Містять недостовірну інформацію ____________________________________ прописом		_____________________ цифрами
1.3.	Осіб, які не є членами територіальної громади м.Львова ____________________ прописом		_____________________ цифрами
1.4.	Поставлені два або більше разів від однієї особи _______________________________ прописом		_____________________ цифрами
1.5.	Підроблені, а також насильно зібрані підписи, про що у письмовій формі заявив член територіальної громади, якого примусили підписатися або за якого зробили підпис _______________________ прописом		_____________________ цифрами
2. Кількість визнаних недійсними підписних листів
2.1.	Не засвідчені підписами 2-х членів ініціативної групи (уповноваженою особою) _________________________ прописом	________________________________ цифрами

Висновок комісії:

Цей акт складено комісією у кількості ______ примірників, які мають однакову юридичну силу.
Члени комісії, присутні на засіданні:

_____________ (підпис)	___________________________________ (прізвище та ініціали)
_____________ (підпис)	___________________________________ (прізвище та ініціали)
_____________ (підпис)	___________________________________ (прізвище та ініціали)
_____________ (підпис)	___________________________________ (прізвище та ініціали)
_____________ (підпис)	___________________________________ (прізвище та ініціали)
_____________ (підпис)	___________________________________ (прізвище та ініціали)
_____________ (підпис)	___________________________________ (прізвище та ініціали)

Додаток 4 до Статуту

ПОЛОЖЕННЯ
про громадські слухання у м.Львові

I. Загальні положення

1. Громадські слухання є формою безпосередньої участі членів територіальної громади м.Львова у здійсненні місцевого самоврядування.
2. Метою проведення громадських слухань є надання членам територіальної громади можливості брати участь у підготовці рішень щодо проблем життєзабезпечення й розвитку територіальної громади міста, ознайомлення членів територіальної громади з позицією міської ради, її посадових осіб та депутатів з актуальних проблем громади, отримання від членів громади пропозицій і зауважень з цих проблем для вироблення оптимальних напрямів їх розв'язання.
3. Проведення громадських слухань є обов'язковим перед прийняттям радою рішень з питань:
3.1. Затвердження:
3.1.1. Статуту територіальної громади.
3.1.2. Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста чи іншої стратегічної програми.
3.1.3. Генерального плану міста та іншої містобудівної документації.
3.1.4. Основних напрямів бюджетної політики (Бюджетної резолюції) на наступний рік.
3.1.5. Місцевих податків і зборів, їх ставок і податкових пільг.
3.1.6. Тарифів на житлово-комунальні послуги, щодо яких рішення приймає міська рада або її виконавчий комітет.
3.2. Випуску місцевих позик.
3.3. Відчуження з комунальної власності підприємств, що створюють, виробляють або надають житлово-комунальні послуги територіальній громаді; передачі їх у концесію, довгострокову оренду.
3.4. Організації територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають охороні.
3.5. Розміщення на території міста екологічно небезпечних об’єктів, надання дозволів на яке належить до компетенції міської ради.
4. Не можуть бути предметом розгляду на громадських слуханнях питання:
4.1. Не віднесені до відання органів місцевого самоврядування.
4.2. Пов'язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції міської ради та її виконавчих органів.
4.3. Реалізація яких зачіпає інтереси територій поза межами юрисдикції міської ради.
5. Участь у громадських слуханнях може взяти будь-який дієздатний член територіальної громади віком від 18 років.
Окрім зацікавлених членів територіальної громади учасниками громадських слухань можуть бути:
5.1. Представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
5.2. Представники громадських організацій, політичних партій, рухів, професійних і творчих спілок, органів самоорганізації населення, релігійних організацій та інших неприбуткових організацій, що діють на території міста.
5.3. Представники підприємств, установ та організацій, розташованих на території міста.
5.4. Науковці, незалежні експерти, фахівці-практики.
5.5. Представники засобів масової інформації.
6. Участь у громадських слуханнях є обов’язковою для ініціаторів громадських слухань, авторів проектів документів, що виносяться на громадські слухання, а також для представників профільного виконавчого органу міської ради. Для участі у громадських слуханнях обов’язково повинні бути запрошені представники профільної постійної комісії міської ради.
7. Громадські слухання мають відкритий характер. Під час проведення громадських слухань не може чинитися перешкод для діяльності представників засобів масової інформації.
Громадські слухання проводяться на засадах добровільності, гласності, відкритості та свободи висловлювань. Ніхто з громадян не може бути примушений до участі або неучасті у громадських слуханнях.
Виступ учасників громадських слухань не може перериватися, припинятися чи скасовуватись інакше, ніж у порядку, визначеному цим Положенням.
8. Громадські слухання проводяться за необхідністю. З одного і того ж питання громадські слухання не можуть бути проведені більше як один раз на квартал.
9. Організаційно-технічне забезпечення, яке включає забезпечення приміщенням для проведення громадських слухань, його технічне оснащення, у тому числі засоби для фіксування процесу обговорення, а також повідомлення громадськості про проведення громадських слухань здійснює уповноважений виконавчий орган міської ради.
Витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням громадських слухань, здійснюються за кошти міського бюджету (за винятком інших випадків, передбачених законодавством).

