УКРАЇНА
ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА



7-ма сесія 7-го скликання

УХВАЛА № 1881


від 04/27/2017
Про затвердження Комплексної екологічної програми на 2017-2022 роки для міста Львова



Керуючись Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про охорону навколишнього природного середовища“, “Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 р.“, враховуючи протокол громадських слухань проекту Комплексної екологічної програми на 2017-2022 роки для міста Львова від 12.12.2016, міська рада ухвалила:
1. Затвердити Комплексну екологічну програму на 2017-2022 роки для міста Львова (додається).
2. Виконавчим органам міської ради:
2.1. Погоджувати проекти ухвал міської ради щодо виконання завдань і заходів Комплексної екологічної програми на 2017-2022 роки для міста Львова з постійною комісією екології та природокористування і керуватись цією програмою при підготовці документів з обов’язковим зазначенням у преамбулі відповідного розділу програми.
2.2. Забезпечити виконання заходів Комплексної екологічної програми на 2017-2022 роки для міста Львова та інформувати управління екології та ландшафтного планування департаменту містобудування про хід їх виконання.
Термін: щорічно, до 31-го січня.
Відповідальні: керівники
виконавчих органів міської ради.
3. Управлінню екології та ландшафтного планування департаменту містобудування подати на розгляд міської ради інформацію про підсумки виконання Комплексної екологічної програми на 2017-2022 роки для міста Львова.
Термін: до 31.03.2022.
Відповідальний: начальник
управління екології та
ландшафтного планування
департаменту містобудування.
4. Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника міського голови з економічних питань та містобудування.



Міський голова А. Садовий



2

Додаток
Затверджено
ухвалою міської ради
від___________№____

КОМПЛЕКСНА ЕКОЛОГІЧНА ПРОГРАМА
на 2017-2022 роки для міста Львова
Паспорт Програми

НайменуванняКомплексна екологічна програма на 2017-2022 роки для міста Львова
Підстави для розробкиУхвала міської ради від 17.03.2016 № 348Про затвердження переліку природоохоронних заходів, які фінансуватимуться за рахунок коштів загального фонду міського бюджету у 2016 році, та річного плану пріоритетного фінансування природоохоронних заходів з міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2016 році
ЗамовникДепартамент містобудування Львівської міської ради
Головний розробникІнститут екології Карпат НАН України
Виконавці заходівВиконавчі органи міської ради, підприємства та організації усіх форм власності й підпорядкування
МетаСтворення управлінських передумов для поліпшення екологічного стану та сталого розвитку міста
Терміни реалізації2017-2022 роки
Джерела фінансуванняЦільові кошти із загального фонду: міського бюджету, міського фонду охорони навколишнього природного середовища, власні кошти підприємств, залучені (грантові) кошти
Вартість ПрограмиЗагальна вартість – 80 129 тис. грн., у тому числі:
- загальний фонд міського бюджету м. Львова та бюджету розвитку міського бюджету м. Львова – 37 205 тис. грн.
- міський фонд охорони навколишнього
природного середовища – 19 449 тис. грн.
- кошти підприємств – 2 150 тис. грн.
- залучені кошти – 21 325 тис. грн.



ВСТУП

Станом на 01.01.2016 у м. Львові на території 171,01 км2 (0,78 відсотка від території області) проживало 758,4 тис. осіб, показник щільності населення становив 4435 осіб/км2 за середньої в області – 116, і в Україні 76 осіб/км2. Порівняно з 2012 роком кількість мешканців міста залишається на тому самому рівні. Житловий фонд міста за останні 5 років зріс від 14,94 млн. м2 у 2012 році до 15,36 млн. м2 у 2015 році, забезпеченість населення житлом становить 20,2 м2 на 1 мешканця.
Екологічна ситуація у м. Львові, так само як в Україні загалом, залишається напруженою, що створює низку проблем як для мешканців міста, так і для регіону. Причинами такого стану є повільні темпи модернізації виробничих циклів з перевагою використання ресурсоємних технологій виробництва; стану системи водовідведення, накопичення значних обсягів відходів, відсутності ефективних способів видалення твердих побутових відходів, прояву небезпечних геологічних процесів (зсуви, ерозія, суфозія), недосконалості транспортних розв’язок, високої щільності забудови селітебних територій у центральній частині міста, низької екологічної грамотності мешканців, зменшення площ зелених насаджень внаслідок спорудження висотних будинків, недостатнього фінансування природоохоронних заходів тощо. Проте варто відзначити, що порівняно з іншими великими містами України, Львів в екологічному аспекті є відносно благополучним містом (до Грибовицької трагедії на сміттєзвалищі). Так, за даними комплексного аналітичного дослідження, проведеного у 2016 році комунальною установою Інститутом міста спільно з соціологічною агенцією Фама, екологічний стан міста мешканці оцінили як 2,99 бали за 5-ти бальною шкалою (у 2012 році 55 відсотків респондентів були задоволені екологічною комфортністю місця свого проживання).
Стан компонентів довкілля у м. Львові зумовлений специфічним для нього, тісно переплетеним комплексом природних, містобудівних, інженерних, соціально-економічних та інших умов і ускладненими у зв’язку з цим спробами його поліпшення. Чинна в Україні система статистичної звітності у галузі охорони довкілля відображає переважно розрахункові об’єми забруднень і ціннісні показники дотримання підприємствами чи органами влади природоохоронного законодавства та планових параметрів проведення природоохоронних заходів, що істотно ускладнює встановлення рівня екологічної безпеки конкретних територій. У зв’язку з цим, оцінка існуючого стану довкілля та аналіз екологічної ситуації у місті проведені за основними компонентами цього середовища у контексті загальноприйнятих регіональної і загальнодержавної систем у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
У Львові працює 10 великих промислових підприємств, 420 середніх та майже 10 тисяч малих підприємств. Провідне місце серед галузей промисловості займають харчова та легка промисловість, а також виробництво будівельних матеріалів. Протягом останніх років у місті розпочалося виробництво автобусів, трамваїв та тролейбусів на базі ПАТ Концерн Електрон“.
Комплексною стратегією розвитку Львова 2012-2025 рр., затвердженою ухвалою міської ради від 20.10.2011 № 861, серед пріоритетів екологічної політики визначено: впорядкування та утримання зелених насаджень з метою створення екологічної рівноваги між суспільством і природою, підвищення рівня екологічної свідомості громадян і визначення стратегічних показників екологічного стану та їх поліпшення.
Розділ 1. Сучасний стан компонентів
міського середовища

Сучасний стан міського середовища здійснений на підставі аналізу стану: компонентів довкілля – атмосферного повітря, водних ресурсів (водопостачання, водоспоживання, водовідведення, поверхневі водойми), зелених насаджень й тваринного світу, земельних ресурсів і грунтів, а також поводження з відходами, проявів небезпечних морфодинамічних процесів, акустичного забруднення, екологічної освіти й роботи з громадськістю, реалізації обласної програми моніторингу на території міста. Оцінка тенденцій передбачала порівняння основних екологічних параметрів у розрізі останнього п’ятиріччя (2011-2015 роки).
1.1. Атмосферне повітря

Сумарний викид забруднювальних речовин від стаціонарних і пересувних джерел міста у 2015 році становив 37,7 тис. т (49,7 кг на одного мешканця, в області – 80,1 кг), при цьому 93 відсотка від нього припадало на пересувні джерела забруднення (автомобільний, авіаційний та залізничний транспорт). Протягом останніх п’яти років спостерігається тенденція щодо поступового зменшення загального обсягу викидів в атмосферу міста – майже на 7 тис. т (2010 рік – 44,7 тис. т, 2015 рік37,7 тис. т). Серед стаціонарних джерел забруднення міста найвищий відсоток припадає на підприємства теплоенергетичного комплексу міста (близько 45 відсотків), що є загальнодержавною тенденцією. Викиди шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на 1 км2 у місті у 2015 році становили 15,0 кг, що більше ніж втричі перевищувало обласний показник (4,72 кг). Від 2010 року має місце зниження сумарної кількості викидів за рахунок зменшення викидів від пересувних джерел забруднення. Станом на 01.01.2015 внесок м. Львова у сумарний викид забруднювальних речовин у Львівській області дорівнював 17 відсоткам, при цьому викиди від стаціонарних і пересувних джерел становили відповідно 2,5 і 36 відсотків від обласних показників. Станом на 01.01.2016 департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації по м. Львову видав 589 дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. До переліку найбільших забруднювачів атмосферного повітря входить 5 підприємств: ЛМКП Львівтеплоенерго“ (у тому числі ТЕС-1, ТЕС-2, котельня на вул. Надійній), ЛКП Залізничтеплоенерго, ПАТ Іскра, ТзОВ Львівська ізоляторна компанія та ПАТ Галичфарм“.
Стаціонарні джерела

Частка забруднень від стаціонарних джерел у загальному обсязі викидів до атмосфери у м. Львові становить майже 7 відсотків (2569 т проти 37693 т). За останні 5 років викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення зросли у 1,3 рази (на 546 т). У 2015 році викиди від стаціонарних джерел забруднення були зумовлені діяльністю майже 600 різногалузевих промислових підприємств, які стояли на обліку у департаменті екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації як основні платники збору за забруднювання довкілля.
Ряд підприємств міста, для яких встановлено обсяги викидів забруднювальних речовин в атмосферу понад 100 т (ЛМКП Львівтеплоенерго, ТзОВ Українська меблева компанія, ПАТ Іскра, ТзОВ Львівська ізоляторна компанія“, ПАТ Галичфарм“), викидали у атмосферу майже 65 відсотків від загальної суми викидів стаціонарними джерелами. Серед газоподібних викидів цих підприємств на першому місці залишаються оксид вуглецю та неметанові леткі сполуки. Загалом, хімічний склад викидів від стаціонарних джерел забруднення є таким: переважає оксид вуглецю (33,7 відсотка) та діоксид азоту (27 відсотків), вміст неметанових летких органічних сполук та метану відповідно становив 29 відсотків та 3 відсотка.
Підприємства енергетики є найбільшими стаціонарними джерелами забруднень атмосферного повітря у м. Львові. На балансі цих підприємств перебуває 162 котельні, ТЕЦ-1, ТЦ “Північна“ та ТЦ “Південна“, 169 центральних теплових пунктів, 72 індивідуальних теплових пункти та 565 км теплових мереж. У розрізі районів міста на балансі означених вище теплокомунальних підприємств найбільша кількість котелень локалізована у Галицькому районі, а найменша – у Сихівському. Паливом для виробництва теплової енергії є природний газ, об’єми використання якого у 2010 році становили 823,4 млн. м3. Протягом останніх 5 років споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти зменшилося на 24 відсотка, при цьому споживання природного газу знизилося на 28 відсотків. Проте зменшення споживання енергетичних матеріалів не призвело до зниження загальної кількості викидів від стаціонарних джерел забруднення у місті протягом останніх 5 років.

Пересувні джерела

На сьогодні викиди від пересувних джерел є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря у місті. За матеріалами статистичної звітності вони у 2015 році становили 35,1 тис. т (36 відсотків від обласного показника), що у 13 раз перевищувало обсяг викидів від стаціонарних джерел забруднення (станом на 2010 рік цей показник становив 21). У загальному обсязі викидів від пересувних джерел забруднення переважають викиди від використання бензину та дизельного палива (відповідно 53 відсотка і 36 відсотків). Викиди від використання зрідженого й стисненого газу займають лише 11 відсотків. Порівняно з 2010 роком кількість викидів від пересувних джерел забруднення у м. Львові станом на 2015 рік зменшилася майже на 11 тис. т. Хімічний склад викидів від пересувних джерел забруднення характеризується перевагою вмісту оксиду вуглецю (до 70 відсотків), діоксиду азоту та неметанових летких органічних сполук (відповідно 16 відсотків та 10 відсотків).
За матеріалами державної статистики протягом останніх 5 років кількість автомобільних засобів у місті зросла практично на 15 відсотків (відповідно 133099 у 2010 році та майже 153 тис. у 2015 році). Станом на 01.01.2016 у Львові перевезення мешканців забезпечується у рамках 55 маршрутів, для обслуговування яких використовується понад 600 автобусів і маршруток. Порівняно з 2012 роком кількість маршрутів зменшилася на 19, а число маршруток – на 200 одиниць з огляду на оптимізацію пасажирських перевезень у місті. Зменшилася кількість маршрутів, які пролягають через просп. Свободи, а також зросла кількість автобусів великої місткості, у тому числі низькопорогових. Важливим елементом зменшення транспортного навантаження на інфраструктуру міста є прокладання трамвайної колії до мікрорайону Сихів, у якому проживає 150 тис. осіб, довжиною 11,5 км, яке тривало протягом 2014-2016 років. Середня експлуатаційна швидкість електротранспорту близько 8-9 км/год, автобусів – близько 12-13 км/год у центральній частині міста та 40 км/год – у периферійній частині міста. До цього часу значний вклад на стан забруднення атмосферного повітря у місті спричиняє транзитний автотранспорт, викиди якого не враховуються.
Протягом останніх років у м. Львові розбудовується інфраструктура для використання велотранспорту. Вже побудовано 50 км велодоріжок з 70 км запланованих, у 2015 році розпочав функціонувати муніципальний велопрокат: із запланованих 22 станцій вже функціонує 5 із загальною кількістю велосипедів 55 одиниць, але у щільній забудові центральної частини міста прокладення велодоріжок є достатньо ускладненим.
Згідно з Програмою моніторингу природного довкілля Львівської області на 2011-2015 роки і на перспективу до 2020 року екологічний моніторинг стану атмосферного повітря у м. Львові здійснюють: Львівський регіональний центр з гідрометеорології (4 пости спостережень, локалізованих на вул. Генерала М. Юнаківа, вул. Городоцькій, пл. Соборній та вул. Зеленій), КП Адміністративно-технічне управління, сфера контролю якого поширюється на 25 вуличних перехресть, а також головне управління Держсанепідслужби у Львівській області.
За матеріалами Львівського регіонального центру з гідрометеорології протягом 2015 року на усіх постах спостереження не виявлено перевищень максимально-разових гранично допустимих концентрацій за оксидом вуглецю, діокидом сірки та фторидом водню. Проте на усіх постах спостереження було встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій для пилу та формальдегіду та на двох постах (пл. Соборна, вул. Зелена) – для діоксиду азоту. Основними джерелами пилу є автотранспорт, деревообробна промисловість та виробництво будматеріалів, тоді як діоксиду азоту підприємства теплоенергетичного комплексу, а формальдегіду – автотранспорт. Порівняно з 2010 роком у 2015 році спостерігалася тенденція щодо незначного зниження середньомісячних концентрацій оксиду вуглецю, діоксидів сірки та азоту на фоні зростання вмісту формальдегіду та пилу. Індекси забруднення атмосфери міста у 2015 році становили: формальдегіду – 1,97 (2010 рік 1,45); пилу – 1,25 (2010 рік – 1,13); діоксиду азоту – 1,13 (2010 рік0,75); оксиду вуглецю – 0,70 (без змін).
Аналіз змін середнього рівня забруднення атмосферного повітря протягом 2010-2015 років свідчить про зростання вмісту бенз-б-пірену, нікелю, свинцю та хрому, що також зумовлено викидами автотранспорту.
Вимірювання забруднення атмосферного повітря у межах малого транспортного кільця м. Львова, проведене КП Адміністративно-технічне управління протягом 2015 року, виявило на усіх контрольованих перехрестях перевищення гранично допустимих концентрацій за оксидом вуглецю (1,08-1,87 гранично допустимих концентрацій) та діоксидом азоту (1,03-1,54 гранично допустимих концентрацій). Й надалі найбільш забрудненими залишаються перехрестя вул. І. Франка – вул. К. Левицького – вул. Князя Романа, вул. Стрийська – вул. Наукова – вул. Хуторівка та вул. Т. Шевченка – вул. Левандівська.
У рамках реалізації природоохоронних заходів за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища для потреб хімічної лабораторії КП Адміністративно-територіальне управління було придбано прилад для визначення парів ртуті в атмосферному повітрі.
Пріоритетними питаннями й надалі залишаються: зменшення навантаження автотранспорту на найбільш забруднену центральну частину міста через завершення реалізації нової транспортної стратегії; розширення використання електротранспорту (трамвай, тролейбус) для сполучення з центральною частиною міста мікрорайону Рясне; збільшення протяжності велодоріжок та створення нових станцій велопрокату; контроль за станом хімічного забруднення атмосфери; подальша модернізація теплоенергетичного господарства міста й використання альтернативних джерел енергії для забезпечення роботи індивідуальних котелень у закладах дошкільної та шкільної освіти; завершення розробки проекту Реконструкція автоматизованої системи керування рухом. Надалі для міста актуальною залишається проблема розбудови залізничної колії за межами селітебної частини з метою переміщення транзитних вантажів тощо.
1.2. Вода

Водопостачання

Основним джерелом постачання міста водою є підземні води 17 водозаборів зі 180 свердловин ЛМКП “Львівводоканал, що розташовані на відстані від 20 до 110 км від міста. Проектна потужність 4 груп водозаборів (Північна, Південна, Східна та Західна) становить 452 тис. м3/добу, запаси води на водозаборах – 580,1 тис. м3/добу. Загальна кількіcть свердловин становить 197, а глибина окремих сягає 250 м. У місто вода подається магістральними водогонами довжиною 654 км, роботу яких забезпечують 27 насосних станцій, термін експлуатації яких становить від 20 до 110 років. Частина водогонів, збудованих понад 60 років тому, знаходиться у незадовільному технічному стані, тому проводиться робота щодо заміни найбільш аварійних ділянок північної та західної груп водозаборів. Частка поверхневих вод, які забираються з Щирецького та Гамаліївського водосховищ ЛМКП Львівтеплоенерго, становить 1,1 відсотка від спожитої і використовується для технічних потреб. І надалі існують проблеми із забезпеченням захисту водозаборів міста: в окремих випадках навіть у першому поясі, який є зоною суворого санітарного контролю, ситуація не контролюється на достатньому рівні (у с. Нова Скварява після падіння тиску води у магістральному трубопроводі відбувається підкачка води зі свердловини, яка знаходиться 50 м від цвинтаря). Для другого і третього поясів охоронної зони не у всіх випадках визначено територіальні межі зон, трапляються випадки руйнування огорож. Необхідна розробка системи заходів для забезпечення необхідної санітарної охорони водозабірних споруд.
Місто забезпечене цілодобовим постачанням води. До 12 відсотків населення міста (одноповерхова забудова) користується альтернативними джерелами водопостачання (локальні свердловини, криниці).
Щодо якості питної води у місті, то протягом 2015 року, за даними Львівської міської санітарно-епідеміологічна станція та ЛМКП “Львівводоканал, за санітарно-хімічними показниками у джерелах централізованого водопостачання та комунальному водопроводі у 12,5 відсотка проб було виявлено відхилення за санітарно-хімічними показниками (переважно перевищення гранично допустимої концентрації по залізу), тоді як за бактеріологічними показниками відхилень не було.
Не зважаючи на те, що Львів для водопостачання використовує на 99 відсотків підземні води, які характеризуються високим рівнем захищеності (порівняно з поверхневими), мешканці міста протягом останніх 5 років все активніше використовують бутильовану та джерельну воду. Якість питної води, яка завозиться у місто різними структурами, контролює Львівська міська санітарно-епідеміологічна станція.

