При використанні матеріалів посилання на джерело інформації - обов'язкове
06/07/2026
ПРЕС-СЛУЖБА ЛЬВІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ >> ПРЕС-РЕЛІЗИ
79008, м.Львів, пл.Ринок, 1
Тел. 97-58-09, факс: 97-59-04
[email protected]

Інтерв'ю | Комунальні платежі


Прес-реліз
від 12/24/2004 244

Міський голова Львова Любомир Буняк привітав мешканців Львова, католиків Латинського обряду, які завтра святкують Різдво Христове.

Третього січня до м.Львова прибуває делегація, у складі якої сто учнів навчальних закладів м.Харкова.

Як повідомив начальник управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради Василь Щеглюк, 22 грудня у м.Львові відбулась науково-практична конференція “Перспективи інноваційного розвитку господарського комплексу м.Львова”.

Увага! Міжнародний Академічний Рейтинг популярності та якості "Золота Фортуна –2005”.
Міський голова Львова Любомир Буняк привітав мешканців Львова, католиків Латинського обряду, які завтра святкують Різдво Христове:

Вітаю мешканців Львова, католиків Латинського обряду, які завтра святкують Різдво Христове.

Наше місто в усі часи славилось тим, що під львівським небом мирно вживались представники різних національностей, різних віросповідувань, різних політичних переконань. Протягом більше як семи століть вони творили нашу спільну історію, демонструючи світові прекрасний приклад громадянського порозуміння, високий рівень цивілізації.

Напередодні Різдвяних свят щиро вітаю із святами також наших найближчих сусідів – поляків. Протягом останніх двох місяців вони продемонстували направду ідеальний зразок справжнього добросусідства. Вроцлав, Люблін, Варшава, Краків, Перемишль, Ряшів та багато інших польських міст не лише надіслали нам листи підтримки, але й надали вагому допомогу, як справжні сусіди , добрі надійні друзі як християни.

Від душі бажаю Вашим родинам миру і спокою, Божого благословення та здійснення усіх сподівань.


Міський голова Львова Любомир Буняк
* * *

Як повідомили в управлінні освіти Львівської міської ради, третього січня до м.Львова прибуває делегація, у складі якої сто учнів навчальних закладів м.Харкова.
Над організацією зустрічі харківської делегації, забезпечення активного дозвілля та відпочинку дітей працюють управління освіти Львівської міської ради спільно з відділами освіти Сихівської та Франківської райадміністрацій м.Львова .
У період перебування у нашому місті з 3 до 9 січня для дітей з Харкова будуть організовані екскурсії площею Ринок, храмами м.Львова. Вони побувають на Високому замку, у Шевченківському гаю, у музеї ім Ів.Франка, у музеї-заповіднику Личаківський цвинтар.
Спеціально для наших гостей буде організований святковий концерт на базі загальноосвітньої школи-інтернату № 2 за участю колективів Будинку дитячої та юнацької творчості та Центру дитячої творчості Франківського району м.Львова.
Юні харків”яни братимуть участь у фестивалі вертепів, який відбудеться 8.01.2005 р.на базі Центру творчості дітей та юнацтва Галичини.
У період з 5 до 7 січня діти будуть проживати у сім"ях і стануть безпосередніми учасниками святкування Різдвяних свят.
* * *

Як повідомив начальник управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради Василь Щеглюк, 22 грудня у м.Львові відбулась науково-практична конференція “Перспективи інноваційного розвитку господарського комплексу м.Львова”.
Організаторами конференції виступили заступник міського голови з питань промисловості та підприємництва Володимир Янів та підпорядковане йому управління, ЦНТЕІ (Центр науково-технічної та економічної інформації).
У конференції взяли участь підприємці, науковці, промисловці та студенти вузів.
Прийняті на конференції рішення повинні сприяти інноваційному розвитку економіки м.Львова та області, активнішому залученню інвестицій.