II. Ініціювання проведення громадських слухань

1. Ініціатором проведення громадських слухань можуть бути:
1.1. Міський голова, міська рада або її виконавчі органи.
1.2. Ініціативна група членів територіальної громади у кількості не менше 3-х осіб.
1.3. Орган самоорганізації населення, який діє на території м.Львова.
1.4. Громадська організація чи інша неприбуткова організація, що діє на території міста.
1.5. Юридичні або фізичні особи – замовники проектів містобудівної документації.
2. Громадські слухання, ініціатором проведення яких виступає міський голова, міська рада або її виконавчі органи, юридичні або фізичні особи – замовники проектів містобудівної документації, оголошуються безпосередньо через оприлюднення відповідного оголошення у порядку, передбаченому у розділі ІІІ цього Положення.
3. Громадські слухання, ініціатором проведення яких виступають інші суб’єкти, проводяться при підтримці такої ініціативи не менше як 200 членами територіальної громади м.Львова у порядку, передбаченому цим Положенням.
4. Початком процедури ініціювання проведення громадських слухань є подання ініціаторами (крім ініціаторів, зазначених у підпункті 1.1 цього розділу) повідомлення згідно зі зразком, наведеним у додатку 1 до цього Положення.
5. Повідомлення подається на ім‘я міського голови і повинно містити:
5.1. Найменування (або прізвище, ім'я, по батькові) та контактні дані ініціатора (-ів).
5.2. Серію та номер паспорта особи чи осіб, уповноважених представляти ініціатора.
5.3. Тему (проект, проблему), що пропонується до розгляду на громадських слуханнях.
5.4. Прізвище, ім'я, по батькові, посаду доповідачів від ініціаторів та назву їхньої доповіді.
До повідомлення про ініціативу проведення громадських слухань можуть долучатись інформаційно-аналітичні матеріали та проекти документів, що пропонується винести на громадські слухання.
6. Повідомлення про ініціативу щодо проведення громадських слухань, подане ініціативною групою членів територіальної громади, повинні підписати не менше як троє членів ініціативної групи.
Повідомлення про ініціативу щодо проведення громадських слухань від органу самоорганізації населення, громадської організації чи іншої неприбуткової організації, що діє на території міста, підписує керівник відповідної структури з доданням копії свідоцтва про державну реєстрацію та витягу з протоколу засідання або рішення її керівного органу, у якому схвалюється така ініціатива.
7. Дата реєстрації (присвоєння номера) повідомлення ініціативної групи у канцелярії міської ради (підрозділі, що здійснює реєстрацію вхідної кореспонденції) є датою початку збору підписів на підтримку проведення громадських слухань.
Протягом 5 робочих днів виконавчий орган міської ради, уповноважений розглядати повідомлення ініціативної групи, надсилає відповідальному члену ініціативної групи інформаційний лист.
У тексті листа уповноважений виконавчий орган інформує про термін, відведений для збору підписів на підтримку проведення громадських слухань, дату його спливу, наслідки недотримання цього терміну, порядок реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань.
8. Підписний лист повинен містити назву документа “Підписний лист“, номер підписного листа (нумерація всіх підписних листів має бути наскрізною) та тему (проект, проблему), яку пропонується розглянути на громадських слуханнях.
Зразок підписного листа на підтримку проведення громадських слухань наведений у додатку 2 до цього Положення.
9. Термін збирання підписів не може перевищувати 30 календарних днів після реєстрації повідомлення ініціативної групи про початок збору підписів на підтримку проведення громадських слухань.
При недотриманні цього терміну ініціатива щодо проведення громадських слухань вважається такою, що не відбулася.
10. Ініціатори проведення громадських слухань зобов’язані попередити підписанта про те, що його підпис на підтримку проведення громадських слухань з даної теми може бути поставлено лише на одному підписному листі.
11. Член територіальної громади м.Львова, який підтримує проведення громадських слухань, ставить свій підпис у підписному листі, зазначаючи при цьому прізвище, ім’я, по батькові та дату підписання.