Водоспоживання

Загалом протягом останніх років у межах держави має місце тенденція до зменшення об’ємів забору та використання води. За даними офіційно статистики забір води з природних водних об’єктів для потреб Львова, частина якої використовується для інших населених пунктів у межах депресивної лійки, протягом останніх 5 років зменшився на 13 відсотків і становив у 2015 році 96,1 млн. м3 проти 110,7 млн. м3 у 2010 році. Використання свіжої води за 5 років зменшилося на 30 відсотків (від 61,5 млн. м3 у 2010 році до 43,5 млн. м3 у 2015 році). Обсяги використання оборотної та послідовно використаної води зменшилися неістотно: 44,3 млн. м3 у 2015 році проти 48,2 млн. м3 у 2010 році. Основна причина зменшення об’єму забору та використання води – зростання вартості води для промислових споживачів і населення, введення плати за спеціальне використання питної води, встановлення лічильників. Найбільша кількість свіжої води у місті використовується на побутово-питні потреби (81 відсоток). Протягом останніх 5 років дещо збільшилося використання свіжої води на виробництво: від 7,0 млн. м3 у 2010 році до 8,2 млн. м3 у 2015 році.
Протяжність вуличної водопровідної мережі у м. Львові становить 808 км, внутрішньоквартальної та внутрішньодворової – 251 км. За даними ЛМКП “Львівводоканал протягом року у місті фіксується до 4000 аварійних витоків з водопровідної системи.
Налагодження системи обліку води у житловому фонді міста, який зараз є головним споживачем питної води, призвів до встановлення ЛМКП “Львівводоканал норм споживання води на 1 мешканця міста: від 8,52 м3/міс. на особу у будинках з водопроводом і каналізацією та газовими нагрівачами до 9,13 м3/міс. на особу у будинках з водопроводом і каналізацією та центральним гарячим водопостачанням. Ці тарифи не переглядалися ЛМКП Львівводоканал з 2008 року, але вже давно потребують уточнення, оскільки, за статистичними матеріалами, середньодобове споживання води з розрахунку на одного міського мешканця у 2015 році у м. Львові становило 127 л/добу, тоді як у 2010 році цей показник був майже на 12 л вищим.

Водовідведення

Сумарне скидання води у каналізаційну систему міста, довжина якої становить майже 1000 км, через системи загальностічної і дощової каналізації (остання приймає частину поверхневого стоку з південно-західного, південного та південно-східного районів міста) протягом останніх 5 років зменшилося на 20 млн. м3 (179,5 млн. м3 у 2010 році проти 159,8 млн. м3 у 2015 році). Система водовідведення міста включає 765 км каналізаційних мереж, 15 насосних станцій і каналізаційних очисних споруд.
Загальна потужність очисних споруд у м. Львові становить 179,1 млн. м3. Проектна потужність першої каналізаційної очисної споруди становить 490 тис. м3/добу, другої – 2000 м3/добу. Станом на 01.01.2015 об’єми скидів нормативно очищених вод після очисних споруд у поверхневі водні об’єкти становили 123,1 млн. м3 у рік (у 2010 році цей показник був нижчим на 8 млн. м3). Скидання забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти становить 22 відсотки від загального об’єму водовідведення у поверхневі водні об’єкти (у 2010 році цей показник був на 6 відсотків вищим). Станом на 01.01.2016 департаментом екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації було надано 48 дозволів на скиди для підприємств міста. Найбільшим забруднювачем поверхневих вод у Львові залишається ЛМКП Львівводоканал (виявлено перевищення нормативних показників за 8-ма показниками, передусім азотом амонійним, біологічним споживанням кисню впродовж 5 діб, хімічним споживанням кисню, завислими речовинами тощо). Окрім цього, до цього переліку входять підприємства харчової промисловості – ПАТ Львівський жиркомбінат, ВАТ Львівська пивоварня, ПрАТ Компанія Ензим та інші.
За даними звіту про результати моніторингу природного довкілля у Львівській області у 2015 році ступінь очищення стічних вод на каналізаційних очисних спорудах міста аналізується за показниками якості води у р. Полтва 500 м і 3,5 км нижче межі міста. У 2010 році відсоток перевищень гранично допустимої концентрації у першому створі становив 23 відсотки, тоді як у 2015 році він зріс до 30 відсотків. У другому створі також зафіксовано перевищення гранично допустимої концентрації. Оскільки якість очищення стоків у м. Львові безпосередньо впливає на екологічний стан Балтійського моря (скиди здійснюються у р. Полтву), систему очищення стоків було внесено міжнародною організацією HELCOM до списку об’єктів, що потребують особливих вимог до якості очищення вод, тому потрібно зосередити увагу на локальних очисних спорудах підприємств та установ.
І надалі залишається недостатнім рівень забезпечення окремих промислових підприємств міста очисними спорудами для попереднього очищення стоків перед їх скидом до загальностічної каналізаційної системи (стоки ПрАТ “Компанія Ензим“ скидаються до тимчасового колектора на вул. Богданівській). Забезпечення території міста каналізаційною мережею становить 86 відсотків. До тепер неканалізованими залишаються території приватної забудови у районах Знесіння, Підзамче, Рясне-1, м. Винники, смт. Брюховичі та смт. Рудне тощо. За інформацією Державної екологічної інспекції у Львівській області очисні споруди ПрАТ Компанія Ензим працюють відповідно до технічних умов. Перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах було зафіксовано у 2016 році внаслідок одного аварійного скиду.
Протягом останніх 8 років у місті й надалі залишається проблема забруднення міської атмосфери внаслідок функціонування каналізаційної мережі, що викликає цілком обгрунтоване незадоволення як мешканців міста, так і численних його гостей. Основними причинами виникнення неприємного запаху у місті фахівці вважають: недотримання низкою підприємств вимог щодо гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у скидах каналізаційних стоків через відсутність локальних очисних споруд або їх незадовільний стан (ПрАТ “Компанія Ензим“, ВАТ Львівська пивоварня тощо); незначну кількість опадів та зменшення споживання води споживачами, що призводить до більшої концентрації стоків; відсутність у місті сучасної гідродинамічної машини для очищення каналізаційних колекторів; забруднення відкритих водойм побутово-комунальними стоками у неканалізованих районах.
За інформацією ЛМКП Львівводоканал виділення неприємного запаху у м. Львові пов’язане з процесами анаеробного розкладу органічних сполук до аміаку, амінів, сірководню, органічних сполук сірки, яке відбувається під час перекачування стоків у напірних колекторах. Найхарактернішим таким прикладом утворення агресивних сполук є перекачування каналізаційних стічних вод житлового масиву Сихів двома насосними станціями по напірних колекторах довжиною 4 км. Заміри вмісту сірководню (H2S) у камері гасіння напору на вул. Угорській зафіксували коливання показників від 105 до 198 частин на мільйон у різні періоди доби. Згадана концентрація сірководню призводить до утворення сірчаної кислоти у колекторах, що діє агресивно на залізобетонні конструкції і призводить до корозії арматури, руйнації тіла колектора. Інтенсивність цих процесів збільшується у суху спекотну погоду, коли стічні води є дуже концентровані та не розбавляються дощовою водою. Для вирішення цієї проблеми за кошти міського бюджету м. Львова реалізується проект Закупівля та встановлення двох станцій дозування реагентів Ферокс на майданчиках каналізаційних насосних станцій КНС-4 та КНС-5 (Сихівський мікрорайон). За кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2012 році для ЛМКП Львівводоканал було виділено кошти на проведення досліджень і ведення спостережень за забрудненням атмосферного повітря й виявлення джерел забруднення у зв’язку з неприємним запахом на території міста та на придбання спеціалізованої машини для гідродинамічної промивки та очистки каналізаційних колекторів та лабораторії для відеообстеження колекторів.
Окремою проблемою, яка потребує вирішення, є стан дощової каналізаційної мережі. На сьогодні кілька виходів дощової каналізації з ділянок промислових підприємств і житлової забудови виведені у водойми басейну Чорного моря (потоки Білогорський, Скнилівок, р. Зубра). За винятком незначної кількості очисних споруд на виходах з ділянок автостоянок, автопідприємств та окремих підприємств дощові стоки без очищення потрапляють у відкриті водойми.
Серйозною проблемою, пов’язаною з неефективністю комунальних очисних споруд, які витримують основне навантаження з очищення промислових і міських стоків, є накопичення великої кількості осадів і мулу. Станом на 2015 рік загальна площа мулових майданчиків, які експлуатуються з 60-х років минулого століття, становить 22 га (нагромаджено понад 1,6 млн. т мулу). Загалом перша каналізаційна очисна споруда і друга каналізаційна очисна споруда покривають потребу міста, але у разі інтенсивних опадів вони не витримують додаткового навантаження і стічні води можуть потрапляти у підвали й на вулиці міста через люки.
У 2015 році КП Адміністративно-технічне управління за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща було реалізовано пілотний проект Виробництво біогазу з осадів каналізаційних очисних споруд – підтримка програми Львова“. У рамках проекту було придбано установку для виробництво біогазу із осадів очисних споруд Львова, а також здійснено два завантаження осадів, з яких було отримано біогаз. Окрім цього, було відпрацьовано методику для отримання біогазу та здійснено навчання персоналу. Результати роботи з цією установкою створюють реальні можливості щодо прискорення виділення коштів від ЄБРР для реалізації повноцінного проекту щодо виробництва біогазу із осадів очисних споруд, що істотною мірою вплине на загальну екологічну ситуацію у межах очисних споруд міста (дегазація, зменшення об’єму тощо).
З міського фонду охорони навколишнього природного середовища протягом 2012-2016 років для потреб ЛМКП Львівводоканал“ було виділено кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації для реконструкції аеротенків-освітлювачів, заміни каналізаційного колектора у парку Скнилівський, будівництва станції зливу стоків на території 1-ї черги каналізаційної очисної споруди на вул. Пластовій.
Окрему частку у забруднення довкілля вносять приватні будинки, які не мають центрального водопостачання. Після підведення центрального водопостачання у старий житловий фонд, введення в експлуатацію туалетів, ванних кімнат збільшує кількість стічних вод до вигребів переважно об’ємом 5-6 м3, які заповнюються за два тижні. З огляду на терміни видалення стоків цілком ймовірним є забруднення цими стоками грунтів та підкірних водних горизонтів.

Поверхневі водойми

У місті та приміській зоні знаходиться понад 98 водних об’єктів, з них 3 річки (р. Марунька, р. Зубра та р. Стара), 13 потоків та 82 водойми (озера, ставки). Переважна більшість штучних водних об’єктів була створена на початку XX століття, деякі з них зникли (потічок Софіївський, озера в лісопарку Зубра“, на вул. Хуторівці). Протягом останніх 5 років тенденція щодо забруднення відкритих природних водяних потоків та водойм несанкціонованими скидами стоків господарсько-побутової каналізації не зазнала позитивних змін. З огляду на зменшення кількості опадів протягом останніх 5 років зменшилося надходження дощових вод до поверхневих водойм міста, що також впливає на якість води (у 2010 році річна кількість опадів становила 917,1 мм, тоді як у 2015 році – лише 628,3 мм).
Впродовж 3 останніх років у місті знищено три водойми (одна на вул. В. Липинського, 27 та дві на вул. Зеленій, 283) через відсутність належного реагування природоохоронних та правоохоронних органів.
За інформацією Львівської геолого-розвідувальної експедиції у межах міста локалізовано понад 200 свердловин глибиною від 30 до 60 м, звідки здійснювався водозабір для виробничих потреб. Технічний стан цих свердловин і можливості їхнього використання потребують з’ясування. Зокрема, потрібно оновити інформацію про їхній дебіт, об’єми використання, ситуацію з тампонуванням тощо. Значна частина свердловин знаходиться у межах недіючих промислових підприємств міста, території яких приватизовані.
Результати досліджень якості води у 35 водних об’єктах, проведених у 2015 році хімічною лабораторією КП Адміністративно-технічне управління, свідчать про значний рівень забруднення поверхневих водойм залізом, фосфатами, аміаком, поверхнево-активними речовинами і завислими речовинами. Найбільш забрудненими водними об’єктами у м. Львові є потік Білогорський (вул. Широка), р. Стара (Шевченківський район), р. Зубра, р. Марунька (за територією ПрАТ “Компанія Ензим“), потокиГолосківський та Водяний“. Загалом у досліджених поверхневих об’єктах зафіксовано перевищення гранично допустимої концентрації за 5-6 показниками (залізо загальне, аміак, фосфати, завислі речовини, хімічне споживання кисню, біологічне споживання кисню впродовж 5 діб).
У межах м. Львова виявлено понад 70 джерел, які використовуються мешканцями для відбору питної води. У м. Львові каптажі-джерела є у Стрийському парку, парку Залізні води (на вул. Тернопільській та вул. О. Мишуги), також є два джерела у лісопарку Погулянка. Окрім того, джерела розташовані за адресами: вул. Замкова, вул. Т. Шевченка, 8, вул. Львівська (смт. Брюховичі) та у м. Винники (вул. Лермонтова, вул. Шевченка та вул. Незалежності).
З огляду на використання джерельної води мешканцями міста протягом квітня 2015 року Держсанепідслужбою Львівської області проведені лабораторні дослідження якості води у джерелах на території м. Львова на відповідність гігієнічним вимогам до питної води у 12 джерелах за санітарно-мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, з них майже 70 відсотків не відповідало вимогам санітарних норм та правил. Зокрема, на території Галицького району не відповідали нормативам за окремими мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками: джерела на вул. Замковій (загальні колі-форми, перманганатна окислювальність) і у Стрийському парку (загальна твердість); у Сихівському районі – 2 джерела у парку Залізні води (загальні колі-форми, запах, загальна твердість); у Личаківському районі – вода з каптажів у м. Винники (загальні колі-форми). Усім санітарно-мікробіологічним та санітарно-хімічним показникам відповідала вода з 4 обстежених об’єктів у Личаківському та Шевченківському районах міста: 2 джерела у лісопарку Погулянка“ (Личаківський район), каптаж у м. Винники (біля бази відпочинку) та джерело у смт. Брюховичі (вул. Львівська, 2). Незважаючи на заборону забору води населенням з артезіанських свердловин, означені вище джерела можуть бути альтернативними джерелами питного водопостачання у період надзвичайних ситуацій.
Потоки, які знаходяться на території міста і мають загальну довжину 34,7 км, потребують поліпшення санітарного стану берегової лінії, ліквідації поступання каналізаційних витоків із територій забудови, оскільки вони є джерелами забруднення басейнів р. Дністра та р. Західного Бугу з огляду на локалізацію м. Львова на вододілі; тому їхня паспортизація, яка розпочалася у 2012 році, а також поліпшення технічного стану та благоустрій, проведені протягом 2012-2016 років (декоративний ставок на вул. В. Симоненка, озеро Зелене Окоу Снопківському парку, водойми у регіональному ландшафтному парку Знесіння та парку Піскові озера, озеро Левандівське, водойма у Стрийському парку тощо), повинні оптимізувати існуючу ситуацію.
Пріоритетними питаннями залишаються: завершення робіт щодо каналізування міста, усунення неприємного запаху, розробки програми утилізації мулу на території каналізаційних очисних споруд, мінімізації забруднення поверхневих водойм міста комунальними стоками; завершення спорудження південно-східного каналізаційного колектору з огляду на проблему водовідведення у цій частині міста; переорієнтація дощової каналізації міста на скиди у поверхневі водойми за попереднього їхнього очищення; продовження робіт щодо модернізації системи дезінфекції питної води та стічних вод з використанням гіпохлориту натрію; інвентаризація стану очисних систем підприємств і продовження паспортизації водойм міста для контролю за станом берегових смуг.
1.3. Відходи

Тривалий період зменшення обсягів виробництва не спричинив сповільнення негативної тенденції щодо накопичення відходів. Протягом останніх років у місті ведуться роботи, пов’язані із сортуванням твердих побутових відходів та їхнім подальшим вторинним використанням і переробкою. Налагоджено збір і складування батарейок, а також трубчастих і компактних енергоощадних ламп; збирання, транспортування і зберігання небезпечних відходів для подальшої переробки (ТзОВ Галекоресурс“, ТзОВ Еко-Захід-Україна, НВП Маст, ПП Ріал“ та інші). З листопада 2016 року після отримання ліцензії ДП Боднарівка на базі ТЕЦ-2 запрацювала єдина в Україні лінія з їхньої повної переробки й утилізації. Після пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі у кінці травня – на початку червня 2016 року ЛКП Збиранка не захоронює тверді побутові відходи м. Львова на цьому об’єкті, а здійснює їхнє транспортування для захоронення на інші сміттєзвалища України.

