УКРАЇНА
ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА
Рішення № 812
від 08/30/2019
| Про додаткові вимоги до проектування і виконання робіт під час нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів вулично-дорожньої мережі та інших елементів благоустрою |  |
Первинна редакція
 документ.docx
Зміни
згідно з рішеннями виконкому 981-2020; 547-2021; 69-2024
документ:  |
Остаточна редакція
З метою створення умов для безперешкодного та безпечного пересування усіх користувачів вулиці під час будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів вулично-дорожньої мережі та інших елементів благоустрою міста, керуючись Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні“, виконавчий комітет вирішив:
1. Затвердити перелік додаткових вимог до проектування і виконання робіт під час нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів вулично-дорожньої мережі та інших елементів благоустрою (додається).
2. Виконавчим органам міської ради, львівським комунальним підприємствам:
2.1. Під час проектування і виконання робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів вулично-дорожньої мережі та інших елементів благоустрою додатково до передбачених державними будівельними нормами, державними стандартами та іншими нормативними документами застосовувати вимоги до проектування і виконання робіт під час нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів вулично-дорожньої мережі та інших елементів благоустрою, зазначені у додатку.
2.2. При закупівлі робіт та послуг з проектування будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів вулично-дорожньої мережі та інших елементів благоустрою передбачати розробку технологічних схем та кошторисів експлуатації об’єктів проектування.
Відповідальні: керівники виконавчих
органів міської ради, директори
львівських комунальних підприємств.
3. Департаменту житлового господарства та інфраструктури спільно з іншими виконавчими органами міської ради, львівськими комунальними підприємствами розробити технологічні схеми та кошториси експлуатації типових об’єктів вуличної інфраструктури.
Відповідальний: директор департаменту
житлового господарства та
інфраструктури.
4. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства.
Львівський міський голова А. Садовий
Додаток
Затверджено
рішенням виконкому
від 30.08.2019 № 812
ПЕРЕЛІК
додаткових вимог до проектування і виконання робіт під час
нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів
вулично-дорожньої мережі та інших елементів благоустрою
1. Вимоги до проектів реконструкції / капітального
ремонту всіх вулиць, площ тощо
1.1. Враховувати кращі світові практики забезпечення сталої мобільності.
1.2. Відповідати вимогам доступності для маломобільних груп населення.
1.3. Бути націленими на підвищення рівня безпеки найбільш вразливих груп учасників дорожнього руху (велосипедистів, пішоходів) та їхній пріоритет у дорожньому русі.
1.4. Передбачати максимальне збереження зелених зон та насаджень, а також висадку нових крупномірних дерев та кущів, і мати якомога менший негативний вплив на флору та фауну, інші природні ресурси.
1.5. Передбачати повторне використання придатних будівельних/оздоблювальних матеріалів.
1.6. Передбачати застосування/використання найсучасніших технологій та рішень для підземних комунікацій, конструктивних елементів, трамвайних колій і контактної мережі, дорожнього покриття, організації дорожнього руху тощо.
1.7. Заохочувати мешканців до вибору сталих видів пересування (громадським транспортом, велосипедом, пішки).
1.8. Спонукати до зменшення використання індивідуальних моторизованих транспортних засобів.
1.9. Під час проектування дотримуватись такої системи пріоритетів (від найбільшого до найменшого): пішохідна інфраструктура, інфраструктура громадського транспорту, велосипедна інфраструктура, інфраструктура для автомобілів доставки та сервісних служб, інфраструктура для приватного транспорту.
1.10. У разі, якщо витримати мінімальні вимоги до всіх елементів вулиці неможливо, у першу чергу необхідно передбачати влаштування пішохідної та велосипедної інфраструктури, а також інфраструктури для громадського транспорту; проектування інфраструктури для комфортного руху легкових автомобілів повинно виконуватись за залишковим принципом.
1.11. Проектувати інфраструктуру для моторизованого транспорту, яка є комфортною для руху зі швидкістю не більше 50 км/год.
