Львівська міська рада

//
Громадське обговорення будівництва підземних паркінгів на пл. Петрушевича, вул. Коперника – вул. Стефаника, вул. Батуринська та вул. Вітовського.


Пропонуємо Вашій увазі містобудівне та історико - містобудівне обгрунтування будівництва підземних паркінгів на пл. Петрушевича, вул. Коперника – вул. Стефаника, вул. Батуринська, вул. Вітовського.

У Львові закінчено коригування генерального плану міста і відбувається погодження транспортної схеми міста. Розміщення паркінгів як надземних так і підземних є складовою частиною транспортної схеми Львова, над якою зараз працює міська рада в контексті до проведення чемпіонату «Євро 2012».
Департамент містобудування звернувся в Державну службу з питань національної культурної спадщини, яка погоджує усі архітектурні проекти в історичному середовищі, зокрема в зоні ЮНЕСКО, щодо будівництва підземних паркінгів у центральній частині міста. Можливість спорудження підземних паркінгів в межах історичного ареалу на пл. Петрушевича, вул. Коперника – вул. Стефаника, вул. Батуринська, вул. Вітовського, зважаючи на вимоги Закону України «Про планування та забудову територій» повинне спочатку бути винесене на громадські обговорення.
«Львів це сучасне живе багатофункціональне місто і його розвиток має в собі поєднувати розвиток і збереження, а отже наше завдання – це постійний пошук компромісу. Ми розуміємо, що збереження історичної забудови – одне з пріоритетних питань, але якщо не думати про розвиток транспортної інфраструктури вже сьогодні, тоді за кілька років місто буде повністю паралізоване приватним транспортом, не говорячи вже про це, що ми вже маємо не абияку проблему з паркування туристичних автобусів у місті. Львів, особливо його центральна частина, перетворилась на суцільний паркінг, вигляд якого аж ніяк не прикрашає місто та не сприяє його візуальному сприйняттю туристами – каже директор департаменту містобудування Андрій Павлів.
Як свідчить практика європейські міст, підземні паркінги розміщають в історично сформованому середовищі. До прикладу, у Відні підземний паркінг збудований під Оперним театром, а у Римі під Ватиканом, а під час будівництва підземної стоянки було знайдено надзвичайні артефакти.
За новими державними нормами будівництва, під час будівництва житла у Львові на кожну квартиру повинно бути мінімум одне паркомісце та 1 гостьова паркова на 5 квартир. Якщо говорити про центральну частину міста, то виходячи з показників по Львову 130 автомобілів на 1 тис. населення, потрібно 8,5 паркомісць, а якщо врахувати ще офіси, банки, то це 10-12 тис. паркомісць..
Кількість одиниць транспорту у Львові невпинно зростає. Так кількість автомобілів різного функціонального призначення у 2001 році було 52 тис., а у 2007 році вже 130 тис.
Тому торік у Львові, вперше в Україні, було розроблено правила будівництва надземних та підземних паркінгів та ухвалою міської ради затверджена концепція розташування їх у місті. Вже у січні пройдуть громадські обговорення щодо будівництва підземних паркінгів у м. Львові і після цього оголошено конкурс серед інвесторів. Кількість паркомісць та його вартість буде визначено після проведення геологічних досліджень.
У Львові перед будівництвом готелів, паркінгів та будь-яких інших об’єктів, що розміщені в межах історичної частини у історико-містобудівних обґрунтування обов’язковим є ведення археологічних та геологічних досліджень.



Детальніше із містобудівним та історико - містобудівним обгрунтування даних обєктів можна ознайомитися у Департаменті містобудування, за адресою пл.Ринок,1, каб. 435 та за тел. 297 59 16.
Пропозиції щодо даної містобудівної документації просимо подавати у Департамент містобудування за адресою пл.Ринок,1, каб. 435.
Кінцевий термін подання пропозицій 20 лютого 2009 року.
В рамках громадського обговорення заплановано проведення громадських слухань будівництва підземних паркінгів на пл. Петрушевича, вул. Коперника – вул. Стефаника, вул. Батуринська та вул. Вітовського, які відбудуться 18 лютого 2009 року за адресою пл.Ринок, 1, каб. 202. Початок о 16.00.




Містобудівне та історико - містобудівне обгрунтування будівництва та обслуговування підземного паркінгу (гаража) з впорядкуванням площі на вул. Вітовського в м. Львові

Замовник: Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин ЛМР

Директор: В. Князик

ГАП: І. Куляса


Львів- 2007
                          1. Вступ
Містобудівне обґрунтування розміщення земельної ділянки для будівництва та обслуговування підземного паркінгу (гаража) з впорядкуванням площі на вул. Вітовського в м. Львові і розроблене ЛКП "Архбуднагляд" на замовлення Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин ЛМР, згідно ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”, ДБН Б. 1.1-4-2002 „Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обгрунтування".
В проекті використані матеріали ДІПМ „Містопроект" – концепція розвитку м. Львова.
Проектна документація розроблена в наступному складі:
1. Пояснювальна записка.
2. Графічні матеріали:
· - ситуаційна схема, фрагмент генплану м. Львова М І :10 000 -лист№1;
· - схема генплану (наземний рівень) М 1: 500 -лист №1.
· - схема генплану (підземний рівень) М 1: 500 -лист №1.
          Зміст пояснювальної записки:
    1. Вступ.
    2. Містобудівна ситуація і характеристика ділянки.
    3. Архітектурію-планувальне рішення.
    4. Висновок.
          Підстава для проектування

    · План земельної ділянки М 1:500.
    ·
    ·

    Містобудівне обгрунтування розроблене для вирішення питання землекористування і функціонального призначення земельної ділянки.
          2. Містобудівна ситуація і характеристика ділянки
    Проектована ділянка для будівництва та обслуговування підземного паркінгу (гаража) з впорядкуванням площі на вул. Вітовського в м. Львові розташована в Галицькому районі в кварталі цінної історично сформованої житлової і громадської забудови, в центрально-південній частині міста.
    Ділянка межує:
    - з півночі – з територією зелених насаджень Цитадельної гори;
    - із заходу – з територією зелених насаджень Цитадельної гори;
    - з півдня – з червоними лініями вул. Вітовського;
    - зі сходу – з територією зелених насаджень Цитадельної гори.

    Ділянка частково озеленена трав’яним газоном , заасфальтована, замощена тротуарними бетонними плитами (використовується під площу з пам’ятним знаком «Борцям за волю України»), вільна від забудови.
    Рельєф ділянки спокійний. Перепад висот по ділянці до 1 м. Поблизу ділянки вздовж вул. Вітовського, а також частково через ділянку проходять міські інженерні комунікації (водопровід, каналізація, газопровід, кабелі електрозв'язку).
    Передбачається можливість часткового демонтажу (перенесенню) існуючих інженерних мереж (каналізації, кабелів), обминаючи проектовану споруду паркінгу з врахуванням охоронних зон даних інженерних мереж.

    Згідно генерального плану міста Львова і концепції розвитку міста, розроблених ДІПМ „Містопроект", проектована ділянка розташована на території громадської забудови і зелених насаджень загального користування.
          З. Архітектурно-планувальне вирішення
    На проектованій ділянці площею 0,3125 га передбачається будівництво підземного паркінгу (гаража) з впорядкуванням і відновленням площі.
    До складу комплексу входить:


    Поверховість споруди: –(1 підземний рівень + наземний рівень площі).

    Забудова паркінгу – за рахунок підземного простору, розміщена в межах площі на вул. Вітовського і сформованого та впорядкованого підніжжя Цитадельної гори. Територія по периметру ділянки передбачається для організації пішохідних і транспортних зв’язків з комплексним озелененням території із збереженням зелених насаджень.
    Об’ємно-планувальне рішення споруди передбачає функціональне поєднання рівнів споруди за рахунок влаштування рамп, підземних проїздів і забезпечують необхідні допоміжні технічні приміщення для обслуговування клієнтів (власників авто).
    Розрахункова кількість машиномісць на даній ділянці виходячи з норми 25 м. кв / 1 машиномісце становить;
    3125 / 25 = 125 машиномісць в підземній автостоянці .
    135 машиномісць – фактично, внаслідок збільшення площі забудови до 3450 м . кв. за рахунок підземного простору під тротуаром поза межами ділянки в межах червоних ліній. Оскільки даний об’єкт розглядається як підземна інженерна споруда.

    Інженерне забезпечення даної споруди передбачається від міських інженерних комунікацій, згідно ТУ (технічних умов).
    Благоустроєм ділянки передбачається виділення транспортної зони проїздів, розширення проїжджої частини (влаштування додаткових смуг-кишень) з мощенням бруківкою, пішохідної зони з покриттям бетонною бруківкою (плиткою тротуарною - ФЕМ), озеленення з влаштуванням газонів багаторічних трав, квітників, декоративних кущів і дерев.
          Основні техніко-економічні показники:

          п/п
          Найменування
          Одиниці
          виміру
          Кількість
          1.
          Площа ділянки
            га
            0,3125
            2.
            Площа забудови (за рахунок підземного простору під тротуаром поза межами ділянки)
            га
            0,3450
            3.
            Площа твердих покриттів т. ч.:
            - асфальтобетону (пандус і кишеня поза межами ділянки)
            - мощення (в межах ділянки),
            га
              га
              га
              2650
                500
                2500
                4.
                Площа озеленення (в межах ділянки)
                га
                480
                5.
                Площа споруди (підземний рівень)
                м2
                3400
                6.
                Площа тех.. приміщень
                м2
                25
                6.
                Гостьові автостоянки в т. ч.:
                - підземна
                м2/маш
                3375/135
                4. Висновок
          Розміщення земельної ділянки для будівництва та обслуговування підземного паркінгу (гаража) з впорядкуванням площі на вул. Вітовського в м. Львові не суперечить генеральному плану і концепції розвитку міста, покращить обслуговування мешканців і гостей міста Львова, надасть нові робочі місця, покращить ефективність використання міських земель і підземного простору з вирішенням надзвичайно гострої проблеми щодо збільшення місць паркування в зоні, наближеній до центру міста.
          Проектована ділянка не суперечить суміжним землекористувачам та сформованим пішохідним і транспортним зв’язкам.
          Межі земельної ділянки узгоджуються із суміжними землекористувачами.
          Дане містобудівне обґрунтування необхідно погодити у встановленому порядку з усіма зацікавленими організаціями згідно ДБН В. 1.1-4-2002 р..
          Також зазначається необхідність проведення археологічних досліджень і погодження з управлінням охорони історичного середовища (УОІС ЛМР).
          На наступних стадіях проектування необхідно врахувати наявність геологічних та гідрогеологічних умов та провести їх дослідження.

            ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
            Об’єкт
          Ділянка на вул. Вітовського
            Адреса
          м. Львів, вул.Вітовського
            Замовник
          Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування ЛМР.

          Стадія проектування: Попередні роботи

          Авторський колектив та відповідальні виконавці

            Прізвище
          ПосадаСтупінь участі у розробці проекту
            Л.Бачинська
          ГАПАвтор, виконавець
            З.Горбач
          АрхітекторАвтор, виконавець

          ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
          в межах історичного ареалу міста Львова
          об'єкт: Земельна ділянка на вул. Вітовського, м. Львів