Побутові відходи

Утворення відходів з врахуванням обсягів утворених у домогосподарствах міста протягом останніх п’яти років зросло на 73 відсотки і становило у 2015 році 228,1 тис. т проти 131,7 тис. т у 2010 році. З розрахунку на одну особу протягом останніх п’яти років утворення відходів зросло майже вдвічі – від 173,1 кг/рік у 2010 році до 300,6 кг/рік у 2015 році.
З 2013 року (рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.06.2013 № 533 “Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 26.03.2010 № 362“) діють такі норми утворення побутових відходів: для житлових будинків з наявністю всіх видів благоустрою середньорічна норма утворення становить 1,44 м3/рік/особа (237,6 кг/рік); для будинків без каналізації – 1,53 м3/рік/особа (252,45 кг/рік). Станом на 01.01.2014 контейнерне господарство міста включало 881 контейнерний майданчик, на яких розміщувалося 3735 контейнерів для збору ТПВ, 978 контейнерів – для збору ПЕТ-пляшки, 421 контейнер – для збору скла, 314 контейнерів – для збору паперу, 3380 контейнерів – індивідуальних контейнерів у секторі приватної забудови. На кінець жовтня 2016 року кількість контейнерних майданчиків зросла до 1222. Найбільша кількість контейнерних майданчиків зосереджена у центральній частині міста (понад 35 відсотків). Протягом останніх 5 років проведено значний об’єм робіт щодо благоустрою майданчиків та заміні контейнерів. Практично завершуються роботи щодо охоплення контейнерами населення, що проживає у приватних будинках, хоча ще відчувається нестача контейнерів. За кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища були закуплені контейнери для збору відпрацьованих батарейок, розроблена схема їх збирання та зберігання. Станом на 2016 рік зібрано 11 тонн відпрацьованих елементів живлення.
Прибирання вулиць міста забезпечують 5 районних шляхово-експлуатаційних дільниць, які також очищують відстійні колодязі дощової каналізації. Видалення твердих побутових відходів у м. Львові здійснюють спеціалізовані підприємства різної форми власності: чотири приватних – ТзОВ АВЕ-Львів, ТзОВ ДВ Екосвіт, ТзОВ САТ-Львів та ТзОВ Санком-Львів, а також ЛКП ТФ Львівспецкомунтранс“.
З 2010 року у місті запроваджено систему роздільного збору твердих побутових відходів (скло папір, пластик). За оцінкою основних перевізників (ТзОВ АВЕ-Львів) ПЕТ-пляшки мешканці сортують незадовільно, а макулатуру і переважну більшість скла вилучають безхатченки до приїзду сміттєвозів. З відходів, які доставляють відсортовані контейнери, лише 35 відсотків можна реалізовувати. За результатами соціологічного опитування станом на 2016 рік лишень 8 відсотків мешканців м. Львова постійно сортують тверді побутові відходи, а відпрацьовані батарейки розміщають у спеціальні контейнери 7 відсотків. Частина компаній, які видаляють ТПВ, за окрему плату також надають послуги щодо вивезення будівельного сміття.
У місті й надалі зберігається тенденція щодо утворення несанкціонованих звалищ твердих побутових відходів з періодичною повторюваністю місць локалізації несанкціонованих звалищ у місті. Незважаючи на заборону спалювання опалого листя та побутового сміття, такі випадки переважно мають місце у районах малоповерхової забудови, що викликає численні скарги від мешканців міста.
З огляду на рішення Львівської обласної ради від 02.11.2000 № 360 “Про сміттєзвалище для м. Львова місто повинно було вирішити проблему щодо вибору нової ділянки для захоронення твердих побутових відходів, а також до 2006 року припинити експлуатацію діючого сміттєзвалища і ліквідувати прилеглі до нього території сховищ кислих гудронів. Згідно з напрацюваннями Львівської обласної ради та Львівської міської ради закриття сміттєзвалища планувалося на червень 2012 року, але цього не відбулося. У 2011 році запрацювала станція очистки фільтрату, до 90 відсотків фільтраційних стоків після очистки вивозилися на каналізаційні очисні споруди м. Львова, що створювало додаткові навантаження на очисні споруди міста. У 2013 році ВАТ Гірхімпром розробив проект рекультивації тіла звалища, який пройшов державну екологічну експертизу. Протягом 2012-2014 років з міського фонду охорони навколишнього природного середовища виділялися кошти на розробку комплексного проекту рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Владі міста не вдалося досягнути домовленості з громадами стосовно нової ділянки для сміттєзвалища й підібрати інвестора для спорудження сміттєпереробного заводу поблизу Грибовицького сміттєзвалища. Станом на 2014 рік у місті було розроблено проект програми поводження з ТПВ на 2014-2018 роки, який включав конкретні заходи щодо закриття Грибовицького сміттєзвалища протягом 2014-2023 років. Проте ця програма не була затверджена рішенням Львівської міської ради. Владі міста не вдалося досягнути домовленості з громадами стосовно нової ділянки для сміттєзвалища й підібрати інвестора для спорудження сміттєпереробного заводу поблизу Грибовицького сміттєзвалища.
У січні 2016 року було зафіксовано витік інфільтрату з озер-накопичувачів станції очистки фільтрату, а у травні 2016 року на сміттєзвалищі розпочалася пожежа і зсув, який призвів до загибелі 4 людей. З червня 2016 року громада зупинила захоронення ТПВ на сміттєзвалищі у Грибовичах. 10 листопада 2016 року постановою Львівського окружного адміністративного суду зобов’язано виконавчий комітет Львівської міської ради невідкладно вжити заходів до припинення вивезення ЛКП Збиранка відходів на Грибовицьке сміттєзвалище та припинення його подальшої експлуатації.

Промислові відходи та їх утилізація

У місті й надалі залишається невирішеним питання щодо складування, переробки і вивезення промислових відходів. Загальна кількість відходів I-III класів небезпеки, що утворилася на підприємствах протягом 2015 року, дорівнювала 221 тонн (у 2010 році цей показник становив 389 тонн). На своїх територіях зберігання таких відходів за відповідними лімітами здійснюють ПАТ Іскра, ТОВ Променергосервіс“, ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів, ЗАТ Завод комунального транспорту“ та інші. Станом на 01.01.2015 об’єм складування відходів I-IV класів небезпеки в організованих сховищах і на територіях підприємств міста становив 609438 тонн. З цієї кількості майже 99 відсотків це сполімеризовані кислі гудрони, які розміщені поблизу Грибовицького сміттєзвалища (за межею міста). Перероблення відходів I-III класів небезпеки у 2010 році становило 353 тонн, що складало майже 90 відсотків від їхнього утворення протягом року. У 2015 році цей показник істотно знизився: протягом року було перероблено лише 6 відсотків від загального об’єму відходів I-III класів. Серед відходів виробництва, які розміщені на території міста, переважають промислові відходи III-IV класів шкідливості, захоронення яких здійснювалося на міському сміттєзвалищі.
У 2014 році ухвалою Львівської міської ради від 20.03.2014 № 3066 було затверджено Комплексну муніципальну програму поводження з відходами побутового електронного та електричного устаткування у м. Львові на 2014-2017 роки, метою якої було визначено створення цілісної спеціалізованої системи комплексного вирішення економічних, екологічних та соціальних завдань, що дасть змогу зменшити обсяги захоронення відходів побутового електронного та електричного обладнання, призведе до зменшення їх негативного впливу на здоров’я людини та на навколишнє природне середовище, створить передумови для забезпечення максимально повного та ефективного збирання, утилізації та знешкодження цих відходів, стане основою для впровадження та реалізації інших програм у сфері охорони довкілля та ефективного управління відходами.
Завдяки реалізації департаментом містобудування Львівської міської ради протягом 2012-2015 років міжнародного проекту Створення муніципальної системи поводження з відходами електронного та електричного устаткування у Львові з використанням досвіду Люблінау рамках Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна на 2007-2013 роки, що співфінансувався за кошти міжнародної технічної допомоги Європейського союзу (ЄІСП), на території ТЕЦ-2 у 2015 році влаштовано єдину в Україні лінію з переробки трубчастих та компактних енергоощадних ламп потужністю 500 трубчастих або 800 компактних енергоощадних ламп/год. Збір використаних ламп від населення здійснюється на базі 2 закуплених за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища еко-бусів, графік стоянок яких розміщено на офіційному сайті Львівської міської ради.
З липня 2014 року у місті функціонує система збору відпрацьованих елементів живлення, яка охоплює мережу із 94 стаціонарних контейнерів, розміщених у державних установах, супермаркетах, закладах освіти та ЛКП. Транспортування відпрацьованих елементів живлення здійснює спеціально облаштований мікроавтобус, куплений за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища. Станом на сьогодні зібрано понад 5 тонн відпрацьованих елементів живлення від мешканців міста. У подальшому їх передадуть на утилізацію на спеціалізоване підприємство за кордоном, оскільки в Україні немає жодного підприємства, яке мало б відповідні технологічні потужності для екологічно безпечного перероблення відпрацьованих елементів живлення. Також за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища було здійснено утилізацію люмінесцентних ламп для закладів охорони здоров’я міста та закупівлю контейнерів для збору та зберігання батарейок.
Є істотні зрушення у поводженні з великогабаритними електричними та електронними побутовими відходами (холодильники, пральні машини, ПК, монітори тощо), оскільки у місті вже з’явилися приватні структури, які здійснюють збір таких відходів (ФОП Дубровська Г. В. та ПП Екотех-Україна“).
Ще однією специфічною екологічною проблемою міста й області загалом залишаються кислі гудрони, які зараховуються до II класу небезпеки. Поблизу Львівського сміттєзвалища у трьох накопичувачах їх зберігається близько 200,0 тис. т. Власником гудронів є ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод. Частина кислих гудронів знаходяться у заставі у АКБ Форум. Витік фільтрату з високим вмістом сірчаної кислоти із накопичувачів спостерігається з 2004 року дотепер. Для вилучення гудронів потрібно виготовити проектно-технічну документацію на проведення робіт щодо ліквідації та рекультивації гудрононакопичувачів ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод та отримати висновок екологічної експертизи по проекту.
Протягом 2015 року було утилізовано 970 тонн відходів I-III класів (у 2010 році – 10194 тонн), спалювання відходів за останні роки зросло у 2,6 рази (від 3873 тонн у 2010 році до 10135 тонн у 2015 році).
У місті функціонує низка підприємств, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами. Збирання, перевезення, зберігання та оброблення відходів I-III класів небезпеки здійснюють ТОВ Промснаб-Львів, ТОВ Компанія Т.К., ПП Ріал, ТОВ Науково-технічне підприємство Маст, науково-технічне підприємство Галекоресурс, спільне українсько-болгарське підприємство ТзОВ Укра-АБВ“, ДПБоднарівкаЛКП Зелений Львів, які входять до переліку ліценціатів на провадження господарської діяльності зі здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами згідно з відповідними дозволами Міністерства екології та природних ресурсів України.
Основною проблемою щодо поводження з відходами залишається спорудження сміттєпереробного заводу і встановлення сміттєпереробних ліній для потреб міста; рекультивація Львівського сміттєзвалища, яке входить до переліку екологічно-небезпечних об’єктів на території Львівщини. Це саме стосується і ліквідації трьох озер з кислими гудронами, які класифікуються як відходи II класу небезпеки. Потребує подальшого розвитку система збору та утилізації будівельного сміття і великогабаритних відходів побутової техніки, включаючи електронне обладнання. У місті потрібно налагодити схеми збору протермінованих ліків, реактивів та медичних відходів, а також вдосконалити утилізацію зелених та деревних відходів. Реалізація цих заходів передбачає надання преференції від влади міста для структур, які займаються збором, видаленням, сортуванням та переробкою відходів.
1.4. Зелені насадження і тваринний світ

Зелені насадження

Зелені насадження м. Львова завжди були неодмінною, обов’язковою складовою містобудівного каркасу міста. Вони відіграють унікальну буферну роль у міському середовищі і є важливими агентами елімінації з міського середовища та знешкодження (або депонування) шкідливих полютантів, пилу, оптимізації газового складу повітря і терморегуляції у міському середовищі. Загальна кількість видів вищих рослин у м. Львові становить 988, з яких лише 17 відсотків це аборигенні види. Найпоширенішими деревними видами у місті є представники 14 родів – береза, бук, вільха, горіх, дуб, каштан, клен, липа, сосна, тис, тополя, туя, шовковиця та ялина. За різними матеріалами зараз у міських насадженнях переважають екзоти, які становлять понад 81 відсоток від загальної кількості деревних видів (60 видів), які в основному зосереджені у парках, ботанічних садах та дендраріях Львова. Незважаючи на значну трансформованість урбоекосистем, на території міста збереглися популяції 47 видів судинних рослин, що включені до Червоної Книги України.
До системи зелених насаджень міста належать міські ліси (власність державного лісового фонду України) та міські насадження загального користування, внутрішньоквартальні насадження житлових районів, насадження вулиць, парки (28), газони, квітники та інші насадження, включаючи об’єкти природно-заповідного фонду. Площа зелених насаджень м. Львова за різними категоріями станом на 2012 рік дорівнювала 33286 га, у тому числі у межах міста 3403 га, або майже 26 відсотків від площі міста. З огляду на те, що до цього часу не проведено інвентаризацію зелених насаджень міста, а випадки непогодженого вирубування дерев з метою будівництва (вул. Д. Вітовського, вул. В. Стуса, район Знесіння тощо) є достатньо поширеними, місто не володіє інформацією щодо того, яка площа зелених насаджень реально припадає на одного мешканця.
Зелені насадження Львова представлені шістьма типами:
1 – лісові та лісопаркові масиви зеленої зони, які знаходяться у підпорядкуванні ДП Львівське лісове господарство Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.
2 – паркові насадження парків і скверів, що належать до природно-заповідного фонду (парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва), або парки, що мають визначену структуру, але не належать до об’єктів природно-заповідного фонду. Ці об’єкти перебувають, переважно у підпорядкуванні ЛКП Зелений Львів. До цієї ж категорії належить Регіональний ландшафтний парк Знесіння, який підпорядковується департаменту містобудування Львівської міської ради.
3 – лінійні та фрагментарні зелені насадження вулиць та міжбудинкових територій. Ці насадження перебувають також у підпорядкуванні комунальних підприємств.
4 – зелені насадження приватних ділянок і прибудинкових територій установ різного статусу, які належать приватним особам.
5 – насадження організованих садово-городніх об’єднань, діючих цвинтарів.
6 – фрагменти природної рослинності на землях сільських рад у межах зеленої зони міста.
Лісопаркова частина зеленої зони міста займає 28867 га (8 лісництв – Борщівське, Велико-Любінське, Винниківське, Завадівське, Красівське, Липниківське, Лапаївське і Товщівське) та ДП Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр (створений на базі колишнього Брюховицького лісництва). Площа лісів у межах міста (Винниківське лісництво, Завадівське лісництво і ДП Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр) становить 3403 га. Це природоохоронні ліси I-ї групи, у яких не проводяться рубки головного користування. Санітарний стан лісів оцінюється як задовільний, хоча у лісах зеленої зони міста (Винниківське й Завадівське лісництва) проводяться вибірково-санітарні, лісовідновні рубки та очистка від захаращення. Так, зокрема у 2016 році у Винниківському лісництві на загальній площі понад 1300 га проводилися різні види рубок, що достатньо часто викликає незадоволення мешканців м. Львова. Значною проблемою лісопаркової частини міста й надалі залишається засмічення твердими побутовими відходами, зокрема, будівельним сміттям, заїзд автотранспорту у приміські ліси, його паркування і самовільне облаштування місць відпочинку мешканців (розпалювання вогнищ тощо).
Протягом 2012-2016 років з міського фонду охорони навколишнього природного середовища та із загального фонду міського бюджету м. Львова (з 2015 року) виділялися кошти на реалізацію заходів щодо збереження зелених насаджень міста: озеленення територій всіх районів, лісопарків і парків міста та їхнього благоустрою (парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, парк Залізна вода, Музей народної архітектури та побуту), ознакування меж парків інформаційними та вказівними знаками. У Стрийському парку проведено капітальний ремонт оранжереї, відновлено елементи огорожі, проведено ремонт арки, відновлено бювет. Продовжуються роботи щодо опрацювання проектів організації територій парків, фітопатологічні обстеження зелених насаджень й зняття аварійних й сухостійних дерев, механічне зняття омели та санітарне обрізання крон дерев, збагачення видового асортименту горизонтальних й вертикальних зелених насаджень; забезпечення контролю за утриманням насаджень вулиць; вертикальне озеленення історичної забудови центральної частини міста; паспортизація та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду міста; розробка проектів утримання парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.
Протягом останніх 12 років значною проблемою зелених насаджень міста і надалі є ураження каштанів мінуючою міллю: показник загальної ураженості парково-вуличних насаджень в окремих випадках сягає 80 відсотків. З огляду на вартість вакцинації дерев потрібно поступово замінювати їх іншими більш стійкими до міського довкілля видами/породами. Це саме стосується і дерев, пошкоджених омелою. На думку працівників ЛКП Зелений Львів обрізка омели є неефективним заходом, набагато дієвішим і менш затратним заходом є видалення уражених (понад 60 відсотків) дерев і їхня заміна способом висаджування нових саджанців.

