УКРАЇНА


ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА

Рішення № 815


від 09/22/2021

Про затвердження Плану дій з реалізації Плану сталої міської мобільності Львова до 2024 року



Керуючись Цивільним кодексом України, Законами України “Про автомобільний транспорт“, “Про дорожній рух“, “Про благоустрій населених пунктів“, “Про місцеве самоврядування в Україні“, відповідно до ухвали міської ради від 13.02.2020 № 6293 “Про затвердження Плану сталої міської мобільності Львова“, розпорядження Львівського міського голови від 12.03.2020 № 79 “Про утворення робочої групи для реалізації Плану сталої міської мобільності Львова“ виконавчий комітет вирішив:


1. Затвердити План дій з реалізації Плану сталої міської мобільності Львова до 2024 року (додається).
2. Робочій групі для реалізації Плану сталої міської мобільності Львова:
2.1. Щорічно вести моніторинг виконання Плану дій з реалізації Плану сталої міської мобільності Львова до 2024 року.
2.2. Інформувати Львівського міського голову про виконання проектів у межах Плану дій з реалізації Плану сталої міської мобільності до 2024 року.
2.3. Подавати Львівському міському голові звіт моніторингу виконання Плану сталої міської мобільності Львова до 2024 року.
Термін: щороку, до 14 лютого
Відповідальний: керівник
робочої групи.
3. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства.



Львівський міський голова А. Садовий



Додаток

Затверджено
рішенням виконкому
від 22.09.2021 № 815

ПЛАН
дій з реалізації Плану сталої міської мобільності Львова
до 2024 року

Словник понять

План сталої міської мобільності Львова – стратегічний документ, який визначає транспортну політику міста на найближчі десять років і дає відповідь на питання: як оптимізувати місто для того, аби переміщення мешканців у ньому були ефективними з точки зору часу, комфорту, вартості, сприяли здоров’ю та спричиняли як найменший негативний вплив на довкілля. План сталої міської мобільності Львова (надалі – ПСММ), затверджений ухвалою міської ради від 13.02.2020 № 6293.
Сталий розвиток – розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби.
Стала мобільність – мобільність або пересування, що забезпечує “сталий розвиток“, тобто такий, який задовольняє потреби сучасного покоління без впливу на життєдіяльність майбутніх поколінь.
Зелена лінія – “вісь“ зеленої мережі міста, альтернативний маршрут “змішаного“ характеру з різноманітними можливостями використання простору пішоходами, велосипедистами та користувачами інших альтернативних видів немоторизованого транспорту.
Смуги для громадського транспорту – смуги проїзної частини вулиці чи дороги у межах населеного пункту чи поза ним, на яких дозволений рух лише громадського транспорту.
Мале транспортне кільце – міська концепція для реорганізації дорожнього руху у центральній частині міста. Головна ідея концепції полягає в об’їзді центральної частини міста приватним автотранспортом із задіянням вулиць Городоцької, Б. Лепкого, В. Стефаника, І. Франка, В. Винниченка, І. Гонти та інших, які би мали стати односторонніми 2-смуговими магістралями для швидкого об’їзду центру міста.
Електронний квиток – проїзний документ встановленої форми, який після реєстрації в автоматизованій системі оплати проїзду надає пасажиру право на отримання транспортних послуг.
Чекліст – механізм для перевірки дотримання вимог у вигляді електронної форми перевірки.
Засоби заспокоєння руху – конструктивні елементи дороги (вулиці) або технічні засоби регулювання, призначені для зниження швидкості транспортних засобів та підвищення уважності учасників дорожнього руху.
Словник скорочень

АХ – автономний хід
ПСММ – План сталої міської мобільності
ЛПТ – легкий персональний транспорт
ПДР – правила дорожнього руху
ДБН – державні будівельні норми
ДСТУ – державні стандарти України
ДТП – дорожньо-транспортна пригода
ІМ – комунальна установа Інститут міста
ЛМР – Львівська міська рада
ЛАВ – громадська організація Львівська асоціація велосипедистів
НПО – направляюче пішохідне огородження
ЛКП – львівське комунальне підприємство
ГТ – громадський транспорт
АТП – автотранспортне підприємство
ЛЕТ – Львівелектротранс
ТзОВ – товариство з обмеженою відповідальністю
ПАТ – приватне акціонерне товариство
КБДР – комісія з безпеки дорожнього руху
МТК – мале транспортне кільце
ЛШМД – лікарня швидкої медичної допомоги
МЕА – міжнародне енергетичне агентство
РА – районна адміністрація
ОДР – організація дорожнього руху
ПКД – проектно-кошторисна документація
ТЕО – техніко-економічне обгрунтування
МТГ – міська територіальна громада
Зміст


1. Передумови до створення Плану дій.
2. Принципи формування Плану дій.
2.1. Пріоритети ПСММ.
2.1.1. Пішоходи.
2.1.2. Громадський транспорт.
2.1.3. Велотранспорт та легкий персональний транспорт.
2.1.4. Логістика і доставка.
2.1.5. Автомобілі.
2.1.6. Паркування авто.
2.2. Виклики на шляху до сталої міської мобільності Львова.
2.2.1. Безпека руху.
2.2.2. Комфортне середовище для руху пішки.
2.2.3. Якісний громадський транспорт.
2.2.4. Зростання автомобілізації.
2.2.5. Велосипед як міський транспорт.
2.2.6. Розвиток територій та транспортна інфраструктура.
2.2.7. Слабка інституційна спроможність міської ради.
2.3. Принципи пріоритезації заходів ПСММ для формування Плану дій.
3. Перелік заходів.
3.1. Загальні стратегічні заходи.
3.1.1. Підвищення рівня безпеки руху та зменшення кількості загиблих та травмованих у ДТП.
3.1.2. Напрацювати стратегію з оптимізації перевезень (вантажних, пасажирських, туристичних, сфери обслуговування, ремонтні сервіси, доставка тощо), роблячи вантажний та спецтранспорт безпечним для міста.
3.1.3. Розробити нову класифікацію вулиць.
3.1.4. Напрацювати та покроково реалізувати мережу вулиць з пріоритетом пішоходів.
3.1.5. Розробити Стратегію розвитку міського громадського транспорту до 2030 р. (в рамках проекту UUPTP).
3.1.6. Розробити, затвердити та поетапно реалізувати концепцію організації руху транспорту у центральній частині міста.
3.1.7. Впровадити Е-квиток (2021 – 2023).
3.1.8. Створити програму підтримки для розвитку сервісів оренди транспортних засобів.
3.1.9. Розробити Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури та руху.
3.1.10. Розробити стратегію паркування.
3.1.11. Інтеграція залізниці у міські перевезення та забудову.
3.1.12. Розробка Програми розвитку мобільних хабів.
3.2. Регуляторні заходи.
3.2.1. Створити систему аудиту безпеки руху у місті.
3.2.2. Запровадити заходи для попередження та фіксування порушень ПДР, у тому числі камери фото- та відеофіксації правопорушень.
3.2.3. Напрацювати та впровадити заходи щодо забезпечення пріоритету руху громадського транспорту.
3.2.4. Напрацювати та прийняти рішення виконавчого комітету щодо порядку погодження порушення благоустрою забудовниками у межах червоних ліній та спільного планування цієї території.
3.2.5. Розробити стандарти інженерних елементів вуличної інфраструктури та типового вуличного озеленення.
3.3. Інфраструктурні заходи.
3.3.1. Впровадити заходи для заспокоєння руху (шикани, острівці безпеки тощо) на вулицях та демонтувати зайве огородження.
3.3.2. Розширити пішохідний простір у місцях великого скупчення пішоходів.
3.3.3. Розвинути мережу “Зелених зв’язків“ для активної мобільності.
3.3.4. Продублювати всі підземні переходи наземними.
3.3.5. Розробити та реалізувати програму “Безпечні вулиці поблизу шкіл та дошкільних навчальних закладів“.
3.3.6. Планування будівництва трамвайних ліній у північному напрямку міста.
3.3.7. Відновлення трамвайної лінії на вул. М. Коперника (від перехрестя вулиць Д. Вітовського – Академіка А. Сахарова до перехрестя вулиць М. Коперника – С. Бандери).
3.3.8. Будівництво сучасного трамвайного депо на вул. Трускавецькій з продовженням до нього лінії на вул. Княгині Ольги.
3.3.9. Провести закупівлю 100 тролейбусів з автономним ходом, 50 електробусів, 20 трамваїв та 40 трамваїв модернізувати, зробивши низько-підлогову вставку.
3.3.10. Облаштувати перехоплюючі паркінги на основних в’їздах у місто, поруч з зупинками громадського транспорту.
3.3.11. Облаштувати мобільні хаби (транспортно-пересадкові вузли).
3.3.12. Об’єднати існуючу велоінфраструктуру в одну мережу.
3.3.13. Облаштувати надійні місця для паркування та зберігання велосипедів.
3.3.14. Організувати дозування доступу авто в центр міста за рахунок світлофорів та організації дорожнього руху.
3.4. Інституційні заходи.
3.4.1. Надати повноваження департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури (надалі – департамент) у галузі безпеки руху у громаді на рівні місцевого самоврядування.
3.4.2. Створити бюджетну програму реалізації проектів, прийнятих на Комісії з безпеки дорожнього руху.
3.4.3. Запровадити посади відповідальних за пішохідний та велосипедний рух.
3.4.4. Організувати злагоджену роботу департаментів міської ради, районних адміністрацій та інших замовників з ремонту та реконструкції вулиць та громадських просторів. Забезпечити розподіл повноважень та визначити в яких випадках та хто виступає замовником робіт.
3.4.5. Запровадити навчання з основ урбаністики для працівників, котрі виконують функції замовника інфраструктурних проектів.
3.4.6. Продовжувати практику обговорення реконструкцій вулиць та громадських просторів з мешканцями. Проведення роз’яснювальної роботи для мешканців щодо принципів сталої міської мобільності.
3.5. Комунікаційна стратегія.
1. Передумови до створення Плану дій

Згідно з вимогами Плану сталої міської мобільності м. Львова до реалізації та моніторингу, розпорядженням Львівського міського голови від 12.03.2020 № 79 було утворено робочу групу для реалізації ПСММ. До складу робочої групи увійшли представники профільних підрозділів Львівської міської ради, проекту “Інтегрований розвиток міст в Україні“ Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ, а також представники громади та громадських організацій.
Відповідно до розпорядження Львівського міського голови від 04.09.2020 № 349 було внесено зміни щодо вищезгаданого розпорядження, у тому числі розширено склад робочої групи. Пунктом 2.3 цього розпорядження робочій групі було доручено напрацювати чіткий покроковий план дій з реалізації Плану сталої міської мобільності Львова на період 2021-2024 років та подати Львівському міському голові.
Утвореною робочою групою у період з березня 2020 року до травня 2021 року було напрацьовано список заходів/завдань для Львова згідно з принципами ПСММ. За основу було взято заходи, запропоновані у розділі 9 Плану сталої міської мобільності Львова. Наступним кроком було проведення консультації з німецькими колегами та коригування заходів відповідно до їхніх коментарів. Усі заходи було пріоритезовано та сформовано План дій до 2024 року із зазначенням відповідальних за кожен проект.
2. Принципи формування Плану дій

2.1. Пріоритети ПСММ

Спираючись на аналіз існуючої ситуації, з врахуванням статистичних даних та фінансової спроможності міста, а також беручи до уваги світовий досвід, План сталої міської мобільності Львова пропонує ієрархію пріоритетів для формування міської політики у сферах транспорту, інфраструктури та забудови.