          ЗМІСТ ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

            І.
          ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНА ДОВІДКА2
            ІІ.
          ТЕКСТОВА ЧАСТИНА5
            1.
          Підстави для розроблення історико-містобудівного обґрунтування:
            2.
          Характеристика місця розташування об'єкта
            3.
          Характеристика наявної містобудівної документації
            4.
          Аналіз сучасного стану території і споруд
            4.1.
          Характеристика існуючої забудови та використання території; площа, межі
            4.2.
          Транспортне обслуговування
            4.3.
          Умови, при яких можливе влаштування підземного паркінгу
            4.4.
          Характеристика об'єктів культурної спадщини, зон охорони пам'яток, історичного ареалу.
            4.5.
          Інформація щодо інженерно-будівельних та екологічних умов району будівництва
            4.6.
          Пропозиції щодо змін до містобудівної документації, щодо розміщення об'єкта проектування:
            ПІ.
          ВИСНОВКИ ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ6
            1.
          Планувальні обмеження
            2.
          Пам’яткоохоронні вимоги щодо використання підземного простору
            3.
          Вимоги щодо організації та впорядкування території
            4.
          Відомості щодо меж охорони
            5.
          Оцінка впливу об’єкта проектування на збереження традиційного характеру середовища.
            IV.
          ГРАФІЧНА ЧАСТИНА
            1.
          Оцінка забудови та аналіз існуючого стану
            2.
          Пропозиції формування території та забудови
            V.
          ДОДАТКИІ
          . ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНА ДОВІДКА
          Ділянка, для якої складене дане обґрунтування, знаходиться на вулиці Вітовського, біля підніжжя Познанської або Пелчинської гори, на території, що належала до Галицького передмістя, яке розкинулося на схід і південь від "міста в мурах". Південна сторона узгір'я цитаделі давала можливість тримати сполучення зі Стрийським гостинцем. Існуючий на час побудови цитаделі (сер.ХІХст.) Пелчинський став (знаходився на вул. Вітовського напроти входу у Парк культури) на випадок облоги революційними масами мав постачати воду для гарнізону фортеці. Долина Вулецького потоку, між Пелчинською горою (сьогодні - частина Цитаделі) та Вулецьким узгір'ям (територія парку ім. Б. Хмельницького) знаходилася на південно-східній межі колишньої приміської дільниці, яка з сер. XIX ст. носила романтичну назву "Новий Світ". Первісно, з першої половини XIX ст. Новим Світом звалася територія обабіч шляху (нині - вул. С. Бандери), що поєднував Сокільницьку дорогу (теперішня вул. Коперніка) із Городоцьким трактом, який упродовж століть практично не міняв своєї назви, вказуючи основний напрямок на давнє галицьке місто. З часом назва Новий Світ поширилася на всю околицю між згаданими вище шляхами та поступово стала займати значну територію, простягаючись аж до Кульпаркова, де в 1864-66 рр. її південною межею стала новопрокладена залізниця Львів - Чернівці. В 1930-их рр. Новий Світ разом із приміським Кульпарковом увійшов до складу VI дільниці Львова.
          Рис.1 Територія ділянки опрацьована на мапі Ж.Детча 1770 р.
            Адміністративні межі Нового Світу тоді пролягали нинішніми вулицями Кульпарківською, Поліщука, Федьковича, Ангеловича, Митрополита Андрея, Листопадового чину, Матейка, Каменярів, Колесси, проходили повз касарні Цитаделі до Академічного дому завертаючи за ним південь. Далі йшли вулицею Грецькою, Зарицьких, яка доходила до Гвардійської. Захопивши частину парної сторони вул. Гвардійської, межа повертала на захід вул. Карпинця, спускалася з Вулецької (Кадетської) гори до вул. Княгині Ольги, яка була східною межею VI дільниці.
            Назва
          давньої осади Вулька, південної частини Нового світу, що займає численні яри та узгір'я та з якою безпосередньо межує ділянка під проектовану забудову, походить від зменшеної форми слова "воля" та означає оселю закладену на окремих вільностях, свободах. Точна дата виникнення осади невідома, однак первісна її назва була Вулька панєнська - від ордену панєн домініканок, влас'ністю.яких вона тоді була.
          Отримавши у 1356р. Магдебурзьке право, Львів був виокремлений з землекористування державного, зате отримав власні землі. Найдавніша частина міста залишилась при цьому у підпорядкуванні королівського старости, а торгове Середмістя, очолене власною адміністрацією, отримало 70 франконських ланів, які наступним наданням з 1368 р. були побільшені до 100 ланів.
          Рис.2 План Львова 1829р. Зазначено розташування проектованої ділянки
            За традицією вимір землеволодінь починався зі східного боку та описувався за рухом сонця. Базою для розбивки слугувало «чоло» розташованих в ряд ланів, тобто їх вузький фронт. Галицьке передмістя, площа якого становила 45 ланів, для прикладу, складалось з чотирьох трактів.
              Проектована
            ділянка розташована на території т. зв. обшарів - земельних угідь поблизу міста, які не входили до складу ланів. Ці незагосподаровані угіддя і пустища названі в документах "обшарами" (extremitatis), що займали простір між виміряними ланами та межами землекористування сусідніх сіл були передані місту 1415 р.
            Розташування верхньої частини Нового Світу на головному європейському вододілі зумовило появу на околицях передмістя численних глибоких ярів із потоками, що вливалися до Вулецького потоку (напрям суч. вул. Сахарова - Вітовського). Саме з території Кульпаркова, із південно-західної частини Нового Світу й бере свій початок Полтва, що в цьому місці має ще статус невеликого потічка, який впадає в Піскові озера. Згаданий потічок впадав у Вулецький потік поблизу ставу Світязь (сьогодні - басейн "Медик") та, протікаючи нинішньою вулицею Сахарова, збирав води струмків із ярів Нового світу і завертав у долину територією ділянки опрацювання, якою нині є вул. Вітовського, де формував найбільший із тогочасних львівських ставів - Пелчинський. Сусідній, менший за розмірами, Панєський був поєднаний із Пелчинсь-ким каналом. Поблизу сучасного Стрийського базару Вулецький потік з'єднувався із іншими численними потоками, що брали початок на узгір'ях гори св.Яцка, Снопкова, Залізної води та яру теперішнього Стрийського парку.
            Рис.3. Територія ділянки огрунтування на кадастрі 1849 р.
              Розлогий Пелчинський став був довгі віки прикрасою мальовничої долини Вулецького потоку та з заходу межував із територією проектованої ділянки, розтягнувшись між сучасними вулицями Вітовського-Зарицьких; зі сходу обмежувався вул. Болгарською, а з заходу доходив майже до теперішньої Гвардійської. Свою назву став отримав, згідно з припущенням
                Рис. 4. Купальня на Пелчинському ставі. На передньому плані внизу —траса сучасної вулиці Болгарської та шлюз на Вулецькому потоці. Фото 1863 р.
                І
              . Крип'якевича, від Євфросинії Пелчиної, доньки львівського міщанина Мат-вія Микулки, що віддалася за шляхтича Андрія Пелку, власника прилеглих ланів. З давніх-давен на ставі, використовуючи стрімку течію потоку, знаходилися міські млини. 1821 .р. арх. В. Шмідт за проектом генерала австрійської кавалерії І. Фреснеля збудував на східному наріжнику ставу військову плавальню - довгу одноповерхову споруду з тосканськими колонами та пам'ятною таблицею на честь засновника. Плавальня складалася із основної мурованої споруди на березі водойми та довгої П-подібної прибудови на палях, що заходила в став і утворювала окремий басейн. Впритул до ставу вздовж його північно-східного берега підніжжям Пелчинської гори проходила Пелчинська дорога, яка поєднувала Стрийський шлях із Сокільницьким (сучасні вул. Стрийська та Коперніка). Всередині XIX ст. Пелчинський став був чи не основною принадою близького середмістя: тут брали уроки плавання та відбувалися водяні вистави-фестини, які приваблювали велику кількість люду, а сама Пелчинська вулиця, як згадують сучасники, була тоді вщент заповнена фіакрами та іншими транспортними засобами. 1843 р. на ставі відбулася "морська битва" - військові вправи, в яких були задіяні піхота та кавалерія, а 1845 р. тут відбувся грандіозне шоу, в якому зображалася боротьба морських потвор - штучних крокодилів, сирен і китів, з якими, сидячи у човнах, боролися негри. Незважаючи назначні людські скупчення та близькість центральної частини міста, став завжди був доглянутим і чистим. Ще на початку XX ст. у водоймі водилася риба, що приваблювало численних рибалок, які густо розташовувалися довкола ставу.
              На прилеглих до проектованої ділянки Вулецьких пагорбах (сьогодні територія Парку ім. Б. Хмельницького) відбувалися військові вправи, у яких брали участь усі роди військ, в тому числі артилерія з гарматами. Для зручності пересування військ неподалік північно-західного берегу ставу було збудовано кам'яний міст із латинським написом "Militare aedificavit – civitati donavit" ("Військо збудувало - місту дарувало"). В 1852 - 1856 рр. на прилеглій Пелчинській горі та сусідніх з нею горами Вроновського та Калічій австрійська влада спорудила останній у Львові фортифікаційний комплекс, який отримав назву Цитадель. Фортеця являла собою триповерхові казарми фланковані двома баштами. Перед казармами знаходився плац для вправ війська, а на краях гір розташувалися 4 артилерійські форти-башти системи Максиміліана. Два менші за розмірами форти розташувалися з країв Пелчинської гори та оригінально сприймалися на фоні плеса ставу з розташованих навпроти Вулецьких пагорбів. В свій час Цитадель була новітнім укріпленням полігональної системи оборони, в комплекс якого увійшли споруджені згодом на певних відстанях пояси фортів. Востаннє Цитадель, як фортеця, використовувалася в ході Українсько-Польської війни 1918-1919 рр. і була одним із оплотів українського війська.
              Принаду Пелчинського ставу та прилеглих гір часто оспівували львівські поети, однак одночасно зі зростанням міста та розвитком промислових підприємств став почав міліти, а 1921 року його остаточно засипали.
                                Рис. 5. Розміщення ділянки для будівництва підземного паркінгу на мапі міста 1890 р.
                    Сусідній
              Панєнський став проіснував дещо довше та особливо популяр-ним був у зимовий період року, коли перетворювався на ковзанку. Однак, не-впинний міський розвиток поглинув і його: в 1930-их рр. Як бачимо, розташування ділянки опрацювання було дуже привабливим: вона знаходилася у мальовничій долині Вулецького потоку, між Пелчинським і Панєнським ставами, оточена з обох боків чудовими узгір'ями. Однак, звиви-сте русло потоку та канал, що поєднував стави, до кінця ХЕХ ст. робило тери-торію ділянки під проектовану забудову схожою на своєрідний острів і уне-можливлювали на ній будь-яке будівництво. В часи «розвинутого соціалізму» територія ділянки використовувалась для розміщення на ній недолугих конструкцій совєтської «монументаль-ної» пропаганди. Література, джерела: Львів. Інвентаризація історичної забудови міста. Ленінський район. Т. 1. (1985). - Архів інституту "Укрзахідпроектреставрація". Котлобулатова І. Львів на фотографії. Львів: Центр Європи, 2006. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львову. Львів: Каменяр, 1991.Могитич Р. Передмістя самоврядного Львова у першій половині XVII ст.). // Вісник інституту "Укрзахідпроектреставрація", 2003, № 13. Вуйцик В. Львівська Цитадель. // Вісник інституту "Укрзахідпроектреста-врація", 2005, № 15.
              II - ТЕКСТОВА ЧАСТИНА

              1. Підстави для розроблення історико-містобудівного обґрунтування:
              - Виконане на замовлення УПР та РЗВ ЛМР
              (угода № 199 - 2008 від 19 липня 2008р.)

              2. Характеристика місця розташування об'єкта:
              - планувальна зона: Згідно зі схемою правового зонування Правил забудови та використання територій міста Львова, розроблених львівським інститутом «Містопроект», ділянка , що розглядається даним обґрунтуванням, знаходиться в планувальній зоні Л-1- зоні міських бульварів та парків загального користування. Один з пунктів видів забудови та іншого використання земельних ділянок у цій зоні - парковки;
              - функціональна зона:
              У даному випадку влаштування паркінгу на ділянці, яка знаходиться на території історико-архітектурного комплексу «Цитадель» відповідає функціям планувальної зони Л-1
              - адміністративний район: Галицький
              - характер прилеглої забудови:
              З півночі ділянка обмежена озелененим схилом Познанської (Пелчинської) гори історико-архітектурного комплексу «Цитадель», з півдня, через дорогу з активним транспортним рухом (двостороння трамвайна колія + 2 напрями автомобільного руху), панорамно розгортаються Вулецькі пагорби (теперішня вхідна частина Парку культури ім. Б.Хмельницького).

              3. Характеристика наявної містобудівної документації:
              · Матеріали історико-архітектурної інвентаризації („Укрзахідпроектреставрація", 1987р);
              · Історико-архітектурний опорний план м. Львова („Укрзахідпроектреставрація" м. Львів, 1988р.);
              · Проект регенерації історичної частини міста Львова („Укрзахідпроектреставрація", 2001р.);
              · Коригування зон охорони історичного середовища м. Львова, („Укрзахідпроектреставрація" м. Львів, 2005р.);
              · Програми регенерації кварталів львівського Середмістя („Укрзахідпроектреставрація" м. Львів, 2005р.);
              · Генеральний план м. Львова (ДІПМ «Містопроект» м. Львів, 1993 р )

              4. Аналіз сучасного стану території і споруд:

              4.1. Характеристика існуючого стану та використання території; площа, межі:
              Територія, котру передбачається використати для будівництва підземних стоянок, розташована в південній частині території історико-архітектурного комплексу «Цитадель». Площа ділянки - 0,3125 га.
              - розпланувальні межі:
              - з південного заходу - червоною лінією вулиці Вітовського.
              - з півночі та-заходу - південним схилом Познанської(Пелчинської) гори історико-архітектурного комплексу "Цитадель.
              - наявність історично сформованих елементів ландшафту, озеленення, упорядження, малих архітектурних форм:
              Ділянка розташована в межах історичного ареалу м.Львова, у підніжжі узгір'я Цитаделі, первісно в долині річки Бульки на березі Пелчинського ставу. На південь розкриваються живописні Вулецькі пагорби (тепер-парк культури ім.Б.Хмельницького). Елементи благоустрою ділянки - великоформатні бетонні плити мощення, підпірні стінки та газони перебувають в занедбаному стані і потребують реконструкції. В геометричному центрі ділянки встановлена знакова композиція з трьох каменів з написом «В цьому місці буде встановлено пам'ятник Борцям за волю України». Окремо треба приділити увагу еліпсоподібному зеленому «острівцю» у східній частині. Тут розташована вдало закомпонована група вікових дерев, котрі потребують догляду і збереження.
              4.2. Транспортне обслуговування: під'їзд до ділянки здійснюється з вулиці Вітовського з двостороннім автомобільним і трамвайним рухом.
              4.3. Умови, при яких можливе влаштування підземного паркінгу.
              Заїзди-виїзди до проектованого паркінгу влаштовувати в межах окресленої ділянки на рівнинній частині комплексу «Цитадель», не руйнуючи озеленених схилів та зберігаючи групу вікових дерев, що розташована у західній частині ділянки.
              Всі земляні роботи виконувати під археологічним наглядом.

              4.4. Характеристика об'єктів культурної спадщини, зон охорони пам'яток, історичного ареалу.
              Ділянка розташована в межах історичного ареалу м. Львова та належить до території історико-архітектурного комплексу «Цитадель.
              Історично сформовані вулична мережа, парцеляція, характер забудови, планувальний модуль, масштаб та масштабність забудови:
              Контур території об'єкту обґрунтування, що розташована у південній частині узгір'я комплексу «Цитадель», можна виразно побачити на мапах 1849 та 1890років і на фотографії. 1863року. На цих зображеннях. видно, що посередині ділянки стоїть шлюз на річці Вульці.
              На поч. 50-х років ХХст. на мальовничих Вулецьких пагорбах на місці колишніх глиняних кар'єрів і Стрийського цвинтаря був закладений парк
              Культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького. Збудований в дусі «сталінського історизму», цей парк і нині формує ландшафтний образ даної частини вул. Вітовського.

              4.5. Інформація щодо інженерно-будівельних та екологічних умов району будівництва:
              Влаштування підземного паркінгу можливе лише після висновків геологічних досліджень.

              4.6. Пропозиції стосовно змін до містобудівної документації, щодо розміщення об'єкта проектування: нема

              III. ВИСНОВКИ ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

              1. Планувальні обмеження: при розробленні проектної документації необхідно забезпечити:
              · влаштовування заїздів-виїздів до проектованого паркінгу в межах окресленої ділянки на рівнинній частині комплексу «Цитадель», не руйнуючи існуючих озеленених схилів та зберігаючи групу дерев, що розташована у західній частині ділянки.
              · влаштування заїзду та виїзду до паркінгу в різних місцях;
              · при розрахунку ширини в'їзду у західній частині ділянки збереження відстані між схилом та групою дерев;
              · виконання всі земляних робіт під археологічним наглядом;
              2. Пам'яткоохоронні вимоги щодо використання підземного простору:
              Розпланування підземного паркінгу вирішується авторами проекту згідно з жданням на проектування та вимогами Державних будівельних норм. Всі земляні роботи виконувати під археологічним наглядом.
              3. Вимоги щодо організації та впорядкування території:
              Розпланування наземної частини території існуючого скверу повинно ирішуватись після вивчення архівних матеріалів.
              При влаштуванні заїздів-виїздів та благоустрою скверу передбачити можливість ідходу до схилів гори, групи дерев та майбутнього пам'ятника.
              4. Відомості щодо меж охорони: Ділянка розташована в межах історичного ареалу м. Львова та належить до території паркової зони історико-архітектурного комплексу «Цитадель», який є одним з головних і найбільш виразних виділів у просторовій моделі історичного середовища Львова.
              5. Оцінка впливу об'єкта проектування на збереження традиційного характеру середовища: При дотриманні вищезгаданих умов влаштування паркінгу не вплине на традиційний характер середовища.
              Примітки: Історико-містобудівне обґрунтування є науковою концепцією врахування у проектуванні будівель і споруд пам'яток культурної спадщини та традиційного характеру середовища як містобудівних факторів. Історико-містобудівне обгрунтування складено у відповідності до Закону України „Про планування та забудову територій " п. В Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць (постанова КМ України гід-13.03.2002 р. № 318), а також Державних будівельних норм України „ Склад , міст-, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування"і потребує відповідних погоджень. Розроблено: серпень - 2008 р.