Тваринний світ

Основними представниками міської фауни є птахи, ссавці і земноводні.
За інформацією науковців ДПМ НАН України (Бокотей А. А., Кузьо Г. О.) місцями найбільшого різноманіття птахів у м. Львові є лісопаркПогулянка, РЛП Знесіння, Личаківський і Янівський цвинтарі, пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Стрийський парк“, пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення Високий Замок“, пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Залізна Вода“, пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення парк культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького, пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. І. Франка, парк “Горіховий Гай, а також райони одноповерхової забудови. На сьогодні гніздова орнітофауна м. Львова в адміністративних межах налічує 86 видів. Найчисленнішими з них є хатній горобець Passer domesticus і напівдикий сизий голуб Columba livia f. domestica. Їхні популяції станом на кінець 2015 року налічують 6-7 тисяч гніздових пар хатнього горобця і 8-10 тисяч сизого голуба. Хоча ще 20 років тому картина була зовсім іншою – чисельність горобця становила 16-18 тисяч пар, а голуба 4-5 тисяч.
Ситуація з обома видами викликає занепокоєння не лише у фахівців-орнітологів, а й у пересічних громадян, настільки очевидними є зміни, що відбулися з ними за останнє десятиліття. Причинами різкого зниження чисельності популяції хатнього горобця (він цілковито зник з центральної частини міста) вчені називають скорочення площі приватної забудови на фоні зростання сучасної багатоповерхової, зменшення кількості відкритих сміттєвих баків у центральній частині міста та використання пластикових пакетів для сміття, засклення відкритих балконів та утеплення стін будинків, що позбавляє птахів можливості будувати там гнізда. Повернути горобців до центру міста можливо за допомогою біотехнічних заходів (розвішування штучних гніздівель та встановлення спеціальних годівничок тощо), а також на підставі розроблення спеціальної програми і фінансового її забезпечення.
Цілком протилежною є ситуація з популяцією сизого голуба. Це осілий вид, численний у гніздовий період (8-10 тис. пар) i дуже численний у зимовий (15-16 тис. особин). Чисельність суттєво зростає, особливо у центральній частині міста, що зумовлено архітектурними особливостями будинків з великою кількістю відкритих вентиляційних віконець на дахах, що дозволяє птахам проникати на горища, де багато зручних для гніздування місць. Значно нижчою є чисельність виду в інших районах міста. Взимку зграї птахів налічують по 500 і більше особин, особливо у місцях багатих кормом (залiзничнi станції, млини, хлiбокомбiнати). Чисельність виду підлягає флуктуаціям через періодичну перенаселеність міської популяції та виникнення епізоотій, які різко знижують чисельність виду, проте створюють загрозу зараження городян, особливо дітей, які часто беруть до рук ослаблених хворих птахів. За даними фахівців голуби можуть бути носіями збудників інфекційних хвороб, що є небезпечними для людини, серед яких: орнітоз, хвороба Ньюкасла, енцефаліт, грип, сальмонельоз, туберкульоз, псевдотуберкульоз, лістеріоз, туляремія, токсоплазмоз, кокцидіоз.
Отже зростання чисельності сизого голуба у м. Львові є явищем небажаним і повинно контролюватися відповідними службами у межах законодавства України й регулюватися за допомогою низки заходів, вже апробованих в інших міста Європи. Зокрема, найефективнішим гуманним способом є закриття вентиляційних віконець на піддашшях будинків, що унеможливить птахам доступ до основних місць розмноження у місті – горищ. Гніздування під відкритим небом дозволить птахам виводити 1-2 приплоди на рік, а не 5-6, коли вони використовують теплі горища.
Парки міста сьогодні є основним осередком різноманіття птахів, проте ведення паркового господарства без консультацій професійного орнітолога приводить до того, що замуровуються дупла та зрізуються під корінь пні старих сухих дерев, які є місцем гніздування понад двох десятків видів птахів та зимування кажанів. Саме через це чисельність голуба синяка Columba oenas, що гніздиться у дуплах, одного з кількох видів з Червоної книги України у фауні птахів міста за останнє десятиліття впала на 1/3. Знижується чисельність сірої сови Strix aluco (на 36 відсотків), дятлів малого Dendrocopos minor (60 відсотків) та середнього D. medius (80 відсотків). Періодично вирубуються чагарники, які є єдиним місцем гніздування близько трьох десятків видів птахів, серед яких різко знизилася чисельність сірої кропив’янки Sylvia communis (25 відсотків), коноплянки Acanthis cannabina (50 відсотків), щиглика Carduelis carduelis (59 відсотків) тощо. Це саме ті види, які милують око своїм барвистим виглядом, а слух – мелодійними співами. Вивезення опалого листя з парків восени істотно збіднює їх біорізноманіття і позбавляє кормової бази понад два десятки видів птахів, які живляться у підстилці. Птахи-дуплогнізники поїдають велику кількість комах шкідників зелених насаджень (совки, мінуюча міль тощо) як у лісах, так і у садах, парках, скверах, придорожніх насадженнях і кущах. Приваблювання їх у міські насадження створить умови для впровадження біологічних методів боротьби з шкідниками зелених насаджень.
Проведення євроремонтів фасадів будівель міста, коли стіни обшиваються пінопластом чи іншим утеплюючим матеріалом, коли міняються підвіконня та дахи і не залишається щілин і ніш, призводить до зникнення місць придатних для гніздування птахів, а з часом і до їхнього зникнення. У країнах Європи розроблені і втілюються у практику екологічно-привабливі для птахів технології реконструкції та будівництва, які передбачають закладання спеціальних ніш придатних для гніздування птахів та розмноження і проживання кажанів. У багатьох країнах це тепер обов’язкова вимога, яка проходить схвалення спеціальною екологічною комісією. Такий досвід необхідно переймати і нам, оскільки це забезпечить якісне й кількісне збереження природних міських комплексів та угруповань тварин.
На думку орнітологів, враховуючи сучасну екологічну ситуацію та стан основних компонентів довкілля у м. Львові, першочерговими завданнями для реалізації основних пріоритетів екологічної політики повинні бути: збільшення кількості зелених насаджень та поліпшення їх естетичної привабливості, створення єдиної системи управління комплексною зеленою зоною міста для забезпечення збільшення її біотичного і ландшафтного різноманіття; виготовлення та розвішування штучних гніздівель для видів-дуплогнізників за погодженням з професійними орнітологами; розроблення та впровадження дієвих заходів регулювання чисельності синантропних видів, носіїв небезпечних захворювань, а також розширення мережі гуманних способів утримання та зменшення кількості безпритульних тварин. Обов’язковим є також підвищення рівня екологічної освіти, виховання та формування екологічного світогляду мешканців за рахунок створення та координації роботи мережі регіональних екологічно-просвітницьких центрів на базі закладів освіти, неурядових природоохоронних організацій, розроблення ї запровадження програми фінансування проектів громадських екологічних організацій з різних екологічних фондів, у тому числі з міського. У рамках коштів міського фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено кошти на розробку програми управління популяціями птахів (2014 рік).
Серед хребетних тварин міста найбільшою чисельністю характеризуються сірий щур і хатня миша. Чисельність щурів, за даними Львівської обласної санітарно-епідеміологічної станції, протягом останніх п’яти років не зменшилася й надалі становить близько 200-300 тис. особин, що створює санітарно-епідеміологічні проблеми з поширенням таких небезпечних захворювань як лептоспіроз і туляремія. У місті кожного року 5-ма районними відділами професійної дезінфекції проводиться два етапи суцільної дератизації (весняний та осінній), яка охоплює школи, дитячі садочки, лікувальні заклади, установи культури, парки, сквери та підвали житлових будинків. Окрім цього, у місті є приватні фірми, які за окремими договорами також здійснюють дератизацію (Крес, Біо та інші). За окремими зверненнями громадян відділи професійної дезінфекції також проводять дератизацію на безоплатній основі.
Особливе місце у міській фауні займають домашні тварини – собаки і коти. Щодо перших, то їх чисельність у місті фахівцями оцінюється приблизно на рівні 50-55 тис. особин (7 відсотків від чисельності мешканців міста).
Протягом останніх п’яти років завдяки реалізації ЛКП Лев“ разом з громадськими організаціями низки проектів (у тому числі й у рамках Програми східного партнерства Польща – Білорусь – Україна 2007-2013 роки) та двох муніципальних програм – Програми регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Львові на 2009-2014 роки, затвердженої ухвалою міської ради від 30.09.2009 № 2880 та Програми регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Львові на 2015-2020 роки, затвердженої ухвалою міської ради від 21.05.2015 № 4636, які передбачали відлов, стерилізацію та прилаштування безпритульних тварин, вдалося знизити чисельність безпритульних собак у м. Львові.
Станом на 2015 рік їх чисельність знизилася до 600 особин проти 7 тисяч у 2012 році. Протягом 2009-2014 років було здійснено стерилізацію 900 тварин, а понад 1000 отримало нових господарів.
У рамках Програми регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Львові на 2015-2020 роки, затвердженої ухвалою міської ради від 21.05.2015 № 4636, планується завершення робіт щодо спорудження муніципального притулку для безпритульних тварин, збільшення чисельності міні-притулків, розробка та впровадження системи їхнього обліку, реєстрації та ідентифікації, а також впровадження системи інформаційно-просвітницьких заходів щодо гуманного поводження з тваринами. Зокрема, у листопаді 2016 року завдяки взаємодії управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Навчально-методичного центру освіти м. Львова, ГО Академія Гуманної освіти“, ТзОВ Кормотех, департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та ЛКП Лев вперше у Львові стартував освітній проект ЛКП Лев“ “Маленький принц. Львів, що любить тварин для школярів, спрямований на формування культури доброго ставлення до тварин, любові, співчуття та розуміння відповідальності за домашніх улюбленців, який ЛКПЛев починає реалізовувати спільно з партнерами для 16 навчальних закладів міста. З 2016 року у пресі, на телебаченні, у соцмережах запущено потужну соціальну кампанію Прихистіть, що спрямована на прилаштування безпритульних тварин у нові родини. Соціальний ролик “Вони такі ж як і ми знятий на замовлення ЛКП Лев львівським журналістом Омеляном Ощудляком у межах проекту технічної допомоги Європейського Союзу S.O.S. – безпека співжиття людей та безпритульних тварин на польсько-українському прикордонні: Львів, Люблін, Луцьк та Івано-Франківськ став переможець фестивалю соціальної реклами Molodiya Festival 2016 серед 390 соціальних відеороликів.
З 01 вересня 2016 року у м. Львові вступила у дію обов’язкова реєстрація домашніх собак та добровільна для власників котів. Вона відбуватиметься на базі ЛКП Лев. Облік та реєстрація домашніх тварин є ще одним кроком до посилення відповідальності львів’ян, впровадження штрафів за викидання тварин на вулицю, порушення правил утримання чи жорстоке поводження із ними. Кожна зареєстрована тварина повинна отримати жетон з QR-кодом зі всією важливою інформацією. Це також значно пришвидшить пошук і повернення додому домашніх улюбленців, які загубилися. ЛКП Лев вже закупило 2000 жетонів. З ініціативи ЛКП Лев та проекту Dog-Friendly City у м. Львові з’явиться мережа комунальних вигульних майданчиків DogПарк“. На 2017 рік заплановано облаштування вигульних майданчиків у парку - пам’ятці садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. Івана Франка. Вони будуть обладнані спеціальними тренувальними снарядами (аджіліті) завдяки бренду Клуб 4 Лапи. До кінця 2017 року планується облаштування таких майданчиків у всіх парках м. Львова. Велику допомогу у реалізації цих ініціатив надають громадські організації, представники соціально-відповідального бізнесу та волонтери.
Стосовно чисельності котів, то інформації про їхню чисельність немає. Для забезпечення регулювання чисельності цих тварин у м. Львові способом біостерилізації з їх обов’язковою вакцинацією та відповідною візуалізацією у 2014 році була прийнята ухвала міської ради від 31.07.2014 № 3714 Про заходи захисту котів від жорстокого поводження у м. Львові“ – фактично перший документ, який передбачає реалізацію низки заходів за бюджетні та позабюджетні кошти (гранти, проекти) із залученням громадських організацій та волонтерів для налагодження ефективного контролю за станом і чисельністю популяції безпритульних котів у місті. У рамках фінансування природоохоронних заходів з міського фонду охорони навколишнього природного середовища протягом 2012-2016 років виділялися кошти для розробки проекту відведення земельної ділянки та розроблення кошторисної документації для будівництва муніципального притулку для безпритульних тварин, але станом на сьогодні ці роботи ще не завершені.

Природно-заповідний фонд і збереження біорізноманіття

Станом на 01.01.2016, за інформацією департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, на території Львівської ради знаходяться 3 об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення загальною площею 98,2 га (ботанічні сади Національного лісотехнічного університету України, Львівського національного університету імені Івана Франка, пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Стрийський парк“) та 44 об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення: 1 РЛП Знесіння“, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва ім. Ів. Франка, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва Снопківський“, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва Залізна вода“, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва ім. Б. Хмельницького, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва Личаківський“, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва Високий Замок“, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва На Валах“, ботанічна пам’ятка природи Лісопарк Погулянка, Музей народної архітектури та побуту у м. Львові ім. Климентія Шептицького, ботанічна пам’ятка природи ім. Бенедикта Дибовського), лісовий заказник Чортова скеля, ботанічний сад Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, 29 ботанічних пам’яток та 2 геологічних пам’ятки (Кортумова гора та Медова печера“) площею 2394,6 га, серед яких особливе місце посідає РЛП Знесіння. До природно-заповідного фонду комплексної зеленої зони за межами міста також включено лісовий заказник місцевого значення “Липниківський загальною площею 2194 га, який підпорядкований ДП Львівський лісгосп“.
Протягом 2012-2016 років з міського фонду охорони навколишнього природного середовища кожен рік виділялися кошти на утримання об’єктів природно-заповідного фонду як загальнодержавного, так і місцевого значення: для парку-пам’ятки садово-паркового мистецтваСнопківський“, парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва Високий Замок“, парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва ім. Ів. Франка та парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва Залізна Вода було закуплено охоронні шлагбауми, засоби малої механізації та 2 вантажні самоскидні автомобілі; для парку-пам’ятки садово-паркового мистецтваЗалізна Вода було розроблено проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт центральної алеї та на отримання висновку державної експертизи; покращено стан ботанічної пам’ятки природи ім. Бенедикта Дибовського. Було профінансовано значний об’єм робіт для РЛП Знесіння: розробка проекту організації території, облаштування і ремонт робочих приміщень, придбання обладнання довготермінового користування та створення центру для збереження та розведення рідкісних видів рослин. Проводилися роботи щодо розробки проектів створення нових природоохоронних об’єктів у межах міста.
На жаль, протягом останніх 5 років не вдалося створити у межах м. Львова і його зеленої зони нових природоохоронних об’єктів, зокрема: регіонального ландшафтного паркуВинниківський“, регіонального ландшафтного парку Брюховицький“, регіонального ландшафтного парку Білогорська долина“, регіонального ландшафтного парку Карстова височина, регіонального ландшафтного парку Кам’янопіль, розширити площу РЛП Знесіння, що значною мірою би вплинуло на зміцнення зеленого каркасу міста й розбудову екологічної мережі. З огляду на це, планується створення ландшафтного заказника Торфовище Білогорща“, ботанічних та гідрологічних пам’яток природи.
Пріоритетними питаннями залишаються: повна інвентаризація зелених насаджень на території міста; створення вертикальних зелених насаджень на території історико-культурної спадщини ЮНЕСКО; завершення паспортизації усіх об’єктів природно-заповідного фонду місцевого підпорядкування; розширення мережі об’єктів природно-заповідного фонду у межах зеленої зони м. Львова; спорудження муніципального притулку та міні-притулків для бездомних собак, продовження їхньої стерилізації, вакцинації та ідентифікації; виділення земельної ділянки під кладовище для домашніх тварин; прийняття програми допомоги постраждалим диким та екзотичним тваринам та птахам у м. Львові.
1.5. Акустичний фон

