Львівська міська рада

//
засідання архітектурно-містобудівної ради
[ від ] 05/11/2016

ЗАТВЕРДЖЕНОНа обговорення поставлені наступні питання:

1. Розгляд історико-архітектурного опорного плану території історичного центру у м. Львові.
2. Розгляд пропозиції консервації збереженого фрагменту муру високого замку.


1. Історико-архітектурний опорний план території історичного центру у м. Львові.

Замовник розроблення проектної документації – управління охорони історичного середовища м.Львова
Розробник – ПП «Ярко і Ко»
Доповідач – Р.Могитич – кандидат архітектури

Доповідач Р.Могитич – по 1- ому питанню представив історико-архітектурний опорний план території історичного центру у м.Львові.
Продовжується робота над історико-архітектурним опорним планом м. Львова.
Існує територія Середмістя, Передмість, Високий Замок і частина Підзамче плюс церква Юра.
На цьому опорному плані показано пам’ятки архітектури національного і місцевого значення, охоронні зони пам’яток, пам’ятки садово-паркового мистецтва (сквер «На Валах» і Високий Замок), храми, монастирі, цвинтарі, пам’ятки історії, пам’ятки архітектури.
Виділена значна історична забудова, рядова історична забудова, малоцінна, архітектурно-виразна забудова нашого часу 2-га половина 20 ст. Це початкова стадія опрацювання опорного плану.
Історико-культурна класифікація території історичного центру.
Територія складається з 4-ох частин:

1.Територія найвищої концентрації експозиційно-виразних пам’яток та об’єктів культурної спадщини в ансамблевій єдності (середмістя плюс окремі пам’ятки, монастирі, ансамблі церковних споруд, які є остаточно сформовані);
2. Визначні історичні архітектурні містобудівні археологічні комплекси;
3. Території з цінним історичним ландшафтом (Замкова гора і зелені території міста);
4. Території з цінним історичним розплануванням і території з втраченим історичним розплануванням.

Доповненням схеми опорного плану є ряд схем, які є в процесі опрацювання, зокрема схема природних умов і зовнішніх зв’язків.
Добре опрацьована територія середмістя, де вказано кілька етапів його розвитку.
Щодо забудови. Виділено 55 кварталів забудови. Поставлено завдання, де на плані кварталу позначена вся забудова, пам’ятки історії, парцеляція і втрачені будинки є фото- фіксація та характеристика кварталу.
Продовження розробки опорного плану згідно вимог ДБН, щодо історико-архітектурних опорних планів - є різні проробки історичного середовища.
Особливістю міського простору м. Львова є те, що тут немає видових точок, де би відкривалося природне оточення в середині міста.
Більш панорамним розкриттям Середмістя і де-не-де розкриттям на Замковий пагорб є проспект Свободи.
Ансамбль сучасних будинків на вул. Довбуша - забудова не відповідає вимогам ЮНЕСКО, телецентр теж не є таким хорошим доповненням до історичного середовища.
Високо-естетичне цінне середовище пов’язане з видовим розкриттям значних об’єктів, що формують історичне, якісне середовище.
Є окремі фрагменти, де є значні втрати забудови або навколишня забудова немає високих архітектурних достоїнств. Дане середовище треба змінювати і покращувати.
Археологія. Було надано архітектурно-археологічною службою зони охорони археологічно-культурного шару. Виділено 5 статусів цих територій: середмістя, територія найдавнішого міського посаду з Підзамче і до Полтви, парк «Високий Замок», Підзамче і Юрський пагорб - це території найвищої археологічної цінності.
На підставі аналізів було зроблено комплексну цінність території історичного центру.
4 території, які були окреслені після проведеного аналізу:

А - середмістя (площа 40,8 га);
Б- Замкова гора (площа 67 га);
В- передмістя (площа 23,4 га);
Г- Підзамче (основа даної території пам’ятка архітектури - П’ятницька церква, площа 10,3 га).
Окремий об’єкт - це територія собору Св. Юра – є загальноміською домінантною першорядною.