Далі пропонуємо Вашій увазі матеріал начальника управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради Василя Щеглюка:

НАШ НОВИЙ ШЛЯХ – ІННОВАЦІЙНИЙ

У 2003-2004 рр. управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради, яке я очолюю з літа 2002 року, в довіднику "Львів-інвестиційний" (двома мовами) запропонувало кілька сотень інвестиційних проектів для вигідного вкладання коштів тим, хто їх має. В тому числі було 80 проектів науковців, пропонованих на підставі винаходів і наукових розробок. Результативність поки що мала - до 10%. Чому така низька упроваджуваність інновацій? Перш за все тому, що ми багаті ідеями, а не маємо достатньо коштів, аби ці ідеї належно піднести інвесторам, розрекламувати. Потрібні не так об'ємисті довідники, як змістовні, економічно обгрунтовані проекти щодо впровадження інновацій.
До складу господарського комплексу Львова нині входять 206 промислових підприємств різних форм власності, де зайнято 67,2 тис. працюючих, що становить 25,2% від загальної кількості всіх зайнятих у господарському комплексі міста. За 11 місяців порівняно з відповідним періодом минулого року обсяг промислового виробництва збільшився на 6,8% (за 2004 рік може скласти 2970 млн.грн). Виконавчими органами в основному виконані затверджені виконкомом заходи сприяння розвитку промислового виробництва у м.Львові на 2004 рік, розроблено проект Програми сприяння розвитку промислового виробництва у м.Львові на 2005-2008 роки. Але реальної, тісної співпраці нашого управління, всієї міської ради з промисловцями та підприємцями ще нема. Причини відомі:
податковий тиск, у т.ч. податком на землю, великі процентні ставки на кредити, відсутність спеціальних фондів сприяння інноваціям, а подекуди і небажання декого перейматись проблемами.
Ведеться напружена робота з керівниками промислових підприємств щодо сплати податків, погашення заборгованості з виплати заробітної плати і т.п. Ми на них опираємось у вирішенні проблем міста, але самі ще не стали тією опорою, яка б підтримувала інноваційний розвиток економіки. На початку грудня відбулося засідання Клубу директорів при міському голові.. Для відзначення кращих підприємств і підприємців у наступному році плануємо запровадити конкурс під умовною назвою "Золота фортуна Львова". Засідання, семінари, відкриті двері, конкурси - і дуже мало реального, що можна було б оцінити економічними критеріями. Про пільги для інноваторів та інвесторів навіть не згадую, бо вони ще за сімома замками через нашу бідність та невирішення насущних проблем міста.
Продовжує розвиватись і мале підприємництво. До 2004 року прогнозується збільшення кількості малих підприємств у порівнянні з минулим роком на 2,5% (всього складатиме 8860 одиниць). Обсяг виробленої малими підприємствами продукції за 2004 рік складе 1120,1 млн.грн. І в порівнянні з 2003 р. зросте на 11,2 %. Цей обсяг до промислового складе біля 40 %. Цього замало. Я не стверджую, що має бути 60-70 %, як у розвинених країнах, бо в нас свої умови, специфіка, проте 50 % у наступному році хочемо сподіватись. Чому підприємництво розвивається краще? Бо воно не потребує великих інвестицій, бо воно без зволікань залучає кошти наших рідних інвесторів у те діло, яке має попит на ринку.
Мале підприємництво найкраще допомагає вирішувати проблеми зайнятості населення. У 2003 р. на малих підприємствах було зайнято 68,1 тис. осіб. До кінця 2004 року прогнозується 69,1 тис., тобто на тисячу працівників більше. Виконуються прийняті міською радою Програма сприяння розвитку малого підприємництва в м.Львові та заходи щодо її реалізації. Підготовлений проект аналогічних заходів на наступний рік. Їх фінансування планується збільшити майже вдвічі. Якщо за це проголосують депутати при затвердженні бюджету, то фонд сприяння розвитку підприємництва, або хоч би фонд порук, спільно з такими банками, як КБ "Україна", АКБ "Львів", суб'єктами підприємницької діяльності ми нарешті створимо. Ці кошти - мізер, бо Інновації у промислове виробництво, нові технології потребують мільйонів доларів і мільярдів гривень. Цю проблему треба вирішувати на законодавчому рівні, в Кабінеті Міністрів України. На часі створення і регіональних фондів з упровадження інновацій.