1.12. Проектувати інфраструктуру громадського транспорту для забезпечення максимально дозволеної згідно з Правилами дорожнього руху швидкості руху.
1.13. Передбачити обов’язкову оцінку умов руху за допомогою комп’ютерного транспортного моделювання усіх учасників дорожнього руху (транспортні засоби, велосипедисти, пасажири та пішоходи) при розробці проектно-кошторисної документації щодо будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів вулично-дорожньої мережі та інших елементів благоустрою для об’єктів з класом наслідків СС3 (з ІV кварталу 2020 року) та СС2 (з 2021 року). Комунальні підприємства, які виступають замовником робіт з розробки проектно-кошторисної документації на підставі відповідних договорів і водночас виступають виконавцями робіт з транспортного моделювання у частині оцінки цієї проектно-кошторисної документації, повинні видавати виконавцям проектно-кошторисної документації результати транспортного моделювання у вигляді технічних умов.
2. Вимоги до проїжджої частини вулиць, місцевих
і міжквартальних проїздів та місць для паркування
транспортних засобів
2.1. Передбачати обов’язкове облаштування засобів заспокоєння руху (кільцеві розв’язки, шикани, розширення тротуарів, викривлення траєкторії руху, повне або часткове перекриття наскрізного проїзду, піднесені пішохідні переходи та перехрестя, напрямні острівці, штучні нерівності) на всіх немагістральних вулицях та інших проїздах, особливо поряд з дошкільними та шкільними закладами освіти (для забезпечення нормативної швидкості руху 30 км/год. для житлових і промислових вулиць та 20 км/год. для проїздів та дворових територій).
2.2. Не допускати затримання дощової і талої води на проїжджій частині за рахунок поздовжнього та поперечного похилів проїжджої частини, велосипедних та пішохідних доріжок, достатньої кількості дощоприймачів (у тому числі також на прямих ділянках вулиць з обох сторін перед зупинками громадського транспорту, переходами та велопереїздами, а при поздовжніх ухилах вулиць більше 0,05 – з боку припливу поверхневих вод). Передбачити влаштування смуги збору води шириною до 20-40 см вздовж бортового каменю (бордюру) на 1-2 см нижче за рівень основного покриття проїжджої частини. Матеріал покриття – бетонна плитка (див. зображення 1, 2).
Зображення 1
Зображення 2
2.3. Не допускати випадків влаштування приямків для люків на оглядових колодязях інженерних комунікацій і дощоприймачів у межах проїжджої частини.
2.4. При розрахунку системи водовідведення слід враховувати площу водозбору включно з прилеглими до території проектування ділянками.
2.5. Забезпечувати влаштування люків і дощоприймачів в одному рівні з поверхнею проїжджої частини, велосипедних та пішохідних доріжок або на одному рівні з смугою збору води.
2.6. Не допускати радіус заокруглення бортового каменю (бордюру) більше нормативного без обгрунтування кожного конкретного випадку.
2.7. За можливості передбачати фізичне розділення смуги громадського транспорту та смуг для автомобілів за допомогою делініаторів або інших засобів розділення (див. зображення 3).
Зображення 3
2.8. Передбачати влаштування дощоприймачів, розташовуючи прорізи решітки перпендикулярно до напрямку руху транспорту, з метою недопущення попадання коліс велосипедів та самокатів у решітки дощоприймачів (розміри прорізів згідно з ДСТУ Б В.2.5-26:2005).
2.9. Гранітний (кам’яний) бортовий камінь (бордюр) використовувати повторно, якщо він присутній на ділянці реконструкції/ремонту. У разі браку елементів замовляти додаткові з такими самими або схожими характеристиками і з не слизькою поверхнею.
2.10. На магістральних вулицях та в історичному середовищі рекомендовано використовувати бортовий камінь (бордюр) з природних матеріалів і неслизькою поверхнею.