2.1.1. Пішоходи

Першим пріоритетом є формування комфортного середовища для руху пішки, оскільки кожен з нас, незалежно від виду пересування, який обирає, щоденно долає більші чи менші відстані пішки. Цей пункт повинен сприяти зручним умовам для пересування усіх, враховуючи маломобільні групи населення, осіб з вадами зору та усі вікові групи.

2.1.2. Громадський транспорт

Згідно із дослідженням, яке було проведене при розробці ПССМ Львова, більша частка, а саме 52 % переміщень у місті здійснюється громадським транспортом.


Враховуючи його потенціал ефективно переміщувати велику кількість людей та водночас витрачати мінімум міського простору, Львів повинен сконцентруватись на подальшому розвитку громадського транспорту. Він також є найбільш інклюзивним і покриває усі соціально-вікові групи.

2.1.3. Велосипедний та легкий персональний транспорт

ПСММ ставить забезпечення умов для руху велотранспорту та інших легких персональних засобів пересування на третє місце у списку своїх пріоритетів. Такий транспорт потребує значно менше місця та завдає мінімум шкоди довкіллю (лише на етапах виготовлення та утилізації окремих його частин), ніж моторизовані засоби пересування. Велосипедний транспорт також стимулює до активного способу життя мешканців та позитивно впливає на стан здоров’я його користувачів. Разом з ЛПТ він забезпечує пасажирські перевезення “останньої милі“. Втім, велосипед чи інший ЛПТ не є настільки ж інклюзивним як громадський транспорт, тож не здатен забезпечити можливості для переміщення усіх без винятку.

2.1.4. Логістика і доставка

Логістика і доставка важлива для забезпечення життєдіяльності міста та для економіки в цілому, тому є пріоритетніша за приватний автотранспорт.

2.1.5. Автомобілі

Переміщення на приватному автомобілі є нижчим за пріоритетом, ніж інші види переміщення у місті, оскільки автомобіль займає найбільшу площу на проїзній частині вулиць та перевозить найменшу кількість осіб. Середній показник переміщення в одному автомобілі – 1,5 людини, в той же час, як в автобусі/тролейбусі, що займає площу лише втричі більшу за розмір автомобіля, можна перевозити 100 і більше осіб. Тобто при зростанні автомобілекористування стає очевидно, що місто неспроможне забезпечити умови для пересування автомобілем усім без винятку. Будівництво інфраструктури для руху автомобілів у місті потребує використання щоразу більшої частини міського простору та великих фінансових вливань. Що стосується інклюзивності, приватне авто не є доступним для кожного без винятку.


Не менш важливим є те, що водії приватних авто частіше, ніж інші учасники руху спричиняють ДТП з летальними наслідками. Причиною таких ДТП є перевищення швидкості руху.
Автотранспорт з двигуном внутрішнього згоряння є найбільшим забруднювачем повітря у містах. Відповідно до даних МЕА автомобільний транспорт забезпечує у різний час від 70 % до 95 % викидів забруднювальних речовин у містах, зокрема здійснюючи викиди оксиду та діоксиду вуглецю, оксидів азоту, двоокису сірки, дрібнодисперсних твердих часток PM2.5, PM10, що має згубний вплив, у тому числі і на здоров’я містян.

2.1.6. Паркування авто

Останній у списку пріоритетів – припаркований автомобіль. Інфраструктура для стоянки авто є найменш виправданим використанням міського простору, якщо це стосується публічних просторів (площа, вулиця тощо). Використання авто з метою доїзду до місця праці, навчання тощо зранку та доїзду до місця проживання ввечері спричиняє відстій автомобіля впродовж цілого дня, що є надзвичайно неефективним способом використання цінного міського простору. Міська політика у сфері паркування повинна регулювати попит на парко-місця та заохочувати до раціонального користування власним автомобілем у місті.

2.2. Виклики на шляху до сталої міської мобільності Львова

Відповідно до ієрархії пріоритетів, аналізу потенціалу розвитку Львова та вже втілених проектів Планом сталої міської мобільності Львова було визначено сім викликів, які стоять на шляху до сталої мобільності та високої якості життя у місті, та сім цілей, які допоможуть реагувати на ці виклики. Для досягнення кожної із цілей формувались списки заходів, які стали основою розробки Плану дій з реалізації ПСММ до 2024 року.

2.2.1. Безпека руху

Безпека – безперечний і головний пріоритет для кожного учасника руху. За даними управління патрульної поліції у 2020 році внаслідок ДТП у Львові загинуло 30 осіб. Тому першою ціллю ПСММ стало наблизитись до нульової смертності внаслідок ДТП.


Відомою концепцією у галузі безпеки руху є міжнародна ініціатива Vision Zero, яка базується на шведській програмі з підвищення безпеки на вулицях міста і зниження смертності внаслідок ДТП. В основі концепції лежить теза про те, що ставитись до людських смертей, як до вимушеної ціни за можливість швидкого пересування містом на авто – неприпустимо. Основний підхід полягає у тому, щоб звести роль помилки водія до мінімуму. В тому числі, це передбачає проектування вуличної інфраструктури таким чином, аби помилки учасників руху не могли призвести до летальних наслідків.
План сталої міської мобільності Львова враховує світовий досвід та передбачає заходи для підвищення безпеки руху на вулицях міста.

2.2.2. Комфортне середовище для руху пішки

Наступним викликом є привабливість міського простору для пішохідного руху. Тому другою ціллю є перетворення міста у дружнє до пішохода середовище. Комфорт громадських просторів та пішохідних зв’язків підвищується завдяки набору інфраструктурних рішень, що забезпечують безбар’єрність (у тому числі рівне покриття на хідниках, унеможливлення паркування на тротуарах тощо), прямі зручні пішохідні сполучення, комфортність середовища (освітлення, тінь, озеленення, захищеність від вітру, місця для сидіння, можливість зробити покупки та випити кави).

2.2.3. Якісний громадський транспорт

Наступним викликом є якість громадського транспорту, тож ПСММ ставить за ціль сформувати для Львова систему ефективного, комфортного та екологічного громадського транспорту.

2.2.4. Зростання автомобілізації

Зростання кількості автомобілів стає серйозним викликом поки немає якісної альтернативи для пересування містом. Тому з’являється ціль оптимізації руху автотранспорту у місті, особливо в його центральній частині.

2.2.5. Велосипед як міський транспорт

Велосипед – транспорт, а не тільки засіб для активного відпочинку. ПСММ ставить за ціль зробити велосипед привабливим транспортом для переважної кількості мешканців. У процесі розробки Плану дій все більшої популярності набувають також інші види ЛПТ (електросамокати, моноколеса тощо). Тому усі заходи на подолання цього виклику враховують також і користувачів інших видів ЛПТ.

2.2.6. Розвиток територій та транспортна інфраструктура

Стратегічно важливим викликом є розвиток територій паралельно з плануванням транспортної інфраструктури. Забудова міста відбувається з формальним врахуванням запланованої у Генеральному плані транспортної інфраструктури без врахування пріоритетів сталої мобільності. Генеральний план передбачає низку дороговартісних заходів щодо розбудови автомобілеорієнтованої транспортної інфраструктури. Питання інших типів мобільності переважно залишається поза увагою, на розсуд девелопера (забудовника). ПСММ ставить за ціль сформувати місто коротких відстаней, адже політика щодо забудови міста суттєво впливає на подальше пересування його мешканців.

2.2.7. Слабка інституційна спроможність міської ради

Важливим викликом є інституційна спроможність міської ради. Тому Планом дій важливо передбачити заходи, які забезпечать злагоджене управління мобільністю та високий рівень компетенцій працівників.

2.3. Принципи пріоритезації заходів ПСММ для формування Плану дій



Взявши за основу списки заходів, передбачених для подолання викликів, які стоять на шляху реалізації ПСММ, перед робочою групою постало завдання сформувати чіткий покроковий план реалізації заходів на наступні декілька років. Для того, щоб обрати заходи та вибудувати ефективну черговість та пріоритетність в умовах обмежених ресурсів, робоча група користувалась принципами, передбаченими ПСММ:
1. Чи відповідає захід/проект цілям і пріоритетам ПСММ?
2. Чи є захід/проект готовим до реалізації? Оцінка наявної інституційної спроможності відповідальних підрозділів міської ради для реалізації заходу/проекту.
3. Що показує аналіз вигоди і витрат заходу/проекту? Чи результат заходу/проекту виправдовує витрачені на нього ресурси?
4. Чи є фінансові можливості для реалізації проекту? Оцінка актуальної фінансової спроможності міста для втілення заходу.
Проекти, котрі не відповідають принципам сталої міської мобільності – не реалізуються.

3. Перелік заходів

Усі заходи, які увійшли до Плану дій з реалізації ПСММ Львова до 2024 року, можна умовно розділити на 5 категорій: стратегічні, регуляторні, інфраструктурні, інституційні та комунікаційні. Кожну категорію заходів об’єднує їх роль у міському механізмі та підходи до реалізації.

3.1. Загальні стратегічні заходи

Ця категорія включає всі заходи, які потребують стратегічного планування. Кожен з них передбачає попередній аналіз з наступною розробкою принципів, програм, стратегій чи планів, відповідно до яких у майбутньому будуть запропоновані заходи інфраструктурного, регуляторного, інституційного чи комунікаційного характеру.

3.1.1. Підвищення рівня безпеки руху та зменшення кількості загиблих та травмованих у ДТП

Безпека руху – безперечний і найголовніший пріоритет для кожного учасника руху. Впродовж останніх десяти років значно зросла кількість ДТП та тяжкість їх наслідків у Львові. Основною причиною травм та загибелі учасників у ДТП є перевищення швидкості руху.

3.1.1.1. Виклики


1) частина проектів, які стосуються реконструкції та капітальних ремонтів вулиць, котрі були втілені містом у попередні роки, не передбачали підвищення безпеки пересування вулицями, а лише відновлювали стан покриття та інженерних мереж;
2) збільшення рівня переміщень у місті на приватному автомобілі;
3) невідповідний дизайн вулиць, що стимулює до перевищення швидкості моторними транспортними засобами, так звані “міські шосе“;
4) велика кількість авто в години пік, невпорядкованість руху під час проїзду перехресть та порушення правил паркування викликає велику дратівливість водіїв та інших учасників руху;
5) підвищення транзитного руху через житлові вулиці та міжбудинкові проїзди для об’їзду заторів, що спричиняє зниженню рівня якості життя мешканців та почуття безпеки у житлових зонах міста;
6) заходи з підвищення безпеки пересування містом та проектування відповідної інфраструктури, у тому числі засобів заспокоєння руху, критикує частина мешканців, яка вважає індикатор швидкості пересування у місті важливішим за безпеку.