              Оцінка забудови та ландшафтни аналіз території М 1:2000
















              Містобудівне та історико - містобудівне обгрунтування будівництва та обслуговування підземного паркінгу (2-рівневі автостоянки) шляхом реконструкції пл. Петрушевича в м. Львові



              Замовник: Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин ЛМР

              Директор: В. Князик

              ГАП: І. Куляса

              Львів- 2007
                                      1. Вступ
              Містобудівне обґрунтування розміщення земельної ділянки для будівництва та обслуговування підземного паркінгу ( 2-рівневі автостоянки) шляхом реконструкції пл. Петрушевича в м. Львові і розроблене ЛКП "Архбуднагляд" на замовлення Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин ЛМР, згідно ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”, ДБН Б. 1.1-4-2002 „Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обгрунтування".
              В проекті використані матеріали ДІПМ „Містопроект" – концепція розвитку м. Львова.
              Проектна документація розроблена в наступному складі:
              1. Пояснювальна записка.
              2. Графічні матеріали:
              · - ситуаційна схема, фрагмент генплану м. Львова М І :10 000 -лист№1;
              · - схема генплану (наземний рівень) М 1: 500 -лист №1.
              · - схема генплану (підземний рівень) М 1: 500 -лист №1.
                      Зміст пояснювальної записки:
                1. Вступ.
                2. Містобудівна ситуація і характеристика ділянки.
                3. Архітектурію-планувальне рішення.
                4. Висновок.
                      Підстава для проектування

                · План земельної ділянки М 1:500.
                ·
                ·

                Містобудівне обгрунтування розроблене для вирішення питання землекористування і функціонального призначення земельної ділянки.
                      2. Містобудівна ситуація і характеристика ділянки
                Проектована ділянка для будівництва та обслуговування підземного паркінгу (2-рівневі автостоянки) шляхом реконструкції пл. Петрушевича в м. Львові розташована в Личаківському районі в кварталі історично сформованої житлової і громадської забудови, в центрально-західній частині міста.
                Ділянка межує:
                - з півночі – основним проїздом пл. Петрушевича;
                - із заходу – вул. Шота Руставелі;
                - з півдня – житловою забудовою і прибудинковою територією житлових будинків №3, 1 на вул. Ш. Руставелі;
                - зі сходу – громадською забудовою (Палац творчості молоді, підприємство «НТОН»).

                Ділянка озеленена трав’яним газоном , заасфальтована (використовується під сквер), вільна від забудови.
                Рельєф ділянки спокійний. Перепад висот по ділянці до 2,5 м. Поблизу ділянки вздовж вул.. Ш. Руставелі, а також частково через ділянку проходять міські інженерні комунікації (водопровід, каналізація, газопровід, кабелі електрозв'язку).
                Передбачається можливість часткового демонтажу (перенесенню) існуючих інженерних мереж (каналізації, кабелів, газопроводу, водопроводу), обминаючи проектовану споруду паркінгу з врахуванням охоронних зон даних інженерних мереж.

                Згідно генерального плану міста Львова і концепції розвитку міста, розроблених ДІПМ „Містопроект", проектована ділянка розташована на території громадської забудови і зелених насаджень загального користування.
                      З. Архітектурно-планувальне вирішення
                На проектованій ділянці площею 0,8700 га передбачається будівництво підземного паркінгу ( 2-рівневі автостоянки) шляхом реконструкції пл. Петрушевича.
                До складу комплексу входить:


                Поверховість споруди: –(2 підземні рівні + наземний).

                Забудова паркінгу – за рахунок підземного простору, розміщена в межах пл. Петрушевича і сформованої існуючої забудови. Територія по периметру ділянки передбачається для організації пішохідних і транспортних зв’язків з комплексним озелененням території.
                Об’ємно-планувальні рішення споруди передбачає функціональне поєднання рівнів споруди за рахунок влаштування підземних переходів через основний і проектований проїзди пл. Петрушевича, рамп, підземних проїздів і забезпечують необхідні допоміжні приміщення для обслуговування клієнтів (власників авто).
                Розрахункова кількість машиномісць на даній ділянці виходячи з норми 25 м. кв / 1 машиномісце становить;
                12 000 / 25 = 480 машиномісць в дворівневій підземній автостоянці в двох підземних рівнях і на відкритій автостоянці.

                Інженерне забезпечення даної споруди передбачається від міських інженерних комунікацій, згідно ТУ (технічних умов).
                Благоустроєм ділянки передбачається виділення транспортної зони проїздів для тролейбусів, розширення проїжджої частини вул.. Ш. Руставелі і основного проїзду пл. Петрушевича (влаштування додаткових смуг) з асфальтобетонним покриттям, пішохідної зони з покриттям бетонною бруківкою (плиткою тротуарною - ФЕМ), озеленення з влаштуванням газонів багаторічних трав, квітників, декоративних кущів і дерев.

                      Основні техніко-економічні показники:

                      п/п
                      Найменування
                      Одиниці
                      виміру
                      Кількість
                      1.
                      Площа ділянки
                        га
                        0,8700
                        2.
                        Площа забудови
                        га
                        0,8400
                        3.
                        Площа твердих покриттів(в межах благоустрою), в т. ч.:
                        - асфальтобетону
                        - мощення
                        га

                        га
                        га
                        8250

                        6400
                        1850
                        4.
                        Площа озеленення (в межах благоустрою)
                        га
                        2800
                        5.
                        Площа споруди (2 підземні рівні)
                        м2
                        11500
                        6.
                        Автостоянки в т. ч.:
                        м2/маш
                        10 275/411
                        - підземна 1- рівень
                        м2/маш
                        4800/192
                        - підземна 2- рівень
                        м2/маш
                        4975/199
                        - наземна
                        м2/маш
                        500/20
                        4. Висновок
                  Розміщення земельної ділянки для будівництва та обслуговування підземного паркінгу (2-рівневі автостоянки) шляхом реконструкції пл. Петрушевича в м. Львові не суперечить генеральному плану і концепції розвитку міста, покращить обслуговування мешканців і гостей міста Львова, надасть нові робочі місця, покращить ефективність використання міських земель і підземного простору з вирішенням надзвичайно гострої проблеми щодо збільшення місць паркування в зоні, наближеній до центру міста.
                  Проектована ділянка не суперечить суміжним землекористувачам та сформованим пішохідним і транспортним зв’язкам.
                  Межі земельної ділянки узгоджуються із суміжними землекористувачами.
                  Дане містобудівне обґрунтування необхідно погодити у встановленому порядку з усіма зацікавленими організаціями згідно ДБН В. 1.1-4-2002 р..

                    ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
                    Об’єкт
                  Ділянка на пл. Є. Петрушевича
                    Адреса
                  м. Львів, пл. Є. Петрушевича
                    Замовник
                  Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування ЛМР.

                  Стадія проектування: Попередні роботи

                  Авторський колектив та відповідальні виконавці
                    Прізвище
                  ПосадаСтупінь участі у розробці проекту
                    Л.Бачинська
                  ГАПАвтор, виконавець
                    О.Моленда
                  Головн.спеціалістАвтор, виконавець
                    Т.Стеців
                  АрхітекторІсторична довідка

                  ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
                  в межах історичного ареалу міста Львова
                  об'єкт: Земельна ділянка на пл. Є.Петрушевича, м. Львів

                  ЗМІСТ ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

                    І.
                  ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНА ДОВІДКА2
                    ІІ.
                  ТЕКСТОВА ЧАСТИНА5
                    1.
                  Підстави для розроблення історико-містобудівного обґрунтування:
                    2.
                  Характеристика місця розташування об'єкта
                    3.
                  Характеристика наявної містобудівної документації
                    4.
                  Аналіз сучасного стану території і споруд
                    4.1.
                  Характеристика існуючої забудови та використання території; площа, межі
                    4.2.
                  Транспортне обслуговування
                    4.3.
                  Техніко-економічна характеристика об’єкта проектування
                    4.4.
                  Характеристика об'єктів культурної спадщини, зон охорони пам'яток, історичного ареалу.
                    4.5.
                  Інформація щодо інженерно-будівельних та екологічних умов району будівництва
                    4.6.
                  Пропозиції щодо змін до містобудівної документації, щодо розміщення об'єкта проектування:
                    ПІ.
                  ВИСНОВКИ ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ8
                    1.
                  Планувальні обмеження
                    2.
                  Відомості щодо меж охорони
                    3.
                  Пам’яткоохоронні вимоги щодо використання перших, цокольних поверхів, підвалів, підземного простору
                    4.
                  Вимоги щодо організації та впорядкування території
                    5.
                  Відомості про історико-культурну та архітектурну цінність об’єкта
                    5.
                  Оцінка впливу об’єкта проектування на збереження традиційного характеру середовища.
                    IV.
                  ГРАФІЧНА ЧАСТИНА
                    1.
                  Оцінка забудови та аналіз існуючого стану
                    2.
                  Пропозиції формування території та забудови
                    V.
                  ДОДАТКИІ
                  . ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНА ДОВІДКА
                  Територія сучасної пл. Петрушевича, що розглядається даним обґрунтуванням, займає простір між підніжжям пологого схилу Вовчої гори та давнім Волоським шляхом, яким сьогодні проходить вулиця Зелена. . Неподалік, вздовж вулиці Ш. Руставелі протікав потік Сорока, який формувався в районі теперішньої пл. І. Франка з ряду інших потоків, що збирали струмки із навколишніх передмість: Байок, Вульки, Софіївки, Снопкова та разом із потоком Пасікою формував у місці суч. пр. Шевченка ріку Полтву.

                  Рис. 1. Проектована ділянка на мсті Львова 1766р.
                    У давнину простір площі належав до приватної земельної власності І. середньовічного міста - ланів, які Львів отримав після здобуття Магдебурзького права 1356 р. Первісно місто мало в своєму володінні 70 франконських ланів, а з 1368 р. - 100, які, починаючи з північно-східного наріжника міських фортифікацій, простягалися на схід, південь та захід від міста. Наріжник же утворений північним пряслом міських укріплень і підніжжям Замкової гори з півдня та руслом Полтви з заходу відійшов до королівських володінь і підпорядкований був старостинському урядові. Міський лан являв собою витягнуту смугу завширшки трохи більше 100 м і протяжністю понад 2,3 км та мав площу, в залежності від стандарту ліктя, від 24 до 31 га. Краківське та Галицьке передмістя, що оточували місто складалися з певної кількості трактів,
                        які
                    своєю чергою, ділилися на лани, на одному з яких, першому, знаходилась територія опрацювання, що сьогодні займає частину колишніх Фрайборковських ланів.



                    Рис.2. Ставок на місці сучасної площі Петрушевича на плані міста 1829 р.

                    Фронт ланів площею 5,5 лану, що були надбані містом протягом 1540 - 1544 рр., охоплював обидва боки вул.К.Левицького, вул. Зелену і О. Архипенка, простягаючись на бл. 700 метрів. Вглиб вимір лану визначався пасіками вірмен Бернатовича і Шимоновича, що починались у районі входу в лісопарк Погулянка. Вздовж вул. Зеленої землеволодіння досягало приблизно початку парку "Україна".
                    Назва узгір'я, що домінує над ділянкою та сьогодні фактично сприймається тільки з початку вул. Волоської, красномовно свідчить про давній необжитий характер місцевості, якому сприяли також багнисті береги прилеглих потоків. Узвишшя Вовчої гори мало безперечне стратегічне значення та було
                      місцем розташування ворожих таборів; деякий час схили гори були місцем видобутку піску та каменю, про що свідчила й назва голої гори Скалки, яка височіла над проектованою ділянкою і про яку нині нагадує лише вуличка Скельна. Під час першої облоги міста Хмельницьким 1648 р. на горі стояла табором частина козацького війська, 1672 р. тут стояв султанський мостівничий табір під проводом волоського воєводи Кантакузена, а перед цим, постою табору польського гетьмана Станіслава Яблоновського, якому, очевидно, настільки припало до смаку пологе узгір'я неподалік Волоського шляху над потоком Сорокою, що невдовзі ця розлога територія стала його повноцінною власністю під назвою Яблоновщизна.















                    Рис.3. Ділянка опрацювання та Яблоновщизна на мапі 1844р.
                      Розташування поблизу міста резиденції коронного гетьмана з палацом спорудженим у 1670-і рр. пішло на користь Львову оскільки під час одного з останніх татарських нападів на Львів 1691 р. Яблоновський завдав ворогу рішучої відсічі та заслужив не тільки титулу "рятівника міста від татар", але й був увіковіченим у одному з перших львівських прижиттєвих пам'ятників, який стояв на названих в честь нього Гетьманських валах (пр. Свободи) ще на поч. XX ст. та був втрачений в роки 2 св. війни.
                      Гетьманський палац стояв над сучасною площею Петрушевича, приблизно на місці будинку № 1 та являв собою прямокутну в плані споруду з прибудовами, в яких знаходилися стайні, виходки та сходові марші, що надавали споруді затійливого вигляду.
                      Вхід
                      у палац знаходився зі сторони .теперішньої площі Петрушевича (у місці скверу): тут, між крилами будинку, була розміщена розлога тераса із двомаршевими сходами, а про заїзд на територію маєтку сьогодні нагадує внутрішньоквартальний проїзд біля будинку № 1. Всі тогочасні плани міста фіксують на найвищій точці гори св. Яцка укріплений за всіма тодішніми вимогами фортифікації пункт, який, з огляду на відсутність укріплень навколо маєтку, міг би слугувати цитаделлю для Яблоновщизни під час військових загроз. З нагоди перемоги над турками під Віднем 1683 р. перед палацом розбили англійський парк, засаджений липами, в самому палаці 1698 р. зупинявся польський король Август II. Час від часу маєток ставав місцем магнатських забав і з'їздів, можливо саме тому тут наприкінці XVII ст. побудували великий літній театр на 3000 місць, у якому, зокрема, виступала трупа В. Богуславського. Саме з парку гетьмана Яблоновського 1792 р. хорват Моранович запускав першу у Львові повітряну кулю, або ж як тоді його називали "бальон". 1822 р. палац і парк переходять до власності австрійського уряду. Упродовж 1832 - 46 рр. палац слугував резиденцією губернатора Фердинанда д'Есте, однак після революційних подій 1848 р. територія колишнього маєтку гетьмана Яблоновського повністю переходить до рук військових, які пристосовують палац під казарми, а парк - під плац для вправ. Востаннє територія давнього маєтку стала місцем активного відвідування 1877 р., коли на розлогому незабудованому майдані проводилася перша у Львові Крайова виставка. Будівля палацу проіснувала до 2 св. війни, коли була зруйнована і сьогодні про давній вигляд маєтку можна судити тільки на основі архівних планів і мап.
                      Рис. 5. План Львова 1920-их рр.
                      Схематично зазначено межі ділянки опрацювання

                      Іншим відомим палацом, що стояв неподалік сучасної пл. Петрушевича була вілла Замойських, яка на сьогодні є єдиним збереженим маєтком, що в давнину оточували сучасну Зелену (зараз у ньому розташована Обласна педагогічна бібліотека (буд. № 24). Трасою Зеленої, що сьогодні є однією з найдовших вулиць Львова, у давнину проходила Волоська дорога, яка провадила через Коломию та Чернівці до Молдавії і далі - на Балкани. Саме ця дорога була джерелом надходження в місто східних товарів. Інша назва вулиці - Покутський шлях походить від розташованих дещо ближче важливих населених пунктів Покуття: Рогатин
                          та
                      Станіславова (сучасний Івано-Франківськ).Зважаючи на важливість цього шляху, він здавна був досить жвавим і насиченим, що спричинило появу на ньому численних заїжджих дворів. У XVIII - XIX ст. на початку вулиці знаходилися палаци знатних шляхетських родин: Сенявських, Русоцьких, Дідушицьких, Замойських, з яких до наших днів дійшов лише останній. Будинок, який було споруджено в першій третині ХІХ ст. для Адама Замойського, одразу ж став місцем зборів членів масонської ложі, до якої належав і сам власник. Можливо, заховані в зелені численних садків магнатські садиби й дали вулиці її сучасну назву - Зелена (Grune Gasse), яку вона отримала в ХІХ ст.