Одним з вагомих факторів збереження здоров’я мешканців міста є попередження і зменшення дії шуму. Основним чинником впливу акустичного забруднення на мешканців міста є автомобільний, залізничний та авіаційний види транспорту (до 80 відсотків шумового забруднення). Серед районів м. Львова лідерами за рівнем шумового забруднення є Галицький, Франківський та Залізничний райони. За інформацією сектору соціально-гігієнічного моніторингу міського управління санітарно-епідеміологічної служби у житловій забудові міста рівень акустичного забруднення становить до 70 дБА (норма – 65 дБА).
Спостереження за рівнем акустичного забруднення міста проводить державна установаЛьвівський обласний лабораторний центр Держепідслужби Україниу шести стаціонарних пунктах: на залізничній колії Львів – Стрий та Підзамчівському відділі Львівської залізниці (вул. Замарстинівська, вул. Л. Долинського, вул. Стрімка, вул. Караїмська та вул. Огіркова). Протягом 2012-2015 років рівень шуму становив від 54 до 76 дБА. Перевищення нормативів було встановлено на ділянках вул. Замарстинівської, вул. Л. Долинського та вул. Караїмської. Порівняно з 2009-2010 роками шумове забруднення міста залізничним транспортом дещо зменшилося.
У зв’язку зі зростанням об’єму перевезень авіаційним транспортом, протягом останніх років істотно зріс рівень шумового забруднення району, який прилягає до міського аеровокзалу (вул. Любінська), що пов’язано зі спорудженням нового терміналу й продовження злітно-посадкової смуги Міжнародного аеропортуЛьвівімені Данила Галицького. Місту варто забезпечити контролювання шумового забруднення у цій частині території.
З 2014 року у місті за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища розпочалися роботи щодо виготовлення проектної документації з встановлення шумозахисних екранів на вул. В. Липинського, 14-16 навпроти дитячого садка. Щит з полікарбонату довжиною 160 м та висотою 3 м був встановлений у 2016 році. Також департаментом містобудування Львівської міської ради було розроблено проект програми встановлення протишумових екранів у місті. Спорудження ще одного екрану довжиною до 500 м і висотою 5 м було здійснено ЖК Бельгійське містечко вздовж залізничної колії у районі вул. Джерельної.
Основним завданням зі зменшення рівнів шуму у місті є забезпечення акустичного захисту територій поблизу залізничних колій та магістралей (вул. Стрийська, вул. Зелена та інші) способом подальшого спорудження антишумових екранів, обмеження руху автотранспорту у центральній частині міста, а також розбудови електротранспортних шляхів.
1.6. Геологічне середовище

Важливим чинником формування техногенно-екологічної безпеки на території міста є геологічне середовище. Зміни складу, стану та властивостей окремих його складових, активізація небезпечних геологічних процесів суттєво погіршує екологічну ситуацію.
Геологічне середовище міста у багатьох районах характеризується високою чутливістю, підвищеною уразливістю, низькою стійкістю до антропогенного навантаження. Значні за площею ділянки складені грунтами з яскраво вираженими сенсорними властивостями (леси, торфи, техногенні), які істотно змінюються під впливом техногенезу і негативно впливають на стійкість будівель, особливо пам’яток архітектури.
Особливу екологічну роль відіграють сучасні небезпечні та несприятливі геологічні процеси: карст, суфозія, зсуви, площинна і яркова ерозія, підтоплення.
На думку львівського науковця Петра Волошина, який протягом багатьох років досліджує геологічне середовище м. Львова, найбільшою проблемою є карст, пов’язаний із гіпсами. У м. Львові останні карстові “лійкиутворилися у березні 1993 року діаметром 12-18 м і глибиною близько 3 м. Загальна територія м. Львова, яка уражена карстом і належить до небезпечних, досягає 50 км2 (майже 30 відсотків від загальної площі міста). Це увесь південно-західний сектор міста, починаючи від вул. Стрийської і аж до вул. Т. Шевченка. Але ці дані потребують істотного оновлення. Потенційно небезпечною ділянкою є район вул. Наукової та вул. Володимира Великого. Найсерйозніша ж карстова зона у м. Львові розкинулася на південно-західній околиці міста. Небезпечною є долина Гнилого потоку, який проходить північніше за ТВКПівденний через сквер. Так само небезпечною для забудови є вул. Трускавецька.
Активний розвиток процесів механічної суфозії спостерігається у північному планувальному районі та центральній частині міста. Тут під впливом статичного і потужного вібродинамічного транспортного навантаження відбуваються значні осідання земної поверхні, які супроводжуються деформаціями і руйнуванням будівель, пошкодженням водоносних мереж.
Крутосхилові ділянки з нахилом поверхні понад 10° і наявністю у геологічному розрізі глин вражені зсувами. Тут також розвиваються процеси площинного змиву і яркової ерозії. Площа таких ділянок у місті становить понад 14 км2. Найбільша ураженість ярковою ерозією спостерігається у басейнах р. Пасіки, р. Маруньки, а також численних потоків-допливів р. Полтви: Вулецького, Софіївського, Збойського, Клепарівського, Клекучківського, Майорівського та багатьох інших. Головні вогнища лінійної та площинної ерозії розташовані у межах трьох геоморфологічних районів міста: Львівського плато, Розточчя та Пасмового Побужжя.
У рамках реалізації природоохоронних заходів протягом 2012-2016 років за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища було укріплено схили на території Музею народної архітектури і побуту та на території РЛП Знесіння“.
Великої екологічної шкоди міському середовищу завдають процеси техногенного підтоплення, які розвиваються практично у всіх районах міста. Найбільші за площею ареали техногенного підтоплення приурочені до центральної, західної та північнозахідної частини Львівського плато, які мають найбільш сприятливі природні умови для його розвитку та потужне антропогенне навантаження на геологічне середовище.
Проблемними питаннями і надалі залишаються: організація системи спостережень за інженерно-геологічними процесами у межах міста, особливо у зонах активізації карстових процесів (район Міжнародного аеропорту “Львів“ імені Данила Галицького, стадіону “Арена Львів“); створення карти геологічних ризиків у місті з виділенням окремих шарів щодо розвитку карсту, суфозії, зсувів та ерозії, а також проведення інвентаризації існуючих водозабірних свердловин і цілковита заборона буріння нових у районах розвитку сульфатного карсту.
1.7. Земельні ресурси та грунти

Станом на 01.01.2010 загальна площа м. Львова, яка включає м. Винники, смт. Брюховичі і смт. Рудне, становила 17101 га. За матеріалами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області землі м. Львова мають таку структуру: забудовані землі займають 11718 га (68,5 відсотка території міста), ліси та лісовкриті площі – 3403 га (19,9 відсотка), землі сільськогосподарського призначення – 1698 га (9,9 відсотка), землі під водою – 119 га (0,7 відсотка) та інші землі – 163 га (1 відсоток). Найщільніше забудованою є центральна частина міста (Галицький район).
У 1999 році було проведено першу нормативно-грошову оцінку територій міста, яка переглядалася у 2009 році (ухвала міської ради від 18.06.2009 № 2712 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова). За результатами цієї роботи було розроблено схему розмежування території міста на оціночні райони та економіко-планувальні зони, визначена базова вартість землі, показники містобудівної якості території та нормативно-грошова оцінка землі у розрізі економіко-планувальних зон, створено бази даних та програми для врахування комп’ютерних розрахунків нормативної грошової оцінки земельних ділянок з врахуванням впливу локальних факторів та функціонального використання ділянок. У 2014 році ухвалою міської ради від 25.12.2014 № 4250 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова.
Всього на території міста визначено 244 економіко-планувальних зони. Середня базова вартість 1 кв. м земель міста станом на 01.01.2016 становила 757,27 грн. (мінімальна – 105,78 грн., максимальна – 1002,75 грн.). Запроваджено відповідні коефіцієнти для земель різного функціонального призначення – від 0,5 для земель рекреаційного призначення та інших відкритих територій до 2,5 для земель комерційного використання. У розрізі районів найдорожчою є земля у Галицькому (центральному) та Франківському районах.
Комплексний індекс цінності території м. Львова знаходиться у межах від 0,25 до 2,37. Виходячи з умов м. Львова довкілля оцінювалось за рівнем атмосферного та акустичного забруднення та електромагнітного випромінювання. Крім того на ціну земель на території м. Львова впливають локальні фактори, що визначають місцеположення земельної ділянки по відношенню: до природно-ландшафтних факторів – у межах територій природоохоронного призначення (національних, зоологічних, дендрологічних парків, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам’яток природи), у межах територій рекреаційного призначення (земель туризму, відпочинку, парків та зелених зон); до санітарно-гігієнічних факторів; у зоні обмеженої забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря; у санітарно-захисній зоні; у зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля; у зоні перевищення припустимого рівня шуму (від залізниці та аеродрому). Таким чином, наведені вище фактори, а також інші не менш значимі локальні коефіцієнти мають суттєвий вплив на ціноутворення земель на території міста.
Впродовж останніх років і надалі для м. Львова залишається невирішеною проблемою влаштування нового цвинтаря для поховань, адже із наявних 13 цвинтарів, що знаходяться на території міста загальною площею 117,02 га, поховання здійснюються на Голосківському (93,8 га), Сихівському (19,72 г) та Ряснянському (2,5 га) цвинтарях. На Янівському, Личаківському та цвинтарях, що розташовані у районі масиву Білогорща і Тракту Глинянського, здійснюються періодичні підпоховання, оскільки за своїми санітарними та фізичними нормами ці цвинтарі уже довго вважаються закритими для поховань. Інші старі кладовища, що колись розташовувались у місцях старих поселень, а зараз у районі вул. Повітряної, вул. Мідної, вул. Варшавської, вул. Майданної – вул. Зеленої, є остаточно закриті та локалізовані навколишньою забудовою. Поховання на цих цвинтарях заборонено.
Неврегульованість питання з розміщення нового цвинтаря визначається складними санітарно-гігієнічними, геологічними, містобудівними вимогами, хоча у даний час розглядається питання використання частини військових земель площею 40-100 га під розміщення майбутнього цвинтаря.
Проблемними питаннями і надалі залишаються: врахування прояву небезпечних морфодинамічних процесів під час проведення базової вартості земель міста; винесення в натуру й затвердження прибережних захисних смуг водойм; завершення процедури затвердження меж зон земель природоохоронного значення; вибір ділянки для облаштування нового міського кладовища.
1.8. Екологічна освіта і робота з громадськістю

У подоланні сучасної екологічної кризи визначальним є формування екологічної свідомості, культури і нового екологічного світогляду. Тому підвищення рівня суспільної екологічної свідомості визначено головним пріоритетом екологічної політики України на період до 2020 року.
У м. Львові є середній спеціальний заклад, який готує фахівців екологічного профілю – Львівський екологічний політехнікум та Природничий коледж при Львівському національному університеті імені Івана Франка. Підготовку спеціалістів-екологів здійснює ряд вищих навчальних закладів міста – Львівський національний університет імені Івана Франка (біологічний, географічний, геологічний факультети), Національний лісотехнічний університет України, Національний університет “Львівська політехніка, Львівський національний аграрний університет. Можна констатувати, що вищі навчальні заклади міста готують увесь спектр фахівців-екологів, які потрібні для вирішення проблем охорони довкілля міста.
Формальна екологічна освіта, яка охоплює вихованців дошкільних закладів, учнів загальноосвітніх шкіл усіх типів, закладів професійно-технічної освіти, студентів коледжів і вищих навчальних закладів, а також слухачів курсів підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів здійснюється за відповідними програмами. ЇЇ основним недоліком є те, що вона орієнтована переважно на передачу спеціальних знань, головним чином у галузі теоретичних основ екології, а не на формування здатності до аналізу й використання цих знань у практичній діяльності. У зв’язку з цим надзвичайно важливою складовою цієї освіти є організація позашкільної й позавузівської діяльності екологічного спрямування через проведення олімпіад, конкурсів, природоохоронних акцій, літніх екологічних таборів тощо.
У м. Львові позашкільне екологічне навчання проводиться у Палаці дітей та юнацтва, Львівському обласному еколого-натуралістичному центрі, Львівському міському еколого-натуралістичному центрі, РЛП Знесіння, окремих школах міста.
Львівський міський еколого-натуралістичний центр, який є безперечним лідером еколого-просвітницької роботи у регіоні, проводить значний об’єм еколого-просвітницької діяльності: це й організація виставок, робота у гуртках, утримання постійно-діючої зоологічної виставки Дитячий зоопарк, притулку реабілітації диких та екзотичних тварин, що зазнали травм чи жорстокого поводження. При центрі діють гуртки, що охоплюють 32 профілі, зокрема, цеБуквар природи“, “Екоінфотех“, “Юні зоологи“, “Юні художники-анімалісти“, “Юні фото- натуралісти“, “Флористика“, “Юні орнітологи“, “Екологія – наука, що об’єднує світ“, “Здоровим бути модно“, “Юні ентомологи“, “Юні акваріумісти“, “Природа рідного краю“, “Любителі домашніх тварин“, “Кімнатне квітникарство“, “Природа, фантазія, творчість“, “Філософія квітки“, “Фітокосметика“, “Юні кінологи тощо. Для школярів розроблено курс Допоможи місту стати чистим, центр також організовує літні табори для дітей.
Значний об’єм позашкільної екологічної освіти забезпечує дирекція РЛП Знесіння як у рамках традиційних Днів довкілля, так і спеціальних природоохоронних акцій За чисте довкілля“, “З нами місто розквітає, весняних толок, всесвітнього дня Дерева миру“.
Школярі міста залучаються до різноманітних конкурсів природоохоронного спрямування як у рамках програм міського управління освіти, так і департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації. Так, за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища кожен рік проводилися різноманітні дитячі екологічні акції (Первоцвіти просять захисту“, “Екохвиля“, “Збережемо життя ялинці), організовуються літні табори. У 2016 році департаментом екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації вперше оголошено конкурс екологічних проектів Краща громадська екологічна ініціатива“, фінансування якого здійснюється з коштів обласного фонду охорони навколишнього середовища. Велику роботу з дітьми проводить навчально-методичний центр освіти м.Львова у Львові. Зокрема, центром реалізовано тренінг для вихователів дитячих садків “Освіта для сталого розвитку дошкілля“. У листопаді 2016 року цей центр разом з ГОАкадемія гуманної освіти“, ТзОВ “Кормотех“ та ЛКП Лев розпочав реалізацію у 16 школах міста проекту Маленький принц. Львів, що любить тварин“.
Протягом останніх 2 років значно активізувалися різноманітні громадянські ініціативи, які широко використовують у своїй роботі можливості інформаційного суспільства. Так, у грудні 2015 року розпочала свою діяльність дискусійна платформа Твоє місто (tvoemisto.tv), яка створена за підтримки Європейського фонду за розвиток демократії. У рамках цієї платформи за участі громадськості та представників влади у квітні 2016 року було проведено круглий стіл Екологічні проблеми у Львові. Швидкі та довгі рішення. Еко-спільнотою Львова реалізуються ініціативи, спрямовані на зменшення генерування сміття у Львові. Важливим моментом є долучення до цієї справи представників бізнесу, зокрема, мережі аптек, торгових центрів, продовольчих магазинів З села та автозаправних станцій ОККО, які у своїй діяльності керуються засадами зменшення/елімінації використання пластикової тари.
Львівська міська рада разом з Центром громадянських ініціатив у 2014 році розпочала програму “Перший кар’єрний крок, метою якої є підтримка проектів щодо залучення молоді до навчання в органах місцевого самоврядування способом надання можливості зробити свій перший кар’єрний крок на благо громади м. Львова. У рамках цієї програми було реалізовано проекти екологічного спрямуванняПарк – територія дозвілля“, “Зелена зупинка у місті Лева“.
За підтримки ВГО Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень, що реалізує проект USAID Зміцнення місцевої фінансової ініціативи впровадження, Львівської міської ради у рамках громадського бюджету міста восени 2016 року провела конкурс великих і малих проектів під назвою Бюджет міських ініціатив. Загалом, мешканці міста подали 265 проектів. Серед переможців конкурсу, за які голосували львів’яни, є проекти, спрямовані на поліпшення стану зелених насаджень – Відновлення центральної алеї та прилеглих територій парку Замарстинівський“ (бюджет проекту – 2 751 тис. грн.), а також Відродження парку 700-річчя Львова (бюджет проекту 2 568 тис. грн.).
Екопроект ініціативи Dog-Friendly City (Місто, дружнє до собак) львів’янки Ольги Кирилович та активістів громадської ініціативи Dog-Friendly City (“Місто, дружнє до собак), яка виникла під час конкурсу молодіжних проектів “Lviv Young Project“ Львівської міської ради, став одним із переможців програми Будуймо ЕКО Україну разом! від еко-бренду Чернігівське“. У рамках цього проекту до кінця 2016 року у Сихівському районі м. Львова встановлять 40 екостанцій для прибирання за собаками. Протягом 2016 року у місті було розроблено та реалізовано 7 молодіжних соціальних проектів, три з яких були скеровані на поліпшення екологічної ситуації у місті: “Створення інфраструктури для добробуту собак у Львові“, “Розвиток громад Львова. Фестиваль Горіховий гай скликає друзів“, “Розвиток РЛП Знесіння“.
Проте й надалі існує потреба у продовженні реалізації заходів, спрямованих на розвиток екологічної освіти і просвіти мешканців міста (створення зелених класів, гуртків екологічного спрямування формування фондів публічних та шкільних екологічних бібліотек і відеотек, забезпечення інформування населення про стан довкілля способом відновлення на офіційному сайті Львівської міської ради веб-сторінки Про стан довкілля в м. Львові, створення постійного громадського органу Екологічний форум або відновлення роботи сайту Екологічний форум м. Львова тощо.
Інформування населення про стан довкілля у м. Львові здійснювалося за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища способом розміщення інформації природоохоронного спрямування на офіційному сайті Львівської міської ради. Значну роботу у цьому напрямку здійснює департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації. Кожен рік департамент публікує бюлетеньЕкологія Львівщини, а також звіт про виконання програми моніторингу природного довкілля у Львівській області, в яких також міститься інформація про екологічну ситуацію у м. Львові.
Розділ 2. Стратегічні цілі екологічної політики у місті
2.1. Стратегічні цілі екологічної політики