12. Ініціатор (уповноважена ним особа) на підставі документа, що посвідчує особу члена територіальної громади м.Львова, вносить у підписний лист дані щодо дати народження, адреси місця проживання та реквізитів документа, що посвідчує відповідну особу члена територіальної громади м.Львова.
13. Після заповнення підписного листа у ньому робиться запис про загальну кількість підписів членів територіальної громади м.Львова на кожному листі.
Правильність відомостей, занесених до підписного листа, засвідчується підписами не менш як двох членів ініціативної групи (уповноваженої особою).
14. Після закінчення збору підписів, але не пізніше терміну, зазначеного у пункті 9 цього розділу, ініціатор подає до міської ради пакет документів, який має містити:
14.1. Заяву на ім’я міського голови про проведення громадських слухань, в якій зазначається:
14.1.1. Тема (проект, проблема) громадських слухань.
14.1.2. Пропозиції щодо часу, місця проведення громадських слухань та переліку осіб, яких необхідно запросити (прізвище, ім’я, по батькові).
14.1.3. Посада доповідачів від ініціаторів та назва їхньої доповіді.
14.2. Інформаційну записку по темі слухань або проект доповіді (при можливості в електронному вигляді).
14.3. Підписні листи, підтримані необхідною кількістю членів територіальної громади м.Львова та засвідчені підписами членів ініціативної групи (уповноваженої особи).
15. Уповноважений виконавчий орган міської ради забезпечує формування комісії з представників уповноваженого виконавчого органу і постійної комісії депутатської діяльності та законності у складі не менше 3-х осіб.
Протягом 15 календарних днів з дня отримання пакета документів комісія проводить вибіркову або повну перевірку поданих документів на відповідність вимогам цього Положення та підбиття підсумків збирання підписів.
Комісія проводить роботу у формі засідань. Рішення комісії приймаються шляхом голосування та відображаються у акті, що складається за результатами перевірки.
16. При підрахунку недійсними визнаються підписи (підписні листи):
16.1. Які містять неповну інформацію, передбачену підписним листом.
16.2. Які містять недостовірну інформацію.
16.3. Осіб, які не є членами територіальної громади м.Львова.
16.4. Проставлені два або більше разів від однієї особи.
16.5. Не засвідчені підписами не менше 2-х членів ініціативної групи (уповноваженої особою).
Недійсними вважаються підроблені, а також насильно зібрані підписи, якщо про це у письмовій формі заявить член територіальної громади, якого примусили підписатися або за якого зробили підпис.
17. Акт комісії складається за формою, наведеною у додатку 3 до цього Положення.
В акті відображається кількість зібраних на підтримку проведення громадських слухань підписів, кількість визнаних недійсними підписів та кількість визнаних недійсними підписних листів. Акт підписують всі члени комісії.
При оформленні акта комісії можуть бути присутні ініціатори (їх представники).
Копія акта може надаватись для ознайомлення членам ініціативної групи (уповноваженій особі) за заявою останніх.
18. Якщо внаслідок визнання недійсними окремих підписних листів чи підписів окремих осіб виявиться недостатньою кількість підписів для внесення ініціативи про проведення громадських слухань, ініціативній групі пропонується у п’ятиденний термін доповнити список членів територіальної громади, які підтримують проведення громадських слухань.
У разі, якщо у визначений термін ініціативною групою не буде зібрано необхідної кількості підписів, уповноважений виконавчий орган відмовляє у реєстрації ініціативи про проведення громадських слухань.
19. За результатами розгляду пакета документів та на підставі складеного акта перевірки уповноважений виконавчий орган реєструє ініціативу щодо проведення громадських слухань у Книзі реєстрації місцевих ініціатив, загальних зборів, громадських слухань у м.Львові або відмовляє у її реєстрації.
20. Відмова у реєстрації можлива у разі:
20.1. Відсутності документів, перелічених у пункті 14 цього розділу.
20.2. Недостатньої кількості підписів для ініціативи щодо проведення громадських слухань.
20.3. Недотримання терміну збору підписів, зазначеного у пункті 9 цього розділу.
Відмова у реєстрації може бути оскаржена ініціативною групою до суду у порядку, передбаченому чинним законодавством.