2.11. У центральній частині міста використовувати бортовий камінь (бордюр) лише з природних матеріалів і неслизькою поверхнею.
2.12. Поверхня місць для паркування повинна відрізнятися від поверхні проїжджої частини. У деяких випадках місця для паркування можуть бути підняті за допомогою бордюру висотою не більше 4 см.
2.12.1. В історичному ареалі місця стоянки (паркування) автомобілів (окрім транспортних засобів осіб з інвалідністю) рекомендовано замощувати природним каменем (бруківкою, грубоколотим каменем) незалежно від типу покриття проїжджої частини для руху автотранспорту.
2.12.2. В інших зонах місця для паркування (окрім транспортних засобів осіб з інвалідністю) рекомендовано замощувати решітчастими плитами (еко-паркування) з високою водопроникністю та зеленим покриттям між плитами.
2.12.3. На місцях для паркування транспортних засобів осіб з інвалідністю рекомендовано позначати зону для спільного використання відповідно до типової схеми (див. зображення 3.1).
Зображення 3-1
2.13. На примиканні бічних вулиць до головної рекомендовано робити розширення тротуару за рахунок проїжджої частини для фізичного унеможливлення стоянки автотранспорту на переході, у межах перехрестя. Враховувати це при розташуванні дощоприймачів і системи відведення поверхневих вод.
2.14. Трамвайні колії на відокремленому полотні без суміжного руху нерейкового громадського транспорту (тролейбусів, автобусів) потрібно засаджувати трав’яним покриттям.
2.15. Місця вуличної стоянки (паркування) автотранспорту для людей з інвалідністю обов’язково розташовувати біля пішохідних переходів (де вже є пониження бортового каменю). Такі місця обов’язково мають бути позначені горизонтальною дорожньою розміткою 1.30 (згідно з ДСТУ 2587-2010).
3. Вимоги до тротуарів, пішохідних та велосипедних доріжок
3.1. Тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки повинні мати тверде жорстке покриття, коефіцієнт зчеплення якого у разі намокання є не меншим ніж 0,5.
3.2. Елементи сполучення поверхонь на тротуарах та на велосипедних доріжках не повинні мати перепадів за висотою.
3.3. Стару цілісну тротуарну плитку (австрійську, польську) використовувати повторно для замощення тротуарів повністю або частково, якщо вона присутня на ділянці реконструкції/ремонту, особливо в історичному середовищі.
3.4. Зонувати тротуар на фасадну, пішохідну (транзитну), інфраструктурну зони (див. зображення 4, 4-1).
Зображення 4
Зображення 4-1
3.5. Для пішохідної (транзитної) зони тротуару рекомендовано використовувати бетонну тротуарну плитку розміром 30 см на 30 см з фаскою до 5 мм.
3.5.1. При викладанні бруківки та плитки в одній точці мають з’єднуватися не більше ніж 3 елементи мощення.
3.5.2. Для проїздів, пішохідних, велопішохідних доріжок і житлових зон рекомендовано використовувати безшовне брукування “римський камінь“.
3.5.3. Для багатоколірних візерунків потрібно використовувати камені різного кольору з подібними технічними властивостями. Поєднання суттєво різних видів покриття (наприклад, каменю з бетоном або вапняку з гранітом) на одній ділянці слід уникати через відмінності у зношуванні.
3.5.4. Взаємоз’єднані фігурні елементи мощення не повинні використовуватись у громадському просторі. У тих місцях, де вони були використані, їх слід замінити під час виконання планових робіт на більш відповідний та якісний матеріал.
3.5.5. Зовнішній вигляд та візерунок матеріалів, які використовуються у житлових і пішохідних зонах, де немає перепадів висоти між проїжджою частиною та тротуаром, повинні вказувати на способи використання кожної поверхні. Вибрані матеріали повинні поєднуватися між собою та допомагати візуально уніфікувати простір.