3.1.1.2. Завдання:
1) створити та затвердити програму підвищення безпеки руху в місті з визначенням фінансування на її виконання;
Термін: 31.12.2022
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури,
ЛКП “Львівавтодор“.
2) забезпечити пріоритет безпеки руху над швидкістю руху в місті. При проектуванні вуличної інфраструктури та ОДР проектні організації повинні враховувати всі можливі інфраструктурні рішення, які здатні забезпечити безпечний рух для пішоходів, громадського транспорту, велосипедистів, автомобілів, у тому числі вантажних автомобілів тощо. Безпека руху для усіх категорій користувачів вуличної мережі повинна бути пріоритетною над швидкістю руху. Погодження проектів реконструкції вуличної мережі чи зміни ОДР, що суперечать принципам ПСММ – неможливі;
Термін: постійно
Відповідальні: замовники проектів
реконструкції вулиць, чи замовники
проектів зміни ОДР.
3) при організації роботи КБДР та створенні ОДР для ділянок вуличної мережі Львова першочергово брати до уваги пріоритет безпеки руху над швидкістю пересування у місті для всіх категорій користувачів вуличної інфраструктури, оскільки людське життя та здоров’я є найвищою цінністю;
Термін: постійно
                          Відповідальний: управління транспорту.
4) при проектуванні, реконструкції чи ремонті вулиць враховувати інженерні рішення та дизайн вулиць, які будуть спрямовані на те, щоб унеможливити порушення правил дорожнього руху та мінімізувати наслідки цих порушень, якщо учасник руху допустив помилку. Згідно з ДСТУ 4123:2020 “Безпека дорожнього руху. Засоби заспокоєння руху“;
Термін: постійно
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.
5) створити каталог рішень, які слугуватимуть підвищенню рівня безпеки руху, та внести зміни до рішення виконавчого комітету від 30.08.2019 № 812 “Про додаткові вимоги до проектування і виконання робіт під час нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів вулично-дорожньої мережі та інших елементів благоустрою м. Львова“;
Термін: 31.12. 2021
                          Відповідальний: робоча група для
                          реалізації Плану сталої міської
                          мобільності Львова.
6) запровадити системи аудиту безпеки руху для проектів, які реалізуються за бюджетні кошти;
Термін: 01.07.2023
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.
7) обрати навчальний заклад середньої освіти, поруч з яким було здійснено найбільшу кількість ДТП . Розробити ПКД та реалізувати пілотний проект в рамках проекту “Безпека руху поруч із школами“.
Термін: 31.12.2022
                          Відповідальний: робоча група для
                          реалізації Плану сталої міської
                          мобільності Львова.

3.1.2. Напрацювати стратегію з оптимізації перевезень та підвищення безпеки руху для спецтранспорту, пасажирських та туристичних перевезень, сфери обслуговування, ремонтних сервісів, доставки тощо

3.1.2.1. Виклики:
1) спецтранспорт, який обслуговує життєдіяльність міста, служби доставки товарів ремонтні сервіси, туристичні автобуси стоять у заторах разом з приватним транспортом;
2) хаотичні стоянки транспорту для вивантаження товарів перешкоджають руху пішоходів, велосипедів та іншого транспорту;
3) для великогабаритного транспорту потрібні більші радіуси поворотів, які в місті не завжди необхідні та спричиняють проблеми, пов’язані з безпекою руху та доступністю;
4) вантажний транспорт, який здійснює логістику, є небезпечний для руху в місті, оскільки у водіїв таких транспортних засобів обмежена видимість (сліпі зони), також вантажний транспорт спричиняє інтенсивне шумове забруднення та погіршення якості повітря у місті.

3.1.2.2. Завдання:
1) розробити порядок врегулювання руху для служб, які обслуговують міську життєдіяльність, служб доставки, сервісних служб тощо;
Термін: 01.09.2022
                          Відповідальний: робоча група для
                          реалізації Плану сталої міської
                          мобільності Львова.
2) розробити порядок для регулювання автостоянок служб, які забезпечують міську життєдіяльність, служб доставки, сервісних служб тощо. Запропонувати спеціальні комфортні та безпечні місця для їх паркування, відведений час та інші специфічні умови після врегулювання цього питання на загальнодержавному рівні;
Термін: поетапно:
- напрацювати пропозиції змін до
законодавства – до 31.12.2021;
- після врегулювання на державному
рівні розробити дорожню карту для міста
Львова – півроку від моменту набуття
чинності нормативного акта;
- узгодити остаточний варіант з усіма
зацікавленими сторонами – одразу після
виконання пункту 2
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.
3) сформувати систему обмежень для великогабаритного транспорту з метою підвищення безпеки та зниження рівня забруднення повітря.
Термін: 31.12.2023
                      Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.

3.1.3. Розробити нову класифікацію вулиць

3.1.3.1. Виклики:
1) заходи ПСММ передбачають формування стандартів проектування вулиць з врахуванням принципів сталої міської мобільності. Критерії якісного міського простору дещо відрізняються для різних типів вулиць. Тож попередньо необхідно покласифікувати усі вулиці Львова за типами, від яких залежатиме режим, пріоритизація руху та дизайн вулиці.

3.1.3.2. Завдання:
1) розробити класифікацію вулиць, що дозволить сформувати конкретні, чітко зрозумілі критерії дизайну вуличного простору (елементів вуличних меблів, озеленення тощо), засобів заспокоєння руху, технічних елементів для кожного типу міських вулиць;
Термін: 01.03.2022
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.
2) розробити та затвердити чекліст для різних типів вулиць, що стане інструкцією для проектантів і замовників та допоможе перевіряти проекти на відповідність цілям ПСММ;
Термін: 01.07.2022
                          Відповідальний: робоча група для
                          реалізації Плану сталої міської
                          мобільності Львова.
3) впровадити засоби контролю за дотриманням стандартів (передбачено заходи у розділі Інституційна спроможність);
4) напрацювати зміни до Генплану м. Львова у розрізі класифікації вулиць та висвітлити ці пропозиції на Геопорталі м. Львова.
Термін: 31.12.2022
Відповідальні: департамент
містобудування, департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури,
                      управління інформаційних технологій.

3.1.4. Напрацювати та покроково реалізувати мережу вулиць з пріоритетом пішоходів

3.1.4.1. Виклики:
1) наявність значної кількості вулиць у центральній частині міста, які не є важливими з транзитної точки зору та використовуються для хаотичного паркування автотранспорту, таким чином стаючи некомфортними для життя мешканців та руху пішоходів;
2) на значній частині вулиць центру міста не використовується потенціал розвитку бізнесу туризму й рекреації через перевантаження їх паркуванням авто;
3) необхідність організовувати комфортні та безпечні пішохідні маршрути у центральній частині міста та інших районах;
4) необхідність забезпечити баланс потреб різних користувачів на житлових вулицях в історичній частині міста.

3.1.4.2. Завдання:
1) затвердити перелік вулиць у центральній частині міста з пріоритетом руху пішоходів, визначити порядок їх реалізації та підхід до розмежування вуличного простору з врахуванням попередньо розроблених концепцій, у тому числі Концепції МТК.
Термін: 01.03.2022
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.

3.1.5. Розробити Стратегію розвитку міського громадського транспорту до 2030 р. (у рамках проекту UUPTP)

3.1.5.1. Виклики:
1) стрімке зростання рівня автомобілізації призводить до зменшення кількості пасажирів та збільшення середнього часу однієї поїздки громадським транспортом;
2) впровадження відокремлених, у тому числі конструктивно, смуг для громадського транспорту було і залишається ускладненим або неможливим через застарілі ДБН та ДСТУ;
3) масове оновлення рухомого складу, яке стало доступним в останні 3-5 років, погіршило імідж і пасажиропотоки тих маршрутів, на яких не з’явився оновлений рухомий склад;
4) значне дублювання маршрутів муніципальних та приватних перевізників, що в умовах наявної системи оплати проїзду призводить до конкуренції, а не співпраці чи розвитку громадського транспорту;
5) обслуговування приміської території, яка формально не входить в адміністративну межу громади, здійснюється переважно приміськими маршрутами, які часто працюють як міські;
6) система обслуговування рухомого складу в депо не оновлювалася, тому навіть новий рухомий склад часто виходить з ладу або простоює в депо;
7) застаріла інфраструктура ліній електричного транспорту (контактна мережа, система електропостачання) стає на заваді для подальшого розширення його мережі;
8) низький рівень проникнення сучасних інформаційних технологій, і хоча GPS-відстеження транспорту є на всіх маршрутах, але супутні рішення (автоматичне складання розкладу руху, автоматичне інформування водія про дотримання розкладу руху тощо) чи інші технології (пріоритет ГТ на світлофорах, автоматичне перемикання стрілок залежно від маршруту руху) – є швидше винятком ніж правилом;
9) існуючі системи оплати проїзду не дають змоги більшості пасажирів здійснювати безкоштовні пересадки між маршрутами чи видами транспорту навіть у межах одного перевізника за винятком ЛКП “Львівелектротранс“;
10) брак водіїв, кваліфікованих робітників обмежує можливості збільшення обсягу перевезень громадським транспортом, а недостатньо комфортні умови праці не приваблюють нових працівників.

3.1.5.2. Завдання:
1) розробити та затвердити Стратегію розвитку громадського транспорту м. Львова до 2030 р.
Термін: 31.12.2022
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.
2) у межах Стратегії сформувати дорожню карту заходів/проектів із зазначенням відповідальних осіб, реалістичних термінів впровадження, орієнтовної вартості проекту/заходу, джерел фінансування (бюджет, кредит тощо).
Термін: 31.12.2022
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.

3.1.6. Розробити, затвердити та поетапно реалізувати концепцію організації руху транспорту в центральній частині міста

3.1.6.1. Виклики:
1) радіальне планування міста провокує водіїв при добиранні з однієї частини міста в іншу їхати транзитом через центр міста. Додатково ситуацію погіршує ще й те, що великі “спальні масиви“, які продукують потужну маятникову міграцію в час пік, розташовані на околицях міста, де здебільшого широкі вулиці з високою пропускною здатністю, але всі ці потоки сходяться у центральній частині міста, яка, у зв’язку зі своєю містопланувальною структурою, не може впоратися з таким навантаженням;
2) у центральній частині міста сконцентровані туристичні маршрути, розважальні й відпочинкові заклади та інші точки притягання, що нерідко провокують конфлікти між пішоходами та автомобілями.

3.1.6.2. Завдання:
1) розробити план заходів щодо поетапного впровадження схеми об’їзду центральної частини міста на основі Концепції МТК.
Термін: 01.09.2022
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.

3.1.7. Впровадити Е-квиток (2021-2023)

3.1.7.1. Виклики:
1) значна частина оплати за проїзд здійснюється готівкою і не обліковується у повній мірі;
2) основним завдання водія автобуса є зібрати кошти за проїзд, а не забезпечити якісні транспортні послуги;
3) водії і перевізники незацікавлені їздити на маршрутах невисоким пасажиропотоком і у вечірні години;
4) відсутність графічності громадського транспорту;
5) дублювання певних відрізків різних маршрутів через відсутність комфортних пересадок.

