УКРАЇНА
ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА


Рішення672


від 07/06/2018

Про затвердження Плану дій з розвитку транспорту у м. Львові до 2020 року



Керуючись Цивільним кодексом України, Законами України “Про автомобільний транспорт“, “Про дорожній рух“, “Про благоустрій населених пунктів“, “Про місцеве самоврядування в Україні“, відповідно до рішення виконавчого комітету від 18.11.2016 № 1062 “Про затвердження Положення про управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та його структури“ виконавчий комітет вирішив:
1. Погодити План дій з розвитку транспорту у м. Львові до 2020 року згідно з додатком 1.
2. Затвердити склад робочої групи з впровадження Плану дій з розвитку транспорту у м. Львові до 2020 року згідно з додатком 2.
3. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства.



Львівський міський голова А. Садовий



Додаток 1

Погоджено
рішенням виконкому
від 06.07.2018 № 672

ПЛАН
дій з розвитку транспорту у м. Львові до 2020 року

1. Вступ

1.1. Проблеми з транспортом існують у кожному місті України і вирішити їх усі й одразу не вдається нікому, тому у жодному місті мешканці не є повністю задоволені транспортом та якістю перевезень. За даними соціологічного опитування “Якість життя“, яке проводилося останні два роки у м. Львові, показник задоволення транспортною інфраструктурою та транспортними послугами різко знизився. Це свідчить про критичний стан львівського транспорту. Рівень невдоволення мешканців станом громадського транспорту також виражається у численних скаргах на “Гарячу лінію міста та петиціях щодо покращання умов курсування та стану маршрутних таксі. У поєднанні з проблемами безпеки на дорогах, збільшенням заторів у місті, недотриманням правил дорожнього руху та хаотичним паркуванням місто потребує комплексних інтегрованих рішень, які мають базуватися на принципах сталої мобільності як належить європейському місту.
1.2. Вивчаючи іноземний досвід, можемо дійти висновку, що багато міст стикались з подібними проблемами і для їхнього вирішення були розроблені плани сталої міської мобільності. Розробка такого плану передбачена у рамках співпраці Львівської міської ради з проектом “Інтегрований розвиток міст України“, що реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ. Проте, розробка Плану сталої мобільності м. Львова – досить тривалий процес, який заплановано завершити до кінця 2019 року. Відповідно виникла ініціатива з розробки тимчасового Плану дій з розвитку транспорту у м. Львові до 2020 року.
1.3. Робоча група на основі опрацьованих соціологічних досліджень, звернень, петицій та експертних зауважень розробляє аналітичний звіт щодо нових можливостей врегулювання розвитку транспортної системи міста. Метою документа є представлення пропозиції стосовно короткотермінового плану дій, які якісно вплинуть на покращання транспортної ситуації у місті. План є інтегрованим для усіх профільних управлінь та скоригований відповідно до загальних принципів сталої мобільності. Також короткотерміновий план дій враховує усі заплановані проекти реконструкцій вулиць, програми та планові закупівлі громадського транспорту, прокладання велодоріжок, створення нових громадських просторів та пішохідних зон, формування документів, пов’язаних з інфраструктурою і транспортом.
2. Аналіз поточної ситуації

2.1. Посилаючись на дані соціального моніторингу якості життя у м. Львові за 2017 рік, можемо стверджувати, що мешканці оцінили стан транспортної інфраструктури на 3,2 з 5 балів, що є нижче середнього показника у 3,43 з 5. Також за даними дослідження якість надання послуг маршрутного таксі оцінено нижче ніж іншими видами транспорту.
2.2. Візьмемо до уваги основні скарги на “Гарячу лінію міста“: порушення графіка руху громадського транспорту, що становить близько 3,7 % від усіх звернень за півроку, та інші порушення правил перевезення громадським транспортом – 2,5 % за півроку. За січень 2018 року кількість звернень, які стосувалися порушення графіка руху та інших правил перевезення, сумарно становить 10 % від усіх звернень і є на другому місці у топ-20 звернень на “Гарячу лінію міста“. Також аналіз поточної ситуації відбувався серед експертних кіл на воркшопах та обговореннях, на яких були присутні представники ЛКП “Львівавтодор“, управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури, ЛКП “Інститут просторового розвитку“, КУ Інституту міста, ЛКП “Львівелектротранс“, члени профільних громадських організацій.
2.3. За результатами проведених фокус-груп, воркшопів та аналізу результатів опитування щодо якості життя у м. Львові за 2016 та 2017 роки було виділено такі проблеми у транспортній сфері Львова:
2.3.1. Затори.
2.3.2. Переповнений і некомфортний громадський транспорт.
2.3.3. Часті затримки громадського транспорту на маршруті.
2.3.4. Відсутня інформація і поганий графік руху громадського транспорту.
2.3.5. Висока аварійність.
2.3.6. Хаотичне паркування.
2.3.7. Погані умови для їзди на велосипеді.
2.3.8. Неприємно ходити пішки.
2.4. У процесі обговорення проблематики сфери мобільності у Львові також були розглянуті причини виникнення цих проблем та запропоновані можливі рішення. Результати наведені у таблиці:

