УКРАЇНА
ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА



2-га сесія 6-го скликання

УХВАЛА № 248


від 03/10/2011
Про затвердження Програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини“ на період до 2016 року у м. Львові“
Первинна редакція:

документ.doc


Зміни
згідно з ухвалою 1571-2012
документ: Database 'Ухвали ЛМР', View '1. Готуються', Document 'Про внесення змін до ухвали міської ради від 10.03.2011 № 248'
Остаточна редакція:
На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини“ на період до 2016 року“, розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 21.12.2010 № 1563/0/5-10 “Про затвердження програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини“ на період до 2016 року у Львівській області“, керуючись Законом України Про місцеве самоврядування в Україні“, міська рада ухвалила:
1. Затвердити Програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини“ на період до 2016 року у м. Львові“ (додається).
2. Координацію роботи з виконання заходів Програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини“ на період до 2016 року у м. Львові“ покласти на начальника відділу у справах дітей департаменту гуманітарної політики.
3. Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника міського голови з гуманітарних питань.




Міський голова А. Садовий



Додаток
Затверджено
ухвалою міської ради
від __________№_____
ПРОГРАМА
“Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН
про права дитини“ на період до 2016 року у м. Львові“

I. Загальні положення

Програма “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини“ на період до 2016 року у м. Львові“ (надалі – Програма) має на меті об’єднати в єдину систему зусилля виконавчих органів Львівської міської ради щодо захисту прав дітей.
II. Мета і завдання Програми, основні напрями її виконання

Метою Програми є забезпечення оптимального функціонування цілісної системи захисту прав дітей м. Львова відповідно до вимог Конвенції ООН про права дитини та з врахуванням цілей розвитку, проголошених Декларацією тисячоліття ООН, і стратегії Підсумкового документа Спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної Асамблеї ООН “Світ, сприятливий для дітей“.
1. Охорона здоров'я та формування здорового способу життя дітей
1.1. Охорона здоров’я

1.1.1. Мета – створення умов для народження здорової дитини, збереження здоров’я кожної дитини впродовж усього періоду дитинства, забезпечення доступу до високоякісних медичних послуг.
1.1.2. Основні завдання:
1.1.2.1. Забезпечення рівного доступу всіх жінок незалежно від місця проживання та соціального статусу до високоякісних медичних послуг, що надаються вагітним, створення умов для безпечних пологів, для чого:
1.1.2.1.1. Збільшувати питому вагу нормальних пологів.
1.1.2.1.2. Забезпечувати 100 відсотків народження дітей у закладах охорони здоров’я, що відповідають статусу “Лікарня, доброзичлива до дитини“.
1.1.2.2. Створення безпечного та сприятливого середовища для розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя, для чого:
1.1.2.2.1. Cприяти досягненню до 2015 року рівня виключно грудного вигодовування не менш як 50 відсотків дітей віком до шести місяців.
1.1.2.2.2. Знизити до 2016 року на дві третини рівень смертності дітей віком до п’яти років порівняно з 1990 роком.
1.1.2.2.3. Забезпечити фахове консультування майбутніх батьків щодо профілактики вроджених вад розвитку у дітей.
1.1.2.2.4. Забезпечити проведення медичного огляду всіх дітей.
1.1.2.3. Підвищення якості та розширення обсягу медичних послуг, що надаються неповнолітнім дітям.
1.1.2.4. Здійснення заходів, спрямованих на запобігання дитячій інвалідності та поліпшення стану надання медичної допомоги дітям-інвалідам.
1.1.2.5. Здійснення реорганізації системи охорони здоров’я дітей і матерів через пріоритетний розвиток мережі закладів первинної медико-санітарної допомоги та вдосконалення системи спеціалізованої медичної допомоги відповідно до міжнародних стандартів, для чого:
1.1.2.5.1. Забезпечити підготовку висококваліфікованих фахівців первинної медико-санітарної допомоги.
1.1.2.5.2. Завершити до 2016 року переоснащення медичним обладнанням дитячих та родопомічних закладів охорони здоров’я.
1.2. Протидія ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та наркоманії