Схема ландшафтно-просторових зв’язків.
На відміну від центру міста середмістя, котре сидить в глибині собор Св. Юра знаходиться на верхів’ї гори і є загальноміською домінантою загальноміського значення.
Охоронна зона ансамблю Св. Юра є поза межами зони ЮНЕСКО.
Режим використання території охоронної зони списаний з ДБН і не потребує внесення змін.
Пам’ятки історії – дане питання є на стадії обговорення.
Пам’ятка монументального мистецтва – пам’ятник А.Міцкевичу.
Пам’ятка природи – парк Високий Замок, парк На Валах, частина регіонального ландшафтного парку Знесення, гора Лева.
Охоронні зони пам’яток встановлені для церкви Св. Юра, монастиря Бернардинів і костелу Казимира.

Виступили: Ю.Дубик, Г.Новаківська, А.Салюк, В.Дубина, В.Лаврін, І.Кузьмак, М.Гайда, О.Ярема, І.Гнесь,
Запитання присутніх стосувалися:

• методичної правильності опрацювання даної частини м. Львова для майбутніх архітектурних перетворень;
• щодо того, як буде вестися робота на тих територіях, які примикають до центральної частини міста та впливу на зміни, які відбуваються поруч з центральною частиною міста;
• якими часовими рамками обмежувалося обстеження дисонуючої забудови;
• часових перспектив закінчення даної роботи;
• про розгляд опорного плану з ненанесеною дорогою, який має бути взятий за основу для розроблення проекту детального планування використання та впорядкування території Святоюрської гори;
• нової конфігурації скверу біля Львівської Політехніки та зелених насаджень від вул.Ярослава Мудрого;
• замовника даного історико-архітектурного опорного плану;
• наявності завдання для роботи над даним опорним планом та підписання його органами охорони культурної спадщини всіх рівнів;
• опрацювання розділу археології та історичних матеріалів;
• опрацювання матеріалів, пов’язаних з монументальним садово-парковим мистецтвом;
• наявності офіційних документів з переліком об’єктів культурної спадщини по видах для користування в роботі;
• визначення території пам’яток культурної спадщини, при нанесенні її на картографічну підоснову;
• аналізу понять історична територія пам’ятки та існуюча територія пам’ятки;
• критеріїв визначення пам’яток в середмісті;
• врахування на опорному плані складових частин відповідного об’єкту;
• визначення охоронних зон пам’яток;
• можливості використання раніше розроблених інвентаризаційних планів забудови;
• проведення аналізу, що залишилося від панорами Вітвицького;
• стосовно вирішення фунціонування на перспективу дисонуючої забудови, зокрема Хімфармзаводу на вул.Опришківській;
• врахування питання існуючих підземель.

Р.Могитич на поставлені питання поінформував, що:
- для опрацювання всієї даної території необхідне забезпечення роботи відповідним чином; у 2004р.-2005р. була проведена робота для встановлення меж історичного ареалу; у складі поданої роботи опрацьовано всього 6 % території історичного ареалу і роботу необхідно продовжувати;
- є встановлені межі історичного ареалу міста Львова, де є виписані правила для цього історичного ареалу і яких необхідно дотримуватися;
- забудова, що різко дисонує з планувальною структурою чи просторовими характеристиками класифікована, як дисонуюча (а це - гаражі виконкому, телецентр, телевежа в замку, споруди навколо П’ятницької церкви);
- має бути опрацювання історичного ареалу всього Львова, впорядковані всі списки і адреси пам’яток;
- стосовно ситуації зі сквером біля церкви Св.Юра відзначив, що прокладена нова траса, встановлено пам’ятник митрополитові Шептицькому і поданою роботою врахована сучасна ситуація;
- замовником даного історико-архітектурного опорного плану є управління охорони історичного середовища м.Львова;
- офіційні документи з переліком об’єктів культурної спадщини по видах для користування в роботі розробнику надано управлінням охорони історичного середовища м.Львова;
- територія пам’ятки - це дуже складне питання з огляду на фактичний стан забудови середовища; по кожній пам’ятці в історичному архіві є багато інформації як розвивалась її територія, а саме за князя Лева територія виглядала по іншому, ніж потім на історичних мапах, але це є завданням схем історичного розвитку,що опрацьовуються на подальших етапах;
- на плані наносилися існуючі пам’ятки архітектури згідно наданих списків;
- було узгодження з працівниками УОІС, щодо врахування складових частин об’єктів;
- було використано всі існуючі затверджені охоронні зони пам’яток, в тому числі по церкві Св. Юра; на пам’ятки, де не було встановлено охоронних зон немає повноважень для їх встановлення;
- питання підземель в контексті підземного Львова - це є інше завдання та інша робота.