III. Підготовка громадських слухань

1. Протягом 5-ти календарних днів від дня реєстрації ініціативи проведення громадських слухань уповноважений виконавчий орган міської ради оприлюднює оголошення про проведення громадських слухань.
Громадські слухання повинні бути проведені не раніше 7-ми календарних днів від дати оприлюднення оголошення.
2. Оприлюднення оголошення здійснюється шляхом розміщення його на офіційній web-сторінці міської ради та у місцевому друкованому засобі масової інформації, що виходить тиражем не менше 30 000 примірників. В оголошені про проведення громадських слухань зазначаються:
2.1. Тема громадських слухань.
2.2. Дата, місце та час їх проведення.
2.3. Ініціатор чи організатор проведення громадських слухань.
2.4. Інформація про те, де можна ознайомитись з матеріалами громадських слухань.
3. У разі, якщо уповноважений виконавчий орган міської ради не виконує вимоги пункту 1 цього розділу, ініціатор сам визначає дату, місце та час проведення громадських слухань, про що повідомляє уповноважений виконавчий орган міської ради.
4. Окремим листом уповноважений виконавчий орган міської ради запрошує на громадські слухання представників профільних постійних комісій міської ради, органів державної влади, фахівців з вищих навчальних закладів, громадських організацій та інших організацій, діяльність яких пов‘язана з темою громадських слухань.
5. У разі необхідності експерти з проблем, що їх пропонується розглянути на громадських слуханнях, можуть залучатись на стадії підготовки громадських слухань.
6. Громадські слухання призначаються у зручний час та у придатному для учасників громадських слухань приміщенні. Громадські слухання із загальноміських питань проводяться, як правило, у приміщені Львівської міської ради.

ІV. Порядок проведення громадських слухань

1. Громадські слухання відбуваються у відкритому режимі, допускається проведення їх аудіо- або відеозапису.
2. До початку громадських слухань уповноважений виконавчий орган міської ради забезпечує проведення реєстрації учасників та видачу матеріалів громадських слухань. Незареєстровані особи не можуть брати участі у громадських слуханнях.
3. У списку реєстрації учасників громадських слухань обов’язково зазначаються прізвище, ім‘я, по батькові, дата народження, місце проживання та контактні дані (телефон або e-mail) кожного члена територіальної громади – учасника громадських слухань. Кожен член територіальної громади особисто ставить підпис у списку реєстрації.
4. Головує на громадських слуханнях представник уповноваженого виконавчого органу міської ради. Головуючий на громадських слуханнях відкриває слухання, коротко інформує про порядок денний слухань, склад запрошених осіб, оголошує пропозиції щодо регламенту проведення слухань та забезпечує обрання секретаріату.
До складу секретаріату громадських слухань входять по одному представнику від ініціатора громадських слухань, профільного виконавчого органу міської ради та громадськості.
Якщо ініціатором громадських слухань є міська рада або її виконавчі органи до складу секретаріату входять по одному представнику від ініціатора громадських слухань та громадськості.
Регламент встановлює загальний час громадських слухань, час та послідовність доповідей ініціатора, посадових осіб міської ради, виступів фахівців (експертів), час для запитань та реплік від учасників тощо.
5. Загальний час громадських слухань триває, як правило, 2 години, але у кожному конкретному випадку регламентом громадських слухань може бути встановлено інший час.
6. Для підрахунку голосів учасників громадських слухань обирається лічильна комісія у складі не менше 2 осіб. Не можуть бути членами лічильної комісії голова громадських слухань або секретар громадських слухань.
7. Головуючий громадських слухань відповідно до затвердженого регламенту проведення громадських слухань:
7.1. Веде громадські слухання та стежить за дотриманням на них належної дисципліни й порядку.
7.2. Надає слово для виступів, запитань та реплік.
7.3. Інформує про порядок ведення протоколу громадських слухань, подання усних та письмових пропозицій (зауважень).
7.4. Ставить на голосування резолюцію громадських слухань та оголошує підсумки голосування.
7.5. Виконує інші функції та обов’язки.
8. Слово для виступу надається всім бажаючим учасникам слухань лише з дозволу голови громадських слухань та у порядку черговості. Головуючий громадських слухань має право перервати виступаючого, якщо його виступ не стосується теми слухань або перевищує встановлені норми регламенту.
9. Не допускаються розгляд на громадських слуханнях та прийняття рішень із питань, які не є предметом громадських слухань, які не внесені до порядку денного і про які не повідомлено учасників громадських слухань.
10. Учасники громадських слухань повинні дотримуватися регламенту і норм етичної поведінки, не допускати вигуків, образ та інших дій, що заважають обговоренню винесених на розгляд питань.
У разі порушення цієї вимоги головуючий на громадських слуханнях може звернутись до порушника з вимогою залишити приміщення, де проводяться громадські слухання. При невиконанні цієї вимоги до порушника можуть бути застосовані примусові заходи відповідно до чинного законодавства у зв’язку з порушенням порядку у громадському місці.
11. За результатами обговорення питань, винесених на громадські слухання, простою більшістю голосів від числа зареєстрованих на громадських слуханнях осіб ухвалюється резолюція громадських слухань.
12. Резолюція громадських слухань заноситься до протоколу, що оформляється за підсумками громадських слухань.
13. Протокол повинен містити:
13.1. Тему, час і місце проведення громадських слухань.
13.2. Кількість зареєстрованих учасників.
13.3. Пропозиції, що були висловлені відповідно до теми громадських слухань.
13.4. Текст ухваленої резолюції.
13.5. Результати голосування.
14. Внесення пропозицій до протоколу громадських слухань здійснюється за умови озвучення змісту пропозиції на громадських слуханнях та надання її головуючому громадських слухань у письмовій формі.
15. Протокол громадських слухань складається у двох примірниках. Його підписують головуючий громадських слухань та члени секретаріату громадських слухань протягом 5 робочих днів після дати проведення громадських слухань.
Один примірник протоколу громадських слухань зберігається в уповноваженому виконавчому органі, другий передається ініціатору громадських слухань.