3.1.7.2. Завдання:
1) перейти на систему оплати перевізникам, які здійснюють перевезення у межах Львівської МТГ, за виконання транспортної роботи;
Термін: 01.07.2022
Відповідальні: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури,
ЛКП “Львівавтодор“.
2) запровадити єдиний квиток на весь транспорт з гнучкими, зручними для пасажира тарифними пропозиціями і можливостями для оплати, з безкоштовними пересадками у визначений часовий інтервал;
Термін: 01.07.2022
Відповідальний: ЛКП “Львівавтодор“.
3) обладнати транспорт валідаторами та супутнім обладнанням для функціонування електронного квитка;
Термін: 28.02.2022
Відповідальний: ЛКП “Львівавтодор“.
4) оптимізувати маршрутну мережу та графіки руху для ефективної роботи громадського транспорту;
Термін: 13.01.2022
                          Відповідальні: робоча група для
                          реалізації Плану сталої міської
                          мобільності Львова, управління
                          транспорту, ЛКП “Львівавтодор“.

3.1.8. Створити програму підтримки для розвитку сервісів оренди транспортних засобів

3.1.8.1. Виклики:
1) багато містян володіє власними моторизованими транспортними засобами, тому виникає необхідність в інфраструктурі для їх зберігання. Паркування власного авто протягом дня, коли власник на роботі, навчанні тощо, займає частину громадського простору в той час, коли авто не виконує свою функцію;
2) користування шерінговими сервісами заохочує до раціонального використання авто. В той же час володіння автомобілем стимулює підвищення автомобілекористування у місті без необхідності;
3) наявність сервісів шерінгу зменшує потребу придбання власного авто населенням;
4) користування шерінговими сервісами сприяє мультимодальності, оскільки користувачам стає легше здійснювати пересадки, коли є можливість залишати орендований транспортний засіб в одній локації і, за потреби, брати в його іншому місці;
5) інвестування у сервіси прокату у Львові, наразі, не дуже привабливе, оскільки мешканці міста надають перевагу використанню власного авто, а не користуватися шерінговими сервісами. Це також пов’язано з тим, що в Україні високі ціни на прокат автомобілів.

3.1.8.2. Завдання:
1) сформувати чіткі правила роботи сервісів з прокату автомобілів, велосипедів, іншого легкого персонального транспорту (зокрема щодо форматів обміну даними між операторами та містом).
Термін: 31.12.2021
                          Відповідальний: управління транспорту.
2) розробити інформаційну програму щодо переваг користування шерінговими сервісами транспортних засобів.
Термін: 28.02.2022
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.
3) провести інформаційну кампанію щодо переваг користування шерінговими сервісами транспортних засобів.
Термін: 31.05.2022
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.
4) інтегрувати шерінгові транспортні засоби у системи планування поїздок (Google, EasyWay тощо).
Термін: 31.05.2022
                          Відповідальний: робоча група для
                          реалізації Плану сталої міської
                          мобільності Львова.

3.1.9. Розробити Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури та руху

3.1.9.1. Виклики:
1) відсутній підрозділ, який комплексно працює над вирішенням питань, пов’язаних з велосипедною інфраструктурою;
2) відсутність комплексної стратегії чи плану дій на наступні роки з удосконалення міської велосипедної інфраструктури. Термін виконання Програми розвитку велосипедного руху та облаштування велосипедної інфраструктури у Львові завершився у 2020 р. Так як Програма була виконана менш ніж на половину, існує потреба переглянути її і сформувати новий стратегічний документ, орієнтований на сучасні реалії.

3.1.9.2. Завдання:
1) створити робочу групу з планування розвитку велосипедної інфраструктури у Львові;
Термін: 01.10.2021
Відповідальний: КУ Інститут міста
2) розробити та подати на затвердження проект ухвали про програму розвитку велосипедної інфраструктури та мережі міста Львівської МТГ до 2030 р.;
Термін: 31.12.2021
Відповідальний: КУ Інститут міста.
3) впроваджувати заходи згідно з новою Програмою.
Термін: до 2030 року
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.

3.1.10. Розробити стратегію паркування

3.1.10.1. Виклики:
1) велика кількість порушення Правил дорожнього руху щодо паркування транспортних засобів призводить не лише до втрати зацікавлення інвесторів до розробки проектів будівництва організованих (підземних, наземних багаторівневих) паркінгів, а й призводить до підвищення небезпеки та ускладнень дорожнього руху. Також ця проблема не дозволяє зрозуміти реальну необхідну кількість місць для паркування та заохочення несвідомого використання автомобіля;
2) відсутність зведеної інформації про різні способи оплати послуг паркування та забезпечення їх функціонування на всіх платних майданчиках призводить до непорозумінь та свідомих маніпуляцій з метою ухилення від покарання за несплату;
3) неналежне утримання та облаштування майданчиків для паркування і місць заборони паркування стає причиною успішного оскарження винесених постанов у суді та уникнення покарання порушниками.

3.1.10.2. Завдання:
1) розробити карту секторів паркування для кожної тарифної зони.
Термін: 31.12.2021
                          Відповідальний: управління транспорту.
2) розробити систему моніторингу попиту на паркування для І-ї та ІІ-ї тарифної зони паркування з метою регулювання тарифної політики.
Термін: 01.07.2022
Відповідальний: КУ Інститут міста.
3) налагодити системи контролю за дотриманням правил паркування з забезпеченням принципу невідворотності покарання (залучити належну кількість інспекторів з паркування та евакуаторів).
Термін: 01.02.2023
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.
4) розробити пропозиції щодо розміщення та проектування перехоплюючих паркінгів.
Термін: 31.12.2021
                          Відповідальний: управління транспорту.

3.1.11. Інтеграція залізниці у міські перевезення та забудову

3.1.11.1. Виклики:
1) Львівська міська територіальна громада потребує створення ефективної системи громадського транспорту з інтеграцію у нього залізничного транспорту для забезпечення комфортного та передбачуваного перевезення пасажирів у межах територіальної громади та сусідніх населених пунктів;
2) відсутність прямих швидкісних транспортних зв’язків між районами та необхідність розвитку міських субцентрів з метою розвантаження центральної частини міста та більшої доступності міських функцій у межах районів;
3) на території Львівської ОТГ функціонують 11 залізничних станцій, та 9 зупиночних платформ, ще 11 станцій і зупинок функціонували у різний час. Загальна довжина магістральних залізничних ліній у межах громади становить понад 100 км. Проте через особливості українського законодавства залізничний транспорт є недостатньо привабливим ні для вантажних, ні для пасажирських перевезень у межах міста, а залізничні станції та території недостатньо інтегровані з рештою міста;
4) більшість наявних у місті станцій та платформ обслуговують лише по кілька приміських потягів на день, винятками є – станція Підзамче, де зупиняється понад 10 пар пасажирських міжміських (далекого сполучення) потягів та станція Сихів – 1 пара таких потягів;
5) вантажні транзитні перевезення через Львів обслуговують станції Львів та Клепарів, проте їх інфраструктура також не відповідає сучасним потребам забезпечення швидкої обробки вантажів та формування нових потягів;
6) відсутність ефективної комунікації між містом та АТ “Українська залізниця“, відсутність спільного бачення щодо розвитку територій у власності АТ “Українська залізниця“, бюрократично та законодавчо не налагоджений механізм співпраці.

3.1.11.2. Завдання:
1) утворити робочу групу для розробки Стратегії розвитку міських залізничних перевезень.
Термін: 31.12.2021
                          Відповідальні: робоча група для
                          реалізації Плану сталої міської
                          мобільності Львова, департамент
                          міської мобільності та вуличної
                          інфраструктури.
2) скласти план роботи зі створення Стратегії розвитку міських залізничних перевезень та презентувати робочій групі з реалізації ПСММ Львова, в рамках проекту Європейської комісії “SPARCS“.
Термін: 01.06.2022
Відповідальний: ЛКП “Львівавтодор“.
3) напрацювати Стратегію розвитку міських залізничних перевезень та затвердити рішенням виконавчого комітету.
Термін виконання: 01.07.2023
Відповідальні: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури,
                          робоча група для реалізації Плану сталої
                          міської мобільності Львова.
4) в рамках проекту Європейської комісії “SPARCS“ Sustainable energy Positive & zero cARbon CommunitieS:
4.1) провести ТЕО розвитку міської електрички;
4.2) розробити мапу мережі потенційної міської електрички;
4.3) визначити місця для потенційних під’їзних колій, сортувальних станцій та іншої інфраструктури для вантажних перевезень;
4.4) розробити пропозиції щодо розвитку територій вздовж залізниці для більш ефективного їхнього використання;
4.5) визначити місця для пріоритетного облаштування безпечних пішохідних переходів через залізничні колії для покращання зв’язаності міських територій.
Термін: 30.12.2023
                          Відповідальні: департамент житлового
                          господарства та інфраструктури, робоча
                          група для реалізації Плану сталої
                          міської мобільності Львова.
3.1.12. Розробка Програми розвитку мобільних хабів

3.1.12.1. Виклики:
1) у місті кожен вид транспорту розвивався переважно автономно, тому сприяла також система з оплатою кожної поїздки без можливості пересадки не оплативши повної вартості квитка. Ця система досі не є повністю інтегрованою у міську мережу громадського транспорту, вона працює лише у рухому складі ЛКП “Львівелектротранс“;
2) існуючі транспортно-пересадкові вузли є недостатньо комфортними та безпечними місцями очікування, аби стимулювати мультимодальність користувачів;
3) попри те, що у місті суттєво збільшується пропозиція сталих видів мобільності, обмежена доступність для користувачів робить їх менш привабливими опціями;
4) розвинена мережа дає змогу дістатися з будь-якої точки міста в іншу. Проте зробити маршрути між усіма цими точками з малим інтервалом руху неможливо. Відтак пересадки підвищують ефективність мережі та зручність пересування містом. До цих пересадкових вузлів необхідно інтегрувати, окрім громадського транспорту, інші елементи мобільності та додаткові сервіси (таксі, короткотерміновий вело- та автопрокат, зарядні станції, сервіси, скриньки служб доставки тощо);
5) за допомогою виключно громадського транспорту місто не може вирішити питання “першої та останньої милі“. Саме тому його інтеграція з іншими видами мобільності є критичною для забезпечення якісної та сталої альтернативи приватному автомобілю.

3.1.12.2. Завдання:
1) розробити мапу локацій для потенційного розміщення мобільних хабів з врахуванням проекту Інтегрованої стратегії розвитку м. Львова та створити адаптовану для міста ієрархію мобільних хабів з врахуванням необхідних опцій мобільності та компліментарних сервісів;
Термін: 01.11.2021
                          Відповідальні: робоча група для
                          реалізації Плану сталої міської
                          мобільності Львова, управління
                          архітектури та урбаністики департаменту
                          містобудування.
2) розробити загальноміську навігаційну систему мобільності для інформування, орієнтування на місцевості, планування переміщень та пересадок (у тому числі користувачами мобільних хабів).
Термін: 01.10.2022
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.

3.2. Регуляторні заходи

Група регуляторних заходів передбачає розробку бюрократичних документів, стандартів та засобів контролю для створення комфортного та безпечного міського середовища.