3.6. Навколо інфраструктурних елементів (люків, стовпів, павільйонів тощо) на тротуарах застосовувати мощення з дрібної бруківки або плитки.
3.7. Забезпечувати нормативний ухил тротуарів у сторону проїжджої частини або газонів, які мають нижчий рівень ніж покриття тротуару. За можливості надавати перевагу облаштуванню ухилів у напрямі газонів з метою зменшення навантаження дощової води на каналізаційну мережу.
3.8. Забезпечити встановлення бар’єра (підпірної стінки, бордюрного каменю) у разі, якщо тротуар, пішохідна або велосипедна доріжка знаходяться нижче рівня газону і є ризик вимивання грунту.
3.9. Не встановлювати засобів обмеження заїзду автотранспорту у формі півкуль на пішохідній зоні тротуарів, пішохідних та велосипедних доріжках, щоб запобігти травмуванню пішоходів і велосипедистів. Надавати перевагу стовпцям, при потребі встановлювати для унеможливлення заїзду автотранспорту. Типи та розміри стовпців проектувати згідно з рішенням виконавчого комітету від 27.12.2013 № 1004.
3.10. Не допускати влаштування пішохідних переходів у зонах стрілочних переводів на трамвайних коліях.
3.11. Не допускати випадків влаштування приямків для люків і дощоприймачів у межах тротуарів і велосипедних доріжок.
3.12. Не допускати встановлення направляючого пішохідного огородження, стійок для світлофорів і дорожніх знаків у межах пішохідної зони тротуарів, пішохідних і велосипедних доріжок, у лунках дерев. Передбачати їх встановлення на консолях або на кронштейнах за окремими погодженнями з власниками будівель і споруд, на наявних стовпах/опорах. Не допускати кріплення нових кронштейнів для світлофорів і дорожніх знаків на будинках – пам’ятках архітектури.
3.13. Регульовані та нерегульовані пішохідні переходи на вулицях з бруківкою обов’язково замощувати лише новою плиткою (товщиною не менше 8 см) з гладким покриттям і не слизькою поверхнею, а в історичному середовищі лише новою гранітною плиткою або бруківкою (товщиною не менше 8 см) з гладким покриттям і не слизькою поверхнею.
3.14. Забезпечувати нормативне пониження бортового каменю (бордюрів) у місцях пішохідних переходів (на рівні 2 см) на всю ширину переходу з обов’язковим використанням тактильної плитки (див. зображення 5) або, в історичному середовищі, дрібної колотої бруківки.
Зображення 5
3.15. Використовувати тактильну плитку (див. зображення 6) контрастного кольору (білого або чорного) зі стійким, довговічним покриттям з гарантійним терміном експлуатації не менше 10 років. В історичному середовищі допускається використання дрібної колотої бруківки з аналогічними характеристиками тактильної плитки.
Зображення 6
3.16. Забезпечувати ширину пішохідних переходів не менше ширини тротуарів на підходах до цих переходів, у тому числі і на острівцях безпеки.
3.17. Забезпечити існуючі та нові траєкторії руху до пішохідних переходів та об’єктів притягання твердим покриттям. Уникати повороту пішохідних доріжок, що дорівнює або менше 90 градусів.
3.18. Забезпечувати нормативне пониження бортових каменів (бордюрів) у місцях перетину велосипедною доріжкою проїжджої частини (велосипедних переїздів) на рівні 0 см на всю ширину велосипедної доріжки.
3.19. Забезпечувати додаткове контрастне освітлення, крім зовнішнього освітлення, пішохідних переходів з кутом нахилу світильників, який забезпечує освітлення всієї площі пішохідного переходу. Колір освітлення переходу повинен відрізнятися від кольору освітлення на вулиці.
3.20. Уникати встановлення направляючого пішохідного огородження (НПО), особливо в історичній частині міста.
3.21. Встановлювати направляюче пішохідне огородження лише у разі, якщо після його встановлення ширина пішохідної зони тротуару становить не менше 2,25 м.