№ з/п
Проблема
Причина
Рішення
1.
Переповнений
і некомфортний громадський транспорт
1. Недостатня кількість рухомого складу громадського транспорту.
2. Мала місткість.
3. Застарілий рухомий склад.
4. Погане сполучення між районами.
1. Використання сучасного низькопідлогового транспорту більшої місткості.
2. Оптимізація маршрутів і графіків руху (електронний квиток).
3. Дотримання нормального температурного режиму та чистоти у салоні.
2.
Часті затримки громадського транспорту на маршруті1. Громадський транспорт стоїть у заторах.
2. Поломки громадського транспорту.
3. Блокується через дорожньо-транспортні пригоди.
4. Блокується через неправильне паркування.
1. Створення виділених смуг.
2. Оновлення рухомого складу.
3. Організація і контроль за паркуванням.
4. Пріоритет на світлофорах.
3.
Відсутня інформація і поганий графік руху громадського транспорту 1. Немає зацікавленості у дотриманні графіка руху автобусів.
2. Затримки на маршруті.
3. Неефективне інформування про зміни у маршрутах.
1. Перехід на оплату за пасажиро-кілометр, дотації від міста.
2. Збільшення частки комунального громадського транспорту.
3. Якісніше розміщення інформації про графік руху, зміни маршрутів, кращі інтернет-сервіси.
4.
Затори1. Завелика кількість приватного транспорту у час пікових навантажень.
2. Порушення правил дорожнього руху: проїзд перехресть, виїзд на смуги громадського транспорту, паркування на смугах руху, маневрування.
1. Збільшення частки користування громадським транспортом, велосипедом і ходіння пішки.
2. Покращання організації дорожнього руху: виділені смуги громадського транспорту, впорядкування паркування, розмітка, каналізування руху.
3. Адаптивне світлофорне регулювання.
5.
Висока аварійність1. Порушення правил дорожнього руху.
2. Інфраструктура сприяє дорожньо-транспортним пригодам.
1. Безпечна інфраструктура.
2. Зменшення швидкості.
3. Контроль за дотриманням правил дорожнього руху.
6.
Хаотичне паркування1. Неорганізовано місця для паркування.
2. Безкоштовне паркування.
3. Відсутність контролю.
1. Впорядкування паркування.
2. Платне паркування.
3. Мережа перехоплюючих паркінгів.
4. Контроль.
7.
Погані умови для їзди на велосипеді1. Незавершена веломережа.
2. Неякісні велодоріжки.
3. Бруківка.
4. Безпека на дорозі.
5. Крадіжки.
6. Рельєф.
1. Розбудова якісної веломережі.
2. Врахування потреб велосипедистів при ремонтах та будівництвах.
3. Зменшення швидкості авто.
4. Організація велопаркування.
8.
Неприємно ходити пішки1. Перешкоди на шляху: паркування, заїзди, сходинки.
2. Розбиті і занадто вузькі хідники.
3. Незручні пішохідні переходи, турнікети, повороти під прямими кутами.
4. Неосвітленість.
5. Шумове забруднення, пил, загазованість, відсутність тіні.
1. Каталог стандартів облаштування пішохідної інфраструктури.
2. Розширення пішохідних зон.
3. Зручні, безбар’єрні піші
зв’язки.
4. Безпечні наземні переходи.
5. Рівні, широкі, чисті тротуари.
6. Освітлення.
7. Озеленення.