3.2.1. Створити систему аудиту безпеки руху у місті

3.2.1.1. Виклики:
1) не існує належної бази та інструменту для визначення місць концентрації ДТП у місті. Також дані, які збирає поліція, не завжди є вичерпними для розуміння виникнення реальних ситуацій, наслідком яких стають ДТП;
2) дані від поліції щодо ДТП місто отримує із затримкою та не у повному обсязі;
3) часто через поверхневий аналіз приймаються помилкові рішення про причини ДТП та заходи щодо їх попередження у майбутньому;
4) у бюджеті Львівської МТГ немає окремо відведених статей, які спрямовані на підвищення безпеку руху. Тому усі інфраструктурні заходи з підвищення безпеки на вулицях (встановлення світлофорних об’єктів, дорожніх знаків, засобів заспокоєння руху, нанесення розмітки тощо) впроваджуються за кошти районних адміністрацій. Це спричиняє суттєві затримки у виконанні відповідних рішень. Також відірваність структур, які приймають рішення та тих, що їх втілюють негативно відображається на якості впровадження таких заходів.

3.2.1.2. Завдання:
1) налагодити системний збір та аналіз даних широкого спектру, аналіз ДТП та напрацювати рішення щодо їх попередження;
Термін: постійно
Відповідальний: департамент
міської мобільності та вуличної
інфраструктури.
2) розробити та запровадити окрему бюджетну програму для впровадження інфраструктурних заходів у місцях концентрації ДТП. Визначити департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури уповноваженим подавати пропозиції на фінансування інфраструктурних заходів, які сприятимуть підвищенню безпеки руху у місцях концентрації ДТП, відповідно до розробленої програми.
Термін: 01.03.2022
Відповідальні: департамент
міської мобільності та вуличної
інфраструктури, департамент
економічного розвитку.

3.2.2. Запровадити заходи для попередження та фіксування порушень ПДР, у тому числі камери фото- та відеофіксації правопорушень

3.2.2.1. Виклики:
1) наразі у місті є недостатня кількість заходів для превентивних дій для зменшення кількості ДТП;
2) використовуються засоби, які мають недоведену ефективність, відповідно до пункту 3.3.1 цього Плану дій;
3) існуюча законодавча та нормативна база є надто консервативною та не дозволяє впроваджувати швидкі і ефективні рішення щодо попередження порушень ПДР.

3.2.2.2. Завдання:
1) утворити робочу групу з представників профільних організацій ЛМР та управління патрульної поліції щодо роботи над попередженням ДТП, швидкою реакцією на ті, що уже трапились, та напрацюванню рішень для недопущення та повторення ДТП;
Термін: 01.12.2021
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.
2) сприяти розвитку системи камер відеофіксації порушень ПДР. Напрацювати механізми розподілу частки від виписаних штрафів за порушення ПДР у бюджет Львівської МТГ для можливості впровадження заходів підвищення безпеки дорожнього руху;
Термін: постійно
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.
3) облаштовувати засоби фізичного недопущення порушень ПДР як за допомогою будівельних робіт (засобів заспокоєння руху, острівців безпеки та антикишень, звужень та викривлень траєкторії), так і за допомогою засобів тактичного урбанізму (встановлення стовпців, делініаторів тощо);
Термін: постійно
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.
4) провести якісну інформаційну кампанію щодо роз’яснення причин та наслідків ДТП, а також надання практичних порад їх уникнення, або ж зменшення їх наслідків (особлива увага повинна приділятись дітям та їхнім батькам).
Термін: 31.12.2022
Відповідальні: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури,
                          управління зовнішніх зв’язків і промоції.

3.2.3. Напрацювати та впровадити заходи щодо забезпечення пріоритету руху громадського транспорту

3.2.3.1. Виклики:
1) значні затримки громадського транспорту, спровоковані стоянням у заторах разом з приватним транспортом, що призводить до збільшення інтервалу руху між транспортними засобами на маршруті та тривалості поїздки з точки А в точку Б для пасажирів;
2) відсутність пріоритету руху для громадського транспорту (особливо для тролейбусів та автобусів) на світлофорах.

3.2.3.2. Завдання:
1) визначити ділянки магістральних вулиць, на яких потрібно облаштовувати виділені смуги для руху громадського транспорту, визначити замовника таких робіт та передбачити кошти на їх реалізацію.
Термін: 01.07.2022
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.
2) визначити світлофорні об’єкти, на яких, у пілотному режимі, налагодити пріоритет для руху автобусів і тролейбусів.
Термін: 01.07.2022
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.
3) при встановленні нових світлофорних об’єктів, обов’язково перевіряти, чи необхідно передбачати пріоритет для руху громадського транспорту.
Термін: постійно
Відповідальний: департамент міської
мобільності та вуличної інфраструктури.

3.2.4. Напрацювати та прийняти рішення виконавчого комітету щодо порядку погодження порушення благоустрою забудовниками у межах червоних ліній та спільного планування цієї території

3.2.4.1. Виклики:
1) благоустрій територій довкола нового будівництва часто не відповідає принципам сталої міської мобільності;
2) реалізований благоустрій територій поруч з новобудовами часто не узгоджений з плануванням територій довкола та поза червоними лініями, що у майбутньому ускладнює роботу міста з реконструкції вуличної інфраструктури.

3.2.4.2. Завдання:
1) напрацювати та прийняти рішення виконавчого комітету щодо порядку погодження порушення благоустрою забудовниками у межах червоних ліній та спільного планування цієї території;
Термін: 01.10.2021
                          Відповідальні: департамент
                          містобудування, робоча група для
                          реалізації Плану сталої міської
                          мобільності Львова.
2) налагодити співпрацю міста та забудовників і запровадити спільне планування територій за принципами ПСММ;
Термін: постійно
Відповідальний: департамент
містобудування.
3) напрацювати механізм контролю за якісним облаштуванням благоустрою у межах вулиць, громадських просторів, територій новобудов відповідно до принципів ПСММ (чекліст, нагляд за виконанням облаштування благоустрою). Виконавці контролю – управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування, управління вуличної інфраструктури).
Термін: 01.02.2022
Відповідальні: департамент
                          містобудування, робоча група для
                          реалізації Плану сталої міської
                          мобільності Львова.

3.2.5. Розробити стандарти інженерних елементів вуличної інфраструктури та типового вуличного озеленення

3.2.5.1. Виклики:
1) стандартизація елементів благоустрою та вуличної інфраструктури повинна сприяти комфортному середовищу для руху пішки, велосипедом чи іншим ЛПТ;
2) відсутність стандартизація елементів благоустрою та вуличної інфраструктури не дозволяє створювати єдиний дизайн-код для вулиць міста;
3) створення стандартів полегшує написання технічних завдань для проектантів, а також контролю якості проектів; формування стандартів експертами у відповідних галузях;
4) (наприклад, озеленення) полегшує роботу проектанта у підборі специфічних елементів проекту, стаючи інструкцією до створення якісного простору.

3.2.5.2. Завдання:
1) доповнити та зібрати в один документ стандарти елементів вуличної інфраструктури та типового вуличного озеленення із залученням експертів у кожній галузі. За необхідності, проводити конкурси на дизайн елементів інфраструктури.
Термін: 01.07.2022
Відповідальні: КУ Інститут міста,
                          управління архітектури та урбаністики.
2) напрацювати механізм моніторингу за дотриманням стандартів облаштування вуличного простору згідно з пунктом 3.1.3 цього Плану дій.

3.2.6. Затвердити міський стандарт облаштування велоінфраструктури

3.2.6.1. Виклики:
1) проектанти, які розробляють проекти міської інфраструктури, не завжди мають достатньо досвіду у користуванні велосипедом чи іншим ЛПТ;
2) пріоритет планування для руху авто призводить до облаштування велоінфраструктури за залишковим принципом;
3) відсутній єдиний дизайн-код міста з облаштування інфраструктури, що знижує впізнаваність велоінфраструктури;
4) державні будівельні норми носять загальний рекомендаційний характер щодо необхідності облаштування велоінфраструктури, проте не визначають типи вулиць, на яких її облаштування є обов’язковим.

3.2.6.2. Завдання:
1) доопрацювати рішення виконавчого комітету від 30.08.2019 № 812 “Про додаткові вимоги до проектування і виконання робіт під час нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів вулично-дорожньої мережі та інших елементів благоустрою м. Львова“;
Термін: 31.12.2021
                          Відповідальні: робоча група для
                          реалізації Плану сталої міської
                          мобільності Львова,
                          КУ Інститут міста.
2) впровадити посаду в управлінні вуличної інфраструктури, яка відповідатиме за перевірку проектів на дотримання вимог рішення виконавчого комітету від 30.08.2019 № 812.
Термін: 31.12.2021
Відповідальні: юридичний департамент,
департамент міської мобільності та
вуличної інфраструктури.
3) розробити та подати на розгляд проект рішення виконавчого комітету про порядок погодження проектів.
Термін: 28.02.2022
                          Відповідальний: робоча група для
                          реалізації Плану сталої міської
                          мобільності Львова.

3.3. Інфраструктурні заходи

Категорія інфраструктурних заходів включає конкретні проекти, які передбачають фізичні зміни у просторі міста.

3.3.1. Впровадити заходи для заспокоєння руху (шикани, острівці безпеки тощо) на вулицях та демонтувати зайве огородження

3.3.1.1. Виклики:
1) інфраструктура для руху у місті, що спонукає водіїв моторизованого транспорту перевищувати швидкість, покладає усю відповідальність за наслідки ДТП на водіїв. Тим не менше, покарання винуватців ДТП виконує лише превентивну функцію і не має прямого впливу на порушників, а також наразі система виявлення і покарання потребує суттєвих доопрацювань. Засоби заспокоєння руху покликані на створення інфраструктури, що не буде провокувати водія на перевищення швидкості та сприятиме пом’якшенню наслідків порушення ПДР за рахунок помилки водія;
2) нераціональне, а подекуди і шкідливе використання засобів організації дорожнього руху, покликаних підвищити безпеку, не має жодного позитивного впливу на неї, а в більшості випадків лише погіршує ситуацію;
3) направляюче пішохідне огородження (НПО) покликане запобігти виходу пішоходів на проїзну частину у небезпечних місцях та направити їх до безпечних переходів. Проте бездумне використання цього засобу призводить лише до гірших наслідків при зіткненні транспортних засобів з НПО та додаткових витрат на його встановлення та утримання;
4) часто НПО використовують у місцях, де доцільним є облаштування безпечного та зручного пішохідного переходу, що провокує пішоходів перелазити дане огородження, а водії впевнені, що у цьому місці ніхто не переходитиме, менш уважно слідкують за дорожньою ситуацією, що часто призводить до ДТП;
5) НПО несе велику небезпеку при наїзді на нього транспортного засобу, який винесло за межі проїзної частини, перетворюючи це огородження на шрапнель і збільшуючи кількість потенційних жертв;
6) жовті світловідбиваючі рамки на дорожніх знаках використовують для збільшення їх помітності. Використання цього способу “привернення уваги“ на дорожніх знаках, особливо у місті, де є вуличне освітлення, призводить лише до відвернення уваги водія, оскільки завдання дорожнього знаку не привернути увагу, а донести інформацію. Також такі дорожні знаки роблять менш помітними знаки без такої рамки. Помітність дорожніх знаків прекрасно досягається дотриманням правил їх встановлення та світловідбиваючими властивостями;
7) інші поширені засоби організації дорожнього руху використовуються не за призначенням, чим провокують візуальне засмічення та погіршення вигляду міста. До них відносяться: дорожня розмітка 1.14.3 (нерегульований пішохідний перехід у місцях з підвищеною вірогідністю виникнення ДТП);
8) непотрібне дублювання дорожніх знаків або вимог і заборон, про які вже інформують інші засоби ОДР.