                      Рис. 6. Ділянка обґрунтування станом на 1931р.

                      Із заходу територію пл. Петрушевича визначає вул. Ш. Руставелі, що також має давнє походження. Вулиця пролягає вздовж русла Сороки та первісно проходила між потоком та маєтком Яблоновського, який поєднувала із вул. Зеленою. З огляду на болотистість берегів Сороки забудова на вулиці починає з'являтися тільки на поч. XX ст., після перекриття потоку. Парна сторона вулиці складається із суцільної житлової забудови, в архітектурному вирішенні якої переважають інтерпретації стилю Модерн. На площу виходить оригінальний спарений сецесійний будинок № 8-8а - кол. чиншовий дім банкіра М. Стоффа (1906 р., арх. Е. Жихович, В. Садловський), що привертає увагу вишуканими формами фасаду з ліпними та кованими декоративними елементами. Сам простір
                          теперішньої
                      площі ніколи забудованим не був, оскільки в середньовіччі посеред сучасного майдану протікав потічок, що брав початок в підніжжі північно-східного схилу Вовчої гори та впадав в Сороку, про що нині нагадує вузька вуличка-відгалуження від площі Петрушевича до вул. Костомарова, яка проходить руслом Сороки.
                      Після спорудження палацу, очевидно, з метою посилення обороноздатності новонабутого маєтку, гетьман Яблонрвський використовує потічок та болотисту місцевість та створює на місці проектованої ділянки ставок, який проіснував майже до середини ХІХ ст. та найкраще позначений на мапі 1829 р., на якій водойма має звивисту форму, вказуючи на ймовірне місце витоку. Станом на 1844 р. ставок вже відсутній, а сам потічок протікає по прокладеному руслу. На цій же мапі бачимо, що значна частина сучасної площі входить до складу приватних ділянок на вул. Зеленій, що практично впритул підступають до маєтку Яблоновського. Можливо, що-з огляду на значну заболоченість цієї території, з часом межі землеволодінь на вул. Зеленій дещо скорчуються, перетворюючи таким чином простір сучасної площі на розлогий незабудовзний пустир, територію якого не зачепить навіть будівельний бум, що прокотився вулицями Яблоновських (суч. Руставелі) та Зеленою невдовзі після перекриття Сороки на поч. XX ст. 1871 р. на північ від теперішньої площі зі сторони вул. Зеленої (№ 10) за проектом арх. И. Енгеля спорудили сирітський дім ім. імператриці Єлизавети, в якому згодом розмістилася дівоча реміснича школа; сьогодні в будинку знаходиться середня спеціальна музична школа ім. С. Крушельницької, вихованцем якої, зокрема був Ю. Башмет. На розі площі Петрушевича та Зеленої, 12 у 1937 -1939 рр. за проектом арх. І. Багенського звели семиповерховий функціоналістичний будинок для страхових і медичних установ. Тут працював бактеріолог Р. Вайгль, який винайшов першу у світі вакцину проти висипного тифу. Тепер будинок займає науково-дослідний Інститут епідеміології та гігієни. У південно-східній частині площі під № 2 у 1935 - 1938 рр. у стилі функціоналізму постав Будинок жовніра (арх. А. Фридецький), добудований у 1965 і 1985 рр. як клуб. Зараз це - Палац культури учнівської молоді. В 1932 -1934 рр. неподалік спорудили Палац спорту з басейном і великим ігровим залом (арх. Л. Карасинський), а завершив ансамбль площі споруджений у південній частині площі на місці давнього палацу Яблоновського житловий будинок № 1 (арх. А. Консулов, 1960-і рр.). На місці ж військового плацу, відтепер захованого за пізнішою забудовою, були створені тенісні корти.
                      У центральній частині площі в повоєнні роки розбили сквер, у завершені якого з 1972 р. стояв пам'ятник Я. Галану, ватажку львівських письменників-комуністів, сама ж площа тоді носила його ім'я. Ліквідовано пам'ятник 1992 р., тоді ж площа отримала свою теперішню назву в честь президента ЗУНР Є. Петрушевича, про що свідчить меморіальна таблиця на стіні будинку № 12 на вул. Зеленій, яка виходить на майдан. В майбутньому на місці, де стояв кам'яний Галан планується спорудження пам'ятника ЗУНР та УГА, що має бути врахованим при проектуванні підземних автостоянок.

                      Література, джерела:
                      - Львів. Інвентаризація історичної забудови міста. Личаківський район. (1985). -Архів інституту "Укрзахідпроектреставрація".
                      - Будівельна справа. Пляц Яблоновського. ДАЛО ф. 2, оп. 2, спр. 3871.
                      - Бірюльов. Ю., Сьомочкін І., Рудницький А. і ін. Львів: Туристичний путівник. Львів: Центр Європи, 1999.
                      - Крип'якевич І. Історичні проходи по Львову. Львів: Каменяр, 1991. .
                      - Мельник Б. З історії львівських вулиць. Львів: Вільна Україна, 1990.
                      - Могитич Р. Передмістя самоврядного Львова у першій половині XVII ст.). //Вісник інституту "Укрзахідпроектреставрація", 2003, № 13.


                      II - ТЕКСТОВА ЧАСТИНА

                      1. Підстави для розроблення історико-містобудівного обгрунтування:
                      Виконане на замовлення Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування ЛМР, (угода № 202 – 2008 від 19 серпня 2008р.).

                      2. Характеристика місця розташування об'єкта:

                      - планувальна зона:
                      Згідно зі схемою правового зонування Правил забудови та використання територій міста Львова, розроблених львівським інститутом «Містопроект», ділянка, що розглядається даним обґрунтуванням, знаходиться в планувальній зоні Д-1 (зона центру ділової, громадської і комерційної активності регіонального і загальноміського значення).
                      Витяг з Правил використання та забудови територій міста Львів:
                      Д-1 - зона центру ділової, громадської і комерційної активності регіонального і загальноміського значення.

                      Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок:
                      - багатоповерхові гаражі і автостоянки, підземні гаражі і автостоянки, вбудовані і на окремих земельних ділянках;

                      - функціональна зона:
                      У даному випадку влаштування підземних паркінгів на пл. Є. Петрушевича відповідає функціям планувальної зони Д-1.

                      - адміністративний район: Личаківський

                      - характер прилеглої забудови:
                      Теперішня забудова довкола площі Є. Петрушевича репрезентує два типи міської забудови. Від заходу площі проходить вул. Шота Руставелі зі щільно зблокованими три-, чотириповерховими кам'яницями кінця XIX - поч. ХХ ст.
                      На південь, на місці зруйнованої будівлі палацу Яблоновських, за радянських часів вздовж напрямку площі збудовано панельну п'ятиповерхівку.
                      У південно-східному наріжнику площі - палац спорту, східну сторону площі займає розлога чотириповерхова будівля палацу культури.
                      На північний бік площі виходять задвірки міських ділянок, забудова яких головними фасадами орієнтована в основному до вул. Зеленої, що зумовило нерівномірність фронту забудови цього відтинку площі. Проте тильні фасади різночасових та різностильових будівель, що розкриваються з площі Є. Петрушевича, об'єднані аскетичністю декоративного опорядження та співрозмірною висотою в стінах, створили гармонійний комплекс у забудові північної сторони площі.

                      3. Характеристика наявної містобудівної документації:
                      · Матеріали історико-архітектурної інвентаризації („Укрзахідпроектреставрація", 1987р.);
                      · Істориксьархітектурний опорний план м. Львова., („Укрзахідпроектреставрація" м. Львів, 1988 р.);
                      · Проект регенерації історичної частини міста Львова („Укрзахідпроектреставрація", 2001 р.);
                      · Коригування зон охорони історичного середовища м. Львова, („Укрзахідпроектреставрація" м. Львів, 2005 р.);
                      · Генеральний план м. Львова, ( ДІПМ «Містопроект» м. Львів, 1993 р.)

                      4. Аналіз сучасного стану території і споруд:

                      4.1. Характеристика існуючого стану та використання території; площа, межі:
                      Територія, яку передбачається задіяти для будівництва підземних стоянок, розташована поблизу роздоріжжя вулиць Зеленої та Шота Руставелі, в безпосередньому сусідстві із пам'яткою архітектури (вул. Шота Руставелі №№ 8 і 8а, ох. №1399), перед якою партером простягнувся сквер, що займає дещо більше половини ділянки опрацювання. У східній частині ділянки, перед будинком культури, розташована огороджена автостоянка.
                      Площа пропонованої для розгляду ділянки - 0,8700га.
                      - розпланувальні межі: Територія пропонованої для розгляду ділянки обмежена лініями забудови відтинку вул. Шота Руставелі та площі Є. Петрушевича
                      - наявність історично сформованих елементів ландшафту, озеленення, упорядження, малих архітектурних форм:
                      Ділянка розташована на грунтах колишньої садиби гетьмана Яблоновського, на місці ставу, що живився від природного джерела і знаходився в репрезентативній авансзоні архітектурно-ландшафтного комплексу. По ІІ-гій Світовій війні на здевастованій ще плацами австрійських казарм території закладено чималий сквер центральноосьової композиції, де згодом, перед будинком культури, поставлено пам'ятник львівському письменнику Я. Гал ану. Тепер пам'ятник демонтовано - залишився бетонний постамент. Перед ним встановлено камінь з написом: "На цій площі буде споруджено пам'ятник Західно-Українській Народній Республіці та Українській Галицькій Армії". Охайний затишний сквер і надалі служить львів'янам природних розмірів розкішними кронами змужнілих більш ніж за пів століття кулястих кленів. Окрім естетичної цінності, сквер з деревами поважного віку, що перебуває в ряді найбільших в центральній частині міста, враховуючи близькість завантажених транспортом магістральних вулиць І. Франка та Зеленої, позитивно впливає на оздоровлення дільниці.
                      4.2. Транспортне обслуговування: під'їзд до ділянки можливий з вулиць Шота Руставелі і Зеленої.
                      4.3. Техніко - економічна характеристика об'єкта проектування: Площа пропонованої для розгляду ділянки - 0,8700га. Площа проектованого паркінгу буде визначатись на наступних стадіях проектування.
                      4.4. Характеристика об'єктів культурної спадщини, зон охорони пам'яток, історичного ареалу.
                      Ділянка розташована на південь від середмістя в межах історичного ареалу.
                      Сучасна площа Є. Петрушевича, яку майже повністю займає пропонована до розгляду ділянка опрацювання, з часів формування передмість середньовічного Львова була територією, вільною від забудови. У XVIII ст. напільні терени Галицького передмістя доволі обжиті і загосподаровані. Карта Du Defi 1766 року фіксує став на території ділянки опрацювання, палац і квадри садів гетьманської резиденції. Житлова забудова зосереджена при роздоріжжі нинішних вулиць І. Франка та Зеленої. Став, що займає майже всю територію ділянки опрацювання, фіксує і карта 1829 року, де по конфігурації водойми виразно видно і джерело. Забудова нинішньої вул. Шота Руставелі (західної межі площі Є. Петрушевича) відзначається більшою регулярністю. Карта 1844 року свідчить, що став на ділянці опрацювання засипано, залишивши потік з врегульованим руслом в озеленених берегах, що впадав до потоку Сорока, про русло якого нагадує теперішня вул. М. Костомарова.
                      Кінець XIX ст. - поч. XX ст. ознаменувався у Львові високими темпами модернізації існуючої забудови і забудови вільних ділянок. За часом побудови (І-ша пол. XIX ст.) збереглись до сьогодні двоповерхові кам'яниці № 6 на вул. Шота Руставелі. за матеріалами інвентаризації їх віднесено до цінної історичної забудови.
                      Карта 1894 року показує наступ урбанізації на болотисті, з потоками, озеленені терени дільниці між двома важливими міськими комунікаціями: під вуличкою (сучасною М. Костомарова) щез потік Сорока; засипано потік, що протікав по ділянці, пропонованій до опрацювання. Квартал на захід при сучасній пл. Є. Петрушевича вже щільно забудований і сформований. На ділянці опрацювання — озеленена територія. На північ, на парцелі від сучасної вул. Зеленої в серед. XIX ст. зведено будівлю сиротинця, яку на сьогодні, за матеріалами історико-архітектурної інвентаризації, віднесено до цінної історичної забудови (серед. XIX - поч. XX ст.ст.; вул. Зелена, 10). На карті зафіксовано і ряд дерев по обидві сторони сучасної вул. Шота Руставелі. Можливо нині могутній екзотичний платан на вул. Шота Руставелі, при пропонованій до розгляду ділянці під підземний гараж, є решткою тогочасного озеленення вулиці. До кінця XIX ст. належать кам'яниці №№ 10 і 10а на вул.Шота Руставелі та № 1 на вул. Скельній. Збудовані в стилі еклектичного історизму, є характерними зразками житлових кам'яниць свого часу і за матеріалами історико-архітектурної інвентаризації їх віднесено до цінної історичної забудови.
                      Карта 1920 року фіксує вільно озеленену територію на ділянці опрацювання та щільно зблоковану забудову прилеглого з заходу кварталу. На початку XX ст., напроти ділянки опрацювання, зведено блок з двох триповерхових чиншових кам'яниць, що належать до найкращих зразків віденської сецесії у Львові. Зблокований будинок №№ 8 і 8а на вул. Шота Руставелі (1906 року побудови; ох. № 1-399) внесено до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
                      На карті 1931 року чи не в останнє зафіксовано палац гетьмана Яблоновського в оточенні казарм, вздовж по ділянці опрацювання - прохід вглиб кварталу.
                      На передодні II-ої Світової війни забудову північної сторони сучасної пл. Є.Петрушевича поповнила п'ятиповерхова адміністративна будівля - зразок функціонального конструктивізму (30-ті роки XX ст.; вул. Зелена, 12), якій, за матеріалами інвентаризації, надано статус цінної історичної забудови. В ці ж передвоєнні роки в стилі функціонального конструктивізму зведено будівлі палацу спорту (1932 - 34 рр.; пл. Є. Петрушевича, 1) та теперішнього будинку культури (1935 - 38 рр., 1965 р., 1985 р.; пл. Петрушевича, 2). Ці громадські будівлі за матеріалами інвентаризації віднесено до фонової історичної забудови.
                      Житловий п'ятиповерховий будинок радянського періоду (вул. Шота Руставелі, 1), збудований на місці зруйнованого в передвоєнний час гетьманського палацу, нейтрально доповнив архітектурне оточення площі з розлогим сквером, закладеним у повоєнні роки. За матеріалами історико-архітектурної інвентаризації будинок віднесено до фонової історичної забудови.
                      Сквер, закладений в середині минулого століття на місці ставу гетьманської резиденції, що в свій час проіснував понад сторіччя, вартий рахуватися об'єктом культурної спадщини і бути відповідно потрактованим. Єдина в архітектурному оточенні площі пам'ятка архітектури - колишній чиншовий будинок (вул. Шота Руставелі, 8-8а), вишукано оздоблений фасад якого є прикрасою цілої площі та початку вул. Шота Руставелі, завдяки скверу має гідну авансзону в анфіладі поважного віку дерев. Ряди піввікових кленів з розвиненими, не покаліченими стриженням, кронами разом зі столітньою пам'яткою архітектури та ще старшою сусідньою з нею цінною історичною забудовою вже сплавлені часом в єдиний ансамбль. Дорослі дерева в історичному міському середовищі надають поважності і стабільності історичному оточенню пам'яток матеріальної культури, є живими супутниками їх перебування в просторі і часі, свідками для майбутніх поколінь історично визначеного користування земельними наділами.
                      Історично сформовані вулична мережа, парцеляція, характер забудови, планувальний модуль, масштаб та масштабність забудови:
                      Територію об'єкту обґрунтування, що розташована у північно-східній частині кварталу, вимежованого вулицями Зеленою, Шота Руставелі, Архипенка, Самійленка виразно зазначено на одній з найстарших карт Львова - Du Defi , датованою 1766 роком. На ділянці опрацювання - великий став маєтку гетьмана Яблоновського. Вже прорисовується комунікаційна структура дільниці, зафіксовано важливі львівські торгові шляхи: Волоський гостинець, (сучасна вул. Зелена) та шлях по відтинку сучасної вул. І. Франка. Сучасна вул. Шота Руставелі прочитується в дорозі попри гетьманську садибу вздовж потоку Сорока, вимежовуючи-майбутній квартал між сучасними" вулицями Шота Руставелі та І. Франка.
                      Карта 1829 року показує повільний розвиток забудови на багнистих берегах потоку Сорока. Комунікаційні зв'язки зазначені виразно та забудова залишається майже на рівні XVIII ст. Ділянка опрацювання припадає на частину великого ставу в гетьманському маєтку.
                      Карта 1844 р. фіксує подальше загосподарювання болотистої дільниці в підніжжі Вовчої гори. При Волоському шляху переважно облаштовували садиби та фільварки з просторими садами та парками. На північний захід від гетьманської резиденції - Яблоновщизни зазначено дрібні ділянки при потоці Сорока. На ділянці опрацювання зафіксовано потік з врегульованим руслом.
                      Плани 1894 і 1920 років фіксують розвиток забудови дільниці на історичній комунікаційній канві в період інтенсивної забудови вільних територій. Руслом потоку Сорока проходить вулиця (сучасна М. Костомарова), сполучаючи сучасні вулиці Шота Руставелі та І.Франка. Квартал на захід від Яблоновщизни остаточно сформований і щільно забудований добротними кількаповерховими кам'яницями. Територія ділянки опрацювання, незважаючи на будівельний бум на зламі XIX - XX століть залишається незабудованою.
                      План передвоєнних років, 1931 року, фіксує практично сучасний стан вуличної мережі дільниці. Забудова 1930-тих років окремими будівлями оточує сучасну пл.Є. Петрушевича з півночі та сходу. Ділянка, пропонована для розгляду, залишається незабудованою.
                      В повоєнний період на території, пропонованій для підземного гаражу, закладено великий сквер. В радянський період збудовано на місці гетьманського палацу п'ятиповерховий житловий будинок, при можливості (під популярним тоді гаслом покращення житлових умов трудящих) вибудувати ще один подібний будинок на місці скверу з типовим для новобудов благоустроєм.
                      4.5. Інформація щодо інженерно-будівельних та екологічних умов району будівництва:
                      Влаштування підземного паркінгу можливе лише після висновків геологічних досліджень.
                      4.6. Пропозиції стосовно змін до містобудівної документації, щодо розміщення об'єкта проектування: нема