В обговоренні брали участь: В.Дубина, В.Хижняк, Л.Онищенко, А.Салюк, Ю.Чаплінський

В.Дубина висловився, що згідно ДБН генеральний план передбачав, що на плані планувальних обмежень мали бути відображені охоронні зони. В зв’язку з тим, що зараз необхідно мати історико-архітектурний опорний план м. Львова, а не його історичної частини і враховуючи те, що діючий ДБН «Склад і зміст історико-архітектурних опорних планів» передбачає розроблення таких документів тільки для населених пунктів. Потрібно мати історико-архітектурний опорний план в межах міста.
Дана робота зроблена дуже добре і є дуже фаховою. В межі проекту включена найбільш досліджена територія. Дана робота є потрібною для того, щоб вона стала складовою частиною містобудівного кадастру. Неправильна постановка завдання призвела до того, що деякі аналітичні розділи, а особливо аналіз видового сприйняття різних об’єктів, був зроблений дуже неповно, наприклад забудова середмість, де є дуже багато важливих домінант, видове розкриття проаналізовано з близької відстані, з вулиць, які є в межах даної території. Дальні зони сприйняття, які аналізуються вже в історико-архітектурному опорному плані на все місто - тут є відсутніми. В результаті ми маємо такі будинки - на вул. Лукаша, на вул.Любінській, які з усіх точок домінують над силуетом собору Св. Юра.
Дана робота є цінною, але не повною і в такому вигляді для містобудівної документації вона є недостатньою. В старому ДБН був присутній пункт, що історико-архітектурний опорний план робиться як окрема робота на все місто незалежно від розроблення генерального плану, а тому актуальне її опрацювання для доповнення вже затвердженого генерального плану м.Львова та планів зонування міста. На даний час для детальних планів і для проектів забудови робляються окремі деталізовані розділи історико-архітектурного опорного плану, які обов’язково повинні увійти у наведену містобудівну документацію в цілому.
В.Хижняк прокоментував, що дану роботу над історико-архітектурним опорним планом є можливість відкоригувати та, після затвердження у встановленому порядку, задіяти як Правила збереження забудови у центральній частині, щоб вона стала складовою Плану зонування Галицького району і містобудівного кадастру міста.
В.Дубина продовжив думку, що є величезна територія орієнтовною площею 3,5 тис. га, яка є в ручному управлінні, бо на кожен об’єкт в історичному ареалі робиться історико-містобудівне обґрунтування, яке підлягає розгляду і погодженню управлінням охорони історичного середовища м.Львова. Для такого методу управління має бути детально опрацьована базова інформація позбереженню історичної спадщини міста, яку вже будуть використовувати спеціалісти, які роблять історико-містобудівні обґрунтування.
А.Салюк прокоментував, що відбулося засідання Львівського осередку ICOMOS, де було висловлене прохання, оскільки даний матеріал є великий, передати ці матеріали для розгляду та детального ознайомлення.
Л.Онищенко зауважила, що відповідно до коштів, які можна було використати і які були виділені для цієї роботи - була думка взяти власне цю територію, тому що це територія, яка є під охороною ЮНЕСКО і цей матеріал може бути основою для плану управління об’єктом ЮНЕСКО. Галицький район є штучно-сформований район. Якщо у даній роботі не було би такої деталізації, зауважень було би значно більше, ніж ми маємо зараз. Краще робити більш деталізовано.
Ю.Чаплінський підсумував, що так як ми розглядали історико-архітектурний опорний план території історичного центру Львова, то відповідно ми можемо розглянути в такій деталізації весь Львів, але це займе дуже багато часу. Нормальний підхід – зробити певну частину роботи, послухати зауваження, щоб фахівці взяли їх до уваги та продовжили доопрацювання своєї роботи. На даний час, без доопрацювання та розгляду міською радою, ми не можемо такий документ подати до Міністерства культури на погодження. Логічно з одного боку зробити містобудівний кадастр, який готовий приймати різні шари для аналізу міської забудови (шар планів зонувань, шар детальних планів, у тому числі шар заходів із збереження історичної спадщини). Вказав, що озвучені слушні зауваження членів архітектурно-містобудівної ради необхідно врахувати.