V. Розгляд та оприлюднення результатів громадських слухань

1. Резолюція та пропозиції, внесені за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду міською радою, її виконавчими органами та посадовими особами.
2. Ініціатори громадських слухань, зазначені у пунктах 1.1, 1.5 розділу ІІ цього Положення, зобов’язані протягом 7-ми календарних днів після підписання протоколу надати уповноваженому виконавчому органу інформацію про результати розгляду пропозицій громадських слухань та подальші кроки щодо вирішення питання, яке було предметом громадських слухань. Інформація про результати розгляду пропозицій є невід’ємною частиною протоколу громадських слухань. Уповноважений виконавчий орган міської ради протягом 10-ти календарних днів після підписання протоколу:
2.1. Оприлюднює протокол громадських слухань на офіційній web-сторінці міської ради.
2.2. Скеровує копію протоколу громадських слухань профільним виконавчим органам та постійним комісіям міської ради для вивчення і розгляду.
3. У разі включення до порядку денного міської ради чи виконавчого комітету питання, що було предметом громадських слухань, до матеріалів, які готуються на засідання відповідного органу обов’язково повинен бути долучений протокол громадських слухань.
Відповідальність за це несе автор проекту рішення з питання, що було предметом громадських слухань.
4. Ініціатор проведення громадських слухань може бути присутнім на засіданні міської ради або виконавчого комітету з правом короткого представлення результатів громадських слухань.
5. Рішення міської ради або виконавчого комітету з питання, що було предметом громадських слухань підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційній web-сторінці міської ради і передаються головуючому громадських слухань.

VІ. Прикінцеві положення

1. Це Положення є невід’ємною частиною Статуту територіальної громади м.Львова і набирає чинності у передбаченому Статутом порядку.
Зміни та доповнення до цього Положення приймаються виключно на пленарному засіданні міської ради.
2. Питання щодо проведення громадських слухань, не врегульовані цим Положенням, регулюються відповідно до вимог чинного законодавства.
3. Особи, винні у порушенні норм цього Положення несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством.