2.5. Заради вирішення вищеперелічених проблем структурні підрозділи та установи Львівської міської ради за підтримки проекту Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ “Інтегрований розвиток міст України“ розпочинають роботу над написанням Плану сталої міської мобільності – це багатогалузевий стратегічний документ, який має на меті забезпечити потреби у пересуванні мешканців та бізнесу у містах та їх околицях задля досягнення кращої якості життя.
2.6. План сталої міської мобільності широко пропагується Європейською Комісією, наприклад, через План дій у сфері міської мобільності (2009 р.) та Білу Книгу з Транспорту (2011 р.) в якості нової концепції планування, здатної більш стало та комплексно відповідати на виклики, пов’язані з проблемами транспорту та розвитку міського простору.
Львів має типову для багатьох європейських міст структуру міського планування, саме тому за основу розробки транспортної системи Львова беруться передусім кращі практики міст Європи, які довели свою ефективність. Проте, особливості рельєфу Львова, поєднання добре збереженої історичної забудови та модерністичної забудови часів радянської епохи, а також сформовані транспортні звички мешканців вимагають особливого підходу до планування мобільності у Львові.
На відміну від традиційних підходів транспортного планування нова концепція робить особливий наголос на залученні громадян та зацікавлених сторін, координації між різними сферами (транспорт, землекористування, екологія, економічний розвиток, соціальна політика, охорона здоров’я тощо), між органами влади різного рівня та суміжними органами влади.
2.7. План сталої міської мобільності має на меті створення міської транспортної системи, яка має досягти, як мінімум, таких цілей:
2.7.1. Забезпечення всіх громадян транспортними можливостями для доступу до основних місць призначень та послуг.
2.7.2. Покращання безпеки та захисту.
2.7.3. Зменшення забруднення повітря, рівня шуму, викидів парникового газу та енергоспоживання.
2.7.4. Збільшення ефективності та економічної доцільності транспортування людей і товарів.
2.7.5. Підвищення якості та привабливості міського середовища і міського дизайну на користь громадян, економіки та суспільства у цілому.
2.8. План сталої міської мобільності потребує довгострокового та сталого бачення функціонування міської території. Підготовка даного документа потребує детального вивчення мобільності у Львові та грунтовного планування на основі проаналізованих даних. Орієнтовний час розробки складає півтора роки.
Проте, перелічені вище проблеми Львова вимагають негайного вирішення, саме з цією метою створюється тимчасовий План дій з розвитку транспорту у м. Львові до 2020 року (надалі – План дій).
2.9. План дій включає перелік заходів у сфері транспорту та мобільності мешканців, які повинні забезпечити комфортніше, ефективніше, більш екологічно чисте пересування мешканців та бізнесу Львова до того як буде розроблений План сталої міської мобільності, враховуючи наявні і потенційні ресурси.
3. Принципи Плану дій