                      III. ВИСНОВКИ ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

                      1. Планувальні обмеження: при розробленні проектної документації
                      необхідно забезпечити:
                      - можливість деформування фронту забудови північної сторони площі в місці перетину площі Є. Петрушевича та вул. Шота Руставелі
                      - збереження в цьому місці існуючих пішохідних зв'язків-на денній поверхні площі та влаштування пішохідного доступу у підземний простір за рахунок площі, вивільненої від малоцінних яток північного боку пл. Є. Петрушевича;
                      - недоторканість грунту в межах крони пам'ятки природи (за реєстром
                      пам'яток природи Львова, діючим в радянський період - на сьогодні перебуває
                      в процесі оновлення) платану, що росте на західній межі площі, на вул. Шота
                      Руставелі.

                      2. Відомості щодо меж охорони:
                      - На дану територію розповсюджується статус історичного ареалу міста.
                      3. Пам'яткоохоронні вимоги щодо використання перших, цокольних поверхів, підвалів, підземного простору:
                      Розпланування паркінгу вирішується авторами проекту згідно з завданням на проектування та вимогами Державних будівельних норм.
                      4. Вимоги щодо організації та впорядкування території: При необхідності знищення існуючого відтворити територію скверу центрально-осьової композиції в колишніх межах.
                      5. Відомості про історико-культурну та архітектурну цінність об'єкта: Сквер є невід'ємною складовою ансамблю пл. Є. Петрушевича.
                      6. Оцінка впливу об'єкта проектування на збереження традиційного характеру середовища:
                      При дотриманні вищезгаданих умов пропоноване використання простору площі Є. Петрушевича не вплине на традиційний характер середовища.

                      Примітки:
                      Історико-містобудівне обґрунтування є науковою концепцією врахування У проектуванні будівель і споруд пам 'яток культурної спадщини та традиційного характеру середовища як містобудівних факторів.
                      Історико-містобудівне обгрунтування складено у відповідності до Закону України „Про планування та забудову територій" п. 8 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць (постанова КМ України від 13.03.2002 р. № 318), а- також Державних будівельних норм України „Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обгрунтування "і потребує відповідних погоджень. Розроблено: серпень - 2008 р.
                      ПРОПОЗИЦІЇ ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ







                      Містобудівне та історико - містобудівне обгрунтування будівництва та обслуговування 2-рівневого підземного паркінгу (гаража) з відкритою автостоянкою на вул. Батуринській в м. Львові


                      Директор: М. Князик

                      ГАП: І. Куляса





                      Ліцензія: серія АБ № 104467
                      від 4 травня 2005 р.

                      м. Львів 2008 р.

                      1. ВСТУП
                      Містобудівне обґрунтування розміщення земельної ділянки для будівництва та обслуговування 2-рівневого підземного паркінгу (гаража) з відкритою автостоянкою на вул. Батуринській в м. Львові розроблене ПП „Універсал Проект” на замовлення УПР та РЗВ ЛМР згідно статті 26 Закону України „ Про планування і забудову території…” в наступному складі:
                      1. Пояснювальна записка – 1 книга
                      2. Графічні матеріали:
                      - Ситуаційна схема- аркуш №1
                      - Схема генплану М 1:500 – аркуш №1
                        Зміст пояснювальної записки:
                      1. Вступ.
                      2. Містобудівна ситуація і характеристика ділянки.
                      3. Пропозиція щодо розміщення
                      4. Висновок
                        Підстава для проектування:
                      - План земельної ділянки згідно викопіювання з генплану м. Львова М 1:500
                      - Висновок УА про попереднє погодження вибору земельної ділянки від 31.08.2007 за №2401-414-30.

                      2. МІСТОБУДІВНА СИТУАЦІЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЛЯНКИ
                      Проектована ділянка для будівництва та обслуговування 2-рівневого підземного паркінгу (гаража) з відкритою автостоянкою розташована на місці існуючої відкритої автостоянки на вул. Батуринській в північно-центральній частині м. Львова в Шевченківському районі в кварталі багатоповерхової житлової і громадської забудови.
                      Ділянка межує:
                      - з півночі – з межею ділянки, що передбачена для будівництва комплексу кафедрального собору та Єпархіального Управління Львівської Єпархії УПЦ;
                      - зі сходу – з територією зелених насаджень (міський сквер);
                      - з півдня – з червоною лінією вул. Батуринської;
                      - із заходу - з територією для обслуговування будинку №7 на вул. Батуринській, з пішохідним проходом до ділянки для обслуговування існуючої споруди готелю «ВЛАСТА» (кол. «РОСІЯ»), до земельної ділянки Спілки воїнів Афганістану для обслуговування існуючого пам’ятного знаку на честь громадянам Львівщини, які загинули в Афганістані, а також до ділянки для будівництва проектованої каплиці.
                      Проектована ділянка вільна від забудови та інженерних мереж, заасфальтована, використовується під відкриту автостоянку.
                      Під’їзд до ділянки з боку вул. Батуринської.
                      Поряд із ділянкою вздовж вул. Єрошенка і Батуринської проходять загальноміські інженерні мережі.

                      3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РОЗМІЩЕННЯ
                      На проектованій ділянці, площею 1941 кв. м. передбачається будівництво 2-рівневого підземного паркінгу (гаража) з відкритою автостоянкою з ув’язкою та з врахуванням проектованого комплексу кафедрального собору та Єпархіального Управління Львівської Єпархії УПЦ , а також проектованої каплиці Спілки воїнів Афганістану.
                      Поверховість споруди – 2 підземні рівні + наземний відкритий рівень.
                      Забудова паркінгу – лінійна, по периметру ділянки передбачається заасфальтування для організації пішохідних і транспортних зв’язків .
                      Об’ємно-планувальне рішення споруди передбачає функціональне поєднання рівнів споруди за рахунок влаштування рамп, підземних проїздів і забезпечують необхідні допоміжні технічні приміщення для обслуговування клієнтів (власників авто).
                      Габарити споруди, її розміщення зумовлені нормативними протипожежними і охоронними віддалями до інженерних мереж та до меж суміжних ділянок.
                      Під’їзд до споруди здійснюється з боку вул. Батуринської.
                      Перелік приміщень, їх розташування і площі повинні відповідати протипожежним і санітарно-гігієнічним нормам.
                      Інженерне забезпечення споруди здійснюється згідно ТУ (технічних умов).
                      Благоустроєм прилеглої до споруди ділянки передбачається замощення по периметру будівлі тротуарною плиткою (ФЕМ) з встановленням по краях замощення поребрика на цементно-піщаній основі, а також влаштування асфальтобетонного покриття в місцях транспортної зони проїздів, пандусів та автостоянок. Прилегла територія впорядковується з ремонтом існуючих тротуарів, влаштуванням проїздів і впорядкування існуючих трав’яних газонів і зі збереженням зелених насаджень та багаторічних дерев.

                        Основні техніко-економічні показники:

                        п/п
                        Найменування
                        Одиниці
                        виміру
                        Кількість
                        1.
                        Площа ділянки, в т. ч.:
                          га
                          0,1941
                          2.
                          Площа забудови
                          га
                          0,1850
                          3.
                          Площа твердих покриттів т. ч.:
                          - асфальтобетону (в т. ч. пандуси)
                          - мощення

                          га
                          га
                          га
                          2600
                          2200
                          400
                          4.
                          Поверховість
                          пов.
                          2 підземні+наземний
                          5.
                          Площа споруди (підземні рівні)
                          м2
                          1700*2=3400
                          6.
                          Площа тех. і служб. приміщень
                          м2
                          40
                          7.
                          Автостоянки в т. ч.:
                          м2/маш
                          3850/154
                          - підземний верхній рівень
                          м2/маш
                          1400/56
                          - підземний нижній рівень
                          м2/маш
                          1450/58
                          - наземний відкритий рівень
                          м2/маш
                          1000/40

                        4. ВИСНОВОК
                        Будівництво 2-рівневого підземного паркінгу (гаража) з відкритою автостоянкою на проектованій ділянці не суперечить генеральному плану і концепції розвитку міста, покращить обслуговування мешканців і гостей міста Львова, надасть нові робочі місця, покращить ефективність використання міських земель і підземного простору з вирішенням надзвичайно гострої проблеми щодо збільшення місць паркування в м. Львові.
                        Проектована ділянка не суперечить суміжним землекористувачам та сформованим пішохідним і транспортним зв’язкам в поєднанні з духовним і культурним осередком в проектованому комплексі кафедрального собору і Єпархіального Управління Львівської Єпархії УПЦ та з комплексом Спілки воїнів-афганців, з існуючим сквером, а також покращить ефективність використання міських земель та благоустрій території.
                        Ділянка розміщена поза межами червоних ліній.
                        Межі земельної ділянки узгоджуються із суміжними землекористувачами.
                        Дане містобудівне обґрунтування необхідно погодити у встановленому порядку з усіма зацікавленими організаціями згідно ДБН В. 1.1-4-2002 р..


                        ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ


                          Об’єкт
                        Ділянка на вул. Батуринській
                          Адреса
                        м. Львів, вул. Батуринська
                          Замовник
                        Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування ЛМР.

                        Стадія проектування: Попередні роботи

                        Авторський колектив та відповідальні виконавці

                          Прізвище
                        ПосадаСтупінь участі у розробці проекту
                          Л.Бачинська
                        ГАПАвтор, виконавець
                          З.Горбач
                        АрхітекторАвтор, виконавець
                          Т.Стеців
                        АрхітекторАвтор істор. містобуд. довідки


                        ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
                        в межах історичного ареалу міста Львова об'єкт: Земельна ділянка на вул. Батуринській м. Львів

                        ЗМІСТ ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ


                          І.
                        ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНА ДОВІДКА2
                          ІІ.
                        ТЕКСТОВА ЧАСТИНА5
                          1.
                        Підстави для розроблення історико-містобудівного обґрунтування:
                          2.
                        Характеристика місця розташування об'єкта
                          3.
                        Характеристика наявної містобудівної документації
                          4.
                        Аналіз сучасного стану території і споруд
                          4.1.
                        Характеристика існуючої забудови та використання території; площа, межі
                          4.2.
                        Транспортне обслуговування
                          4.3.
                        Техніко - економічна характеристика об'єкта проектування
                          4.4.
                        Характеристика об'єктів культурної спадщини, 30H охорони пам'яток, історичного ареалу.
                          4.5.
                        Інформація щодо інженерно-будівельних та екологічних умов району будівництва
                          4.6.
                        Пропозиції щодо змін до містобудівної документації, щодо розміщення об'єкта проектування:
                          ПІ.
                        ВИСНОВКИ ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ6
                          1.
                        Планувальні обмеження:
                          2.
                        Гранично допустима висота і поверховість забудови
                          3.
                        Вимоги щодо організації та впорядкування території
                          4.
                        Відомості про історико-культурну та архітектурну цінність об'єкта.
                          5.
                        Відомості щодо меж охорони
                          6.
                        Оцінка впливу об'єкта проектування на збереження традиційного характеру середовища.
                          IV.
                        ГРАФІЧНА ЧАСТИНА
                          1.
                        Оцінка забудови та аналіз існуючого стану
                          2.
                        Пропозиції формування території та забудови
                        І. ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНА ДОВІДКА

                        Ділянка під проектовану забудову розташована поблизу давньої львівської вулиці - Клепарівської, яка з XV ст. поєднувала приміське село Клепарів із Янівським гостинцем; відгалуженням давнішого Городоцького шляху. Початок вулиці про-ліг схилами гори Страт, східного відрогу Кортумової гори, узгір'я якої височать на північний захід від міста. Піднявшись вище вулиця-повторює контур рельєфу узгір'я та прямує до Клепарова, який виник на основі заснованого 1419 р. львівським міща-нином, німцем за походженням, А. Кльоппером фільварку під назвою Кльопперґоф. З часом у місцевій вимові назва маєтку зазнала трансформації у звичне на сьогодні Клепарів, який, з огляду на родючі грунти, невдовзі перетворився на досить людне село, межі якого пролягли північніше ділянки опрацювання. З XV ст. тут згадуються виноградники, від яких частина сільських ґрунтів носила назву Винниці (сьогодні - однойменна вулиця). Однак, славу Клепарову принесли знамениті клепарівські черехи - гібрид вишні та черешні, що росли тільки тут. У 1555 р. місто видало наказ, яким заборонялося нищення цих цінних дерев і закликалося до їхнього активного поширення. Станом на 1608 р. село мало 16 господарів, 17 загородників, двір із фі-льварком, два млини, три стави, три міські виноградники та відбілювальню полотна. 1793 р. село мало вже 82 будинки.