Екологічна політика на сучасному етапі повинна забезпечувати ефективні взаємозв’язки між ринковими та демократичними перетворення у суспільстві разом з обов’язковим реформуванням системи охорони та збереження довкілля, зорієнтованої на її децентралізацію та збільшення ролі місцевого урядування.
Основні положення екологічної політики повинні орієнтуватися на досягнення екологічно безпечного та комфортного для мешканців міста стану довкілля, забезпечення екологічно збалансованого природокористування, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Такі стратегічні цілі визначають механізми та інструменти реалізації міської екологічної політики, які передбачають розвиток муніципальної системи управління у сфері довкілля, системи територіального планування, моніторинг навколишнього середовища; екологічний менеджмент; екологічну експертизу та аудит; економічні та фінансові інструменти забезпечення охорони довкілля та оптимізації природокористування; функціонування екологічної мережі, розвиток заповідної справи; контроль громадськості у сфері охорони довкілля; екологічне виховання, освіту і просвіту.
Вкрай необхідною є інтеграція екологічної складової у секторальні політики, екологізація моделей виробництва та споживання, розвиток партнерства та залучення зацікавлених сторін, активізація міжнародного співробітництва у галузі охорони довкілля, громадської оцінки екологічної політики.
Для досягнення цієї мети необхідно запровадити більш ефективні природоохоронні стратегії, забезпечити інвестиції у природоохоронну інфраструктуру, а також розвиток відповідних кадрового та інституційного потенціалів.
Такий підхід до визначення базових пріоритетів міської екологічної політики відповідатиме нормативним документам прийнятим на державному та обласному рівнях, зокрема, Закону України Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року, та забезпечуватиме перший пріоритет Комплексної стратегії розвитку Львова на 2010-2025 рр. – Місто, в якому комфортно жити, навчатись, працювати, щодо запровадження високих стандартів якості життя мешканців способом зменшення напруженості основних екологічних проблем та поліпшення стану довкілля.
Наміри Комплексної стратегії розвитку міста істотно забезпечити розвинуту конкурентоздатну та інноваційну економіку за рахунок нових технологій, стартапів, розвитку аутсорсингу визначають пріоритети економічної політики. Світовий досвід економічного розвитку свідчить, що забезпечити конкурентоспроможність як окремих виробників, так і економіки в цілому неможливо без врахування екологічних наслідків запланованого економічного зростання та без обмежень, які грунтуються на ресурсних можливостях і природному потенціалі.
Екологічна політика міста повинна бути спрямована на формування такого нормативно-правового поля, управлінських і регуляторних важелів та системи контролю, які б обмежували надмірне використання природних ресурсів, унеможливлювали перевищення нормативних рівнів забруднення та гарантували екологічно безпечне довкілля для проживання мешканців та комфортне середовище для перебування гостей міста.
Існує прямий зв’язок між збільшенням економічної активності та зростанням рівнів забруднення компонентів довкілля. Уникнути цього можна лише за умови реалізації ефективної екологічної політики, яка базується на відповідних принципах і дієвих інструментах впровадження.
Принципи та інструменти екологічної політики повинні забезпечувати впровадження нових екологічно дружніх або зелених технологій, зниження ресурсо- та енергоємності економіки, збільшення енергоефективності, усунення причин забруднення замість ліквідації наслідків забруднення, встановлення реальної економічної відповідальності та відшкодування у повній мірі збитків, заподіяних навколишньому середовищу, впровадження соціальної відповідальності бізнесових структур та залучення широкого кола громадськості для прийняття екологічно важливих рішень.
Тобто, стратегія екологічної політики має базуватися на принципах:
1. Рівноправності трьох складових розвитку (економічної, екологічної, соціальної), який вимагає переорієнтації на пріоритети сталого розвитку, врахування екологічних наслідків прийнятих економічних рішень.
2. Інтеграції екологічної складової у комплексну стратегію міської політики екологічні цілі повинні враховуватися на тому ж рівні, як економічні та соціальні цілі.
3. Екологічної відповідальності запровадження неухильної відповідальності за будь-які порушення екологічного законодавства.
4. Попередження або запобігання негативних екологічних наслідків, що передбачає аналіз і прогнозування екологічних ризиків, які базуються на результатах проведення державної екологічної експертизи та екологічного моніторингу.
5. Засади Забруднювач та користувач платять повну ціну, яка вимагає від підприємств-забруднювачів зменшити рівень негативного впливу на довкілля, забезпечує повну відповідальність забруднювача або користувача за прямий або опосередкований вплив його діяльності на компоненти довкілля.
6. Міжгалузевого (секторального) партнерства способом формування та залучення до реалізації екологічної політики широкого кола зацікавлених сторін, оскільки лише завдяки залученню всіх секторів суспільства до вирішення проблем можна забезпечити реалізацію успішної екологічної політики.
7. Доступу до достовірної та оновленої інформації про всі компоненти довкілля для громадськості.
Реалізація ефективної екологічної політики передбачає також використання нових інструментів:
1. Посилення відповідальності забруднювачів: підвищення ставок платежів діючої системи нормативів збору за забруднення довкілля до рівня, який стимулює суб’єктів господарювання зменшувати обсяги забруднення.
2. Зменшення непродуктивного використання енергетичних ресурсів за рахунок впровадження програми фінансового стимулювання зменшення енергоспоживання.
3. Впровадження екологічно ефективного виробництва, стимулювання підприємств промислового та комунального секторів запроваджувати ресурсозберігаючі та енергоефективні технології, широке використання еколого-економічних інструментів, активне застосування екологічного управління, аудиту та сертифікації.
4. Використання стратегічної екологічної оцінки для бізнес-планів і програм підприємств різних секторів економіки, зокрема сектору пасажирських перевезень, при складанні та оцінці заявок підприємств на отримання необхідних дозволів.
5. Запровадження оцінки екологічних ризиків з метою забезпечення принципу запобігання забрудненню довкілля.
6. Оптимізація стандартів якості довкілля за рахунок управління ризиками, зокрема, їх попередження і визнаних міжнародних норм.
7. Координація різних суб’єктів моніторингу якості компонентів довкілля як основи для прийняття управлінських рішень/
8. Розвиток міжнародного співробітництва, залучення іноземних інвестицій, позитивного досвіду та найкращих практик у галузі реалізації ефективної природоохоронної політики міського середовища.
9. Формування корпоративної екологічної відповідальності бізнесових структур за рахунок прийняття довготермінових зобов’язань компаній поліпшення якості життя працівників та їх сімей, включаючи якість довкілля.
Складність екологічної політики та потреби охорони довкілля вимагають також особливої уваги до регіональної специфіки м. Львова. Неможливо забезпечити належну розробку екологічних програм та їх реалізацію без врахування природно-географічних, економічних та інших особливостей міського середовища. Вплив транспорту та промислових об’єктів на атмосферне повітря, замулення і забруднення поверхневих водойм, зменшення площі зелених насаджень, проблема із захороненням та переробкою ТПВ ці процеси вимагають негайного вжиття комплексу правових та організаційних заходів, оскільки вони мають тенденцію до загострення та розвитку кумулятивного ефекту. Саме тому розробка та реалізація екологічної політики спільно з інфраструктурним, економічним, соціальним та іншими напрямками розвитку м. Львова є пріоритетним завданням сьогодення.
2.2. Критерії вибору пріоритетів реалізації екологічної
політики на 2017-2022 роки

З огляду на те, що впродовж найближчих 5 років, незважаючи на запровадження децентралізації, місто буде обмежене у коштах для вирішення екологічних проблем, які формувалися впродовж десятиліть, коли основним пріоритетом були не комфортні умови мешканців, а розвиток промисловості, основними критеріями вибору екологічних пріоритетів, які потребують реалізації були найбільш гострі екологічні проблеми, які погіршують екологічну безпеку та умови проживання населення та є реальними для вирішення за період 2017-2022 років.
Зважаючи на потребу забезпечення виконання основних програмних завдань екологічної політики держави загалом та Комплексної стратегії розвитку міста зокрема, було враховано основні чинники погіршення стану компонентів довкілля, характерні для міста, а також проблеми, які не вдалося вирішити після реалізації заходів Комплексної місцевої екологічної програми. Львів 2016“.
На підставі аналізу складено рейтинг найбільш гострих екологічних проблем м. Львова у порядку першочерговості їх вирішення:
1. Незадовільний стан поводження з твердими побутовими відходами (закриття діючого сміттєзвалища та відсутність екологічно безпечного полігону захоронення ТПВ), формування стихійних сміттєзвалищ.
2. Значний рівень забруднення атмосферного повітря, особливо у центральній частині міста за рахунок комунального та приватного автотранспорту.
3. Зменшення площі зелених насаджень міста та їхній незадовільний естетичний та фітосанітарний стан, наявність аварійних дерев у житловій забудові, вуличних насадженнях, скверах та парках міста.
4. Наявність безпритульних домашніх тварин, особливо котів.
5. Недостатній рівень фінансування заходів щодо підвищення екологічної свідомості та культури мешканців міста.
6. Активізація небезпечних морфо-динамічних процесів (карст, суфозія, зсуви).
При виборі критеріїв екологічної політики у м. Львові були враховані пріоритетні завдання стратегії державної екологічної політики, передбачені чинними нормативними документами: Законом України Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року“, Комплексною стратегією розвитку Львова 2012-2025 рр., затвердженою ухвалою міської ради від 20.10.2011 № 861 (екологічні пріоритети).
Зокрема при визначенні пріоритетів екологічної політики у м. Львові було враховано основні цілі Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища.
На забезпечення виконання Цілі 1. Підвищення рівня суспільної екологічної свідомості заплановано:
1. Розміщення на офіційному сайті Львівської міської ради та у засобах масової інформації матеріалів про діяльність щодо стану компонентів довкілля.
2. Забезпечення функціонування Дитячого зоопарку з розміщенням колекції тварин місцевої фауни на території парку - пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Снопківський на базі Львівського міського еколого-натуралістичного центру.
3. Забезпечення безперервності екологічної освіти підтриманням роботи педагогів-екологів з дошкільнятами в еко-садку Зернятко та поширення їхнього досвіду на інші дошкільні заклади міста.
4. Підтримання та збереження об’єкту природно-заповідного фонду ботанічної пам’ятки природи ім. Бенедикта Дибовського як бази для проведення навчальних занять екологічного спрямування.
5. Створення постійного громадського органу Екологічний форум при управління екології та ландшафтного планування Львівської міської ради.
На забезпечення виконання Цілі 2. Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки заплановано:
1. У сфері охорони атмосферного повітря:
1.1. Створення і відновлення захисних зелених смуг вздовж автомагістралей.
1.2. Започаткування вертикального озеленення міста (територія всесвітньої спадщини ЮНЕСКО).
1.3. Придбання та використання газоаналізатора для визначення формальдегіду в атмосферному повітрі вздовж основних автомагістралей.
2. У сфері охорони водних ресурсів:
2.1. Створення гідрогеологічної карти м. Львова.
2.2. Створення рекреаційних зон біля найбільших міських водойм, їхній благоустрій та моніторинг їх забруднення.
2.3. Співфінансування Комплексної програми модернізації каналізаційного господарства м. Львова на 2016-2020 роки, затвердженої ухвалою міської ради від 15.09.2016 № 933.
3. У сфері охорони земель і грунтів, геологічного середовища:
3.1. Розроблення великомасштабних карт розвитку небезпечних геологічних процесів та створення атласу їх поширення.
3.2. Запровадження моніторингу карстових, суфозійних та ерозійних процесів на території міста.
3.3. Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
3.4. Розроблення проектної документації для облаштування полігону ТПВ та вибір ділянки для спорудження сміттєпереробного заводу із облаштуванням сміттєсортувальних ліній для м. Львова.
3.5. Рекультивація Грибовицького сміттєзвалища.
3.6. Запровадження системи складування та компостування опалого листя та деревних відходів і їх використання.
3.7. Розроблення системи збору медичних відходів, протермінованих хімічних реактивів та ліків, їх збирання, перевезення, зберігання та оброблення.
На забезпечення виконання Цілі 4. Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління заплановано:
1. У транспортно-дорожній галузі:
1.1. Розроблення Програми встановлення протишумових споруд/екранів.
На забезпечення виконання Цілі 5. Припинення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття і формування екологічної мережі заплановано:
1. Розроблення схеми локальної екомережі м. Львова.
2. Розширення мережі об’єктів природно-заповідного фонду міста, підтримка діяльності РЛП Знесіння“.
3. Матеріально-технічне забезпечення природоохоронної, еколого-освітньої, наукової та рекреаційної діяльності для пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Стрийський парк та ботанічної пам’ятки природи місцевого значення ім. Бенедикта Дибовського.
На забезпечення виконання Цілі 6. Забезпечення екологічно збалансованого природокористування заплановано:
1. Винесення меж парків та скверів в натуру способом створення кадастрових карт (у тому числі об’єктів природно-заповідного фонду), запровадження кадастру.
2. Інвентаризація, контроль та облік за промисловим водоспоживанням.
3. Контроль за якістю та відновленням забруднених грунтів, у тому числі особливо цінних грунтів.
4. Ліквідація несанкціонованих звалищ відходів (ТПВ).
На забезпечення виконання Цілі 7. Вдосконалення регіональної екологічної політики заплановано:
1. Розроблення місцевого плану дій з охорони довкілля.
2. Видання поліграфічної продукції та проведення виставок книг, плакатів, буклетів, фоторобіт, квітникарства і виробів народної творчості екологічного спрямування.
Основними пріоритетами екологічної політики у м. Львові на період 2017-2022 років повинні бути реалізація заходів, які дозволять оптимізувати систему поводження з ТПВ за рахунок будівництва сміттєпереробного заводу, зменшення забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами способом збільшення частки громадського електротранспорту, збільшення площ зелених насаджень разом з поліпшенням їх фітосанітарного стану та естетичної привабливості, зменшення кількості безпритульних та синантропних видів тварин, формування екологічного світогляду мешканців, врахування осередків активізації небезпечних морфо-динамічних процесів та розроблення заходів щодо їх попередження у містобудівних планах.
Розділ 3. Мета, пріоритети та основні завдання Програми