1.2.1. Мета – обмежити поширення серед дітей ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та наркоманії.
1.2.2. Основні завдання:
1.2.2.1. Забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з туберкульозом, наркоманією, ВІЛ/СНІДом, захисту прав ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД дітей, зменшення небезпеки інфікування ВІЛ-уразливих категорій дітей, для чого:
1.2.2.1.1. Забезпечити доступ до відповідної інформації та комплексу послуг для зменшення ризику інфікування ВІЛ, а також до лікування та догляду не менш як за 75 відсотками неповнолітніх дітей, які опинилися у скрутних життєвих обставинах.
1.2.2.1.2. Забезпечити зменшення до 5 відсотків показника передачі ВІЛ від матері до дитини.
1.2.2.1.3. Забезпечити доступ не менш як 95 відсоткам ВІЛ-інфікованих жінок до послуг з запобігання передачі ВІЛ від матері до дитини.
1.2.2.1.4. Забезпечити до 2016 року за рахунок коштів Державного бюджету України лікарськими засобами для лікування ВІЛ/СНІДу та опортуністичних інфекцій не менш як 90 відсотків хворих дітей.
1.2.2.2. Підвищення рівня обізнаності населення щодо ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та наркоманії, формування толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих, хворих на СНІД і наркоманію дітей, для чого:
1.2.2.2.1. Проводити у засобах масової інформації інформаційну кампанію, спрямовану на формування толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД дітей.
1.2.2.2.2. Забезпечити інформування 100 відсотків дітей старшого шкільного віку про те, як захистити себе від захворювання на ВІЛ/СНІД.
1.2.2.2.3. Брати участь у проведенні наукових досліджень з питань вивчення особливостей поширення ВІЛ/СНІДу серед дітей та можливих наслідків цього захворювання.
1.2.2.2.4. Щороку проводити у засобах масової інформації інформаційну кампанію, спрямовану на формування громадської думки щодо наслідків наркотичної залежності та неприйнятності будь-яких форм розповсюдження наркотиків.
1.3. Оздоровлення та відпочинок

1.3.1. Мета – створення сприятливих умов для якісного оздоровлення та відпочинку дітей, які проживають у м. Львові.
1.3.2. Основне завдання – збереження, розвиток та ефективне використання мережі відповідних дитячих оздоровчих закладів, для чого:
1.3.2.1. Забезпечити у межах коштів, передбачених у міському бюджеті м. Львова на 2012 рік на управління молоді, сім’ї та спорту департаменту гуманітарної політики, відпочинок та оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки:
а) дітей-сиріт;
б) дітей, позбавлених батьківського піклування;
в) дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей;
г) дітей-інвалідів (котрі мають здатність до самообслуговування та не мають протипоказань);
д) дітей, які постраждали внаслідок Скнилівської трагедії;
е) талановитих та обдарованих дітей – переможців міжнародних, всеукраїнських, обласних, міських, районних олімпіад, конкурсів, фестивалів, змагань, спартакіад, відмінників навчання (крім дітей, які потерпіли від наслідків Чорнобильської катастрофи), у тому числі гуртківців установ дитячо-юнацьких молодіжних клубів м. Львова;
є) учасників дитячих творчих колективів та спортивних команд;
ж) дітей, які перебувають на диспансерному обліку (не менше року);
з) дітей, батьки яких загинули від нещасних випадків на виробництві або під час виконання службових обов’язків.
1.3.2.2. При вирішенні питання щодо першочерговості оздоровлення та відпочинку дітей враховується соціальний статус дитини і матеріальне становище сім’ї, у якій вона виховується.
1.3.2.3. Забезпечити у межах коштів, передбачених у міському бюджеті м. Львова на 2012 рік на управління молоді, сім’ї та спорту департаменту гуманітарної політики, вжиття інших, передбачених законодавством України, заходів.

1.4. Фізичне виховання

1.4.1. Мета – створення належних умов для збереження та зміцнення фізичного здоров’я дітей, формування здорового способу життя.
1.4.2. Основні завдання:
1.4.2.1. Cтворення умов для оздоровчої рухової активності дітей обсягом не менш як 5-6 годин на тиждень.
1.4.2.2. Проведення різноманітних акцій, спрямованих на формування у дітей позиції здорового способу життя.
1.4.2.3. Залучення якнайбільшої кількості дітей до занять у різноманітних позашкільних секціях та гуртках, покликаних зміцнювати фізичне здоров’я дітей.
1.4.2.4. Створення умов для спортивного дозвілля дітей через встановлення відкритих комплексних спортивних та дитячо-спортивних майданчиків у м. Львові.
2. Освіта