Вирішили:
1. Погодити представлений історико-архітектурний опорний план території історичного центру у м. Львові як перший етап розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Львова з врахуванням доопрацювання згідно зауважень архітектурно-містобудівної ради для подальшого погодження та затвердження у встановленому порядку.
2. Додатково подати подані матеріали на попередній розгляд Львівського осередку УНК ICOMOS.

2. Розгляд пропозиції консервації збереженого фрагменту муру Високого Замку.

Замовник розроблення проектної документації – управління охорони історичного середовища м.Львова
Розробник – ДП Інститут «Укрзахідпроектреставрація»
Доповідач – Н.О.Семченко

Доповідач Н.Семченко – по 2-ому питанню представила пропозиції консервації збереженого фрагменту муру Високого Замку.
Інститутом «Укрзахідпроектреставрація» було опрацьовано завдання по консервації муру руїни Високого Замку. Було проведено ряд досліджень по геології, розроблені хіміко-технологічні обстеження, проведений аналіз попередніх робіт Інституту «Укрзахідпроектреставрація». Запропоновано схему збереження тих залишків муру, що є на горі Високий Замок. Сучасний вигляд муру – обвал, руйнація, в основі, як фундамент під стіною була скельна основа, яка повністю розвалюється та має тріщини. За проведеними розрахунками було визначено, що більшої висоти надбудовувати не можна. Було проведено дві консервації існуючого стану замку стіни. Було забудовано з цегли і каменю, а всередині іде крихка засипка різним шлаком.
На початку 20 ст. під стіною основою муру слугував ескарп, який був обличкований каменем. Від нього залишилися тільки залишки. Він має таку ж структуру, як і обличкування копця Високого Замку. Пропонується під стіною відтворити ескарп в таких габаритах, яких він був та обличкувати його.
Були проведені детальні обміри і зафіксований повний існуючий стан. Зображені картограми карт муру, що залишився, де автентичним збереженням є невеличкий фрагмент цегляної кладки.
Ескізним проектом залишаємо фрагмент цегляної старої стіни, кам’яну основу та реставруємо її згідно технологічних схем, відтворюємо бійницю та ескарп з оглядовою площадкою з пандусом та сходами з іншого боку.
Коли приступлять до початку ведення якихось реставраційних робіт, спочатку мають бути проведені археологічні дослідження. Є опрацьована план-схема замку і запропоновано відповідно до того, як будуть проведені розкопки і знайдено якусь одну основу чи залишки від замку, що був, то можливе влаштування трасування меж Високого Замку.
На самій території запропоновано поставити макет.

Виступили: Л.Онищенко, Я.Грибальський, М.Гайда, О.Ярема, А.Салюк, О.Василюк, Н.Давидєвич

Л.Онищенко пояснила, що на науково-консультативній раді УОІС прийнято рішення, що обов’язково мусить бути консервація збереженого фрагменту муру Високого Замку. Представники громадськості виступають за часткову відбудову Високого Замку і вони не сприйняли позиції, що має бути консервація, тому дане питання було вирішено подати на ширше коло розгляду.
Я.Грибальський висловив задоволення стосовно передбачення пандусу та створення макету.
М.Гайда виступив з думкою, що археологію треба робити в іншому місці, а також необхідне впорядкування території.
О.Ярема запропонував передбачити гідротехнічні заходи.
А.Салюк висловився, що дана пам’ятка є складною, комплексною, дуже неоднорідною. Дане рішення необхідно підтримати, а на майбутнє - обговорити місця необхідних археологічних досліджень, місце розміщення макету та інше.
О.Василюк звернувся від громадськості, подякував за добре рішення та добре пророблену роботу, а також висловив прохання, щоб ті роботи які запроектовані, робити швидше, щоб гості Львова та львів’яни побачили законсервовану, частково відреставровану стіну, яка би показала що Львів - це українське прадавнє місто.
Н.Давидєвич виступив з позицією, що історія України має працювати для свого народу та своєї держави. Ми маємо об’єднувати державу своєю роботою.

Вирішили:
1. Погодити представлені проектні пропозиції консервації збереженого фрагменту муру Високого Замку для реалізації з дотриманням необхідних вимог історико-охоронюваного законодавства.

Секретар архітектурно-містобудівної ради управління архітектури

В.Хижняк

<< Попередня     Наступна >>



Назад

2006-2022 © Львівська міська рада.
Всі права захищено! Правова політика Joomla! Україна