3.22. Не допускати кріплення (приварювання) до направляючого пішохідного огородження елементів з гострими кутами.
3.23. Встановлювати урни для сміття тільки у фасадній або інфраструктурній зоні тротуару. Не допускається встановлення урн на пішохідній (транзитній) зоні тротуарів та на велосипедних доріжках.
3.24. За наявності на фасаді будинку, що прилягає до об’єкта ремонту/реконструкції водостічних труб (ринв) – приєднувати їх до дощоприймальних колодязів. Кольори труб (ринв) повинні поєднуватися з кольорами фасадів (переважно – сірого кольору).
3.25. За значної ширини пішохідних зон (у громадських просторах) використовувати лотки з щілиною (згідно з п. 3.6 ДСТУ Б EN 1433:2016).
3.26. Обов’язково передбачати влаштування розділювальних смуг між пішохідною зоною тротуару і велодоріжкою (може бути реалізоване у вигляді перепаду висот, не більше 4 см, велодоріжка у такому разі має бути нижчою за тротуар), між проїжджою частиною та пішохідною зоною тротуару; між проїжджою частиною і велосипедною доріжкою.
3.27. Позначення велосипедних доріжок та велосипедних смуг здійснювати згідно з ДСТУ 2587:2010.
3.28. У місцях перетину тротуару велосипедною доріжкою потрібно наносити на ній горизонтальну дорожню розмітку 1.14.1 (згідно з ДСТУ 2587-2010).
3.29. Для забезпечення можливості механізованого прибирання тротуарів забезпечувати відстань між стовпчиками, облаштованими на пониженні пішохідного переходу від 1,5 м до 1,65 м.
3.30. Заїзди до будівель, споруд, провулків та на території виконувати в один рівень з тротуаром та велодоріжкою.
3.31. На вулицях з рухом громадського транспорту передбачати кабельні футляри для можливості прокладання міських інформаційних мереж, освітлення, зв’язку, світлофорів, паркування тощо.
4. Вимоги до зупинок громадського транспорту
4.1. Забезпечувати нормативну довжину і висоту посадкових майданчиків та платформ громадського транспорту з урахуванням наявного і перспективного рухомого складу.
4.2. Забезпечувати додаткове освітлення на зупинках громадського транспорту та підходах до них.
4.3. Забезпечувати посадкові майданчики та платформи павільйонами відповідної довжини та місткості (див. зображення 7) з навісами (кут навісу не більше 95 градусів) із захистом від сонячних променів (тоноване скло тощо). Павільйони повинні відповідати затвердженим взірцям (рішення виконавчого комітету від 11.05.2012 № 320) або проектуватися індивідуально для окремих випадків. Скло стінок павільйонів має бути прозоре, але з контрастними позначками (для помітності та унеможливлення зіткнення).
Зображення 7
4.4. Край бічних стінок павільйону зупинки (з рекламоносієм чи без), який розташований перпендикулярно до руху транспорту, потрібно встановлювати на відстані не менше ніж 2 м від краю посадкового майданчика (тротуару/платформи). Якщо загальна ширина посадкового майданчика та тротуару у зоні зупинки становить менше 4,5 м слід застосовувати лави з навісом або павільйони з короткими бічними стінками (див. зображення 8) і з рекламоносієм у спинці (варіант 4 типового вигляду зупинки, затверджений рішенням виконавчого комітету від 11.05.2012 № 320).
Зображення 8
4.5. Простір під павільйоном зупинки має бути в одному рівні з тротуаром або підвищеною посадковою платформою.
4.6. Павільйон зупинки слід розміщувати якомога ближче до кінця посадкового майданчика, але не ближче ніж 3 м для забезпечення вільного проходу.
4.7. Рекламні конструкції у зоні зупинок (на посадковому майданчику, платформі, тротуарі) – заборонені, крім сітілайтів, які вмонтовані у конструкцію павільйону зупинки (рішення виконавчого комітету від 11.05.2012 № 320).