2.1. Мета – створення рівних умов для доступу кожної дитини до високоякісної освіти (дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної і вищої) для забезпечення розвитку особистості, суспільства і держави.
2.2. Основні завдання:
2.2.1. Збільшення кількості дітей, які відвідують навчальні заклади.
2.2.2. Забезпечення всіх дітей-інвалідів послугами навчальних закладів незалежно від стану здоров’я цих дітей та їх місця проживання і виховання.
2.2.3. Залучення дітей до змістовного дозвілля, організація якісних позашкільних заходів.
2.2.4. Забезпечення високоякісними освітніми послугами, для чого запровадити систематичний моніторинг діяльності дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів з визначенням їх рейтингу та щорічним оприлюдненням результатів у засобах масової інформації.
2.2.5. Забезпечення навчальних закладів м. Львова українізованою версією програмного продукту Microsoft Office.
3. Культурний і духовний розвиток дитини

3.1. Мета – розвиток творчого потенціалу дітей, організація їх естетичного та патріотичного виховання.
3.2. Основні завдання:
3.2.1. Створення рівних умов для доступу кожної дитини до послуг закладів соціально-культурної сфери.
3.2.2. Забезпечення права дитини на відпочинок і дозвілля, що відповідають її віку, права вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.
3.2.3. Забезпечення права дитини вільно висловлювати свої думки у формі творів мистецтва чи за допомогою інших засобів на вибір дитини.
3.2.4. Заохочення дитини до всебічної участі у культурному і творчому житті та сприяння у наданні їй відповідних і рівних можливостей для культурної та творчої діяльності, дозвілля і відпочинку.
3.2.5. Проведення творчих майстерень різних мистецьких напрямків для дітей, спрямованих на формування естетичних смаків та розуміння відомих світових культурних надбань.
3.2.6. Організація заходів та акцій, спрямованих у патріотичному руслі для виховання у дітей почуття гідності та пошани до власної нації.
3.2.7. Забезпечення фінансової підтримки дитячих та молодіжних громадських організацій при проведенні культурологічних заходів для дітей.
3.2.8. Забезпечення особливих потреб неповноцінних у розумовому або фізичному відношенні дітей для організації повноцінного і достойного життя у культурній та духовній сферах, які забезпечують їх гідність, сприяють почуттю впевненості у собі і полегшують їх активну участь у житті суспільства.
3.2.9. Сприяння у виданні та розповсюдженні дитячої літератури.
3.2.10. Оновлення бібліотечного фонду дитячої та юнацької літератури і періодичних видань для дітей та підлітків.
3.2.11. Підвищення рівня естетичного та патріотичного виховання дітей, зокрема забезпечення працівників соціально-культурної сфери методичною літературою для роботи з дітьми різних груп з питань культурного та духовного розвитку.
4. Захист прав дітей різних категорій

4.1. Соціальне забезпечення та підтримка сімей з дітьми

4.1.1. Мета – створення умов для утвердження у суспільстві сімейних цінностей, матеріального забезпечення сімей з дітьми, забезпечення їх морального здоров’я, виховання відповідального батьківства та запобігання соціальному сирітству.
4.1.2. Основні завдання:
4.1.2.1. Подолання бідності серед дітей та сімей з дітьми.
4.1.2.2. Заохочення трудової активності сімей з дітьми, підвищення рівня економічної спроможності сімей з дітьми та посилення їх соціального захисту.
4.1.2.3. Підвищення рівня культури сімейних стосунків і відповідальності батьків за виконання своїх обов’язків через активізацію участі батьків у семінарах, тренінгах, що сприяють формуванню сімейних цінностей.
4.1.2.4. Забезпечення розвитку та доступності соціальних послуг для сімей з дітьми.
4.1.2.5. Розроблення та впровадження системи підготовки дітей і молоді до сімейного життя та відповідального батьківства з врахуванням моральних засад та традиційних цінностей українського суспільства, спрямованої на зміцнення сім’ї і морального здоров’я дітей.
4.2. Запобігання соціальному сирітству, подолання
бездоглядності та безпритульності серед дітей