                                            Рис. 1. Траса вулиці Батуринської та проектована ділянка на мапі Львова 1766 р.
                        Сама вулиця Батуринська, на якій розташована проектована ділянка, присутня на найдавнішій мапі Львова 1766 р. та має вигляд звичайної передміської вулички, що пролягла межею земельних наділів і поєднує Клепарівську дорогу та попередницю сучасної вулиці Джерельної, якою тоді ще відкрито протікав потік, що брав початок із т. зв. Королів-ського джерела, яке знаходилися приблизно між сьогоднішніми вулицями Водною та Крехівською. Протяжність вулиці Джерельної вздовж потоку й визначило її вигин часте трасування, що наявне й нині, не зважаючи на відсутність водяного русла та пролягання залізничного насипу.
                        Починаючи з XIV ст. територія із проектованою ділянкою була одним із ла-нів Краківського передмістя - приватної земельної власності середньовічного міста, які Львів отримав після здобуття Магдебурзького права 1356 р. Спочатку місто мало в своєму володінні 70 франконських ланів, а з 1368 р. - 100, які, починаючи з північ-но-східного наріжника міських фортифікацій, простягалися на схід, південь та захід від міста. Міський лан являв собою витягнуту смугу завширшки трохи більше 100 м і протяжністю понад 2,3 км та мав площ}', в залежності від стандарту ліктя, від 24 до 31 га. Краківське та Галицьке передмістя, що оточували місто складалися з певної кількості трактів, які своєю чергою, ділилися на лани. Міські володіння у Краківсь-кому передмісті вимірювались на 9 - 10 ланів, займаючи територію на захід від Полтви поміж Городоцьким гостинцем і Клепаровом до Білогорщі і описувались одним трактом-п'ятим.

                        Тут було 8 передміських осад. Ділянка, для якої складене дане обґрунту-вання, знаходиться на місці осади, що займала досить значний відрізок теперішніх вулиць Городоцької та Шевченка, охоплювала Шпитальну, Рапопорта та простягалася вгору вздовж Клепарівської. Інвентар 1608 р., зокрема, зазначає серед перелічених тут чиншовиків приблизно на проміжку Городоцької між вулицями Леонтовича та Шолом-Алейхема Івана Вишенського, що платив 6 грошів чиншу. Вздовж Клепарівської дороги кілька ґрунтів належало патрицієві Павлу Єльонку, мешкали тут війт Краківського передмістя Станіслав Тацік та найбагатший на той час вірменин Бог-дан Доновакович, що володів млином на ставку в районі теперішньої пл. 700-річчя Львова.
                        Рис: 2: Кадастр 1849р. із зазначеною ділянкою під забудову.





                          Рис. 3. Ділянка обґрунтування на мапі 1860-их рр.
                        Розвиток вулиці Батуринської, що, враховуючи розташування на межі землево-лодінь Львова та приміського села Клепарова відбувався досить мляво, безпосередньо пов'язаний із розвитком прилеглої магістра-лі - вул. Клепарівської. Початком урбанізаційних процесів на цій частині приміських земель стало спорудження у верхній частині Клепарівської упродовж 1855 - 1860 рр. мо-нументальної споруди в дусі середньовічно-го італійського палаццо з зубчастими вежа-ми (№ 35). Сьогодні це найдавніша та най-краща будівля вулиці – кол. Дім військових інвалідів (арх. Т. Гансе). Фасад із - нетинькованої жовтої та червоної цегли оздоблений рельєфами - зображеннями вій-ськових атрибутів і фігурами Війни (Марс) та Миру (Венера). Ці прикраси - єдине, що збереглося із колись численних скульптур притулку військових ветеранів, виконаних Ц. Ґодебським і А. М. Пер'є. За головним будинком стоїть каплиця, спору-джена в оригінально трактованих візантійських формах. Сьогодні у Домі інвалідів знаходиться Пожежно-технічне училище. Навпроти при вул. Клепарівській, 22/24, а також на вул. Ветеранів, 13/15 (прокладеній і названій так у 1885 р.) та Батуринській, 2 міститься комплекс військових казарм, споруджених переважно 1896 р. (арх. А. Каменобродський і Н. Сушкевич). На розі вул. ген. Грекова, 1 та вул. Ветеранів сто-їть колишній військовий манеж споруджений у неоренесансному стилі протягом 1889 - 1891 рр. за проектом арх. Ю. Ґохберґера.

                        Рис. 4. Проектована ділянка на плані Львова 1890-их рр.

                        Після спорудження Дому Інвалідів вулиця, що отримала відповідну назву - вул. Інвалідів - аж кінця XIX ст. все ще мала типовий передміський характер із розлогими земельним наділами, на яких лише в районі ділянки опрацювання була невелика забудова садибного характеру. З протилежного боку до вулиці розмістилися споруди казарм, вказуючи на повноправних тодішніх власників цієї території Краківського передмістя - військових. Із 1869 р. до північно-східного вильоту вулиці став прилягати насип колії ім. Кароля Людовіка Бродівського напря-мку, яка присутня тут й донині. Прокладення високого залізничного насипу спричи-нило візуальну ізоляцію вулиці відносно північних районів міста, а сама залізниця відтоді стала суттєвим обмежувальним чинником для розвитку житлової забудови комунікації. Наявна на сьогодні житлова забудова вулиці зосереджена лише на пере-тині з вулицею Клепарівською та відображає стилістику притаманну архітектурі зламу XIX - XX ст. Це споруди в стилі еклектичного історизму (№№ 3, 5, 7) та се-цесії (№№ 1 та буд. з вул. Клепарівської, 28 і 28а).
                        В радянський період територія на північ від проектованої ділянки деякий час використовувалася, як манеж, згодом простір навколо майбутніх автостоянок було перетворено на сквер. З протилежного боку вул. Курчатова, як вона тоді звалася, все ще знаходилися споруди військових, тоді ж тут на місці однієї з казарм з'явився ба-гатоповерховий адміністративний будинок. Північніше ділянки під забудову 1976 р. за проектом арх. О. Гуковича та А. Сімбірцева спорудили 12-поверхову будівлю го-телю (сьогодні - готель "Власта"), навпроти якого з протилежної сторони вул. Кле-парівської на місці існуючого ще в міжвоєнний період стадіону наприкінці 1970-их рр. звели великий спорткомплекс ПрикВО (арх. О. Гукович, інж. Г. Крюков), що від-повідав найостаннішим досягненням у галузі проектування спортивних споруд (сьо-годні - стадіон СКА). Поруч стадіону (№ 39а) - басейн, споруджений 1931 р. за про-ектом Т. Яроша. В роки незалежності вулиця отримала нову - назву - Батуринська, а між готелем та проектованою ділянкою постав пам'ятник загиблим воїнам-афганцям.



                        10

                        Таким чином, бачимо, що процес освоєння ділянки опрацювання деякою мі-рою започаткувало спорудження Будинку Інвалідів, від якого вулиця отримала свою першу назву. Прокладання насипу залізниці ім. К. Людовіка та забудова значного відрізку протилежного боку вулиці військовими спорудами унеможливило перетво-рення вулиці на типову житлову комунікацію, проте наявність сьогодні значного незабудованого простору в північній частині вулиці,, на невеликій відстані від центру міста робить можливим розташування тут кількарівневих автостоянок, які необхідні для нормального функціонування транспортної системи Львова, особливо, виходячи з реалій браку місця для паркування автотранспорту.

                              Рис. 5. Територія опрацювання станом на 1931 р.

                        Література, джерела:
                        - Львів. Інвентаризація історичної забудови міста. Шевченківський район. Т. 1. (1985). - Архів інституту "Укрзахідпроектреставрація".
                        - Бірюльов. Ю., Сьомочкін І., Рудницький А. і Львів. Туристичний путівник. Львів, Центр Європи, 1999.
                        - Крип'якевич І. Історичні проходи по Львову. Львів, Каменяр, 1991.
                        - Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. Львів, Світ, 2002.
                        - Могитич Р. Передмістя самоврядного Львова у першій половині XVII ст.). // Віс-ник інституту "Укрзахідпроектреставрація", 2003, № 13
                        - Krajewski A. Lwowskie przedmiescia. Warszawa, Polski dom Wydawniczy, 1990. (перевидання з 1909 р.).









                        II ТЕКСТОВА ЧАСТИНА

                        1. Підстави для розроблення історико-містобудівного обґрунтування:
                        - Виконане на замовлення УПР та РЗВ ЛМР . (угода № 201 - 2008 від 19 липня 2008р.)

                        2. Характеристика місця розташування об'єкта:

                        - планувальна зона: Згідно зі схемою правового зонування Правил забудови та використання територій міста Львова, розроблених львівським інститутом «Містопроект», ділянка, що розглядається даним обґрунтуванням, знаходиться в планувальній зоні Д-2 (зона центру ділової, громадської і комерційної діяльності при транспортних вузлах).

                        - функціональна зона: багатоповерхові, підземні і наземні гаражі, автостоянки на окремих земельних ділянках;

                        - адміністративний район: Шевченківський

                        - характер прилеглої забудови:
                        Квартал, в якому знаходиться об'єкт опрацювання утворює трикутник, обмежений гіпотенузою (вул.Єрошенка) і катетами (вулицями Клепарівською та Батуринською, відповідно). Зі сходу та з півночі ділянка розташування паркінгу обмежена парковою зоною прилеглою до готелю «ВЛАСТА», з півдня - червоною лінією забудови вул. Батуринської, а від заходу - 2-3- поверховою рядовою цінною забудовою (сецесія - поч.ХХст. + еклектичний історизм - кін. ХІХст.) вул. Батуринської. Споруди казарм протилежного боку вул. Батуринської є зразком військової архітектури кін.ХІХ- поч. XX століття.

                        3. Характеристика наявної містобудівної документації:

                        · Матеріали історико-архітектурної інвентаризації („Укрзахідпроектреставрація", 1987р);
                        · Історико-архітектурний опорний план м. Львова („Укрзахідпроектреставрація" м. Львів, 1988р.);
                        · Проект регенерації історичної частини міста Львова („Укрзахідпроектреставрація", 2001р.);
                        · Коригування зон охорони історичного середовища м. Львова, („Укрзахідпроектреставрація" м. Львів, 2005р.);
                        · Програми регенерації кварталів львівського Середмістя („Укрзахідпроектреставрація" м. Львів, 2005р.);
                        · Генеральний план м. Львова ( ДІПМ «Містопроект» м. Львів, 1993 р ) .

                        4. Аналіз сучасного стану території і споруд:

                        4.1. Характеристика існуючого стану та використання території; площа, межі:

                        Ділянка, на якій передбачається будівництво підземної автостоянки, знаходиться в межах червоної лінії вул. Батуринської і займає площу 0,1941га. Територія, котру передбачається використати для будівництва підземних стоянок, розташована в південній частині кварталу; зі східного, боку від двоповерхового еклектичного будинку (Батуринська, 7). Між торцем будинку та опрацьованою ділянкою функціонує проїзд до господарської зони готелю «Власта».
                        - розпланувальні межі: Територія обмежена червоною лінією вулиці Батуринської та межами теперішньої автостоянки.

                        4.2. Транспортне обслуговування: Заїзд до паркінгу здійснити від вулиці Батуринської.




                        4.3. Містобудівні умови та техніко-економічні показники ділянки .

                        Площа ділянки-0,1941га. В межах пропонованої ділянки можливо влаштувати (після геологічних досліджень) два підземних поверхи і наземну частину будівлі висотою до рівня карнизів сусіднього будинку №7. Кількість поверхів наземної частини в габаритах ділянки повинна вирішуватись на наступних стадіях проектування. Заїзд - виїзд до дворівневого підземного паркінгу організувати в межах ділянки за умови збереження смуги цінного озеленення від вулиці Батуринської.

                        4.4. Характеристика об'єктів культурної спадщини, зон охорони пам'яток, історичного ареалу.

                        На захід від ділянки знаходяться три будинки (вул. Батуринська№3,5,7) кін. ХIХст. (еклектичний історизм) і два будинки поч. ХХст. у стилі сецесії(вул. Клепарівська №28,28а).
                        Споруди казарм протилежного боку вул. Батуринської є зразком військової архітектури кін. ХІХ - поч. XX століття.

                        Історично сформовані вулична мережа, парцеляція, характер забудови, планувальний модуль, масштаб та масштабність забудови:
                        Початок розвитку вулиці Батуринської пов'язаний з формуванням міської квартальної забудови вздовж вулиці Клепарівської і припадає на другу половину ХIХ-поч. ХХст.

                        4.5. Інформація щодо інженерно-будівельних та екологічних умов району будівництва:
                        Влаштування підземного паркінгу можливе лише після висновків геологічних досліджень. Всі земляні роботи виконувати під археологічним наглядом.

                        4.6. Пропозиції стосовно змін до містобудівної документації, щодо розміщення об'єкта проектування: нема

                        ІII. ВИСНОВКИ ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

                        1. Планувальні обмеження: при розробленні проектної документації необхідно забезпечити:
                        - окремо заїзд і виїзд до підземних частин паркінгу.
                        - збереження смуги цінного озеленення в межах червоної лінії забудови вулиці Батуринської та навколишніх зелених насаджень;

                        2. Гранично допустима висота і поверховість забудови:
                        Влаштування наземної частини паркінгу можливе в габаритах карнизів сусіднього будинку №7.

                        3. Вимоги щодо організації та впорядкування території:
                        Заїзд - виїзд до дворівневого підземного паркінгу організувати в межах ділянки за умови збереження смуги цінного озеленення від вулиці Батуринської.