4.8. За наявності сходів передбачати також пандуси з нормативним ухилом, поручні та використання тактильної плитки з врахуванням потреб маломобільних груп населення та людей з інвалідністю.
4.9. Встановлювати стійки інформаційних табло, дорожніх знаків початку і кінця зупинки у місцях, які не перешкоджатимуть руху пасажирів.
4.10. Інформаційні табло розташовувати на висоті 3,0-3,5 м (нижній край) на початку зупинкового майданчика і забезпечувати максимальну видимість з обох напрямків (див. зображення 9).
Зображення 9
4.11. Облаштовувати зручні та логічні пішохідні переходи, за можливості з обох сторін платформи (див. зображення 10).
Зображення 10
4.12. На зупинках з частотою руху 20 і більше од./год. або через які проходить 5 і більше маршрутів передбачати встановлення інформаційних табло з підключенням їх до Центру керування рухом Львівського комунального підприємства “Львівавтодор“.
4.13. Уникати влаштування кишень на зупинках громадського транспорту. Заборонено влаштовувати зупинки громадського транспорту у кишенях за наявності відокремлених смуг для маршрутних транспортних засобів, крім випадків коли такий спосіб облаштування зупинок застосовується для підвищення комфорту користування громадським транспортом.
4.14. За можливості передбачати влаштування конструктивного відокремлення смуг для маршрутних транспортних засобів (див. зображення 3).
4.15. На зупинках громадського автобусного транспорту передбачати бортовий камінь із заокругленим профілем для запобігання пошкодження корпусу автобуса/тролейбуса, у тому числі на суміжних з рейковим транспортом зупинках (див. зображення 11).
Зображення 11
4.16. На зупинках громадського транспорту, які розташовані на суміжній проїжджій частині, наносити горизонтальну дорожню розмітку 1.17 (згідно з ДСТУ 2587-2010) на довжині не менше 10 м вздовж бортового каменю (бордюру).
4.17. Влаштовувати посилене бруківкове або суцільно-бетонне покриття проїжджої частини у зоні зупинок задля уникнення руйнування асфальтного покриття.
4.18. Заборонено встановлення тимчасових споруд (кіосків) у зоні зупинки громадського транспорту, за винятком кіоску з продажу квитків і поповнення карток, площею не більше 4 кв. м у кінці посадкового майданчика, який не заважатиме проходу пішоходів та посадці/висадці пасажирів і не обмежуватиме оглядовість для всіх учасників дорожнього руху.
4.19. Допускається висадка нових дерев у зоні зупинки, якщо є достатньо ширини посадкового майданчика (див. зображення 8, 12).
Зображення 12
4.20. Передбачати встановлення дошок для оголошень у зоні, ближчій до початку зупинки. Площина дошки для оголошень має бути паралельна до краю смуги руху.
5. Вимоги до дерев, газонів та інших зелених насаджень
5.1. До початку проектування спільно з представниками замовника та департаменту містобудування, департаменту житлового господарства та інфраструктури і районної адміністрації складати акти обстеження всіх зелених насаджень на об’єкті проектування.
5.2. У проектах передбачати обов’язкову заміну аварійних дерев та дерев, які перебувають у поганому стані та посадку нових насаджень (компенсаційне озеленення).
5.3. Дерева, які заплановано зберегти після будівництва мають бути надійно захищені від пошкоджень під час будівництва: захист стовбура, крони і коріння. У разі пошкоджень деревам мають надати професійну допомогу арбориста і лише після цього продовжувати будівельні роботи.
5.4. Обов’язково передбачати влаштування нового озеленення.
5.5. У разі висаджування нових дерев надавати пріоритет відповідним до масштабів середовища видам і сортам дерев стійких до міського середовища. Вік дерев, які висаджуються у рядовій посадці вулиці, повинен бути не менше 10 років, зріст не менше 3,5 метрів, обхват стовбура не менше 14 см, висота штамбу не менше 2 метрів.