4.2.1. Мета – організація результативної роботи щодо запобігання соціальному сирітству, реабілітації бездоглядних та безпритульних дітей, розвитку сімейних форм виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, бездоглядних та безпритульних, схильних до бродяжництва.
4.2.2. Основні завдання:
4.2.2.1. Поліпшення системи соціальної роботи з сім’ями, що мають дітей та опинилися у складних життєвих обставинах.
4.2.2.2. Запобігання соціальному сирітству дітей з раннього віку, сприяння діяльності у родопомічних закладах консультаційних пунктів соціально-психологічної допомоги, центрів матері та дитини, для чого:
4.2.2.2.1. Запобігати відмові батьків від дітей раннього віку, у тому числі дітей з вродженими вадами розвитку.
4.2.2.2.2. Своєчасно виявляти бездоглядних та безпритульних дітей, влаштовувати їх на виховання у заклади сімейного типу і соціального захисту.
4.2.2.2.3. Встановлювати статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, не пізніш як через два місяці після виявлення дитини, яка залишилася без батьківського піклування.
4.2.2.3. Поліпшення процесу реабілітації бездоглядних і безпритульних дітей та їх сімей, для чого:
4.2.2.3.1. Упорядкувати систему обліку бездоглядних та безпритульних дітей.
4.2.2.3.2. Зменшити кількість бездоглядних та безпритульних дітей до 2016 року на 95 відсотків.
4.3. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

4.3.1. Мета – створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання у сім’ї.
4.3.2. Основні завдання:
4.3.2.1. Контроль фінансування потреб дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за принципом “гроші ходять за дитиною“.
4.3.2.2. Забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, якісним і достатнім харчуванням, одягом.
4.3.2.3. Забезпечення відповідної профілактики захворюваності та ефективного лікування таких дітей.
4.3.2.4. Забезпечення функціонування системи моніторингового нагляду за захистом прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
4.3.2.5. Розвиток сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (усиновлення, опіка і піклування, створення дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей), для чого:
4.3.2.5.1. Збільшити порівняно з 2005 роком кількість дітей, усиновлених громадянами України.
4.3.2.5.2. Збільшити рівень влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у будинки сімейного типу і прийомні сім’ї.
4.3.2.5.3. Зменшити кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в інтернатних закладах, до 2016 року до 13 відсотків.
4.3.2.5.4. Забезпечити доступ населення до повної та об’єктивної інформації з питань влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до будинків сімейного типу і прийомних сімей.
4.3.2.6. Забезпечення захисту прав вихованців закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, для чого:
4.3.2.6.1. Ухвалювати рішення щодо збереження житлових та інших майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не пізніш як через один місяць від дня надання дитині відповідного статусу.
4.3.2.6.2. Дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які на праві власності або користування незабезпечені житлом, включати у список для позачергового надання житла.
4.3.2.6.3. Забезпечити випускників шкіл-інтернатів, які потребують житла, соціальним гуртожитком, створити умови для їх доступу до психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг.
4.3.2.6.4. Забезпечити збереження житлових та майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
4.3.2.6.5. Сприяти приведенню до санітарно-гігієнічних норм житла дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
4.3.2.6.6. Створити умови для адаптації молоді з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до самостійного життя та їх доступу до різних видів соціальних послуг.
4.4. Захист дітей-інвалідів

4.4.1. Мета – забезпечення соціального захисту дітей-інвалідів, надання високоякісних психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг дітям-інвалідам та сім’ям, які ними опікуються; створення умов для реалізації їхнього особистісного потенціалу.
4.4.2. Основне завдання – створення умов для виховання та догляду за дитиною-інвалідом у сім’ї; надання допомоги і підтримки дітям-інвалідам, забезпечення їх соціального супроводу з метою самореалізації, для чого:
4.4.2.1. Забезпечити надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг до 2016 року всім дітям-інвалідам відповідно до потреби.
4.4.2.2. Розвивати волонтерську допомогу дітям-інвалідам відповідно до потреби.
4.5. Захист дітей-біженців, дітей, які перебувають на території
міста без законних представників, та дітей без громадянства

4.5.1. Мета – забезпечення соціальної адаптації дітей, які є шукачами притулку без супроводу дорослих, та дітей з родин біженців.
4.5.2. Основні завдання:
4.5.2.1. Створення умов для влаштування дітей-біженців, дітей, які перебувають на території міста без законних представників, та дітей без громадянства, сприяння їх об’єднанню з сім’ями.
4.5.2.2. Забезпечення доступу дітей, які перебувають на території міста без законних представників, та дітей-біженців до навчання (у школі або за індивідуальною навчальною програмою) і програм розвитку особистості.
4.6. Боротьба з використанням дитячої праці