                        4. Відомості про історико-культурну та архітектурну цінність об'єкта:
                        На території ділянки нема цінних історико-культурних об'єктів.

                        5. Відомості щодо меж охорони: На дану територію розповсюджується статус історичного ареалу міста.

                        6. Оцінка впливу об'єкта проектування на збереження традиційного характеру середовища: При умові влаштування наземних поверхів у запропонованих вище габаритах збудований об'єкт не вплине на збереження традиційного середовища..



                        Примітки:
                        Історико-містобудівне обґрунтування є науковою концепцією врахування у проектуванні будівель і споруд пам 'яток культурної спадщини та традиційного характеру середовища як містобудівних факторів.
                        Історико-містобудівне обґрунтування складено у відповідності до Закону України „Про планування та забудову територій " п. 8 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць (постанова КМ України від 13.03.2002 р. № 318), а також Державних будівельних норм України „Склад , зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування "і потребує відповідних погоджень.
                        розроблено: серпень - 2008 р.

                        Оцінка забудови та ландшафтний аналіз території


                        Містобудівне та історико - містобудівне обгрунтування будівництва та обслуговування обслуговування підземного паркінгу (гаража) з впорядкуванням скверу на розі вул. М. Коперника - В. Стефаника в м. Львові




                        Замовник: Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин ЛМР


                        Директор: В. Князик

                        ГАП: І. Куляса



                        Львів- 2007
                                                1. Вступ
                        Містобудівне обґрунтування розміщення земельної ділянки для будівництва та обслуговування підземного паркінгу (гаража) з впорядкуванням скверу на розі вул. М. Коперника - В. Стефаника в м. Львові і розроблене ЛКП "Архбуднагляд" на замовлення Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин ЛМР, згідно ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”, ДБН Б. 1.1-4-2002 „Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обгрунтування".
                        В проекті використані матеріали ДІПМ „Містопроект" – концепція розвитку м. Львова.
                        Проектна документація розроблена в наступному складі:
                        1. Пояснювальна записка.
                        2. Графічні матеріали:
                        · - ситуаційна схема, фрагмент генплану м. Львова М І :10 000 -лист№1;
                        · - схема генплану (наземний рівень) М 1: 500 -лист №1.
                        · - схема генплану (підземний рівень) М 1: 500 -лист №1.
                                Зміст пояснювальної записки:
                          1. Вступ.
                          2. Містобудівна ситуація і характеристика ділянки.
                          3. Архітектурію-планувальне рішення.
                          4. Висновок.
                                Підстава для проектування

                          · План земельної ділянки М 1:500.
                          ·
                          ·

                          Містобудівне обгрунтування розроблене для вирішення питання землекористування і функціонального призначення земельної ділянки.
                                2. Містобудівна ситуація і характеристика ділянки
                          Проектована ділянка для будівництва та обслуговування підземного паркінгу (гаража) з впорядкуванням скверу на розі вул. М. Коперника - В. Стефаника в м. Львові розташована в Галицькому районі в кварталі цінної історично сформованої житлової і громадської забудови, в центральній частині міста.
                          Ділянка межує:
                          - з півночі – з червоними лініями вул. Коперника і вул. Стефаника;
                          - із заходу – з червоними лініями вул. Коперника, з територією зелених насаджень Цитадельної гори;
                          - з півдня – з територією зелених насаджень Цитадельної гори;
                          - зі сходу – з червоними лініями вул. Стефаника, з територією для обслуговування пам’ятки архітектури Оссолінеуму (тепер – Бібліотеки ім.. В. Стефаника);.

                          Ділянка частково озеленена трав’яним газоном , заасфальтована, замощена тротуарними бетонними плитами (використовується під сквер), вільна від забудови.
                          На ділянці розміщені МАФи, що підлягають демонтажу (перенесенню)
                          Рельєф ділянки спокійний, частково стрімкий. Перепад висот по ділянці до 5 м. Поблизу ділянки вздовж вул. Коперника і вул. Стефаника, а також частково через ділянку проходять міські інженерні комунікації (водопровід, каналізація, газопровід, кабелі електрозв'язку).

                          Згідно генерального плану міста Львова і концепції розвитку міста, розроблених ДІПМ „Містопроект", проектована ділянка розташована на території громадської забудови і зелених насаджень загального користування.
                                З. Архітектурно-планувальне вирішення
                          На проектованій ділянці площею 0,3922 га передбачається будівництво підземного паркінгу (гаража) з впорядкуванням і відновленням скверу.
                          До складу комплексу входить:

                          Поверховість споруди: –(1 підземний рівень + наземний).

                          Забудова паркінгу – за рахунок підземного простору, розміщена в межах скверу на розі вул. Коперника і вул. Стефаника і сформованої існуючої забудови. Територія по периметру ділянки передбачається для організації пішохідних і транспортних зв’язків з комплексним озелененням території.
                          Об’ємно-планувальне рішення споруди передбачає функціональне поєднання рівнів споруди за рахунок влаштування рамп, підземних проїздів і забезпечують необхідні допоміжні технічні приміщення для обслуговування клієнтів (власників авто).
                          Розрахункова кількість машиномісць на даній ділянці виходячи з норми 25 м. кв / 1 машиномісце становить;
                          3000 / 25 = 120 машиномісць в підземній автостоянці (113 машиномісць – фактично).

                          Інженерне забезпечення даної споруди передбачається від міських інженерних комунікацій, згідно ТУ (технічних умов).
                          Благоустроєм ділянки передбачається виділення транспортної зони проїздів, розширення проїжджої частини вул. Коперника і вул. Стефаника (влаштування додаткових смуг-кишень) з асфальтобетонним покриттям, пішохідної зони з покриттям бетонною бруківкою (плиткою тротуарною - ФЕМ), озеленення з влаштуванням газонів багаторічних трав, квітників, декоративних кущів і дерев.
                                Основні техніко-економічні показники:

                                п/п
                                Найменування
                                Одиниці
                                виміру
                                Кількість
                                1.
                                Площа ділянки
                                  га
                                  0,3922
                                  2.
                                  Площа забудови
                                  га
                                  0,3100
                                  3.
                                  Площа твердих покриттів т. ч.:
                                  - асфальтобетону (поза межами ділянки)
                                  - мощення (в межах ділянки),
                                  га
                                    га
                                    га
                                    2650
                                      550
                                      2100
                                      4.
                                      Площа озеленення (в межах ділянки)
                                      га
                                      1822
                                      5.
                                      Площа споруди (підземний рівень)
                                      м2
                                      3000
                                      6.
                                      Площа тех.. приміщень
                                      м2
                                      175
                                      6.
                                      Гостьові автостоянки в т. ч.:
                                      - підземна
                                      м2/маш
                                      2825/113
                                      4. Висновок
                                Розміщення земельної ділянки для будівництва та обслуговування підземного паркінгу (гаража) з впорядкуванням скверу на розі вул. М. Коперника - В. Стефаника в м. Львові не суперечить генеральному плану і концепції розвитку міста, покращить обслуговування мешканців і гостей міста Львова, надасть нові робочі місця, покращить ефективність використання міських земель і підземного простору з вирішенням надзвичайно гострої проблеми щодо збільшення місць паркування в зоні, наближеній до центру міста.
                                Проектована ділянка не суперечить суміжним землекористувачам та сформованим пішохідним і транспортним зв’язкам.
                                Межі земельної ділянки узгоджуються із суміжними землекористувачами.
                                Дане містобудівне обґрунтування необхідно погодити у встановленому порядку з усіма зацікавленими організаціями згідно ДБН В. 1.1-4-2002 р..
                                Також зазначається необхідність проведення археологічних досліджень і погодження з управлінням охорони історичного середовища (УОІС ЛМР).




                                8
                                  ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
                                Об’єкт Ділянка бібліотека ім.Стефаника НАН України
                                Адресам. Львів, на розі вул.Стефаника-Коперніка
                                ЗамовникУправління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування ЛМР.

                                Стадія проектування: Попередні роботи

                                Авторський колектив та відповідальні виконавці

                                ПрізвищеПосадаСтупінь участі у розробці проекту
                                Л.БачинськаГАПАвтор, виконавець
                                Л. СкепкоГол.спеціалістАвтор, виконавець

                                ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
                                в межах історичного ареалу міста Львова
                                об'єкт: Земельна ділянка на розі вул. Стефаника-Коперника, м. Львів

                                ЗМІСТ ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

                                І.ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНА ДОВІДКА2
                                ІІ.ТЕКСТОВА ЧАСТИНА
                                1.Підстави для розроблення історико-містобудівного обґрунтування:
                                2.Характеристика місця розташування об'єкта
                                3.Характеристика наявної містобудівної документації
                                4.Аналіз сучасного стану території і споруд
                                4.1.Характеристика існуючої забудови та використання території; площа, межі
                                4.2.Транспортне обслуговування
                                4.3.Умови, при яких можливе влаштування підземного паркінгу
                                4.4.Характеристика об'єктів культурної спадщини, зон охорони пам'яток, історичного ареалу.
                                4.5.Інформація щодо інженерно-будівельних та екологічних умов району будівництва
                                4.6.Пропозиції щодо змін до містобудівної документації, щодо розміщення об'єкта проектування:
                                ПІ. ВИСНОВКИ ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ
                                1.Планувальні обмеження
                                2.Пам’яткоохоронні вимоги щодо використання підземного простору
                                3.Вимоги щодо організації та впорядкування території
                                4.Відомості щодо меж охорони
                                5.Оцінка впливу об’єкта проектування на збереження традиційного характеру середовища.
                                IV.ГРАФІЧНА ЧАСТИНА
                                1.Оцінка забудови та аналіз існуючого стану
                                2.Пропозиції формування території та забудови
                                V.ДОДАТКИ

                                І. ІСТОРИКО - МІСТОБУДІВНА ДОВІДКА.
                                Розташування ділянки, що розглядається даним обґрунтуванням, до XIX ст. не було місцем активної забудови, попри близьку наявність історичного середмістя. Наявність Полтви та болотистої долини; що прилягала до західного прясла міських фортифікацій робило цю частину міста майже неприступною, але довший час вона не була придатною для проживання через надмірну вологість. Сучасна вулиця Коперніка відома з XV ст. та первісно була звичайною польовою дорогою, що йшла між боліт і провадила до приміського села Сокільники, від яких довший час звалася Сокільницькою. В 1690-1772 рр. та в австрійські часи вулиця носила назву Широкої, а ім'я славетного астронома носить з 1871 р.
                                Домінуюча над бібліотекою та середньою частиною вулиці Коперніка гора Вроновських до середини XIX ст. була окремою складовою розлогого узгір'я, на якому сьогодні панує комплекс Цитаделі. Сучасне плато Цитаделі поєднує три первісно окремі узвишшя, кожне з яких носило свою назву: Каліча гора, Познанська гора та гора Вроновських, яка має чи не найдавнішу ґенезу.
                                На підставі численних знахідок ще в XIX ст. зробили висновок про наявність на горі в дохристиянський час язичницького святилища, або спостережного пункту, який міг тут знаходитися і в княжий період. Через подібні гіпотези та кам'янистий ґрунт гора довший час була незаселеною.
                                Незважаючи на природну неприступність прилеглої до гори території, вони здавна була в користуванні.
                                Територія ділянки опрацювання разом із горою на початку XV ст. належала родині Ґольдберґів, засновників Кульпаркова, пізніше ними володів Ганс Вайс, згодом вона стала складовою трьох ланів, якими володіли українські родини Микулки та Андрія Пелки. Інша, крайня східна вершина теперішнього узгір'я Цитаделі, упродовж значного часу носила назву Калічої. Тоді ж в архівних джерелах вперше з'явилася вулиця Каліча, яка відходила від сучасної вул. В. Стефаника та стрімко підіймалася на гору з північного боку. Тепер ця вулиця існує під назвою Каліча гора та є чи не єдиним спогадом про вже практично повністю забудовану височину. 1540 р. лани були викуплені Радою міста та перейшли до міською власності.
                                Будівельний розвиток ділянки опрацювання припадає на 1637 р., коли біля східного підніжжя Шембекової гори було засновано монастир кармеліток черевичкових (взутих). За сприянням Каспера Вєлжинського, відомого львівського мисливця, тут постав дерев'яний монастир із костелом св. Аґнєшки.
                                1671 р. за фундацією Олександра Януша, останнього з князів на Острозі Заславських на місці дерев'яного розпочинається спорудження мурованих костелу та монастиря Кармеліток взутих. Однак, облога Львова турецькими військами 1672 р. дещо призупинила будівництво, яке, проте, невдовзі поновили і вже 1677 р. будову було завершено та щедро оздоблено.
                                У 1723 р. під північними схилами "Турецьких шанців" (між теперішніми вул. Коперніка та Дорошенка, поблизу Поштамту) закладається, а 1729 р. завершується спорудження іншого монастиря із костелом, домініканок. Упродовж 1743-44 рр. відомий архітектор Б. Меретин перебудовує костел св. Аґнєшки, надавши йому більш лаконічних форм.
                                Згідно з касатою нового австрійського уряду 1782 р., монастир кармеліток ліквідовано. В колишніх монастирських будівлях до 1792 ц. діяла католицька Духовні семінарія, а в прилеглих до монастиря з боку вулиці Широкої спорудах розмістилася диліжансова пошта. Такаж доля спіткала й сусідній Домініканський монастир, приміщення якої в 1786 р. згідно з указом цісаря передали Українській Греко-Католицькій семінарії. До наших днів від монастиря залишилася лише барокова дзвіниця, споруджена 1729 р. Святодухівська (спочатку монастирська, а згодом - семінарська) церква стояла поряд із дзвіницею ще до 2 св. війни, під час якої була знищена бомбою.
                                В переданих 1792 р. військовому відомству будівлях монастиря кармеліток спочатку розташовувалися склади провіанту, пекарня, а споруди з боку вул. Широкої після диліжансової пошти на деякий час зайняв. Кілька разів колишній монастир знищувала пожежа, після останньої з них в 1812 р. всі приміщення вигоріли 26 березня 1817 р. руїни придбав вчений-меценат граф К. М. Оссолінський. Після перебудови монастирські споруди були адаптовані під науковий заклад із бібліотекою і музеєм. У 1817-19 рр. віденський архітектор П. Нобіле викреслив плани нового закладу, що були пізніше змінені і спрощені інженером К. Бемом, який 3 1827 по 1830 рр. керував будівництвом. Подальші роботи, які були остаточно завершені тільки у 1851 р., велися під керівництвом Й. Зальцмана, Ф. Баумана та В. Шмідта.

                                Рис.1 Бібліотека Оссолінських. Стан до 1840р. (за О.Чернером)
                                    Ця
                                архітектурна пам'ятка - один із найкращих зразків класицизму у Львові - складається з двох чітко визначених об'ємів: видовженої, акцентованої колонним портиком і замкненої бічними крилами центральної бібліотечної споруди та будівлі фондосховища — ротонди колишнього костелу св. Аґнєшки, реконструйованої Й. Зальцманом у лаконічних формах класицизму. Купол розписаний розписаний у 1845 р. художником А. Бенедетті.