3.1. Для забезпечення сталості План дій повинен відповідати принципам, які стануть основою для розробки Плану сталої мобільності Львова.
3.2. Принципи сталої міської мобільності були розроблені проектом зі сталого міського транспорту (SUTP), створеним Німецьким товариством міжнародного співробітництва за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини.
3.3. До принципів сталої мобільності належать:
3.3.1. Розвиток міста, орієнтованого на громадський транспорт.
3.3.2. Вдосконалення громадського транспорту.
3.3.3. Заохочення пішохідного і велосипедного руху.
3.3.4. Оптимізація дорожньої мережі та її використання.
3.3.5. Управління паркуванням.
3.3.6. Контроль за використанням приватних транспортних засобів.
3.3.7. Покращання комунікації.
3.4. У процесі підготовки Плану дій були сформовані основні принципи роботи у сфері розвитку транспортної інфраструктури м. Львова. Нижченаведені принципи вироблені у результаті: аналізу аналітичних матеріалів з питань розвитку транспорту інших міст, результатів досліджень, попередніх планів і програм Львівської міської ради, консультацій з місцевими та іноземними експертами, профільними департаментами та управліннями Львівської міської ради, громадськими організаціями, вивчення іноземного досвіду.
3.5. Проекти, які будуть реалізовані у м. Львові у період, передбачений цим Планом дій, повинні відповідати нижченаведеним принципам:
3.5.1. Під час розробки та реалізації проектів змін у вуличному середовищі Львова, першочергово, повинні ставитися високі стандарти безпеки для всіх учасників дорожнього руху, особливо найбільш вразливих з них – пішоходів та велосипедистів.
3.5.2. У процесі розробки та реалізації проектів потрібно забезпечувати ієрархію пріоритетності учасників дорожнього руху. На першому місці – пішоходи, на другому – громадський транспорт, на третьому – велосипедисти, на четвертому – приватний моторизований транспорт, що рухається, на п’ятому – приватний моторизований транспорт, що стоїть.
3.5.3. Усі проекти змін вуличного середовища Львова повинні забезпечувати доступність для маломобільних груп населення та враховувати їхні потреби.
3.5.4. План дій декларує пріоритет електричного громадського транспорту над громадським транспортом з двигунами внутрішнього згорання. Пріоритет надається трамваю, на другому місці – тролейбусу, на третьому – електробусу (як із заряджанням під час стоянки, так і під час руху), на четвертому – великогабаритному автобусу, на п’ятому – автобусу середньої місткості (маршрутці).
3.5.5. У м. Львові повинен бути забезпечений максимально безперешкодний рух трамвая як основного магістрального виду громадського транспорту, який має найбільшу провізну здатність та не виділяє шкідливих викидів.
3.5.6. Необхідно розширити мережу трамвайних і тролейбусних маршрутів та забезпечити зручний інтервал руху (не більше 5-10 хв. у години пік).
3.5.7. Автобусні маршрути не повинні дублювати маршрути трамвая та тролейбуса.
3.5.8. На автобусних маршрутах з великим пасажиропотоком потрібно замінювати автобуси середньої місткості на автобуси великої місткості.
3.5.9. Ремонтні роботи вулиць у м. Львові потрібно узгоджувати між собою та перелаштовувати транспорту систему міста таким чином, щоб забезпечити перевезення пасажирів громадським транспортом без значного зростання у часі руху, організовувати зручні об’їзди для приватного автомобільного транспорту, руху вантажів та пішоходів.
4. Перелік заходів

План дій передбачає заходи у п’яти сферах:
4.1. Пішохідна інфраструктура та пішохідні зони.
4.2. Громадський транспорт та ремонти вулиць.
4.3. Велоінфраструктура.
4.4. Оптимізація організації руху, створення малого транспортного кільця.
4.5. Управління паркуванням.
4.1. Пішохідна інфраструктура та пішохідні зони

4.1.1. Заходи з розвитку пішохідної інфраструктури та громадських просторів мають створити умови, які дозволять людям відмовитися від поїздок на автомобілі на короткі відстані. Такі заходи покращують умови пересування громадським транспортом та впливають на зменшення заторів, покращання екологічної ситуації, підвищення здоров’я мешканців та зростання якості життя загалом. Розвиток пішохідної інфраструктури за принципами універсального дизайну дозволить маломобільним мешканцям самостійно, безпечно та комфортно пересуватися у Львові.
4.1.1.1. Створити нові пішохідні зони у межах малого транспортного кільця.
Відповідальний: Галицька районна
адміністрація.
4.1.1.2. Провести реконструкцію вул. С. Руданського, переобладнавши її на пішохідну вулицю.
                      Відповідальний: Галицька районна
                      адміністрація.
4.1.1.3. Обмежити рух приватного автомобільного транспорту на вул. П. Дорошенка (від просп. Свободи до вул. Банківської) з облаштуванням зупиночних комплексів та усуненням пішохідних бар’єрів.
Відповідальний: Галицька районна
адміністрація.
4.1.1.4. Провести реконструкцію вул. О. Нижанківського, переобладнавши її на пішохідну вулицю.
Відповідальний: Галицька районна
адміністрація.
4.1.1.5. Провести реконструкцію вул. Фурманської з наданням пріоритету пішохідного руху.
Відповідальний: Галицька районна
адміністрація.
4.1.1.6. Покращити пішохідний доступ до центральної пішохідної зони зі сторони вул. Лесі Українки, вул. Краківської, вул. Друкарської, вул. Сербської, вул. Галицької, пл. Міцкевича.
Відповідальний: Галицька районна
адміністрація.
4.1.1.7. У межах реконструкції пл. Двірцевої створити більше вільного простору для пішохідного руху.
Відповідальний: ЛКП “Львівавтодор“.
4.1.1.8. Розробити та впроваджувати принципи вимог до благоустрою велопішохідної частини вулиці при видачі містобудівних умов та обмежень.
Відповідальний: управління архітектури
та урбаністики департаменту
містобудування.
4.2. Громадський транспорт та ремонти вулиць

4.2.1. У Львові 54 % переміщень у будній день, згідно з даними ЛКП “Львівавтодор“ за 2015 рік, здійснюються на громадському транспорті. Це є хорошим показником, який потрібно зберігати та нарощувати завдяки підняттю якості надання транспортних послуг. Саме через великий попит на громадський транспорт його розвиток є пріоритетним для стабілізації транспортної системи Львова, що відображається у цьому документі.
4.2.2. Пріоритетним завданням до 2020 року є забезпечити комфортніші умови поїздок у громадському транспорті, особливо у пікові навантаження. Цього планується досягнути завдяки збільшенню випуску рухомого складу, коригуванню графіків руху та маршрутної мережі, нарощення частки електротранспорту, використання рухомого складу вищої місткості, пришвидшення оборотного кола та зменшення затримок на маршрутах. Покращання технічного і санітарного стану рухомого складу, інфраструктури зупиночних комплексів та доступності інформації про рух громадського транспорту також повинні позитивно вплинути на якість користування громадським транспортом.
4.2.3. Важливим завданням на період 2018-2020 років є узгодити реконструкції вулиць та розвиток транспортної інфраструктури з розвитком громадського транспорту. Реконструкції вулиць можуть значно вплинути на транспортну систему міста як під час проведення ремонтних робіт, так і після їх завершення.
4.2.4. Проекти реконструкцій вулиць та змін організації дорожнього руху повинні відповідати принципам, визначеним у цьому Плані дій.
4.2.5. Для досягнення поставленого завдання планується проведення таких заходів:
4.2.5.1. У 2018-2020 роках провести закупівлю рухомого складу громадського транспорту у визначених обсягах: трамваї – 50 одиниць, тролейбуси – 40 одиниць, автобуси – 150 одиниць.
Відповідальний: департамент житлового
господарства та інфраструктури.
4.2.5.2. Визначити об’єм закупівель рухомого складу у 2019-2020 роках. З цією метою провести транспортне моделювання коригування маршрутної мережі з врахуванням впровадження електронного квитка. Також розробити дорожню карту ремонтів вулиць та розвитку нової транспортної інфраструктури м. Львова на 2018-2020 роки, провести транспортне моделювання дорожньої карти.
Відповідальний: ЛКП “Львівавтодор“.
4.2.5.3. Запровадити електронний квиток на всі види громадського транспорту у Львові з 2019 року.
Відповідальний: ЛКП “Львівавтодор“.
4.2.5.4. У межах реалізації електронного квитка у Львові запровадити наскрізну нумерацію всіх маршрутів громадського транспорту Львова (до 2020 року).
Відповідальні: департамент житлового
господарства та інфраструктури,
ЛКП “Львівавтодор“.
4.2.5.5. Збільшити регулярність курсування нічних маршрутів. Синхронізувати рух нічних маршрутів з рухом потягів до головного залізничного вокзалу Львова.
Відповідальні: управління транспорту
департаменту житлового господарства
та інфраструктури, ЛКП “Львівавтодор“.
4.2.5.6. Розробити схеми облаштування зупинок, навігації, стандарту візуального і звукового інформування про плани зміни маршрутів.
Відповідальний: управління транспорту
департаменту житлового господарства
                      та інфраструктури.
4.2.5.7. Провести незалежну інвентаризацію стану наявного рухомого складу.
Відповідальний: управління транспорту
департаменту житлового господарства
                      та інфраструктури.
4.2.5.8. Запровадити регулярне прибирання рухомого складу.
Відповідальний: управління транспорту
департаменту житлового господарства
та інфраструктури.
4.2.5.9. Для забезпечення перевезень громадським транспортом провести модернізацію депо та технічних служб муніципальних перевізників (АТП, ЛКП “Львівелектротранс“) під розрахункову кількість одиниць транспорту на 2020 рік, визначити потреби щодо обслуговування рухомого складу розрахованої кількості одиниць транспорту.
Відповідальний: департамент житлового
господарства та інфраструктури.
4.2.5.10. Розробити дорожню карту ремонтів вулиць та розвитку нової транспортної інфраструктури м. Львова на 2018-2020 роки.
Відповідальний: заступник міського
голови з питань житлово-комунального
                      господарства.
4.2.5.11. Розробити до кінця 2018 року порядок організації дорожнього руху, внесення змін до маршрутів громадського транспорту та інформування мешканців у звязку з проведенням ремонтних робіт у Львові.
Відповідальний: заступник міського
голови з питань житлово-комунального
                      господарства.
4.3. Велоінфраструктура

4.3.1. Розвиток велосипедної інфраструктури повинен об’єднати основні веломаршрути, зробити пересування на велосипеді безпечнішим і комфортнішим для мешканців. Це повинно стимулювати мешканців частіше користуватись велосипедом та зменшити користування автомобілями.
4.3.2. У 2018-2020 роках забезпечити виконання рішення виконавчого комітету від 23.05.2011 № 516 “Про погодження Програми першої стадії розвитку велосипедної мережі та супровідної інфраструктури у Львові у 2011-2019 роках“ та ухвали міської ради від 03.06.2010 № 3552 “Про Концепцію розвитку велосипедного руху і облаштування велосипедної інфраструктури у м. Львові“.
4.3.3. Пріоритетним є наступне: створення безперервного маршруту “трансміської веломагістралі між південними та північними районами Львова, з’єднання існуючих ділянок веломережі у єдині безперервні маршрути, будівництво центрального велосипедного кільця навколо центральної частини Львова.
Відповідальні: департамент житлового
господарства та інфраструктури,
                      районні адміністрації.
4.3.4. Ремонт малих вулиць, сприятливих для велосипедного руху, для транспортного сполучення між корпусами вищих навчальних закладів.
                      Відповідальні: районні адміністрації.
4.4. Оптимізація організації дорожнього руху,
створення малого транспортного кільця

4.4.1. Зміни організації дорожнього руху можуть суттєво покращити безпеку дорожнього руху та зменшити затори на вулицях Львова без використання значних коштів.
4.4.1.1. Створити мале транспортне кільце, що дозволить зменшити транспортне навантаження на вулиці у центральній частині Львова. Для впровадження малого транспортного кільця необхідно: провести транспортне моделювання схеми організації дорожнього руху, затвердити її рішенням виконавчого комітету та розробити проектно-кошторисну документацію.
Відповідальні: департамент житлового
господарства та інфраструктури,
ЛКП “Львівавтодор“.
4.4.1.2. Визначити та проаналізувати місця затримок громадського транспорту, визначити та впровадити заходи, які дозволять прискорити рух громадського транспорту.
Відповідальний: управління транспорту
департаменту житлового господарства
та інфраструктури.
4.5. Управління паркуванням

4.5.1. Організація паркування є особливо важливою для безпеки дорожнього руху, привабливості вуличного простору, забезпечення запланованої провізної здатності вулиць та зручності пересування автомобілем у місті. Зараз у Львові практично відсутній контроль за сферою паркування. План дій дозволить: налагодити сферу паркування у місті, створити карту перехоплюючих паркінгів, навігацію і впровадити контроль за паркуванням у місті, співпрацюючи з муніципальними органами та Національною поліцією.
4.5.2. ЛКП “Львівавтодор“ відповідальне:
4.5.2.1. Організувати евакуацію з найкритичніших ділянок вулиць, де неправильно припарковані автомобілі створюють перешкоду руху та загрожують безпеці.
4.5.2.2. Запровадити муніципальну інспекцію з паркування у 2018 році відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів“.
4.5.2.3. Розпочати проектування підземних паркінгів (пл. Є. Петрушевича, пл. Двірцева, вул. Університетська, пл. Соборна).
4.5.2.4. Створити перехоплюючі паркінги на в’їздах до Львова та забезпечити інтеграцію з громадським транспортом.
4.5.2.5. Визначити місця для паркування у центральній частині Львова, провести їх маркування, ознакування та навігацію, обладнати паркоматами.
5. Прикінцеві положення