4.6.1. Мета – запобігання найгіршим формам дитячої праці та їх ліквідація через запровадження ефективних економічного, правового і соціального механізмів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства щодо застосування праці дітей.
4.6.2. Основні завдання:
4.6.2.1. Розроблення та запровадження механізму взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, професійних спілок та організацій роботодавців, інших громадських організацій, до сфери діяльності яких належить здійснення заходів, спрямованих на боротьбу з застосуванням найгірших форм дитячої праці.
4.6.2.2. У виняткових випадках забезпечення сприяння працевлаштуванню дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на заброньовані робочі місця.
4.6.2.3. Забезпечення реалізації права дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, що може бути небезпечною для її здоров’я, стати перешкодою у здобутті нею освіти чи завдавати шкоди фізичному, розумовому, духовному і моральному розвитку, для чого:
4.6.2.3.1. Запровадити моніторинг застосування дитячої праці на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності.
4.6.2.3.2. Інформувати населення через засоби масової інформації про ситуацію з застосуванням праці дітей у місті, а також на підприємствах, в установах та організаціях, навчальних закладах.
4.6.2.3.3. Забезпечити можливість доступу до безперервної освіти не менш як 70 відсотків дітей, які працюють.
4.7. Ліквідація торгівлі дітьми, сексуальної експлуатації,
інших форм жорстокого поводження з ними

4.7.1. Мета – ліквідація торгівлі дітьми, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження з ними; створення умов для ефективної реабілітації дітей.
4.7.2. Основні завдання:
4.7.2.1. Підвищення ефективності профілактичної та роз’яснювальної роботи серед батьків з метою запобігання жорстокому поводженню з дітьми.
4.7.2.2. Удосконалення процедур щодо виявлення дітей, які потерпіли від сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження з ними.
4.7.2.3. Створення системи реабілітації та реінтеграції дітей, які потерпіли від торгівлі ними, сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження.
4.7.2.4. Забезпечення функціонування системи захисту дітей від жорстокого поводження, проведення відповідної профілактичної роботи.
4.8. Захист прав дітей, які вчинили правопорушення

4.8.1. Мета – профілактика правопорушень з боку дітей, значне зменшення кількості злочинів, вчинених дітьми.
4.8.2. Основні завдання:
4.8.2.1. Активізація профілактичної роботи з метою запобігання правопорушенням у дитячому середовищі, для чого:
4.8.2.1.1. Запровадити у практику новітні методи та форми роботи з дітьми, схильними до правопорушень.
4.8.2.1.2. Підвищити рівень обізнаності дітей шкільного віку з правових питань.
4.8.2.2. Вдосконалення моніторингу щодо стану дитячої злочинності та злочинів, вчинених проти дітей.
4.8.2.3. Забезпечення соціального патронажу дітей, звільнених з місць позбавлення волі, для чого:
4.8.2.3.1. Забезпечити дотримання прав на житло відповідно до законодавства України для неповнолітніх, звільнених з спеціальних виховних установ Державного департаменту України з питань виконання покарань, а також влаштування їх на роботу чи на навчання.
4.8.2.3.2. Вжити заходів щодо зменшення кількості випадків повторного вчинення злочинів дітьми до кінця 2016 року не менш як на 20 відсотків.
5. Підвищення ролі територіальної громади у вирішенні
питань захисту прав та розвитку дітей

5.1. Мета – активізація участі територіальної громади у захисті прав та розвитку дитини через залучення представників громади до діяльності в інтересах дітей.
5.2. Основні завдання:
5.2.1. Підтримання ініціатив в інтересах дітей членів територіальної громади.
5.2.2. Надання максимальної підтримки благодійним фондам, дитячим та молодіжним громадським організаціям у здійсненні статутної діяльності (надання приміщень, пільги з орендної плати тощо).
5.2.3. Сприяння створенню при міській раді дорадчого органу з представників молодіжних і дитячих громадських організацій.
5.2.4. Формування фахівців соціальної сфери, зокрема до 2016 року – не менш як 70 відсотків працівників до роботи з активізації участі територіальної громади у захисті прав дітей.
6. Участь дітей у житті суспільства