Додаток 1
до Положення про громадські
слухання у м.Львові

Львівському міському голові
_________________________

ПОВІДОМЛЕННЯ
про ініціювання проведення громадських слухань

Відповідно до Положення про громадські слухання у м.Львові повідомляємо Вас про ініціювання проведення громадських слухань на тему: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ініціатор (–и) громадських слухань__________________________________
________________________________________________________________
(найменування (або прізвище, ім'я, по батькові) та контактні дані)
________________________________________________________________________________________________________________________________

Представники ініціатора__________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові, серія та номери
_______________________________________________________________
паспортів особи чи осіб, уповноважених представляти ініціатора)
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Доповідачі______________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові, посада та назва доповіді)
________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________

До повідомлення додаємо:_________________________________________
________________________________________________________________
(згідно з пунктами 5, 6 розділу ІІ Положення про громадські слухання у м.Львові) ________________________________________________________________________________________________________________________________

«____»__________20___року _____________________________________ (підпис, прізвище, ініціали ініціатора або
його представника)

Додаток 2
до Положення про громадські
слухання у м.Львові

ПІДПИСНИЙ ЛИСТ № ______
щодо ініціювання громадських слухань на тему

______________________________________________________________________

Заповнює громадянин України, який підтримує ініціювання громадських слухань*				Заповнює ініціатор або представник ініціатора
N з/п	Прізвище, ім'я, по батькові	Особистий підпис	Дата підписання	Назва, серія і номер документа, що посвідчує особу громадянина України	Дата народження громадянина України (число, місяць і рік народження)	Місце постійного проживання громадянина України

* - право ініціювання проведення громадських слухань має член територіальної громади віком від 18 років

Загальна кількість підписів громадян:______________________________________
(цифрами та прописом)
Ініціатор(и) або його представник _______________ _______________________
(підпис) (прізвище, ініціали)

Додаток 3
до Положення про громадські
слухання у м.Львові

Акт комісії
про підсумки перевірки документів на відповідність вимогам Статуту територіальної громади м.Львова щодо ініціювання громадських слухань
________________________________________________________________
(тема громадських слухань)

Відповідно до вимог Положення про громадські слухання у м.Львові при перевірці документів, поданих ініціативною групою
“____"_______________2______ року комісія встановила:

Кількість зібраних на підтримку проведення громадських слухань підписів: _______________
прописом

_____________________
цифрами

з них:

1. Кількість визнаних недійсними підписів
1.1.	Містять неповну інформацію, передбачену підписним листом____________________ прописом		_____________________ цифрами
1.2.	Містять недостовірну інформацію ____________________________________ прописом		_____________________ цифрами
1.3.	Осіб, які не є членами територіальної громади м.Львова ____________________ прописом		_____________________ цифрами
1.4.	Поставлені два або більше разів від однієї особи _______________________________ прописом		_____________________ цифрами
1.5.	Підроблені, а також насильно зібрані підписи, про що у письмовій формі заявив член територіальної громади, якого примусили підписатися або за якого зробили підпис _______________________ прописом		_____________________ цифрами
2. Кількість визнаних недійсними підписних листів
2.1.	Не засвідчені підписами 2-х членів ініціативної групи (уповноваженою особою) _________________________ прописом	________________________________ цифрами

Висновок комісії:

Цей акт складено комісією у кількості ______ примірників, які мають однакову юридичну силу.

Члени комісії, присутні на засіданні:

_____________ (підпис)	___________________________________ (прізвище та ініціали)
_____________ (підпис)	___________________________________ (прізвище та ініціали)
_____________ (підпис)	___________________________________ (прізвище та ініціали)
_____________ (підпис)	___________________________________ (прізвище та ініціали)
_____________ (підпис)	___________________________________ (прізвище та ініціали)
_____________ (підпис)	___________________________________ (прізвище та ініціали)
_____________ (підпис)	___________________________________ (прізвище та ініціали)

Додаток 5 до Статуту

ПОЛОЖЕННЯ
про звітування міського голови, виконавчих органів, постійних комісій та депутатів міської ради (депутатських фракцій, груп)