3.3.1.2. Завдання:
1) розробити та затвердити Програму нульової смертності (Vision Zero) на вулицях та дорогах Львівської міської територіальної громади.
                      Термін: 01.03.2023
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
2) здійснювати контроль за дотриманням виконання Програми нульової смертності у Львівській МТГ.
                          Термін: постійно після затвердження
                          Програми нульової смертності у
                          Львівській МТГ.
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
3) при проведенні ремонту, реконструкції та будівництва впроваджувати інфраструктурні рішення (засоби заспокоєння руху, світлофорне регулювання, звуження проїзної частини, острівці безпеки тощо) для зменшення кількості та мінімізації наслідків ДТП.
                          Термін: постійно
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
4) про розробці схем організації дорожнього руху дотримуватись принципу необхідного мінімуму інформації, для уникнення інформаційного перевантаження учасників дорожнього руху.
                          Термін: постійно
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
5) визначення та демонтаж зайвих та неефективних засобів організації дорожнього руху (НПО, жовті рамки на дорожніх знаках, дублюючі або використані не за призначенням дорожні знаки та розмітки). Недопущення їх повторного встановлення та використання при розробці нових схем організації дорожнього руху.
                          Термін: постійно
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
3.3.2. Розширити пішохідний простір у місцях великого скупчення пішоходів

3.3.2.1. Виклики:
1) наявність у центрі міста ділянок, де є ускладнений пішохідний рух через недостатній простір;
2) перешкоди у вигляді припаркованих авто, рекламних конструкцій, малих архітектурних форм тощо стають на заваді для руху пішки та роблять простір менш привабливим.

3.3.2.2. Завдання:
1) визначити місця, де необхідно вдосконалити пішохідний простір.
                      Термін: 01.03.2022
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
2) затвердити перелік ділянок для вдосконалення пішохідного простору та визначити послідовність їх реалізації.
                          Термін: 01.08.2022
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
3) внести в титульні списки ділянки, які потребують змін в облаштуванні пішохідної зони, забезпечити виконання робіт відповідно до прийнятих у державі та у місті стандартів.
                          Термін: 01.12.2023
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури,
                          балансоутримувачі.
3.3.3. Розвинути мережу “Зелених зв’язків“ для активної мобільності

3.3.3.1. Виклики:
1) формування альтернативних зелених вело-пішохідних шляхів сполучення з віддалених частин до центру міста чи важливих “точок притягання“;
2) скорочення вело-пішохідних відстаней між віддаленими густонаселеними частинами та центром міста;
3) комфортні для прогулянок зелені зони міста мають потенціал як частини повсякденних маршрутів з точки А в точку Б.

3.3.3.2. Завдання:
1) провести дослідження досвіду використання мешканцями пішохідних та велосипедних маршрутів щоденного пересування поза магістральними вулицями (через парки, квартали, промислові зони, сквери, лісопарки тощо).
                          Термін: 01.07.2022
                          Відповідальний: КУ Інститут міста.
2) напрацювати мережу альтернативних маршрутів для вело-пішохідного з’єднання усіх районів з важливими точками притягання у місті. Пріоритетно планувати такі маршрути через зелені зони міста.
                      Термін: 01.10.2022
                      Відповідальний: КУ Інститут міста.
3) використовувати нефункціонуючі промислові території, провулки, квартальні проїзди та зелені зони з метою створення максимально коротких маршрутів для пішохідного та велосипедного сполучення районів з точками притягання у місті (зокрема при розробці та коригуванні детальних планів територій).
                          Термін: постійно
                          Відповідальний: департамент
                          містобудування.

3.3.4. Продублювати всі підземні переходи наземними

3.3.4.1. Виклики:
1) підземні переходи не є інклюзивними. Вони ускладнюють переміщення маломобільних груп населення: людей з інвалідністю, людей з травмами тимчасового характеру, старшого населення, велосипедистів, людей з дитячими візками тощо;
2) утримання підземних переходів потребує у рази більше коштів з бюджету Львівської МТГ;
3) наявність підземних пішохідних переходів не відповідає пріоритетам та принципам ПСММ щодо комфортного пішого пересування. Люди надають перевагу прямим сполученням в одному рівні;
4) згідно із статистичними даними та світовим досвідом над місцями розміщення підземних пішохідних переходів ДТП трапляються частіше, оскільки люди не використовують їх, а переходять вулицю у невідведених місцях над ними. Водії ж, не очікуючи цього, не встигають реагувати на пішоходів;
5) відсутність організованих перетинів залізничної колії знижує зв’язність міста для пересування пішки, велосипедом, ЛПТ тощо, а також призводить до стихійного та небезпечного перетину колії мешканцями.

3.3.4.2. Завдання:
1) створити міську програму дублювання усіх існуючих підземних переходів наземними, зі зазначенням їх адрес, відповідальних та термінів виконання та прийняти відповідне рішення виконавчого комітету.
                          Термін: 01.10.2021
                          Відповідальні: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури,
                          балансоутримувачі.
2) передбачити кошти районним адміністраціям та/або іншим балансоутримувачам для реалізації проектів дублювання підземних переходів.
                          Термін: 01.02.2022
                          Відповідальні: балансоутримувачі.
3) визначити місця для пріоритетного облаштування безпечних пішохідних переходів через залізничні колії, погодити з АТ “Українська залізниця“, призначити відповідальних та терміни виконання.
                          Термін: 01.05.2022
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури
                          спільно з АТ “Українська залізниця“.

3.3.5. Розробити та реалізувати програму “Безпечні вулиці поблизу шкіл та дошкільних навчальних закладів“

3.3.5.1. Виклики:
1) побоювання батьків за безпеку їхніх дітей на маршруті від дому до школи/дитсадка та у зворотному напрямку стимулює автомобілекористування. Це, в свою чергу, створює додаткове навантаження на міську інфраструктуру у перевантажені трафіком ранкові години;
2) недостатня обізнаність батьків щодо альтернативних способів мобільності з їхніми дітьми.

3.3.5.2. Завдання:
1) напрацювати систему заходів для підвищення безпеки руху поблизу шкіл та дитсадків.
                          Термін: 31.12.2022
                          Відповідальний: робоча група для
                          реалізації Плану сталої міської
                          мобільності Львова.
2) створити відповідну міську програму та передбачити окрему статтю у бюджеті Львівської МТГ на реалізацію програми.
                          Термін: 31.12.2022
                          Відповідальний: робоча група для
                          реалізації Плану сталої міської
                          мобільності Львова.
3.3.6. Планування будівництва трамвайних ліній у північному напрямку міста

3.3.6.1. Виклики:
1) забезпечення жителів північної частини міста трамвайним сполученням з центром та іншими районами міста;
2) продовження існуючого трамвайного маршруту № 9 від вул. Торф’яної по вул. Замарстинівській до вул. Варшавської (поворот на СМТ Брюховичі);
3) продовження існуючого трамвайного маршруту № 6 від існуючої кінцевої на вул. І. Миколайчука до ЛШМД для забезпечення транспортних потреб жителів мікрогромади вул. В. Щурата, працівників та пацієнтів лікарні швидкої медичної допомоги;
4) відновлення трамвайної лінії до автовокзалу “Північний“ (автостанція № 2);
5) коригування проекту реконструкції вул. Гетьмана І. Мазепи з врахуванням продовження трамвайних ліній на вул. Замарстинівській та на вул. І. Миколайчука.

3.3.6.2. Завдання:
1) будівництво трамвайної лінії на вул. Замарстинівській до вул. Варшавської довжиною 1,2 км у північній частині міста забезпечить потреби у громадському транспорті мешканцям громади Топольна – Замарстинів та громади Голоско. Це дозволить обслуговувати трамвайними маршрутами частину пасажиропотоку існуючих автобусних маршрутів за напрямком вул. Гетьмана І. Мазепи – центр та далі (автобусні маршрути №№ 7, 17, 31, 34, 41, 46, 51) та тролейбусного маршруту № 33.
                          Термін: 30.12.2023
                          Відповідальний: департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури.
2) будівництво трамвайної лінії на вул. І. Миколайчука до ЛШМД у північній частині міста дозволить забезпечити потреби у громадському транспорті для мешканців громад Щурата та Топольна – Замарстинів. Це дозволить обслуговувати трамвайними маршрутами частину пасажиропотоку існуючих автобусних маршрутів №№ 17, 46 за напрямком Щурата – центр та далі.
                          Термін: 30.12.2024
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
3) відновити трамвайну лінію від вул. Промислової довжиною 0,7 км по вул. В. Липинського до автовокзалу “Північний“. Трамвайну лінію до АС-2 відкрито у 1969 р. і ліквідовано у 1994 р. через її аварійний стан. Відновлення трамвайної лінії дозволить забезпечити електротранспортом пасажирів автовокзалу “Північний“, обслуговувати трамваями пасажиропотік існуючих автобусних маршрутів за напрямком Автовокзал “Північний“ – центр і далі. Зараз це сполучення забезпечується автобусними маршрутами №№ 1а, 9, 20, 25, 34, 39, 53, 57.
                          Термін: 30.12.2024
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
3.3.7. Відновлення трамвайної лінії на вул. М. Коперника (від перехрестя вул. Д. Вітовського – вул. Академіка А. Сахарова до перехрестя вул. М. Коперника – вул. С. Бандери)

Трамвайну лінію на вул. М. Коперника було збудовано 1894 р. Рух трамваїв на відрізку від перехрестя вул. Д. Вітовського – вул. Академіка А. Сахарова до перехрестя вул. М. Коперника – вул. С. Бандери у 1988 р. було припинено.

3.3.7.1. Виклик:
1) скоротити час поїздки трамваєм з південної частини до центру міста з 30-35 хв. до 15-20 хв.;
2) відсутність достатньої кількості об’їзних трамвайних шляхів у центрі міста.

3.3.7.2. Завдання:
1) розробити проект реконструкції вул. М. Коперника – від перехрестя вул. Д. Вітовського – вул. Академіка А. Сахарова до перехрестя вул. М. Коперника – вул. С. Бандери.
                          Термін: 30.08.2022
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
2) відновити трамвайну лінію на вул. М. Коперника в історичній частині міста від перехрестя вул. Д. Вітовського – вул. Академіка А. Сахарова до перехрестя вул. М. Коперника – вул. С. Бандери.
                          Термін: 30.12.2024
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
3.3.8. Будівництво сучасного трамвайного депо на вул. Трускавецькій з продовженням до нього лінії на вул. Княгині Ольги

Будівництво трамвайної лінії на вул. Княгині Ольги до вул. Трускавецької довжиною 1 км у південній частині міста дозволить покращити транспортне забезпечення району Наукова – Трускавецька та створить передумови для будівництва нового трамвайного депо на вул. Трускавецькій, передбаченого Генпланом. Це депо буде необхідним для обслуговування сучасних трамвайних вагонів та для збільшення парку вагонів із майбутнім розвитком мережі.