                                Рис.2 Монастир Кармеліток із Костелом св.Агнєшки. Станом на 1820-ті роки

                                Прилегла вулична мережа зазнала врегулювання ще в 30-их роках XIX ст. Тоді, зокрема, було розширено вулицю Широку а після спорудження Оссолінеуму вулиця, вздовж якої він розкинувся отримала назву Оссолінських (сьогодні - В. Стефаника). Невелика вулиця, трасування якої співпадає 3 сучасною вул. В. Стефаника та відходить від Широкої, присутня ще на мапі 1766 р. Основна частина забудови вулиці Оссолінських виникла після спорудження бібліотеки, в другій половині XIX ст.
                                Рис. 5. Проектована ділянка на мапі 1890 p
                                  На початку вулиці. під № 3 знаходиться споруджений 1873 р. колишній палац І. Дідушицької, пізніше власність видатного львівського мистецтвознавця та історика В. Лозинського. Це - двоповерхова будівля з анфіладним розміщенням кімнат і великим вестибулем, В кінці 1950-тх рр. здійснено добудову вздовж вулиці, сьогодні в будинку знаходиться головний корпус Львівської галереї мистецтв. Цікавим 3 архітектурної точки зору є дім №11, зведений у стилі неоготики (арх. А. Кун, 1874 р.) 3 двома курдонерами та кількома під'їздами. В свій час за кількістю помешкань це був найбільший будинок у Львові.
                                    Упродовж
                                  1852 - 1856 рр. на горах Вроновського, Калічій та Пелчинській споруджується комплекс фортеці, яка отримала назву Цитадель.Львівська цитадель разом з фортецями Ярослава, Перемишля, Миколаєва, Галича та Заліщиків утворювала потужну лінію оборони на заході Австрійської імперії найновішої оборонної системи, яка, нажаль, була успішно пройдена російськими військами в часи 1-ої світової війни. Востаннє цитадель, як фортеця, використовувалася в ході Українсько-Польської війни 1918-1919 рр. і була одним із оплотів українського війська. Після війни доступ на Цитадель довгий час був закритий: тут знаходився військовий гарнізон. Лише у 1990-их рр. міліарній історії узвишшя було покладено край: за цегляними мурами колишніх казарм розмістилися банк та видавнича фірма. Сьогодні у всіх фортах, за винятком південного, який знаходиться в найбільш зруйнованому стані ще від часу, коли в нього влучила авіабомба "Люфтваффе", проводиться активна реконструкція 3 метою перетворення їх на рекреаційні заклади.
                                  Таким чином, територія ділянки, що розглядається даним обґрунтуванням, і знаходилася поблизу болотистої заплави Полтви, однак пройшла довгий і цікавий шлях.

                                  Література, джерела:
                                  - Львів. Інвентаризація історичної забудови міста. Ленінський район. Т. 1.
                                  (1985). - Архів інституту "Укрзахідпроектреставрація".
                                  - Бірюльов Ю., Сьомочкін І., Рудницький А. і ін. Львів: Туристичний путівник. Львів: Центр Європи, 1999.
                                  - Гранкін П. Гора Вроновських. // Часопис Галицька брама. Вулиця Коперніка. 2003.
                                  - Зиморович Б. Потрійний Львів. Львів: Центр Європи, 2002.
                                  - Зубрицький Д. Хроніка міста Львова. Львів: Центр Європи, 2002.
                                  - Крип'якевич І. Історичні проходи по Львову. Львів: Каменяр, 1991.
                                  - Мельник Б. З історії львівських вулиць. Львів: Вільна Україна, 1990.
                                  - Могитич Р. Передмістя самоврядного Львова у першій половині XVII ст.). //Вісник інституту "Укрзахідпроектреставрація", 2003, № 13.
                                  - Піняжко Т. Львівська цитадель. Львів: Ліга-Прес, 2005.
                                  - Czerner O. Lwow na davnej rycinie i planie. Wroclaw: Zaklad Narodowy im.Ossolinskich, 1997
                                  - Orlovich M. Prewodnik po Lwowie. Krosno: Ruthenus, 2004. Перевидання з 1925р.
                                  II - ТЕКСТОВА ЧАСТИНА

                                  1. Підстави для розроблення історико-містобудівного обґрунтування:
                                  - Виконане на замовлення Управління природніх ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування ЛМР, (Угода № 200 - 2008 від 19 липня-2008р.);
                                  2. Характеристика місця розташування об'єкта:
                                  - планувальна зона: Згідно зі схемою правового зонування Правил забудови та використання територій міста Львова, розроблених львівським інститутом «Містопроект», ділянка , що розглядається даним обґрунтуванням, знаходиться в планувальній зоні Д-1 (зона центру ділової, громадської та комерційної діяльності регіонального та загальноміського значення). Один з пунктів рекомендованих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у цій зоні - музеї, виставочні зали, бібліотеки, архіви, а також: багатоповерхові гаражі, підземні гаражі і автостоянки, вбудовані на окремих земельних ділянках.
                                  - функціональна зона: У даному випадку влаштування підземних паркінгів (гаражі) на розі вул.Стефаника-Коперніка відповідає функціям планувальної зони Д-1.
                                  - адміністративний район: Галицький
                                  - характер прилеглої забудови:
                                  Забудова кварталів, обмежених вулицями Стефаника, Чайковського, Словацького в основному почала розвиватись з часу спорудження на згарищах колишнього монастиря кармеліток наукового закладу з музеєм та бібліотекою. Класицистична будівля бібліотеки курдонером парадного фасаду орієнтована до вул. Стефаника (первісно - вул.Оссолінських). Протилежну сторону вулиці з ІІ-ї пол.ХІХст. забудовано щільно зблокованими репрезентативними дво - триповерховими будинками у стилі еклектичного історизму. З 1873 року Напроти садів Ossolineum розташувався елегантний двоповерховий колишній палац Дідушицької з характерною для класицизму планувальною структурою (будинок №3/5 - палац з добудовою - тепер займає львівська картинна галерея). У 1874 році візаві до головного фасаду Ossolineum завершено висотну на той час неготичну чотириповерхову кам'яницю (арх.А.Кун), що є передвісником будинків епохи модерну. Активність будівлі, що височить перед розлогим двоповерховим будинком бібліотеки, пом'якшував розкішний парк, який досягав вул.Коперніка і створював комфортне середовище для-наукової установи. Таким чином, і північно-східна частина кварталу, яка належала бібліотеці Оссолінських, гармонійно довершувала його композицію.

                                  III. ВИСНОВКИ ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

                                  1. Планувальні обмеження: при розробленні проектної документації необхідно забезпечити: влаштування заїзду та виїзду з паркінгу за межами території пам'ятки архітектури (детальніше місця їх влаштування будуть вирішуватись на наступних, стадіях проектування):
                                  - південно-західна межа ділянки не повинна захоплювати схил гори, а
                                  проходити по межі історико-архітектурного комплексу «Цитадель».
                                  - можливість підходу до ротонди по центральній осі при влаштуванні. ' заїзду та виїзду із паркінгу та благоустрою скверу;
                                  - виконання всіх земляних робіт під археологічним наглядом;
                                  - збереження червоних ліній забудови вулиць Коперніка та Стефаника.
                                  2. Пам'яткоохоронні вимоги щодо використання перших, цокольних поверхів, підвалів, підземного простору:
                                  Розпланування підземного паркінгу вирішується авторами проекту згідно з завданням на проектування та вимогами Державних будівельних норм.
                                  3. Вимоги щодо організації та впорядкування території:
                                  Розпланування наземної частини території існуючого скверу повинно вирішуватись лише після вивчення архівних матеріалів колишнього монастиря кармеліток та наукового закладу з музеєм та бібліотекою.
                                  При влаштуванні заїздів-виїздів та благоустрою скверу передбачити можливість підходу до ротонди по центральній осі.
                                  Всі земляні роботи виконувати під археологічним наглядом.
                                  4. Відомості щодо меж охорони:
                                  - На дану територію розповсюджується статус історичного ареалу міста.
                                  - Охоронна зона пам'ятки архітектури національного значення (вул.Стефаника,2; ох.№1321) проходить по південно-східній межі ділянки.
                                  - Межа історико-архітектурного комплексу «Цитадель» проходить по південно-західній межі ділянки.
                                  5. Оцінка впливу об'єкта проектування на збереження традиційного характеру середовища:
                                  - При дотриманні вищезгаданих умов влаштування паркінгу не вплине на традиційний характер середовища.

                                  Примітки:
                                  Історико-містобудівне обгрунтування є науковою концепцією врахування у проектуванні будівель і споруд пам 'яток культурної спадщини та традиційного характеру середовища як містобудівних факторів.

                                  Наріжник вулиць Коперніка і Словацького прикрашає потужна триповерхова будівля в стилі класицистичного модернізму (вул.СловацькогоД; 1891-1920рр). До неї щільно примикає триповерхова неоренесансна кам'яниця 1890р побудови (вул.Дорошенка,41). Обидві доформовують історичне оточення основних фасадів Ossolineum.

                                  3. Характеристика наявної містобудівної документації
                                  · Матеріали історико-архітектурної інвентаризації („Укрзахідпроектреставрація", 1987р);
                                  · Історико-архітектурний опорний план М Львова („Укрзахідпроектреставрація" м. Львів, 1988р.);
                                  · Проект регенерації історичної частини міста Львова („Укрзахідпроектреставрація", 200 1р.);
                                  · Коригування зон охорони історичного середовища м. Львова, („Укрзахідпроектреставрація" м. Львів, 2005р.);
                                  · Програми регенерації кварталів львівського Середмістя („Укрзахідпроектреставрація" м. Львів, 2005р.);
                                  · Генеральний план М Львова (ДІПМ «Містопроект» М Львів, 1993 р)


                                  4. Аналіз сучасного стану території і споруд:

                                  4.1. Характеристика існуючого стану та використання території площа, межі:
                                  Територія, яку передбачається задіяти для будівництва підземних стоянок розташована в північно-східній частині кварталу, в безпосередньому сусідстві із пам'яткою архітектури державного значення - бібліотекою ім.Стефаника. Сквер, що займає дану ділянку знаходиться в досить занедбаному стані: підпірні стінки, мощення та й саме озеленення потребують оновлення. Площа пропонованої ділянки - 0,3922га, площа ділянки, яка пропонується даним обґрунтуванням - приблизно 0,3га.
                                  - розпланувальні межі: Територія обмежена червоними лініями вулиць Стефаника і Коперніка та прилеглими територіями історико-архітектурного комплексу «Цитадель» та бібліотеки ім.. Стефаника.
                                  - наявність історично сформованих елементів ландшафту, озеленення,
                                  упорядження, малих архітектурних форм:
                                  Ділянка розташована у підніжжі узгір'я Цитаделі. Межа історико -архітектурного комплексу «Цитадель» проходить на південному заході від ділянки.

                                  4.2. Транспортне обслуговування: під'їзд до ділянки можливий з вулиць Коперніка і Стефаника з одностороннім автомобільним рухом.

                                  4.3. Умови, при яких можливе влаштування підземного паркінгу. Заїзд до проектованого паркінгу недопустимо влаштовувати на території пам'ятки архітектури національного значення.
                                  Розпланування наземної частини території існуючого скверу повинно вирішуватись лише після вивчення архівних матеріалів колишнього монастиря сс.кармеліток та наукового закладу з музеєм та бібліотекою. Bci земляні роботи виконувати під археологічним наглядом.

                                  4.4. Характеристика об’єктів культурної спадщини, зон охорони пам'яток, історичного ареалу.
                                  Ділянка розташована на захід від середмістя в межах історичного ареалу монастиря м. Львова, в підніжжі узгір'я Цитаделі, первісно займаючи ґрунти монастиря Сс.кармеліток (розформованого у 1782р.), викуплені з руїнами будівель у 1817р. вченим-меценатом графом Оссолінським з метою організації наукової установи в реконструйованих і відповідно адаптованих приміщеннях. Будівельні роботи завершились у 1851р. i Львів отримав на своїх теренах найяскравіший зразок ансамблю класицистичного палацу з парком. Садиба Ossolineum простягалась на всю ширину кварталу, вимежованого вулицями Коперніка, Стефаника і Чайковського, формуючи інтер'єр колишньої вул. Оссолінських (вул. Стефаника).
                                  Саму будівлю бібліотеки віднесено до пам'яток архітектури національного значення (вул.Стефаника,2;ох.№1321). Межі її території є одночасно охоронною зоною пам'ятки.
                                  Забудову непарного боку вул. Стефаника представляють такі пам'ятки архітектури:
                                  - львівська картинна галерея (колишній палац Дідушицької з прибудовою; 1973р., 1950-ті р.; еклектичний історизм; вул.Стефаника,3/5; OX .№ 279);
                                  - житлові будинки №7 (ox. № 719) i №7а(ох. № 720) B стилі еклектичного історизму, побудовані B ІІ-й пол. ХІХ. ст.
                                  -неготична кам'яниця 1874р.побудови (вул.Стефаника, 11;ох. № 280).
                                  По вул. Коперніка плеяду пам'яток поповнюють дві триповерхові кам'яниці, що займають всю ширину кварталу: наріжна будівля головної пошти на вул. Словацького, №1 (класицистичний модернізм; 1891-1920рр; ох.№271) та учбовий корпус ( неоренесанс; 1890р.; ох.№912). Поряд з ними по вул. Коперніка - протрасоване планування церкви Святого Духа та її відреставрована дзвіниця (бароко; 1729р; на сьогодні музей Русалки Дністрової - вул.Коперніка, 36; пам'ятка архітектури національного значення за OX. №351).З заходу та півдня територію бібліотеки оточують озеленені схили, які належать до історико-архітектурного комплексу «Цитадель».
                                  Історично сформовані вулична мережа, парцеляція, характер забудови, планувальний модуль, масштаб та масштабність забудови: Територію об'єкту обґрунтування, що розташована у північно-західній частині кварталу, утвореного вулицями Коперніка, Стефаника, Чайковського виразно бачимо на мапі Ж.ду Дефі з 1766 р.
                                  План 1844 р. вже фіксує в основному вже розвинену вуличну мережу, яка почала врегульовуватися з 30-х років ХІХст. Протилежна від Ossolineum сторона вулиці отримала парцеляцію i B основному забудована. Вже остаточно сформовану вуличну мережу навколо ділянки опрацювання подає карта Львова 1890 р. Забудова межових вулиць кварталу, північно-східну частину якого займала садиба бібліотеки Оссолінських, набрала вигляду, який майже 6eз змін (3a винятком вкраплень високих будинків епохи модерну) зберігся до сьогодні.

                                  4.5. Інформація щодо інженерно-будівельних та екологічних умов району будівництва:
                                  Влаштування підземного паркінгу можливе лише після висновків геологічних досліджень.

                                  4.6. Пропозиції стосовно змін до містобудівної документації щодо розміщення об’єкту проектування: нема





                                    Baturynska.doc Stefanyka.doc Vitovskogo.doc Petrushevycha.doc
                                    << Попередня     Наступна >>


                                    Відділ громадського партнерства
                                    Тел., факс 297-57-63,
                                    [email protected]




                                    Назад