6.1. Мета – забезпечення реалізації права дітей висловлювати свою думку, виховання навичок прийняття соціально мотивованих рішень.
6.2. Основне завдання – розвиток у дітей навичок з прийняття рішень, що впливають на їхнє життя, для чого:
6.2.1. Брати участь у створенні циклів телепрограм, у тому числі з сурдоперекладом чи титруванням, радіопрограм, інформаційних видань для дітей, у тому числі на аудіоносіях для дітей з вадами слуху та зору.
6.2.2. Надавати фінансову та організаційну підтримку дитячим і молодіжним громадським організаціям у проведенні заходів для дітей.
7. Міжнародне співробітництво

7.1. Мета – розвиток різних форм співробітництва з іншими державами, міжнародними організаціями для розв’язання нагальних проблем у сфері охорони дитинства.
7.2. Основні завдання:
7.2.1. Подання пропозицій для приведення законодавчих актів України у відповідність з міжнародними нормами, які випливають з відповідних міжнародних договорів щодо захисту прав та розвитку дитини.
7.2.2. Сприяння міжнародному співробітництву у рамках програм обміну учнями з метою розвитку їх здібностей і талантів.
7.2.3. Забезпечення фінансової підтримки заходів дитячих та молодіжних громадських організацій при проведенні міжнародних заходів, спрямованих на євроінтеграцію і патріотичне виховання дітей та молоді, поширення цінностей держави Україна за кордоном.
III. Фінансове забезпечення Програми

Фінансування Програми здійснюється з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2016 року відповідно до розроблених та затверджених на кожен рік окремо Планів заходів виконання Програми за рахунок коштів, передбачених з цією метою у міському бюджеті, а також за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, що не суперечать законодавству України.
IV. Моніторинг, оцінка та очікувані результати виконання Програми

Координація діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, здійснення моніторингу та оцінка виконання Програми щодо забезпечення прав і свобод дітей покладається на координаційну раду з питань соціального і правового захисту неповнолітніх та запобігання правопорушенням у їх середовищі, затверджену розпорядженням Львівського міського голови від 07.03.2007 № 56 “Про координаційну раду з питань соціального і правового захисту неповнолітніх та запобігання правопорушенням у їх середовищі“.
Відділ у справах дітей департаменту гуманітарної політики спільно з іншими структурними підрозділами Львівської міської ради розробляє проект плану заходів на виконання Програми та орієнтовний обсяг їх фінансового забезпечення на кожний наступний рік, який затверджує заступник міського голови з гуманітарних питань.
Комплексний моніторинг виконання Програми здійснюється один раз на рік, починаючи з 2011 року.
До здійснення моніторингу та оцінки результатів виконання Програми залучаються представники зацікавлених у вирішенні даних питань структурних підрозділів Львівської міської ради та місцевих органів виконавчої влади, громадських і благодійних організацій.
Результати моніторингу та оцінка результатів виконання Програми оприлюднюються у засобах масової інформації.
Очікувані результати виконання Програми:
1) запровадження системи захисту дітей та збереження їхнього здоров’я;
2) створення умов для повноцінного життя у суспільстві дітей-інвалідів та дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, для здобуття ними освіти, для їх подальшого працевлаштування;
3) активізація процесу формування у дітей здорового способу життя, забезпечення їх широкого залучення до фізичної культури і спорту;
4) створення умов для занять оздоровчої рухової активності дітей;
5) створення системи надання дітям психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних та інших послуг незалежно від місця проживання;
6) забезпечення збереження та зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, освіти і культури;
7) реформування закладів, у яких перебувають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
8) поширення практики сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
9) створення умов для активізації національного усиновлення;
10) здійснення захисту дітей-біженців;
11) посилення боротьби з торгівлею дітьми, захисту дітей від сексуальної експлуатації, інших форм жорстокого поводження;
12) активізація діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості (благодійних фондів, громадських організацій) щодо підтримки сімей з дітьми;
13) пропагування національної культури та духовної спадщини, національно-патріотичного виховання дітей, проведення роботи з виявлення та підтримки обдарованих дітей;
14) забезпечення широкої участі дітей у житті суспільства;
15) активізація діяльності територіальних громад з захисту прав дітей;
16) забезпечення поширення у місті соціальної реклами та висвітлення у засобах масової інформації питань соціально-правового захисту дітей, дотримання положень Конвенції ООН про права дитини.



Секретар ради В. Павлюк

Віза:

Начальник відділу
у справах дітей Р. Тимків