3.3.8.1. Виклики:
1) потреба забезпечити прямими і швидкими зв’язками густонаселених районів вул. Наукової та вул. Трускавецької з центром міста;
2) у разі розвитку мережі і збільшення парку трамваїв, ресурсів наявних депо не буде достатньо для забезпечення їх якісного обслуговування, також збільшиться “нульовий пробіг“.

3.3.8.2. Завдання:
1) замовити проект продовження колії на вул. Княгині Ольги до вул. Трускавецької.
                          Термін: 30.06.2022
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
2) замовити ТЕО щодо доцільності добудови шляхопроводу через вул. Наукову.
                          Термін: 30.03.2022
                          Відповідальний: ЛКП “Львівавтодор                          “.
3) замовити проект будівництва нового трамвайного депо на вул. Трускавецькій.
                          Термін: 30.12.2024 Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
3.3.9. Провести закупівлю 100 тролейбусів з автономним ходом, 50 електробусів, 20 трамваїв та 40 трамваїв модернізувати, зробивши низькопідлогову вставку

Викиди вуглекислого газу від транспортних засобів з двигуном внутрішнього згорання в Європі постійно ростуть. За даними Jato Dynamics – британського аналітичного агентства об’єм викидів вуглекислого газу на автомобіль становить 121,8 г/км у 2019 року, що на 1,8 г/км більше ніж у 2018 році.

3.3.9.1. Виклики:
1) зниження кількості викидів від моторизованого транспорту з двигуном внутрішнього згоряння;
2) підвищення рівня якості життя мешканців через зменшення рівня забруднення повітря у місті;
3) реагування на забруднення атмосферного повітря у місті та адаптація до змін клімату через збільшення частки електричного громадського транспорту.

3.3.9.2. Завдання:
1) розширити мережу покриття електротранспорту (тролейбусів) через закупівлю 100 тролейбусів з автономним ходом. Тривають переговори з Міжнародною фінансовою організацію (IFC) щодо купівлі 100 тролейбусів з АХ. Львів визначив пріоритет купівлі тролейбусів з АХ над будівництвом нових ліній тролейбусної мережі. Ці тролейбуси повинні бути обладнані батареями, які дозволять проїжджати не менше 15 км без під’єднання до контактної мережі і заряджатись під час руху від контактної мережі. Від цієї закупівлі Львів отримає такі переваги та можливості:
1.1.1) розширення покриття тролейбусної мережі у місті без додаткових інвестицій у розбудову контактної мережі та зарядних станцій;
1.1.2) продовження тролейбусних маршрутів до точок притягання;
1.1.3) заміна тролейбусними маршрутами дублюючих автобусних маршрутів;
1.1.4) тролейбусний рух у місті стане більш гнучким у випадках виникнення перешкод у русі і відсутності електропостачання у контактній мережі.
                          Термін: 30.06.2023
                          Відповідальні                          : ЛКП “Львівелектротранс“,
                          управління інвестицій та проектів.
2) провести модернізацію трамваїв Tatra KT4 з облаштуванням низької підлоги. Проект реалізовує ЛКП “Львівелектротранс“ за фінансової підтримки ЄБРР. В першій черзі проекту у 2021-2022 роках заплановано оновити 6-8 вагонів, у другій черзі – 18-20 вагонів. В першу чергу будуть модернізовані трамваї, які виведені з експлуатації і які перебувають у найгіршому технічному стані. Модернізація дозволить продовжити термін експлуатації наявних трамвайних вагонів щонайменше на 10 років, знизити енергоспоживання, забезпечити до 70 % низької підлоги, що зробить вагони доступними для маломобільних верств населення.
                          Термін: 30.06.2023
                          Відповідальні:                           ЛКП “Львівелектротранс“,
                          управління інвестицій та проектів .
3.3.10. Облаштувати перехоплюючі паркінги на основних в’їздах в місто, поруч з зупинками громадського транспорту

3.3.10.1. Виклики:
1) збільшення кількості автомобілів у місті, особливо у центральній його частині, спричиняє перешкоди для руху, перш за все, громадського транспорту та збільшення рівня заторів у місті, збільшення вуглецевого сліду та шумового забруднення у місті, що негативно впливає на якість життя мешканців;
2) порушення правил паркування приватним автотранспортом створює незручності для руху громадського транспорту та бар’єри для пішоходів, особливо маломобільних груп населення;
3) забезпечення доступності та інтеграція у систему громадського транспорту для жителів Львівської МТГ та сусідніх населених пунктів;
4) залучити жителів Львівської МТГ та сусідніх населених пунктів, які змушені добиратися до Львова приватним автотранспортом, до користування громадським транспортом зі створенням комфортних умов пересадки на нього та місця для безпечного зберігання їх автомобілів.

3.3.10.2. Завдання:
1) на в’їздах в місто створити мережу парковок “паркуйся і їдь“ (P+R), забезпечуючи швидке сполучення громадським транспортом від паркінгу до центру міста. В першу чергу, такі паркінги доцільно проектувати на в’їздах у місто з напрямку вулиць Стрийської, Городоцької, Б. Хмельницького, після організації смуг для руху громадського транспорту у напрямку центру міста та з відповідним коригуванням маршрутів громадського транспорту для зручності пасажирів.
                          Термін: 30.06.2023
                          Відповідальні: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури,
                          департамент містобудування.
3.3.11. Облаштувати мобільні хаби (транспортно-пересадкові вузли)

З метою інтеграції різних видів транспорту та оптимізації транспортної мережі слід забезпечити швидкі та зручні пересадки – мобільні хаби, які об’єднуватимуть як різні опції мобільності: піші прогулянки, їзду на велосипеді, громадський транспорт, шерінгову мобільність, так і додаткові сервіси. Ключовою ознакою мобільного хабу є його орієнтованість на сталі види мобільності, адаптивність до змін у мережі та появи нових видів мобільності, а також забезпечення можливості комфортного очікування та перебування користувачів на його території.

3.3.11.1. Виклики:
1) відповідно до пункту 3.1.12 цього Плану дій.

3.3.11.2. Завдання:
1) реалізувати пілотний проект мобільного хабу на розі вул. С. Бандери та вул. Генерала Т. Чупринки.
                          Термін: 01.11.2021
                          Відповідальний: ЛКП “Львівавтодор                          “.
2) визначити пріоритетні локації для організації мобільних хабів у місті на основі пункту 3.1.12 цього Плану дій.
                          Термін: 01.11.2021
                          Відповідальний: департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури.
3) закладати організацію мобільних хабів при реконструкції вулиць та інших громадських просторів у разі доцільності.
                          Термін: постійно
                          Відповідальний: департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури                          .
4) розробити програмне забезпечення для інтеграції різних опцій мобільності з точки зору планування маршруту та оплати послуг (наприклад, інтегрувати оплату шерінгових сервісів до майбутнього е-квитка для громадського транспорту).
                          Термін: 30.06.2022
                          Відповідальний: ЛКП “Львівавтодор                          “.
3.3.12. Об'єднати існуючу велоінфраструктуру в одну мережу

3.3.12.1. Виклики:
1) існуючі велодоріжки та велосмуги Львова не сполучені в єдину мережу. Тому не завжди є можливість безперешкодно добратися з точки А до точки Б безперервним велосипедним маршрутом;
2) добудова відрізків для об’єднання існуючої велоінфраструктури потребує багато коштів та часу. Необхідно забезпечити зручне користування якнайшвидше;
3) часто добудова відрізків велоінфраструктури неможлива без повної реконструкції вулиці.

3.3.12.2. Завдання:
1) з’єднати існуючі ділянки велоінфраструктури за допомогою тимчасових рішень, так званих методів тактичного урбанізму (згідно з рішенням виконавчого комітету від 24.07.2020 № 634 “Про затвердження Положення про процедуру запровадження тимчасових змін до вуличного простору м. Львова“). Перелік ділянок визначено у травні 2021 року спільно з ГО “Львівська асоціація велосипедистів“.
                      Термін: 01.06.2022
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
2) поетапно замінювати тимчасові рішення на постійні та включати їх у проекти реконструкції вулиць.
                          Терміни: постійно
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
3.3.13. Облаштувати надійні місця для паркування та зберігання велосипедів

3.3.13.1. Виклики:
1) зі зростанням велокористування у місті стає помітною нестача місць для паркування велотранспорту у місцях притягання (поширено паркування до стійок дорожніх знаків, НПО тощо);
2) відсутність місць для зберігання велосипедів та іншого ЛПТ за місцем проживання. При невеликих житлових площах відсутня можливість зберігання велотранспорту у квартирах для всієї сім'ї;
3) відсутність місць для зберігання велотранспорту поблизу робочих місць;
4) відсутність місць для зберігання велосипедів у школах;
5) не всі існуючі стійки для паркування велосипедів є зручними та надійними.

3.3.13.2. Завдання:
1) забезпечувати достатню кількість велостійок близько до місць притягання (місця, які люди часто відвідують – магазини, аптеки, банки, адміністративні будівлі).
                          Термін: постійно
                          Відповідальний: департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури                          .
2) напрацювати регуляторні заходи для контролю влаштування надійних місць зберігання велотранспорту при новому будівництві.
                          Термін: постійно
                          Відповідальний: управління архітектури та урбаністики.
3) напрацювати способи забезпечення надійних місць для зберігання велотранспорту при існуючих багатоквартирних будинках.
                          Термін: 30.11.2022
                          Відповідальні: департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури, департамент житлового господарства та інфраструктури.
4) напрацювати міську програму з облаштування місць для паркування велосипедів поруч зі школами.
                          Термін: 01.06.2022
                          Відповідальні                          : департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури,
                          управління освіти департаменту
                          гуманітарної політики.
5) реалізація пілотних заходів міської програми з облаштування місць для паркування велосипедів поруч зі школами.
Термін: 01.09.2022
                          Відповідальні: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури,
                          управління освіти.
6) розробити рекомендації та механізми стимулювання роботодавців до облаштування місць для паркування велотранспорту.
                      Термін: 30.11.2022
                          Відповідальний: департамент
                          міської мобільності та вуличної
                          інфраструктури.
7) поступово замінити існуючі велосипедні парковки, які не відповідають вимогам безпеки.
                          Термін: 31.12.2023
                          Відповідальні: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури,
                          балансоутримувачі.
3.3.14. Організувати дозування доступу авто в центр міста за рахунок світлофорів та організації дорожнього руху

3.3.14.1. Виклики:
1) умовно територію міста можна розділити на дві основні складові: історичний центр та території поза центром міста. Поза центром міста, зазвичай, є достатньо простору для всіх видів транспорту. Широкі червоні лінії вулиць дозволяють виділити окремі смуги для громадського транспорту, надаючи йому пріоритет руху. Іншу картину ми маємо у центрі міста, де історично сформовані коридори вулиць є надто вузькими для автомобілів. В таких умовах неможливо забезпечити комфортне пересування для усіх видів транспорту. Тому в центрі міста необхідно передбачити пріоритет громадського транспорту. Перехід від першої до другої частини здійснюватиметься дозуванням в’їзду автомобілів в центр за рахунок бар’єрів у вигляді подовженого червоного світла світлофора для приватних авто і пріоритетного зеленого світла для громадського транспорту.