І. Загальні положення

1. Положення про звітування міського голови, виконавчих органів, постійних комісій та депутатів міської ради (депутатських фракцій, груп) (надалі – Положення) визначає порядок звітування міського голови, виконавчих органів, депутатських комісій та депутатів міської ради (депутатських фракцій, груп) перед міською радою та членами територіальної громади.
Положення розроблене відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування, Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про статус депутатів місцевих рад“, “Про службу в органах місцевого самоврядування“ та іншого діючого законодавства України.
2. Звіт – це публічна інформація міського голови, виконавчих органів, постійних комісій та депутатів міської ради (депутатських фракцій, груп) про свою роботу, виконання завдань, доручень за певний період.
3. Звітування міського голови, виконавчих органів, постійних комісій та депутатів міської ради (депутатських фракцій, груп) здійснюється з метою інформування, оцінки їх роботи, надання доручень і рекомендацій для майбутньої діяльності.
4. Завдання звітування:
4.1. Забезпечення прозорості, відкритості і демократичності системи місцевого самоврядування.
4.2. Забезпечення впливу громадськості на прийняття та виконання рішень у сфері місцевого самоврядування.
4.3. Сприяння громадському контролю за діяльністю депутатів, органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
5. Про свою роботу звітують:
5.1. Міський голова перед територіальною громадою та перед міською радою.
5.2. Виконавчі органи міської ради перед територіальною громадою та перед міською радою.
5.3. Постійні комісії перед міською радою.
5.4. Депутати (депутатські фракції, групи) перед територіальною громадою.
6. Міська рада та її виконавчі органи сприяють у підготовці та проведенні звітування міського голови, виконавчих органів, депутатських комісій та депутатів міської ради (депутатських фракцій, груп).

ІІ. Звітування міського голови

1. Звіт міського голови перед територіальною громадою.
1.1. Міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами, яка відбувається у спосіб, що забезпечує можливість членам територіальної громади поставити запитання та отримати відповідь (скликання загальних зборів, проведення окремих зустрічей у районах міста, колективах, організації звітування у прямому ефірі на телеканалі тощо).
1.2. Звітування міського голови може відбуватись у кілька етапів, зокрема через попереднє оприлюднення звіту у друкованій формі, обговорення його у прямому ефірі на телеканалі, а після цього проведення відкритих зустрічей з членами територіальної громади.
1.3. За будь-яких умов звітування міського голови проводиться до 30 квітня року наступного за звітним.
Про час, місце та спосіб організації звітування міський голова повідомляє заздалегідь через розміщення відповідної інформації на офіційній сторінці міської ради у мережі Інтернет та /або опублікування у місцевому засобі масової інформації.
Звіту міського голови перед територіальною громадою передують звіти виконавчих органів міської ради про виконану роботу за попередній рік.
1.4. Звіт міського голови перед територіальною громадою повинен містити інформацію про виконання передвиборчої програми, відомості про його діяльність як головної посадової особи територіальної громади та концептуальні засади розвитку м.Львова.
1.5. Звіт міського голови перед територіальною громадою підлягає оприлюдненню на офіційній сторінці міської ради у мережі Інтернет, а також може публікуватись у місцевому засобі масової інформації або розповсюджуватись в інший доступній формі серед громадськості.
1.6. Витрати, пов'язані з проведенням звіту міського голови перед територіальною громадою, здійснюються за рахунок міського бюджету м.Львова у межах видатків, затверджених на ці цілі.
2. Звіт міського голови перед міською радою.
2.1. Міський голова на вимогу не менш як половини депутатів від загального складу ради але не рідше одного разу на рік на пленарному засіданні міської ради звітує про роботу виконавчих органів міської ради.
2.2. Вимога депутатів щодо звіту міського голови оформляється у вигляді рішення міської ради, зокрема рішення про затвердження плану роботи чергової сесії міської ради, або в інший спосіб, передбачений чинним законодавством.
У вимозі депутатів може бути вказаний перелік питань, які потребують окремого розгляду у межах звіту.
2.3. Підготовлений звіт про роботу виконавчих органів міської ради передається для ознайомлення постійним комісіям ради не пізніш як за 7 днів до його розгляду на пленарному засіданні міської ради.
2.4. Під час звітування міського голови на пленарному засіданні повинні бути присутні заступники міського голови, керівники виконавчих органів міської ради.
2.5. Слухання на пленарному засіданні звіту міського голови здійснюється у такому порядку:
2.5.1 Доповідь міського голови про роботу виконавчих органів ради за звітний період та інформація про хід і результати виконання затверджених міською радою програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування.
2.5.2. Відповіді на запитання депутатів міської ради.
2.6. За результатами звіту міського голови приймається рішення міської ради, яке містить:
2.6.1. Оцінку діяльності міського голови за звітний період.
2.6.2. При потребі, доручення та рекомендації міської ради, скеровані на реалізацію повноважень міського голови, передбачених законодавством та Статутом територіальної громади м.Львова.
2.7. Доручення та рекомендації міської ради, зазначені у рішенні, підлягають розгляду та виконанню.
2.8. За ініціативою депутатського корпусу на пленарному засіданні міської ради можуть звітувати окремі виконавчі органи міської ради у порядку і у термін, що визначає міська рада.