5.6. Інтервал посадки – від 5 до 10 метрів. Поздовжній простір між деревами допускається використовувати як місця для короткострокової паралельної стоянки автотранспорту. У такому випадку цей простір має бути нижче рівня основного тротуару, а стовбури дерев повинні мати захист від ударів і наїздів автотранспорту. Простір для стоянки автотранспорту не може бути ширшим ніж лунка у бік основного тротуару (див. зображення 13, 14, 15).
Зображення 13
Зображення 14
Зображення 15
5.7. Облаштовувати лунки для дерев площею не менше 2,25 кв. м поза межами пішохідної (транзитної) зони тротуару.
5.8. Лунки для дерев повинні розташовуватись нижче рівня тротуару для забезпечення доступу дощової води.
5.9. Облаштовувати накриття лунок для дерев з допомогою пристовбурних решіток, мульчі або декоративного каміння.
5.10. З метою недопущення виносу грунту й опалого листя передбачати влаштування перехоплювальних і водовідвідних лотків на примиканні тротуарів або проїжджої частини до косогорів.
5.11. Передбачати різницю у висоті не менше 5 см між хідниками та зеленими зонами для запобігання замуленню хідника.
5.12. Уникати твердого покриття на острівцях розділення потоків та інших ділянках, де не очікується рух пішоходів, натомість виконувати озеленення цих ділянок враховуючи обмеження щодо видимості.
5.13. Використовувати кущі як альтернативу пішохідним турнікетним огородженням.
5.14. За потреби обмеження руху пішоходів в якомусь напрямку допускається влаштування високих бордюрів чи підпірних стінок.
5.15. Обов’язковим є встановлення опор для нововисаджених дерев і захист дерев від ударів/наїзду автотранспорту.
5.16. Протягом перших 2 років після висадки деревам має бути забезпечений регулярний якісний полив та догляд.
6. Вимоги до технічних засобів організації дорожнього руху
6.1. Не допускати встановлення дорожніх знаків та інформаційних табличок на висоті, яка не відповідає нормативній (нижній край не нижче 250 см), з метою недопущення травмування пішоходів і велосипедистів.
6.2. Кнопку виклику зеленого сигналу світлофора для пішоходів розташовувати на висоті 100 см.
6.3. Стійки/опори світлофорів, інформаційних табло тощо повинні бути з оцинкованого покриття, а у центральній частині міста з багатошаровим лакофарбовим покриттям (сірого або темно-зеленого кольору) з гарантійним терміном не менше 10 років.
6.4. Передбачати встановлення двох дорожніх знаків 5.35.1 та/або 5.35.2 “Пішохідний перехід“ без жовтих рамок.
6.5. У пішохідних зонах, житлових зонах, паркувальних зонах/майданчиках, на вулицях, де рух у кожному напрямку здійснюється по одній смузі застосовувати дорожні знаки типорозміру І згідно з ДСТУ 4100-2014.
6.6. Дорожні знаки та щити вертикальної розмітки на острівцях безпеки не повинні затуляти пішоходів, зокрема дітей, і мають бути встановлені на міцній стійці для захисту людей від удару транспорту при дорожньо-транспортних пригодах.
6.7. Знаки 5.41.2, 5.42.2, 5.43.2 розміщувати на початку виїзду з кишені у зоні твердого покриття і завжди на окремій стійці з можливістю для пасажирів підійти впритул до знаків з метою ознайомлення з розміщеною на них інформацією (розклад руху) до таких знаків має підводити тактильна плитка.
7. Вимоги до виготовлення елементів вуличної
інфраструктури
7.1. Всі металеві елементи повинні проходити антикорозійну обробку металу методом гарячого цинкування відповідно до вимог стандарту EN ISO 1461, після чого (за потреби) здійснювати фарбування.
Керуючий справами виконкому Наталія АЛЄКСЄЄВА
Віза:
В. о. начальника управління
вуличної інфраструктури Павло СИРВАТКА
|