5.1. Для моніторингу виконання та вирішення нових проблем, пов’язаних з розвитком транспортної системи міста, буде утворена робоча група, до якої ввійдуть представники КУ Інституту міста, управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури, ЛКП “Львівавтодор, ЛКП “Інститут просторового розвитку“, комунальних транспортних підприємств м. Львова, профільні радники міського голови.
5.2. Робоча група збирається не рідше ніж один раз на квартал і слідкує за реалізацією заходів, розглядає нові виклики та проблеми. У разі нагальних обставин робоча група може збиратися поза графіком для вирішення термінових завдань.
6. Очікувані результати

6.1. Реалізація у повному обсязі цього короткотермінового Плану дій дасть змогу відчутно покращити транспортну ситуацію та мобільність у місті в цілому. Також цей План дій буде виконано згідно з принципами сталої міської мобільності та інтегрованого розвитку міст, що дасть змогу зберегти баланс між розвитком мобільності для всіх користувачів.
6.2. Основною метою цього документа є координація роботи структур міста Львова, що відповідають за розвиток та функціонування різних елементів транспортної системи та інфраструктури, заради досягнення спільних цілей за визначеними цим Планом дій принципами розвитку. Інтегрований підхід до вирішення проблем мобільності у Львові дозволить більш ефективно та за коротші терміни отримати бажані результати.
6.3. Основні напрямки і заходи:
6.3.1. Пішохідна інфраструктура, громадські простори та пішохідні зони. Привабливі громадські простори стимулюють пішохідний рух і зменшують тиск на громадський і приватний транспорт. Очікуваний результат – покращання мобільності на 1-2 %.
6.3.2. Громадський транспорт та ремонти вулиць. Закупівля нового транспорту збільшить його місткість на 15 % за 2 роки, відповідно на 15 % покращання мобільності. Ремонти вулиць з пріоритетом для громадського транспорту – покращання мобільності на 5-10 %.
6.3.3. Велоінфраструктура. Добудова велосипедної мережі – підвищення мобільності на 1-2 %.
6.3.4. Оптимізація організації руху, створення малого транспортного кільця. Очікуваний результат – підвищення мобільності на 5 %.
6.3.5. Управління паркуванням. Посилення роботи евакуаторів і зміни до закону, що дозволяють штрафувати без присутності водія, добавлять підвищення мобільності на 2-3 %.
6.4. Загальний ефект. Очікується на 27-37 % покращання мобільності до кінця 2019 року. Це виведе середню оцінку транспорту у Львові на рівень 3,5-3,7 (з 5 можливих). Відповідно це питання переміститься з критичних у задовільні. Ми отримаємо можливість перейти до більш фундаментальних змін, таких як введення електронного квитка, оптимізація мережі маршрутів, перехід на електричний транспорт, збільшення велосипедного руху тощо.



Керуючий справами
виконкому М. Литвинюк

Віза:

Директор комунальної
установи Інституту міста О. Кобзарев



Додаток 2

Затверджено
рішенням виконкому
від 06.07.2018 № 672

СКЛАД
робочої групи з впровадження Плану дій
з розвитку транспорту у Львові до 2020 року


А. Білий - заступник директора департаменту житлового
господарства та інфраструктури
О. Кобзарев - директор комунальної установи Інституту міста
О. Шмід - директор Львівського комунального підприємств
“Інститут просторового розвитку
Р. Зубачик - начальник відділу транспортного планування та
моделювання Львівського комунального
підприємства “Львівавтодор“
П. Сирватка - начальник відділу інвестиційних проектів
Львівського комунального підприємства “Львівавтодор“
О. Сладкова - начальник відділу урбаністики Львівського
комунального підприємства “Інститут просторового
розвитку“
І. Могила - начальник відділу розвитку Львівського комунального
підприємстваЛьвівелектротранс
К. Баранюк - головний спеціаліст відділу паркування та організації
дорожнього руху управління транспорту департаменту
житлового господарства та інфраструктури
Т. Гакавчин - менеджер з питань регіонального розвитку
комунальної установи Інституту міста
О. Олеськів - менеджер з питань регіонального розвитку
комунальної установи Інституту міста
Ш. Габі - керівник проектів та програм у сфері
матеріального/нематеріального виробництва
комунальної установи Інституту міста
Р. Білінський - архітектор Львівського комунального підприємства
“Інститут просторового розвитку“
О. Шутюк - дизайнер Львівського комунального підприємства
“Інститут просторового розвитку“.



Керуючий справами
виконкому М. Литвинюк

Віза:

Директор комунальної
установи Інституту міста О. Кобзарев