ІІІ. Звіти виконавчих органів міської ради перед територіальною громадою

1. Виконавчі органи міської ради не рідше одного разу на рік звітують перед територіальною громадою про виконану роботу за попередній рік.
2. Звіти виконавчих органів міської ради повинні містити відомості про виконану роботу за попередній рік, досягнуті результати та нереалізовані проекти, а також плани на наступний рік.
3. Звітування виконавчих органів міської ради відбувається у 2 етапи:
3.1. Відкрите слухання та обговорення звіту у присутності представників територіальної громади міста, громадських організацій, депутатського корпусу та засобів масової інформації.
3.2. Затвердження звіту на засіданні виконавчого комітету міської ради.
4. Виконавчі органи міської ради не пізніш як за 10 днів повідомляють про час і місце проведення відкритих слухань звітів через місцеві засоби масової інформації та через розміщення відповідної інформації на офіційній сторінці міської ради у мережі Інтернет.
5. Витрати, пов'язані з проведенням звітів виконавчих органів міської ради перед територіальною громадою, здійснюються за рахунок міського бюджету м.Львова у межах видатків, затверджених на ці цілі.

ІV. Звітування постійних комісій міської ради

1. Постійні комісії міської ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов'язані звітувати про свою роботу на пленарному засіданні міської ради.
2. Міська рада самостійно визначає форму та орієнтовні терміни проведення звітів постійних комісій міської ради.
Звітування, як правило, проводиться до 31 березня року наступного за звітним.
3. Звіти постійних комісій міської ради повинні містити відомості про їх роботу у міській раді, участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень міської ради за попередній рік.
4. За результатами звіту постійної комісії міської ради приймається рішення міської ради, яке містить:
4.1. Оцінку діяльності постійної комісії за минулий рік.
4.2. При потребі, доручення та рекомендації міської ради, спрямовані на реалізацію повноважень постійної комісії міської ради, передбачених законодавством та Статутом територіальної громади м.Львова.
5. Тимчасові контрольні комісії міської ради звітують про свою роботу на пленарному засіданні міської ради після виконання завдань, покладених на тимчасову комісію та у терміни, визначені рішенням про її утворення.
На вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради тимчасові контрольні комісії повинні прозвітувати про свою роботу у термін, визначений міською радою.

V. Звітування депутатів (депутатських фракцій, груп)

1. Депутати міської ради (особисто або колективно у складі депутатської фракції, групи) періодично, але не рідше одного разу на рік, звітують про свою роботу перед територіальною громадою.
2. Міська рада визначає орієнтовні терміни проведення звітів депутатів (депутатських фракцій, груп) перед територіальною громадою на підставі поданих пропозицій.
3. Звіт депутатів міської ради повинен містити відомості:
3.1. Про їх діяльність у міській раді та в її органах.
3.2. Про присутність на пленарних засіданнях і засіданнях постійних та інших комісій міської ради.
3.3. Про прийняті міською радою та її органами рішення, про хід їх виконання, про їхню участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень міської ради.
3.4. Про роботу депутата з виборцями (особистий прийом громадян, надання матеріальної допомоги тощо).
4. Депутати (депутатські фракції, групи) міської ради не пізніш як за 10 днів повідомляють про час і місце проведення звіту через розміщення відповідної інформації на офіційній сторінці міської ради у мережі Інтернет, а також через опублікування у місцевому засобі масової інформації або повідомлення в інший доступній формі серед громадськості.
5. Витрати, пов'язані з проведенням звітів депутатів міської ради перед територіальною громадою, здійснюються за рахунок міського бюджету м.Львова у межах видатків, затверджених на ці цілі.
6. За результатами звітування депутати міської ради (депутатські фракції, групи) на пленарному засіданні міської ради інформують міську раду та її виконавчі органи щодо результатів обговорення їх звіту, зауважень і пропозицій, висловлених на адресу міської ради та її виконавчих органів.

VІ. Прикінцеві положення

1. Це Положення є невід’ємною частиною Статуту територіальної громади м.Львова і набирає чинності у передбаченому Статутом порядку.
Зміни та доповнення до цього Положення приймаються виключно на пленарному засіданні міської ради.
2. Питання щодо проведення звітування, не врегульовані цим Положенням, регулюються відповідно до вимог чинного законодавства.
3. Особи, винні у порушенні норм цього Положення несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством.