Львівська міська рада

// Про затвердження Порядку приватизації комунального майна шляхом викупу


Дата оприлюднення:
09/13/2019





Керуючись Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду державного та комунального майна», «Про приватизацію державного і комунального майна», "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", наказом Фонду Державного майна України від 25.05.2018 №686 "Про затвердження Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна", міська рада ухвалила:
1. Затвердити Порядок приватизації комунального майна шляхом викупу згідно з додатком.
2. Департаменту адміністративних послуг, управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради привести інформаційні картки у відповідність до цієї ухвали.
3. Вважати такою, що втратила чинність, ухвала Львівської міської ради від 29.11.2018 №4271 "Про затвердження Порядку надання орендарю згоди орендодавця комунального майна на здійснення невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень".
4. Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника міського голови з фінансово-економічних питань



Міський голова А. Садовий


Додаток
до ухвали
Львівської міської ради
від____№___


Порядок приватизації комунального майна шляхом викупу
Розділ 1. Загальні положення.
1. Цей Порядок приватизації комунального майна шляхом викупу (надалі – Порядок) розроблений з метою реалізації ст. 18 Закону України “Про приватизацію державного та комунального майна“.
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку:
2.1. Орендар – фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка є стороною договору оренди нежитлових приміщень, що належить до комунального майна територіальної громади м. Львова.
2.2. Орендодавець – управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.
2.3. Викуп - спосіб продажу об’єкта приватизації одному покупцю
2.4. Невід’ємні поліпшення орендованого майна – здійснені орендарем за час оренди заходи (перепланування, капітальний ремонт, реставрація), спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.
2.5. Реставрація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об'єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності (у разі, якщо об’єкт оренди знаходяться у будівлі, яка відносяться до пам'яток культурної спадщини (пам’ятки архітектури, історії тощо)).
2.6. Згода орендодавця на невід'ємні поліпшення – наказ управління комунальної власності департаменту економічного розвитку (далі – орендодавець), виданий на підставі відповідного рішення постійної депутатської комісії з питань комунальної власності, який доводиться до відома орендаря письмовим повідомленням (листом) орендодавця.
2.7. Перевірка невід’ємних поліпшень - встановлення відповідності між поліпшеннями, зазначеними в документах, наданими орендарем, та наявними невід’ємними поліпшеннями.
3. Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:
3.1. орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об’єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб’єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;
3.2. орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід’ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;
3.3. невід’ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;
3.4. здійснення і склад невід’ємних поліпшень, у тому числі невід’ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід’ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб’єктом оціночної діяльності;
3.5. орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;
3.6. договір оренди є чинним на момент приватизації.
4. Процедура отримання орендарем права на викуп нежитлових приміщень територіальної громади м. Львова складається з таких етапів:
4.1. Надання згоди орендодавця на проведення невід’ємних поліпшень.
4.1.1. Подання орендарем заяви і пакета документів для отримання згоди на проведення поліпшень.
4.1.2. Проведення обстеження доцільності здійснення невід'ємних поліпшень
4.1.3. Розгляд документів і прийняття рішення про надання згоди на проведення поліпшень або відмови у наданні згоди.
4.2. Проведення невід’ємних поліпшень та їх перевірка.
4.3. Прийняття Ухвали ЛМР про приватизацію способом викупу.
Розділ 2. Надання згоди орендодавця на проведення невід’ємних поліпшень.

1. Подання орендарем заяви і пакета документів для отримання згоди на проведення поліпшень.
1.1. Для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого комунального майна орендар подає до управління комунальної власності департаменту економічного розвитку через Центри надання адміністративних послуг м. Львова:
1.1.1. Заяву на ім’я начальника управління комунальної власності департаменту економічного розвитку встановленого зразка.
1.1.2. Перелік передбачуваних поліпшень у довільній формі та проектно-кошторисну документацію, розроблену ліцензованою організацією та погоджену у встановленому порядку відповідно до законодавства України.
1.1.3. Приписи органів державної влади (пожежного нагляду, охорони праці тощо) за їх наявності.
1.1. 4. Заяву в довільній формі про укладення трьохстороннього договору на здійснення нового висновку про вартість майна. Вказаний висновок про вартість майна є підставою для внесення змін до договору оренди/суборенди як додаток до цього договору у разі, якщо висновок був здійснений більше ніж три роки назад або договір оренди був укладений без здійснення незалежної експертної оцінки*;
1.1.5. Експертний звіт за результатами експертизи кошторисної частини проектної документації на здійснення невід'ємних поліпшень (надають організації, які займаються проєктними, будівельними, архітектурними роботами)“.
1.2. Виготовлення проектно-кошторисної документації на здійснення невід’ємних поліпшень орендованого майна проводить та оплачує орендар і в подальшому орендодавець не відшкодовує ці витрати.
1.3. У разі подання орендарем документів у неповному обсязі управління комунальної власності департаменту економічного розвитку у п’ятиденний строк з дня звернення повідомляє заявника про необхідність усунення встановлених недоліків у місячний строк. У разі не усунення орендарем встановлених недоліків, подані документи повертаються орендареві без розгляду.
2. Проведення обстеження доцільності здійснення невід'ємних поліпшень.
2.1. Обстеження доцільності здійснення невід'ємних поліпшень (далі – Обстеження) має бути проведено в десятиденний строк з дня подання заявником повного пакету документів.
2.2. Обстеження проводиться балансоутримувачем з долученням представників відповідної районної адміністрації або уповноваженого органу балансоутримувача, управління комунальної власності департаменту економічного розвитку, управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування та п’яти представників постійної комісії з питань комунальної власності.
2.3. У разі, якщо поліпшення будуть здійснені щодо об’єкта оренди, котрий знаходяться у будівлі, віднесеної до пам'яток культурної спадщини (пам’ятки архітектури, історії), до участі до обстеження залучають представника управління охорони історичного середовища.
2.4. У разі знаходження об’єкта оренди у будівлі, віднесеної до пам'яток культурної спадщини, управління комунальної власності департаменту економічного розвитку надсилає управлінню охорони історичного середовища документи для надання висновку щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам’ятках культурної спадщини та у зонах їх охорони, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об’єктів культурної спадщини.
2.5. Результат обстеження надається балансоутримувачем до управління комунальної власності департаменту економічного розвитку у формі акта обстеження та довідки балансоутримувача про відсутність бюджетного фінансування на проведення ремонтних робіт по об’єкту, затверджених уповноваженим органом, не пізніше трьох днів з дня складення акту.
3. Розгляд документів і прийняття рішення про надання згоди на проведення поліпшень/відмови у наданні згоди.
3.1. Результат обстеження та заяву з пакетом документів, поданих заявником, управління комунальної власності департаменту економічного розвитку скеровує постійній комісії з питань комунальної власності для розгляду.
3.2. Постійна комісія з питань комунальної власності у двотижневий термін приймає рішення про надання орендарю згоди або відмови на здійснення невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень на підставі поданих документів.
3.3. У рішенні Постійної комісії з питань комунальної власності щодо надання згоди орендарю на здійснення невід’ємних поліпшень орендованого нерухомого майна територіальної громади м. Львова повинно бути зазначено посилання на відповідну проектно-кошторисну документацію із зазначенням переліку робіт та граничної суми витрат для проведення відповідних робіт, у тому числі у відсотках від ринкової вартості майна.
3.4. Рішення постійної депутатської комісії з питань комунальної власності про надання орендарю згоди або відмови на здійснення невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень є підставою для видачі орендодавцем наказу про надання згоди або відмови на проведення невід’ємних поліпшень нежитлових приміщень.
3.5. Наказ про надання згоди або відмови на проведення невід’ємних поліпшень нежитлових приміщень повинен бути виданий заявнику протягом 5-ти робочих днів з моменту прийняття рішення комісією.
3.6. У разі відмови на здійснення невід’ємних поліпшень орендарю повертається весь пакет документів.
Розділ 3. Проведення невід’ємних поліпшень та їх перевірка..
1. Після отримання наказу орендар складає графік виконання робіт і подає його орендодавцю.
2. Після здійснення невід'ємних поліпшень орендар надає орендодавцю інформацію про завершення виконання робіт з поданням копій підписаних замовником і підрядником актів приймання виконаних робіт та/або документів, які підтверджують оплату зазначених робіт та купівлю матеріалів.
3. Отримавши інформацію орендаря про завершення робіт, управління комунальної власності, як орендодавець, створює комісію з перевірки здійснення невід’ємних поліпшень, до складу якої входять:
3.1. представник орендодавця;
3.2. представник орендаря;
3.3. представник відповідної районної адміністрації;
3.4. представник балансоутримувача;
3.5. представник управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування;
3.6. представник управління охорони історичного середовища ( у разі, якщо поліпшення здійснені щодо об’єкта оренди, який знаходяться у будівлі, віднесеної до пам'яток культурної спадщини (пам’ятки архітектури, історії));
3.7. п’ять представників постійної депутатської комісії з питань комунальної власності.
4. Комісія складає висновок про здійснення невід’ємних поліпшень орендарем.
5. Невід’ємні поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем без згоди орендодавця, не підлягають відшкодуванню і є власністю територіальної громади м. Львова. Невід’ємні поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем у розмірах, більших ніж погоджений граничний розмір витрат, не підлягають відшкодуванню у частині перевищення витрат і є власністю територіальної громади м. Львова.
6. Невід’ємні поліпшення, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, не підлягають відшкодуванню і є власністю територіальної громади м. Львова.
7. Невід’ємні поліпшення об’єкта оренди, які не відповідають проектно-кошторисній документації, є власністю територіальної громади м. Львова та не підлягають відшкодуванню.
8. Якщо орендар не повністю здійснив погоджені невід’ємні поліпшення орендованого майна та відмовився від подальшого їх здійснення, то він не має права на їх відшкодування і невід’ємні поліпшення є власністю територіальної громади м. Львова.
9. У разі припинення або дострокового розірвання договору оренди здійснені орендарем невід’ємні поліпшення є власністю територіальної громади м. Львова.
10. Об'єкти культурної спадщини, які є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження управлінням охорони історичного середовища.
11. Якщо об’єкти оренди знаходяться у будівлі, віднесені до пам'яток культурної спадщини (пам’ятки архітектури, історії), пам'ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з управлінням охорони історичного середовища попереднього договору про укладення у майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки, робіт, які майбутній власник зобов'язується провести на пам'ятці з метою утримання її у належному стані.

Розділ 4. Прийняття Ухвали ЛМР про приватизацію способом викупу
1. Орендар, який одержав право викупу, може звернутися до орендодавця із заявою про приватизацію нежитлових приміщень способом викупу.
2. Рішення щодо приватизації способом викупу приймає Львівська міська рада відповідно до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна“.
3. У разі, якщо Львівська міська рада прийняла рішення про приватизацію об’єкта оренди на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід’ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсує покупець.

Примітка:
* заява про укладення трьохстороннього договору на здійснення нового висновку про вартість майна не береться до уваги, а висновок не виготовляється у разі, якщо такий висновок був виготовлений менше, ніж за три роки до подання заяви про надання згоди на здійснення невід’ємних поліпшень.

.
Адреса розробника:
79006, м.Львів, пл. Ринок,1, кім. 224
тел/факс:
Е-mail:

Аналіз регуляторного впливу:
Аналіз регуляторного впливу
до проекту ухвали Львівської міської ради "Про затвердження Порядку приватизації комунального майна шляхом викупу"


1.Визначення та аналіз проблеми, на вирішення якої спрямований нормативно-правовий акт

З набранням чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" орендарі нежитлових приміщень отримали можливість здійснити приватизацію об'єкта оренди шляхом викупу у зв’язку із здійсненням невід’ємних поліпшень орендованого майна.
Ухвала Львівської міської ради від 29.11.2018 №4271 "Про затвердження Порядку надання орендарю згоди орендодавця комунального майна на здійснення невід’ємних поліпшень нежитлових приміщень" була прийнята з метою реалізації орендарем ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна“ та можливості викупу орендованого майна через процедуру здійснення невід'ємних поліпшень.
За час дії ухвали правом на викуп орендованого майна не скористався жоден орендар комунального майна територіальної громади м. Львова. З числа поданих (10) заяв із пакетом документів лише один орендар отримав позитивний висновок за результатами комісійного обстеження щодо доцільності здійснення невід'ємних поліпшень та висновком постійної комісії з питань комунальної власності був рекомендований виконавчому комітетові для надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень.
Незрозумілість та складність процедури викупу майна через невід'ємні поліпшення унеможливлює право орендаря на приватизацію, передбачену Законом, та вимагає прийняття чіткого, зрозумілого та дієвого механізму.
Оскільки приватизація орендованого майна через викуп нежитлових приміщень практично не реалізовується на рівні міста, з метою захисту законних інтересів територіальної громади та суб’єктів господарювання, спрощення процедури отримання заявником згоди на здійснення невід’ємних поліпшень, необхідним є прийняття Порядку приватизації комунального майна шляхом викупу.
2. Ціль і завдання прийняття регуляторного акта

Проект регуляторного акта спрямований на реалізацію Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", зокрема, забезпечення реалізації прав орендарів комунального майна територіальної громади м. Львова на викуп цього майна через механізм здійснення невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень.

3. Альтернативні способи досягнення поставленої цілі

Можливі способи
досягнення цілі
Переваги та недоліки
обраного способу
1. Збереження діючого ПорядкуПереваги:
    - Відсутність витрат орендарів на виготовлення документів, проектно-кошторисної документації тощо для отримання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень
Недоліки:
    - Не реалізовується право орендаря на приватизацію через викуп
    - Не працює механізм залучення на об’єкти комунальної власності ефективного власника
    - Неможливість планування орендарем подальшого бізнесу через відсутність перспективи викупу майна
    - Проведення неякісних ремонтних робіт
    - Погіршення технічного стану об'єктів нерухомого майна комунальної власності
    - Неможливість залучення коштів орендаря на збереження і оновлення комунального майна
2. Внесення змін до законодавства Не залежить від органу місцевого самоврядування.
Реалізація даного способу на рівні міста не можлива
3. Прийняття нового ПорядкуПереваги:
    - Створюються умови для купівлі об’єктів ефективним власником
    - Підвищення якості ремонтних робіт
    - Збереження та оновлення об’єктів комунальної власності
    - Спрощення процедури надання орендарю згоди на здійснення поліпшень
    - Залучення додаткових коштів до міського бюджету через доходи від продажу майна
Недоліки:
    - Збільшення витрат орендаря на виготовлення документів та ремонтні роботи

4. Механізми вирішення проблеми.

Львівська міська рада, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань комунальної власності щодо необхідності реалізації ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна“, розглянувши звернення орендарів (фізичних та юридичних осіб) щодо нерозуміння та складності процедури отримання згоди орендаря на здійснення невід’ємних поліпшень нежитлових приміщень, виносить на консультації з громадськістю питання прийняття нового Порядку приватизації комунального майна шляхом викупу. Львівська міська рада, враховуючи зауваження та пропозиції, приймає ухвалу.
Після прийняття ухвала підлягає оприлюдненню.
Регуляторний акт має місцевий характер впливу. Зміни, що пропонуються, поширюватимуться на орендарів всіх організаційно-правових форм та орендодавців майна.
Проект ухвали оприлюднюється з метою обговорення та отримання від суб'єктів господарювання зауважень та пропозицій.
5. Очікувані результати прийняття регуляторного акта.

Досягнення цілей не передбачає додаткових організаційних заходів.
Прийняття проекту ухвали не призведе до неочікуваних результатів і не потребує додаткових витрат з місцевого бюджету, зокрема, на адміністрування.
Контроль за додержанням вимог цього регуляторного акта буде здійснюватися контролюючими органами відповідно до компетенції .

Очікуваними результатами прийняття пропонованого регуляторного акта є:


Сфера інтересів суб'єктів господарювання (орендарів)
1Реалізація права на приватизацію (викуп) орендованого майна та планування бізнесуСпрощення процедури отримання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень;
Відсутність неефективних та безперспективних витрат орендарів на утримання в належному стані орендованого майна
Сфера інтересів органів місцевого самоврядування (орендодавця)
2Реалізація повноважень у частині продажу комунального майна через викупВстановлення органом місцевого самоврядування чіткої процедури приватизації нежитлових приміщень шляхом викупу через здійснення невід'ємних поліпшень;
Залучення додаткових коштів до бюджету через доходи від продажу майна
Сфера інтересів територіальної громади
3Збереження та оновлення об’єктів комунальної власностіЗалучення ефективного власника майна територіальної громади;
Проведення якісних ремонтних робіт на об'єктах комунальної власності


6. Показники результативності регуляторного акта.

Регуляторний акт досягне своєї цілі, якщо:
- Орендарі отримають чіткий і простий механізм приватизації (викупу) орендованого майна;
- Суб'єкти підприємницької діяльності матимуть можливість планувати бізнес з огляду на перспективу отримання майна у власність;
- Територіальна громада матиме ефективних власників об'єктів комунальної власності та збереження майна;
- Орган місцевого самоврядування залучатиме додаткові кошти до бюджету через доходи від продажу майна;
- Орендодавець матиме зрозумілий і простий алгоритм роботи в частині реалізації ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

7. Термін дії.
Термін дії регуляторного акта не обмежений у часі.
Зміна терміну дії регуляторного акта можлива у разі прийняття змін до нього, прийняття змін у нормативно-правових актах, що мають вищу юридичну силу, які стосуються зазначеної сфери регулювання, або визнання його таким, що втратив чинність.
Термін набрання чинності регуляторним актом – з дня прийняття Львівською міською радою.

8. Визначення показників результативності акту.

Обов’язковими показниками результативності запропонованого акта є:
- Розмір надходжень до міського бюджету, пов'язаних з дією акта;
- Кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюється дія акта;
- Кількість наданих орендодавцем згод на здійснення невід’ємних поліпшень;
- Кількість відмов орендарям щодо здійснення невід’ємних поліпшень;
- Вартість здійснених орендарями невід’ємних поліпшень.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акту.

Відстеження результативності регуляторного акта у разі прийняття, буде здійснюватися управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.
З огляду на показники результативності, вказані у попередньому розділі, відстеження результативності даного регуляторного акта буде здійснюватися на основі статистичного методу дослідження.
Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через 6 місяців з моменту набрання чинності даного регуляторного акта.
Повторне відстеження планується здійснити через 1 рік з моменту набрання чинності даного регуляторного акта.
Періодичне відстеження результативності буде проводитися 1 раз кожні 3 роки від дня закінчення заходів щодо повторного відстеження результативності цього регуляторного акта.

Проект рішення та аналіз регуляторного впливу розміщені на офіційній веб-сторінці Львівської міської ради у розділі “Економіка“ / "Регуляторна політика" / Проекти регуляторних актів та АРВ.
Зауваження і пропозиції щодо регуляторного документу приймаються у письмовому вигляді у 30-денний термін з дня оприлюднення у засобах масової інформації за адресою: 79006, м.Львів, пл. Ринок,1, кім. 224.
ТЕСТ
малого підприємництва (М-Тест)

1. Консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання.


Необхідність регулювання обговорювалась на робочих зустрічах та комісіях з орендарями нежитлових приміщень.

№ з/п
Вид консультації (публічні консультації прямі (круглі столи, наради, робочі зустрічі тощо), інтернет-консультації (інтернетфоруми, соціальні мережі тощо), запити (до підприємців, експертів, науковців тощо)
Кількість учасників консультацій, осіб
Основні результати консультацій (опис)
1.Робочі зустрічі та комісії
18
Отримано позитивні відгуки від суб’єктів господарювання про необхідність регулювання;
та інформацію про прямі витрати на виконання регулювання
Проект регуляторного акта оприлюднений на веб-сторінці Львівської міської ради для отримання зауважень та пропозицій.


2. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро- та малі):


Регулювання вплине потенційно на 100 % орендарів об’єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Львова, з якими укладено договори, та на тих, договори з якими будуть укладені після прийняття регуляторного акту.


3. Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання.


Витрати суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання враховують вартість проведення незалежної експертної оцінки об’єкта приватизації, виготовлення проектно-кошторисної документації та вартість нотаріальних послуг при укладенні договору купівлі-продажу.

№ з/п
Найменування оцінки
У перший рік
(стартовий рік впровадження регулювання)
Періодичні (за наступний рік)*
Витрати за п’ять років*
Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання
1.Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення обов'язкових, незалежних експертиз, атестації тощо) та інших послуг (проведення інших експертиз, страхування тощо), в т.ч.:
1.1.Виготовлення проектно-кошторисної документації, грн.
15000,0
-
-
1.2.Звіт за результатами експертизи кошторисної частини проектної документації на здійснення невід'ємних покращень, грн.
3800,0
-
-
1.3.Ремонтні роботи з здійснення невід'ємних поліпшень (згідно з ПКД)**, грн.
493213,0
-
-
Разом
512013,0
-
-
*- процедура надання орендарю згоди на здійснення невідґємних поліпшень орендованого комунального майна в місті Львові є разовою

** - на прикладі орендованого нежитлового приміщення площею 43 кв.м.

4. Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва


Враховуючи, що проведення процедур приватизації входить до прямих обов’язків посадових осіб органу місцевого самоврядування (орендодавця), додаткові бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва відсутні.


5. Розроблення коригуючих (пом’якшувальних) заходів для малого підприємництва щодо запропонованого регулювання


Коригуючі (пом’якшувальні) заходи для малого підприємництва не розроблялися у зв’язку з вимогами законодавства щодо рівності всіх учасників процесу приватизації.




Експертний висновок:





Назад