На підставі зазначених вище принципів екологічної політики, аналізу основних екологічних проблем та Комплексної стратегії розвитку м. Львова було сформульовано базову мету екологічної політики.
Метою екологічної політики міста є поліпшення стану навколишнього середовища на території міста способом формування та реалізації екологічної стратегії як інтегрованого напрямку гармонійного поєднання соціально-економічного розвитку та забезпечення комфортних умов для проживання та відпочинку мешканців та гостей міста.
Пріоритети міської екологічної політики на 2017-2022 роки:
1. Розробка стратегії поводження з ТПВ на основі концепції Zero Waste (нуль відходів), будівництво сміттєпереробного заводу та облаштування екологічно-безпечного полігону ТПВ.
2. Завершення каналізування території малоповерхової забудови міста.
3. Зменшення забруднення атмосферного повітря від пересувних джерел.
4. Збільшення площ зелених насаджень разом з поліпшенням їх фітосанітарного стану та естетичної привабливості, розбудова екологічної мережі міста, зменшення кількості безпритульних та синантропних видів тварин.
5. Формування екологічного світогляду та екологічної свідомості мешканців.
6. “Паспортизація“ осередків активізації небезпечних морфо-динамічних процесів та розроблення заходів щодо їх попередження.
Враховуючи сучасну екологічну ситуацію та стан основних компонентів довкілля у м. Львові першочерговими завданнями для реалізації основних пріоритетів екологічної політики повинні бути:
1. Оптимізація системи збору, сортування, компостування, перероблення та утилізації відходів промислових та побутових відходів способом виділення нової ділянки для облаштування полігону захоронення ТПВ та збільшення частки відходів, які утилізуються за рахунок будівництва сміттєсортувальних ліній та сміттєпереробного заводу, організація збирання, транспортування та утилізації небезпечних токсичних комунальних та муніципальних відходів, запровадження системи компостування та використання органічних відходів.
2. Зменшення забруднення атмосферного повітря:
2.1. Комунальним автотранспортом за рахунок збільшення пасажирських перевезень екологічно-чистими видами електротранспорту та оптимізації руху великогабаритних автобусів та транзитних автобусів.
2.2. Приватним автотранспортом за рахунок обмеження руху транспорту через центральну частину міста, облаштування місць паркування, створення умов для повноцінного функціонування велосипедної мережі у межах міста та супровідної інфраструктури (місця для паркування велосипедів та пункти прокату).
3. Зменшення загального енергоспоживання міста за рахунок виконання програми енергозбереження багатоквартирних будинків та збільшення частки альтернативних джерел енергії для опалення та підігріву води.
4. Збільшення кількості та щільності зелених насаджень різних типів та поліпшення їх естетичної привабливості, боротьба з фітопатогенними захворюваннями деревних порід у парках, скверах та міжквартальних насадженнях, створення єдиної системи управління комплексною зеленою зоною міста для забезпечення збільшення її біотичного і ландшафтного різноманіття. Паспортизація усіх парків та скверів, насадження нових дерев та кущів у парках, скверах, озеленення вулиць міста, озеленення дахів будівель, зупинок, інших споруд, проведення навчань працівників комунальних підприємств щодо здійснення належного догляду за зеленими насадженнями, обрізання та формування крон насаджень.
5. Розроблення та впровадження дієвих заходів регулювання чисельності синантропних видів тварин, носіїв небезпечних захворювань, а також сприяння широкому запровадженню безпечних для мешканців та довкілля способів утримання домашніх та екзотичних тварин способом створення місць для вигулу собак та мережі ємностей для збирання їх екскрементів. Продовження запровадження гуманних способів зменшення кількості безпритульних тварин (особливо котів) способом створення притулків та центрів вакцинації та стерилізації.
6. Підвищення рівня екологічної освіти, виховання та формування екологічного світогляду мешканців за рахунок створення та координації роботи мережі регіональних екологічно-просвітницьких центрів та гуртків на базі закладів освіти, запровадження безперервності екологічної освіти дітей різного віку та створення умов для екологічної просвіти дорослих мешканців, координації та кооперації діяльності неурядових громадських організацій міста та області, розроблення ї запровадження програми фінансування проектів учнівських та громадських екологічних ініціатив з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, проведення екологічних акцій та конкурсів, забезпечення постійного інформування мешканців про оперативний стан компонентів довкілля у місті способом активного залучення адміністрацій існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема, РЛП Знесіння“.
7. Інвентаризація осередків активізації небезпечних морфо-динамічних процесів, особливо карстових, організація спостережень за їх поширенням, розробка великомасштабних карт розвитку небезпечних геологічних процесів в електронному вигляді та розміщення їх на офіційному сайті Львівської міської ради, встановлення масштабів хімічного та мікробіологічного забруднення грунтів міста та розроблення заходів щодо їх санації.
8. Створення системи комплексного інтегрованого екологічного управління станом компонентів довкілля у місті та збільшення ефективності використання коштів на вирішення екологічних проблем на підставі даних комплексного аналізу, даних екологічного моніторингу, а також способом розроблення та впровадження системи критеріїв для визначення першочерговості реалізації та фінансування природоохоронних заходів чи подолання кризових явищ.
З метою ефективного використання коштів обласного та Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було проаналізовано перелік обласних природоохоронних програм, термін дії яких збігається з терміном дії Комплексної екологічної програми на 2017-2022 роки для м. Львова та заходів, які плануються до виконання у рамках цих програм. Зокрема було враховано заходи обласних програм, які спрямовані на сповільнення деградації довкілля, стабілізацію та поліпшення екологічної ситуації у м. Львові, забезпечення комфортних умов проживання мешканців міста: Регіональна програма формування екологічної мережі Львівської області, затверджена рішенням Львівської обласної ради від 13.06.2007 № 340; Регіональна програма розвитку заповідної справи у Львівській області на 2009-2020 роки, затверджена рішенням Львівської обласної ради від 02.12.2008 № 765, Регіональна програма Питна вода» на 2012-2020 роки у Львівській області, затверджена рішенням Львівської обласної ради від 03.07.2012 № 546, Програма скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств-забруднювачів Львівської області на 2009-2017 роки, затверджена розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 26.11.2009 № 1269/0/5-09, Програма моніторингу природного довкілля Львівської області на 2011-2015 роки і на перспективу до 2020 року, затверджена рішенням Львівської обласної ради від 20.12.2011 № 322.
Розділ 4. Механізм забезпечення та реалізації Програми

Оскільки ця екологічна програма спрямована на короткотермінову перспективу (шестирічний період), то вона повинна забезпечити поліпшення екологічної ситуації, призупинення темпів збільшення антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, формування передумов для підвищення комфортності життя населення, підготовку основ переходу до європейських стандартів екологічної безпеки, розробку необхідних для цього місцевих нормативно-правових актів, підвищення екологічної свідомості та громадської активності у сфері охорони навколишнього середовища.
З огляду на це основними засобами забезпечення виконання програми має бути комплексне поєднання організаційних, управлінських та економічних механізмів, які базуватимуться на наукових засадах та врахування позицій активної частини екологічної спрямованої громадськості.
Організаційні механізми:
1. Узгодження завдань дотримання основних нормативів екологічної безпеки та економічного розвитку, підвищення комфортності життя мешканців у рамках існуючого законодавства.
2. Поєднання адміністративних та економічних методів управління для забезпечення дотримання норм екологічної безпеки мешканців.
3. Встановлення і нормативне закріплення взаємної відповідальності міської влади, обласної адміністрації і державних природоохоронних органів за стан навколишнього середовища і природних ресурсів у місті, розробки і реалізації спільних заходів з охорони компонентів довкілля.
4. Інтеграція зусиль органів місцевого самоврядування і суб’єктів господарювання на максимально повне врахування економічних, екологічних, соціальних, медичних і демографічних аспектів збалансованого розвитку міста.
5. Розробка та впровадження нових механізмів міської екологічної політики (включаючи нормативну і правову базу, економічні та фінансові механізми, систему державного екологічного моніторингу і контролю, екологічну експертизу).
6. Поширення екологічної інформації та забезпечення участі громадян у прийнятті рішень, що стосуються збереження та охорони довкілля.
7. Безперервна екологічна освіта, спрямована на формування екологічного світогляду екоцентричного типу – системи уявлень про гармонійний розвиток людини та природи як елементів єдиної системи.
Управлінські механізми:
1. Здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства.
2. Проведення локального та об’єктного екологічного моніторингу.
3. Регулярне періодичне інформування населення, підприємств та організацій про стан довкілля.
Економічні механізми:
1. Фінансування заходів Програми передбачається з таких джерел:
1.1. Загальний фонд міського бюджету м. Львова та бюджету розвитку міського бюджету м. Львова.
1.2. Міський фонд охорони навколишнього природного середовища.
1.3. Інші кошти (Державний бюджет України, природоохоронний фонд у складі обласного бюджету; резервний фонд Кабінету Міністрів України).
1.4. Залучені кошти (кошти міжнародних фондів і спонсорських організацій, іноземні та внутрішні інвестиції, кредити, у тому числі пільгові).
Для забезпечення надходження коштів для здійснення природоохоронних заходів пріоритетне значення повинно надаватися розвиткові еколого-економічного механізму природокористування.
Головними складовими елементами еколого-економічного механізму природокористування мають бути:
1. Плата за спеціальне використання природних ресурсів.
2. Плата за забруднення довкілля та інші види негативного впливу на довкілля.
3. Підтримка становлення і розвитку екоіндустрії.
4. Стимулювання впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій.
5. Створення фінансової зацікавленості у впровадженні заходів зі зменшення негативного впливу на компоненти довкілля.
Довготерміновим завданням є перехід до фінансування заходів, скерованих на попередження забруднення довкілля, забезпечення переходу до екологічних та стандартів Європейського Союзу, інтегративного просторового планування поєднання забудови та інфраструктури міста, впровадження фінансових механізмів стимулювання екологічно орієнтованих структурних змін, застосування добровільних угод про партнерство між представниками органів влади, бізнесу та громадських організацій.
Необхідно започаткувати систему екологічного страхування, що передбачає відповідальність підприємств за заподіяні збитки третім особам, а також страхування збитків внаслідок аварійного техногенного забруднення навколишнього середовища.

Наукове забезпечення

Дослідження екологічного спрямування для м. Львова виконують Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний лісотехнічний університет України, Національний університет “Львівська політехніка, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Державний природознавчий музей НАН України, Інститут екології Карпат НАН України, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Інститут регіональних досліджень НАН України і галузеві науково-дослідні інститути.
З метою систематизації та ефективного використання наукового потенціалу міста та інших наукових закладів західного регіону України виконавчому комітетові Львівської міської ради потрібно укласти угоду про співробітництво із Західним Науковим Центром НАН України та Міністерством освіти і науки України.
Реалізація Програми потребує проведення наукових робіт щодо:
1. Впливу якості окремих компонентів довкілля на стан здоров’я мешканців.
2. Прогнозування активізації небезпечних морфо-динамічних процесів та інженерний захист території.
3. Розробки та реалізації проектів, які забезпечують зменшення об’ємів стічних вод і газо- пилевикидів, мінімізації надходження у довкілля токсичних сполук, впровадження оборотних систем промислового водоспоживання.
4. Перспектив збереження ландшафтного та біологічного біорізноманіття як елементів екологічної мережі.
5. Широкого впровадження екологічно безпечних маловідходних вітчизняних технологій, що відповідають світовому рівневі, опрацювання нових технологій ресурсозбереження і поведінки з промисловими та побутовими відходами.

Співпраця на міжнародному рівні

Для забезпечення успішної реалізації Програми необхідно продовжувати співпрацю як на міжнародному, так і на локальному рівні, активізувати участь міської влади у реалізації проектів спільно з іншими міжнародними та місцевими організаціями, вести постійний пошук додаткових фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів для виконання Програми.
Реалізація заходів Програми передбачає налагодження співпраці з міжнародними природоохоронними організаціями, які надають фінансову підтримку програмам, що спрямовані на захист довкілля та комфортні умови проживання мешканців.
Зокрема, це програми Європейського Союзу Співпраця та діалог в сфері міського розвитку ІСКЮАО (підпрограма Сталий міський розвиток“), “Європейський інструмент сусідства і партнерства (Польща-Білорусь-Україна); Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проекту Реформа міського теплозабезпечення в Україні (РМТ); Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва в Україні; Асоціації муніципалітетів Кліматичний Альянс (Німеччина), Проект ЮНІДО Сприяння адаптації та впровадженню ресурсоефективного та більш чистого виробництва шляхом створення і роботи Центру більш чистого виробництва в Україні“ (2013-2018 роки); Програма ЮНЕП 10YFP Сталий розвиток у повсякденному житті та освіті та Сталий розвиток для житлового сектору та будівництва“; Федерації канадських муніципалітетів у рамках проекту Місцевий економічний розвиток міст України“ (МЕРМ), Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ), Департаменту міжнародного розвитку Уряду Сполученого Королівства Великої Британії, який через Британську раду в Україні і компанію “Dames & Moor фінансує Програму малих екологічних грантів (SEPS); Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину (ІСАР) “Єднання“; американської незалежної неприбуткової організації “Інститут сталих спільнот” (ІСС); Міжнародної ради муніципальних екологічних ініціатив (ICLEI); Інституту міжнародної освіти (США) і Регіонального екологічного центру для Центральної і Східної Європи (Угорщина); Міністерства закордонних справ Польщі у рамках програми польської співпраці стосовно розвитку тощо.
Для ефективної співпраці на локальному рівні необхідно створити прозорі умови співпраці, а також розвивати механізм, який складається з таких основних елементів:
1. Виявлення сторін, зацікавлених в участі у реалізації Програми.
2. Інформування зацікавлених сторін (підприємств, установ, організацій) про хід реалізації Програми та можливості участі у виконанні Програми.
3. Стимулювання та створення конкурсних засад для виконання окремих заходів передбачених Програмою.
Суб’єктами Програми є:
1. Виконавчий комітет Львівської міської ради і його структурні підрозділи, на які законодавством України покладаються обов’язки щодо збереження якості міського довкілля, який у рамках, встановлених законодавством та за контролю відповідних служб, розробляє та здійснює конкретні заходи щодо окреслених у цій Програмі пріоритетів, базуючись на природних, економічних і соціальних умовах території міста.
2. Уповноважені органи та структурні підрозділи природоохоронних служб, які виконують інспекторські та моніторингові функції.
3. Підприємства, які є платниками за забруднення довкілля.
4. Наукові та науково-дослідні установи, навчальні заклади екологічного профілю.
5. Громадські природоохоронні організації.

Організація управління Програмою

Для організації управління Програмою необхідно створити організаційні структури та законодавчо-нормативно легітимізувати їх права і повноваження. Процес управління Програмою складається з таких етапів:
1. Для забезпечення ефективного управління реалізацією заходів Програми, що належить до компетенції органів місцевого самоврядування, створюється при департаменті містобудування Львівської міської ради спеціальний колегіальний орган – Надзірна рада, персональний склад якої підбирається на основі високого професіоналізму та знань екологічних проблем міста, і затверджується Львівським міським головою.
До складу Надзірної ради запрошуються представники виконавчих органів міської ради, департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, громадських і неурядових природоохоронних організацій, науковці.
Основні функції Надзірної ради полягають у:
1. Сприянні фінансового забезпечення заходів реалізації Програми.
2. Контролі за виконанням заходів Програми.
3. Сприянні в організації екологічного моніторингу.
4. Внесенні необхідних змін і доповнень до Програми.
5. Погодженні перспективних та поточних завдань (розробка щорічних планів природоохоронних заходів та екологічних дій).
6. Забезпеченні взаємодії підприємств, установ та організацій міста з місцевими органами виконавчої влади.
7. Забезпеченні належного інформування громадськості про прийняття рішень, що стосуються стану довкілля у місті, оцінки ефективності виконання Програми.
Рішення Надзірної ради, прийняті у межах її компетенції, мають рекомендаційний характер та є підставою для прийняття рішень Львівською міською радою.
Розділ 5. Заходи реалізації Програми

Заходи виконання Комплексної екологічної програми на 2017-2022 роки для міста Львова за терміном впровадження
№ з/п
Найменуван-ня заходу
Термін впрова-дження
Орієн-товна вартість, тис. грн.
Вартість заходів по роках, тис. грн.
Очікувані результати
Відповідальний за здійснення заходу
2017
2018
2019
2020
2021
2022
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
1. Комплексні заходи щодо забезпечення комфортності мешканців міста
1.1.
Формування Надзірної ради за виконанням екологічної програми міста
2017
-
-
-
-
-
-
-
Оцінка ефектив-ності виконання програми
Департамент містобудування Львівської міської ради
1.2.
Розроблення місцевого плану дій з охорони довкілля із залученням всіх зацікавлених сторін
2021
195
-
-
-
-
195
-
Планування черговості виконання природно-охоронних заходів, поліпшення екологічної ситуації
Департамент містобудування Львівської міської ради
1.3.
Створення геопросторо-вої екологічної карти
м. Львова на офіційному сайті Львівської міської ради
2017
295
295
-
-
-
-
-
Поліпшен-ня екологіч-ної поін-формова-ності меш-канців, по-передження екологічних катастроф
Департамент містобудування Львівської міської ради
1.4.
Започатку-вання щорічного конкурсу проектів Краща міська екологічна ініціатива
2017
-
-
-
-
-
-
-
Поліпшен-ня екологіч-ної поін-формова-ності меш-канців, допомога у реалізації проектів із залученими коштами
Департамент містобудування Львівської міської ради та департамент гуманітарної політики Львівської міської ради
1.5.
Започатку-вання щорічного конкурсу проектів – пропозицій від мешканців м. ЛьвоваДжерело життя щодо реконструкції і оновлення джерел міста
2017-2022
-
-
-
-
-
-
-
Поліпшен-ня екологіч-ної поін-формова-ності меш-канців, допомога у реалізації проектів із залученими коштами
Департамент містобудування Львівської міської ради та департамент гуманітарної політики Львівської міської ради
Всього:
-
490
295
0
0
0
195
0
-
-
2. Водопостачання та водовідведення, поверхневі водойми
2.1.
Створення гідрогеолог-гічної карти міста Львова
2017-2018
295
147
148
-
-
-
-
Раціональ-не викорис-тання природного потенціалу
Департамент містобудування Львівської міської ради
2.2.
Створення рекреаційних зон біля міських водойм, їхній благоустрій та моніторинг їх забруднення
2018-2021
10000
-
2500
2500
2500
2500
-
Раціональ-не викорис-тання природного потенціалу, поліпшення стану поверхне-вих вод міста та моніторинг забруднен-ня
Департамент містобудування Львівської міської ради, КП Адміністра-тивно-технічне управління
2.3.
Придбання обладнання для проведення визначення біологічного споживання кисню у воді (аналізатор БСК)
2017
20
20
-
-
-
-
-
Підвищен-ня якості вимірю-вань забруднен-ня довкілля та збільшення достовір-ності результатів аналізів про екологічний стан поверхне-вих водойм
КП Адміністра-тивно-технічне управління
2.4.
Поліпшення та контроль за збереженням водних об’єктів на території міста
2017-2022
6000
1000
1000
1000
1000
1000
1000
Уникнення впливу містобудів-ної діяльності на поверхневі водойми міста
Департамент містобудування Львівської міської ради
2.5.
Будівництво станції зливу стоків на території 1-ї черги каналізаційної очисної споруди на вул. Пластовій, 13
2018-2019
18395
9395
9000
-
-
-
-
Поліпшення екологічної ситуації у місті
ЛМКП Львівводо-канал
Всього:
-
34710
10562
12648
3500
3500
3500
1000
-
-
3. Утилізація, переробка та знешкодження відходів
3.1.
Запрова-дження системи складування та утилізації опалого листя і деревних відходів
2017-2022
150
25
25
25
25
25
25
Раціональ-не викорис-тання природних ресурсів
Департамент містобудування Львівської міської ради
3.2.
Забезпечення екологічно-безпечного збирання, перевезення та зберігання використаних елементів живлення
2017-2022
510
85
85
85
85
85
85
Створення елементів системи збору відходів електрич-ного та електрон-ного устаткуван-ня
Департамент містобудування Львівської міської ради, ДП “Бондарівка“ ЛКП “Зелений Львів“
3.3.
Продовження інформацій-ної кампанії щодо поводження з небезпечними відходами електричного та електронно-го устаткування
2017-2022
60
10
10
10
10
10
10
Підвищен-ня поінфор-мованості населення щодо відпові-дального ставлення до відходів побутового електрон-ного та електрич-ного устаткуван-ня
Департамент містобудування Львівської міської ради, громадські організації
3.4.
Створення додаткових пунктів збору використаних елементів живлення із залученням комерційних структур
2017-2022
60
10
10
10
10
10
10
Створення елементів системи збору відходів електрич -ного та електрон-ного устаткуван-ня
Департамент містобудування Львівської міської ради
3.5.
Забезпечення екологічно- безпечного збирання, перевезення та зберігання люмі-несцентних ламп, утилізації люмінес-центних ламп та елементів побутового обладнання, яке містить ртуть
2017-2022
2100
350
350
350
350
350
350
Запобіган-ня забруднен-ню довкілля небезпеч-ними хімічними речовина-ми, забезпе-чення екологічної безпеки у
м. Львові
Департамент містобудування Львівської міської ради, ДП “Бондарівка“ ЛКП “Зелений Львів“
3.6.
Організація екологічно-безпечного збирання великогаба-ритних відходів електронного та електрично-го устаткуван-ня*
2017-2022
-
-
-
-
-
-
-
Запобіган-ня забруднен-ню довкілля небезпеч-ними хімічними речовина-ми, забезпе-чення екологічної безпеки у
м. Львові
Департамент містобудування Львівської міської ради, підприємства та організації міста
3.7.
Створення умов щодо зменшення тари і упаковки в закладах торгівлі при продажі товарів для зменшення генерації сміття
2017-2022
Запобіган-ня забруднен-ню довкілля, зменшення обємів сміття, забезпе-чення екологічної безпеки у
м. Львові
Департамент містобудування Львівської міської ради, підприємства та організації міста
Всього:
-
2880
480
480
480
480
480
480
-
-
4.Охорона повітряного басейну міста
4.1.
Розроблення Програми встановлення протишумо-вих споруд/екра-нів
2017
300
300
-
-
-
-
-
Зменшення акустичного забруднен-ня
Департамент містобудування Львівської міської ради, державне галузеве об’єднання “Львівська залізниця“
4.2.
Забезпечення функціону-вання пересувної лабораторії КП Адміністра-тивно-технічне управління
2017-2022
3750
625
625
625
625
625
625
Моніторинг забруднен-ня повітря у парках міста та вздовж автомагіст-ралей
КП Адміністра-тивно-технічне управління
4.3.
Створення та відновлення захисних зелених смуг вздовж автомагіст-ралей
2017-2022
5010
835
835
835
835
835
835
Зменшення забруднен-ня атмо-сферного повітря автотранс-порту
Департамент містобудування Львівської міської ради
4.4.
Встановлення модульного комплексу (піролізного інсенератора) для утилізації медичних відходів
2017-2018
2000
1000
1000
-
-
-
-
Зменшення впливу на довкілля, утилізація відходів відповідно до вимог охорони довкілля, отримання додатково-го джерела енегропос-тачання
Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради, департамент містобудування Львівської міської ради
4.5.
Придбання газоаналіза-тора для визначення формальне-гіду в атмосфер-ному повітрі
2017
20
20
-
-
-
-
-
Підвищен-ня якості вимірювань забрудення довкілля та збільшення достовір-ності результатів аналізів про екологічний стан атмосфер-ного повітря