3.3.14.2. Завдання:
1) оновити існуючі світлофорні об’єкти та встановити нові у місцях, де можливо регулювати інтенсивність руху автотранспорту в напрямку центру міста.
                      Термін: 31.12.2023
                          Відповідальні: департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури, ЛКП “Львівавтодор“.
2) забезпечити пріоритет громадського транспорту на під’їздах до центральної частини міста.
                          Термін: 31.12.2024
                          Відповідальні: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури,
                          ЛКП “Львівавтодор“.
3.4. Інституційні заходи
Розділ інституційних заходів забезпечує зміни у структурі та повноваженнях органів місцевого самоврядування, злагоджене управління мобільністю та підвищення рівня компетенції працівників.

3.4.1. Надати повноваження департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури (надалі – департамент) у галузі безпеки руху у громаді на рівні місцевого самоврядування

3.4.1.1. Виклики:
1) відсутність єдиної відповідальної інституції за безпеку руху у місті.

3.4.1.2. Завдання:
1) надати повноваження департаменту щодо управління безпекою руху у межах громади.
                          Термін: 01.10.2021
                          Відповідальний: юридичний департамент.
2) додати в управління вуличної інфраструктури відділ, який займатиметься аналізом ДТП, аналітикою кращих світових практик з мінімізації ДТП, з напрацюванням конкретних заходів та рішень, у тому числі дешевих – методом тактичного урбанізму (тимчасових рішень), зі зміною ОДР для підвищення безпеки руху. Забезпечити цей відділ відповідними повноваженнями, персоналом та фінансуванням.
                          Термін: 01.10.2021
                          Відповідальні: юридичний департамент,
                          департамент міської мобільності та
                          вуличної інфраструктури.
3.4.2. Створити бюджетну програму реалізації проектів, прийнятих на Комісії з безпеки дорожнього руху

3.4.2.1. Виклики:
1) відсутність у бюджеті Львівської МТГ окремо відведених статей на впровадження заходів та рішень з підвищення безпеки руху. Усі інфраструктурні заходи з підвищення безпеки на вулицях (встановлення світлофорів, знаків, засобів заспокоєння руху, нанесення розмітки тощо) реалізується за кошти районних адміністрацій. Це спричиняє суттєві затримки у виконанні відповідних рішень.

3.4.2.2. Завдання:
1) запровадити окрему бюджетну програму для впровадження інфраструктурних заходів, прийнятих Міської комісією з безпеки руху.
                      Термін: 01.10.2021
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
3.4.3. Запровадити посади відповідальних за пішохідний та велосипедний рух

3.4.3.1. Виклики:
1) замовники проектів поточних та капітальних ремонтів, реконструкцій і будівництва вулиць не завжди аналізують і часто не у повній мірі забезпечують належні умови для пішохідного й велосипедного руху, пріоритет яких передбачено Планом сталої міської мобільності Львова;
2) недостатня кількість кваліфікованих кадрів, які мають експертні знання щодо сучасних підходів до проектування вулиць та громадських просторів міста.

3.4.3.2. Завдання:
1) запровадити посаду/відділ, відповідальний за комфорт міського середовища для руху пішки та контроль нових проектів з точки зору пішохідної доступності.
                          Термін: 31.12.2021
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
2) запровадити посаду/відділ, відповідальний за розвиток велосипедного руху та контроль нових проектів з точки зору адаптованості до велосипедного руху.
                          Термін: 31.12.2021
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
3) запровадити навчальні програми для підготовки кваліфікованих кадрів (у тому числі для підвищення компетенції працівників міської ради та її підрозділів відповідно до пункту 3.4.7 цього Плану дій).
                          Термін: 31.12.2021
                          Відповідальний: департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури.
3.4.4. Організувати злагоджену роботу департаментів міської ради, районних адміністрацій та інших замовників з ремонту та реконструкції вулиць та громадських просторів. Забезпечити розподіл повноважень та визначити в яких випадках і хто виступає замовником робіт

3.4.4.1. Виклики:
1) на сьогодні координація робіт між різними замовниками відбувається здебільшого завдяки особистим якостям відповідальних працівників, що є недостатнім для міста, відсутня формальна координація проектів. Це призводить до потреби часто коригувати вже розпочаті роботи з ремонту чи реконструкції, додаткових витрат часу та бюджетних коштів, а також підвищує напруженість праці відповідальних працівників.

3.4.4.2. Завдання:
1) сформувати і затвердити єдиний підхід до визначення замовників та меж робіт залежно від типу вулиць.
                          Термін виконання: 31.12.2021
                          Відповідальний: департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури                          .
2) визначити у повноваженнях управління вуличної інфраструктури відповідальність за моніторинг якості роботи з будівництва, реконструкції, ремонту об’єктів вулично-дорожньої мережі міста.
                          Термін: 31.12.2021
                          Відповідальні: юридичний департамент,
                          департамент міської мобільності та
                          вуличної інфраструктури.
3) у положенні управління вуличної інфраструктури прописати процес менеджменту та моніторингу якості виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту вулично-дорожньої мережі та транспортної інфраструктури.
Термін: 31.12.2021
Відповідальні: юридичний департамент,
департамент міської мобільності та
вуличної інфраструктури.

3.4.5. Запровадити навчання з основ урбаністики для працівників, котрі виконують функції замовника інфраструктурних проектів

3.4.5.1. Виклики:
1) працівники підрозділів міської ради, які виконують функцію замовників проектів ремонтів та реконструкцій вулиць, не завжди достатньо обізнані у сучасних підходах та принципах сталої міської мобільності для формування якісного технічного завдання на проектування та контролю за якістю проектів.

3.4.5.2. Завдання:
1) спланувати та провести освітні програми з урбаністики для працівників міської ради.
                          Термін: 01.11.2022
                          Відповідальні: КУ Інститут міста                          ,
                          управління персоналом.
2) сформувати та надати пропозиції до бюджету Львівської МТГ для виділення коштів на освітні програми з урбаністики.
                          Термін: 01.12.2021
                          Відповідальні: КУ Інститут міста,
                          управління персоналом.
3) провести навчання для представників замовників (комунальних підприємств / районні адміністрації) щодо користування механізму чеклісту.
                          Термін: 30.07.2022
                          Відповідальний: робоча група для реалізації
                          Плану сталої міської мобільності Львова.
3.4.6. Продовжувати практику обговорення реконструкцій вулиць та громадських просторів з мешканцями. Проведення роз'яснювальної роботи для мешканців щодо принципів сталої міської мобільності

3.4.6.1. Виклики:
1) при розробці проектів ремонтів та реконструкцій вулиць важливо враховувати інтереси усіх зацікавлених сторін та майбутніх користувачів. При відсутності партисипативного планування інтереси деяких користувачів можуть бути не враховані;
2) запити користувачів не завжди відповідають критеріям комфортного вуличного простору згідно з принципами ПСММ, оскільки відсутнє інформування та просвітництво населення у сфері урбаністики. Таким чином, громадський тиск іноді стає на перешкоді прийняттю проектних рішень, які відповідають принципам сталої міської мобільності.

3.4.6.2. Завдання:
1) напрацювати положення про партисипативне планування реконструкцій вулиць та затвердити рішенням виконавчого комітету.
                          Термін: 01.12.2021
                          Відповідальний: КУ Інститут міста                          .
2) забезпечити проведення партисипативного планування замовниками проектів спільно з жителями перед розробкою проектів з реконструкції вулиць та громадських просторів.
                          Термін: постійно
                          Відповідальні                          : департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури,
                          КУ Інститут міста.
3) у межах партисипативних заходів передбачати освітні події для інформування користувачів про сучасні підходи до планування вулиць та принципів ПСММ.
                          Термін: постійно
                          Відповідальні                          : департамент міської
                          мобільності та вуличної інфраструктури,
                          КУ Інститут міста.
4) формувати технічні завдання на основі проведених партисипативних заходів.
Термін: постійно
                      Відповідальні: департамент міської
                      мобільності та вуличної інфраструктури,
                      КУ Інститут міста.
3.5. Комунікаційна стратегія
Планом дій передбачено розробку комунікаційної стратегії. Оскільки покращання рішень у сфері міської мобільності у місті часто потребує тривалого часу та прийняття непопулярних рішень, а користь реалізованих заходів не завжди є очевидною. Необхідно належним чином проводити комунікацію з мешканцями щодо важливості і доцільності впровадження рішень, що відповідають принципам ПСММ. Також потрібно проводити інформаційну та просвітницьку роботу з популяризації сталої міської мобільності.

3.5.1. Виклики:
1) недостатня обізнаність у сфері сталої мобільності серед мешканців міста;
2) недостатньо налагоджене інформування щодо запланованих та впроваджених заходів, рішень та проектів у сфері мобільності;
3) мала зацікавленість темою сталої міської мобільності серед жителів міста.

3.5.2. Завдання:
1) організувати заходи у рамках Європейського тижня мобільності для промоції принципів сталої мобільності.
                          Термін: щороку, 16-22 вересня
                          Відповідальний: робоча група для реалізації
                          Плану сталої міської мобільності Львова.
2) зняти промоційні відеоролики щодо сталих видів пересування у місті в співпраці з блогерами.
                      Терміни: постійно
                          Відповідальний: робоча група для реалізації
                          Плану сталої міської мобільності Львова.
3) запровадити інформаційну підтримку між структурними підрозділами (ЛЕТ, ЛКП “Львівавтодор“, департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури, КУ Інститут міста, управління зв’язків з громадськістю) для інформування мешканців щодо рішень, заходів та проектів у сфері сталої міської мобільності.
                          Термін: 01.10.2022
                          Відповідальний: робоча група для реалізації
                          Плану сталої міської мобільності Львова.
4) проводити інформаційну кампанію на ресурсах міської ради та комунальних установ про сталу міську мобільність.
                          Термін: постійно
                          Відповідальні                          : робоча група для реалізації
                          Плану сталої міської мобільності Львова,
                          управління комунікації.
5) організувати квести/ розіграші, призами яких будуть абонементи на проїзд у громадському транспорті та користування сервісами прокату велосипедів та електросамокатів.
                          Термін: постійно
                          Відповідальний: робоча група для реалізації
                          Плану сталої міської мобільності Львова.
6) розробити зовнішню соціальну рекламу з метою промоції принципів сталої мобільності та розмістити її у місті.
                      Термін: 01.10.2022
                          Відповідальний: робоча група для реалізації
                          Плану сталої міської мобільності Львова.




Керуючий справами
виконкому Н. Алєксєєва


Віза:
Директор комунальної
установи Інституту міста О. Кобзарев