КП Адміністра-тивно- технічне управління
Всього:
-
11080
2780
2460
1460
1460
1460
1460
-
-
5. Збереження зелених насаджень та інших компонентів живої природи
5.1.
Проведення інвентари-зації зелених насаджень
2018-2020
200
-
75
75
50
-
-
Уникнення несанкціо-нованого викорис-тання цих ділянок всупереч призначен-ню
Департамент містобудування Львівської міської ради, департамент гуманітарної політики Львівської міської ради, департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, районні адміністрації, НЛТУ України
5.2.
Розробка комплексної стратегії озеленення м. Львова
2019
-
-
-
-
-
-
-
Поліпшен-ня фіто- санітарного стану насаджень, збільшення площі зелених насаджень
Департамент містобудування Львівської міської ради, ЛКП “Зелений Львів“
5.3.
Проведення реконструкції парків міста
2017-2022
10000
1600
1600
1600
1600
1600
2000
Відновлен-ня естетичної привабли-вості перлин садово-паркового мистецтва
Департамент містобудування Львівської міської ради
5.4.
Розроблення схеми локальної екомережі міста
2018-2019
250
-
150
100
-
-
-
Забезпе-чення функціона-льної цілісності урбокомп-лексу
Департамент містобудування Львівської міської ради
5.5.
Озеленення міста впорядку-вання територій парків, скверів,
міжкварта-льних насаджень, поновлення зелених насаджень, формувальна обрізка дерев, зняття аварійних дерев, заходи з ліквідації буревіїв, обрізання гілок, уражених паразитом дерев омела біла
2017-2022
5010
835
835
835
835
835
835
Збільшення площі зелених насаджень, попере-дження аварійних ситуацій, що загрожують життю мешканців
Департамент містобудування Львівської міської ради, районні адміністрації
5.6.
Регулювання чисельності та гуманне поводження з бездомними тваринами (стерилізація, вакцинація, ідентифіка-ція)
2017-2022
39
-
39
-
-
-
-
Зменшення чисельності безпритуль-них тварин, підвищення безпеки існування населення
ЛКП ЛЕВ
5.7.
Розроблення Програми допомоги постражда-лим диким та екзотичним тваринам і птахам у місті Львові на 2017-2022 рік
2017-2018
50
50
-
-
-
-
-
Зменшення негативно-го впливу людського фактора на тваринний світ
м. Львова, надання захисту та кваліфіко-ваної допомоги постражда-лим тваринам та птахам
Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради, громадська організація Спілка соколярів “Сапсан“, Західно-українське товариство захисту тварин, ЛМДЕНЦ
5.8.
Розроблення програми управління популяціями птахів у місті
2017-2020
50
50
-
-
-
-
-
Зменшення чисельності синантроп-них видів
Департамент містобудування Львівської міської ради, наукові установи міста
5.9.
Виготовлення та оновлення єдиних державних знаків та аншлагів на територіях та об’єктах природно- заповідного фонду м. Львова
2017-2022
225
37
37
37
37
37
40
Відновлен-ня естетичної привабли-вості об’єктів природно- заповідного фонду м. Львова та поліпшення екологічної поінформо-ваності мешканців
Департамент містобудування Львівської міської ради, ЛКП “Зелений Львів“
5.10.
Розроблення проектів організації територій природно- заповідного фонду
2017-2022
2000
330
330
330
330
330
350
Збережен-ня та відновлен-ня об’єктів природно- заповідного фонду
Департамент містобудування Львівської міської ради, ЛКП “Зелений Львів
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
5.11.
Створення об’єктів природно-заповідного фонду, а саме:
2017-2018
110
80
-
-
-
-
-
-
-
5.11.1.Ландшафтний заказник “Торфовище Білогорща“
2017
50
50
-
-
-
-
-
-
-
5.11.2.Пам’ятка природи “Група дерев метасеквой на вул. Вахнянина“
2017
30
30
-
-
-
-
-
-
-
5.11.3.Гідрологічна пам’ятка “Горіховий гай“
2018
30
-
30
-
-
-
-
-
-
5.12.
Виготовлення та оновлення інформацій-них знаків на території парків, лісопарків та зелених зон міста
2017-2022
180
30
30
30
30
30
30
Відновлен-ня естетичної привабли-вості парків та поліпшення екологічної поінформо-ваності мешканців
Департамент містобудування Львівської міської ради, ЛКП “Зелений Львів“
Всього:
-
18114
3012
3126
3007
2882
2832
3255
-
-
6. Екологічна освіта, інформаційна діяльність та співпраця з громадськими організаціями
6.1.
Розміщення на офіційному сайті Львівської міської ради та у засобах масової інформації матеріалів про діяльність щодо охорони довкілля
2017-2022
-
-
-
-
-
-
-
Оперативне інформу-вання мешканців про стан довкілля
Департамент містобудування Львівської міської ради, департамент гуманітарної політики Львівської міської ради
6.2.
Функціону-вання “Дитячого зоопарку“ з розміщенням колекції тварин місцевої фауни на території парку “Снопківсь-кий“ на базі Львівського міського еколого-натураліс-тичного центру
2017-2022
2000
330
330
330
330
330
350
Розширен-ня екологічно-го світогляду
Львівський міський дитячий еколого- натуралістичний центр, департамент гуманітарної політики Львівської міської ради
6.3.
Підготовка міжнародних партнерських проектів з питань екоосвіти та у галузі раціональ-ного використання природних ресурсів
2017-2022
150
25
25
25
25
25
25
Підвищен-ня рівня екологічної освіти
Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, департамент містобудування Львівської міської ради
6.4.
Проведення організацій-но-масових заходів, пов’язаних з Днем довкілля (третя субота квітня) і Всесвітнім Днем охорони навколишньо-го середовища
(5 червня)
2017-2022
510
85
85
85
85
85
85
Підвищен-ня екологічної свідомості мешканців
Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, департамент містобудування Львівської міської ради
6.5.
Проведення екологічних конференцій, семінарів, вечорів та інших еколого- просвітниць-ких акцій
2017-2022
300
50
50
50
50
50
50
Підвищен-ня екологічної свідомості мешканців
Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, департамент містобудування Львівської міської ради
6.6.
Видання поліграфічної продукції та проведення виставок книг, плакатів, буклетів, фоторобіт, квітникарства і виробів народної творчості екологічного спрямування
2017-2022
150
25
25
25
25
25
25
Формуван-ня екологічно-го світогляду
Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, департамент містобудування Львівської міської ради
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
6.7.
Підтримка експеримен-тальної роботи у системі без- перервної екологічної освіти сім’я- дитсадок- школа і проведення оглядів-конкурсів “Краща екологічна сім’я“
2017-2022
90
15
15
15
15
15
15
Підвищен-ня рівня екологічної освіти
Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради
6.8.
Забезпечення функціону-вання літніх екологічних таборів, виїзних навчальних семінарів для школярів на природоохо-ронних територіях області, держави, країн ЄС
2017-2022
300
50
50
50
50
50
50
Участь молоді у практичній природоо-хоронній роботі
Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради, Львівський міський дитячий еколого-натуралістичний центр
6.9.
Впровад-ження у навчальні програми середніх шкіл навчального посібника “Зелений пакет“, розробленого за сприяння Організації з безпеки та співробіт-ництва в Європі
2017-2022
240
40
40
40
40
40
40
Підвищен-ня рівня екологічної освіти
Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради
6.10.
Функціону-вання міського еколого- просвітниць-кого центру на базі Львівського міського еколого- натураліс-тичного центру
2017-2022
150
25
25
25
25
25
25
Підвищен-ня рівня екологічної освіти
Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Львівський міський еколого- натуралістичний центр
6.11.
Створення та впроваджен-ня у практику викладання коротких курсів з прикладної екології для школярів Допоможи місту стати чистим
2017-220
-
-
-
-
-
-
-
Поліпшен-ня поінфор-мованості школярів з питань прикладної екології
Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради, Львівський міський дитячий еколого-натуралістичний центр
6.12.
Реалізація малих екологічних проектів, створених за ініціативи учнівських колективів, закладів освіти
2017-2022
660
110
110
110
110
110
110
Участь молоді у поліпшенні екологічної ситуації у місті
Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради, Львівський міський дитячий еколого-натуралістичний центр
6.13.
Підтримання та збереження єдиного у
м. Львові об’єкту ПЗФ створеного на території ботанічної пам’ятки природи місцевого значення
ім. Бенедикта Дибовського як бази для проведення навчальних занять ботанічного спрямування
2017-2022
540
90
90
90
90
90
90
Поліпшен-ня якості екологічних знань
Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради, Львівський міський дитячий еколого-натуралістичний центр
6.14.
Забезпечення безперерв-ності екологічної освіти, підтримка роботи педагогів-екологів з дошкільня-тами в еко-садку Зернятко
2017-2022
240
40
40
40
40
40
40
Форму-вання у школярів та дошкільнят екологіч-ного світогляду
Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради, ЛМДЕНЦ
6.15.
Підтримка проектів конкурсу Краща міська екологічна ініціатива
2017-2022
600
100
100
100
100
100
100
Поліпшен-ня екологічної поінфор-мованості мешканців міста
Департамент містобудування Львівської міської ради
6.16.
Поліпшення матеріально- технічної бази міського еколого-просвітниць-кого центру, створеного на базі Львівського міського еколого-натураліс-тичного центру
2017-2022
210
35
35
35
35
35
35
Поліпшен-ня екологічної поінфор-мованості мешканців міста
Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради, Львівський міський дитячий еколого-натуралістичний центр
Всього:
-
6140
1020
1020
1020
1020
1020
1040
-
-
7. Охорона та раціональне використання земельних ресурсів та геологічного середовища
7.1.
Винесення меж парків та скверів в натуру, запровад-ження кадастру

2017-2022
2490
415
415
415
415
415
415
Уникнення несанкціо-нованого викорис-тання ділянок парків та скверів всупереч призначен-ню
Департамент містобудування Львівської міської ради, районні адміністрації
7.2.
Розробка велико-масштабних карт розвитку небезпечних геологічних процесів та створення атласу
2017
85
85
-
-
-
-
-
Раціональ-не викорис-тання природно-ресурсного потенціалу
Департамент містобудування Львівської міської ради, наукові установи (Львівський національний університет імені Івана Франка)
7.3.
Запровад-ження моніторингу карстових, суфозійних та ерозійних процесів на території міста
2017-2022
150
25
25
25
25
25
25
Запобіган-ня поширенню небезпеч-них морфо-динамічних процесів
Департамент містобудування Львівської міської ради, наукові установи
7.4.
Ведення земельного кадастру (виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для збереження та використання парків - об’єктів ПЗФ у місті)
2017-2022
990
165
165
165
165
165
165
Збережен-ня парків міста, передаван-ня їх у постійне користуван-ня юридич-ним особам на підставі документів землеуст-рою
Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради
7.5.
Ведення водного кадастру (виготовлення проектів землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг водних об’єктів міста)
2017-2022
3000
500
500
500
500
500
500
Збережен-ня водних об’єктів, передаван-ня їх у постійне користуван-ня юридичним особам на підставі документів землеуст-рою
Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради
Всього:
-
6715
1190
1105
1105
1105
1105
1105
-
-
Загалом:
-
80129
19339
20839
10572
10447
10592
8340
-
-
* Захід проводиться у разі врегулювання національного законодавства щодо поводження з великогабаритними відходами
електронного та електричного устаткування при наявності коштів у комерційних установах для його реалізації.
Розділ 6. Очікувані результати реалізації Програми

Завдяки реалізації Програми буде:
1. Розроблено місцевий план дій з охорони навколишнього природного середовища із залученням громадських організацій, започатковано щорічний конкурс проектів Краща екологічна ініціатива“;
створено гідрогеологічну карту міста, рекреаційні зони поблизу міських водойм, збудовано станцію зливу стоків.
2. Запроваджено систему складування та компостування органічних відходів, опалого листя та деревних відходів, забезпечено збір небезпечних відходів (батарейки, електронне та електричне устаткування) і великогабаритних відходів, а також екологічно безпечне збирання, перевезення й утилізацію люмінесцентних ламп.
3. Забезпечено запобігання порушенням санітарно-гігієнічних вимог до якості повітря у місті та посилення екологічного контролю за якістю повітря за рахунок забезпечення функціонування пересувної лабораторії КП Адміністративно-технічне управління“.
4. Зменшено акустичне забруднення у зоні впливу основних автомагістралей та залізничного транспорту за рахунок реалізації Програми встановлення протишумових споруд/екранів.
5. Розроблено комплексну стратегію озеленення міста, продовжено реконструкцію парків та скверів, забезпечено регулювання чисельності безпритульних і синантропних видів тварин, розроблено програми управління популяціями птахів у місті.
6. Забезпечено врахування природоохоронних вимог у процесі відведення земель для розміщення об’єктів промисловості, будівництва, енергетики, транспорту і зв’язку та під час вирішення питань щодо вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок за рахунок проведення інвентаризації зелених насаджень, винесення меж парків та скверів в натуру (у тому числі об’єктів природно-заповідного фонду), запровадження кадастру та розробку великомасштабної карти розвитку небезпечних геологічних процесів.
7. Запроваджено систематичне інформування про діяльність виконавчих органів міської ради у сфері охорони навколишнього природного середовища через офіційний сайт Львівської міської ради, створення та підтримку сайту Екологічний форум Львова.
8. Надано підтримку заходам щодо розширення екологічного світогляду та підвищення екологічної свідомості мешканців міста (зокрема, у частині поводження з сортуванням ТПВ) через підтримку фінансування вже існуючих еколого-просвітницьких центрів, а також громадських ініціатив, спрямованих на поліпшення стану довкілля у місті (дофінансування проектів із залученням міжнародних грантів і фінансової підтримки міських проектів екологічного спрямування).


Секретар ради А. Забарило

Віза:

Начальник управління
екології та ландшафтного
планування

Дата оприлюднення: 05/11/2017