Матеріали науково-практичної конференції, проведеної нами та ЦНТЕІ 22 грудня, засвідчують, що науковці, промисловці, винахідники міста мають багато напрацювань і надто мало коштів, аби вивести промисловість та підприємництво на інноваційний шлях розвитку. Необхідно кардинально змінити підходи до пошуку інвестицій та інвесторів, краще готувати інвестиційні проекти та економічні обгрунтування до них. Давно пора було створити в місті хоч по одній енергійній посередницькій пошуковій та упроваджувальній структурі. На цьому наголосили як відомі науковці, так і керівники підприємств, винахідники, студенти вузів (майбутні магістри і менеджери), які демонстрували свої проекти.
Промисловість та підприємництво у Львові, їх співвідношення і взаємозв'язки - це мають вивчати, аналізувати не тільки практики, а й науковці. На жаль, ми ще не маємо добротних аналітичних розробок і рекомендацій, якими могли б керуватись.
Можливо я й помиляюсь, але вважаю, що стратегічною помилкою державців було те, що вони коняку поставили позаду воза. Тобто промисловість у них ніби стоїть на другому місці - після підприємництва (це не стосується розвинутих промислових районів). Це видно хоча б із того, що національна Програма підтримки розвитку підприємництва була розроблена і затверджена на 3 роки раніше від Програми щодо розвитку промисловості. Але тільки покращання стану промисловості може дати відчутний поштовх для прискореного розвитку підприємництва. Напрошується думка, що далекоглядні приватизатори і "прихопизатори" зволікали з цією Програмою для того, аби був час (10 років!) розвалити і за безцінь прихопити кращі (бюджетоутворюючі!) підприємства. Саме над цим працювала владна верхівка на чолі з Президентом, який відходить у минуле.
Тепер промисловою програмою передбачено домогтися забезпечення належного фінансово-економічного стану підприємств, оптимізації виробничих потужностей, оновлення обладнання, покращення кадрового складу, запровадження ефективного мененждмету та ін. Для цього необхідно виконувати:
- стратегію використання природних ресурсів;
- стратегію "переслідування" (копіювання), тобто освоєння промислової конкурентоспроможної продукції, що виробляється в розвинутих країнах;
- стратегію "лідерних технологій" - використання власних досягнень для створення нових видів продукції і технологій, формування попиту на них з виходом на нові ринки;
- "проривну стратегію" - створення принципово нових видів продукції, що випереджають існуючі зразки на 1-2 покоління. - ("обганяти не доганяючи");
Потрібні: цільові комплексні програми; підтримка галузевих пріоритетів, (особливо в машинобудуванні); створення науково-виробничих комплексів для реалізації галузеутворюючих технологій мікроелектроніки, енергетичних установок з прямим перетворенням енергії палива в електричну, обладнання для вироблення ел.енергії за розрахунок альтернативних та відновлювальних джерел енергії; широке упровадження ресурсозберігаючих технологій, нові підходи до галузі переробки... А ще потрібні новий Президент і новий Уряд, які б могли реалізувати задумане.
Львів готовий до інновацій, жде їх, як манни з неба (перспектива зростання надходжень до бюджету!), але промисловці та підприємці, як образно висловився один з учасників конференції, мусять бути Мюнхаузенами і самі себе за волосся витягати з болота (боргів). І при цьому думати про те, як викроїти хоч якісь кошти для інноваційного розвитку, за яким - майбутнє.
Віримо, що ситуація у державі незабаром кардинально зміниться. Не будемо сидіти, склавши руки, і ми, тому пропонуємо всім зацікавленим звертатися в управління промисоловості та підприємництва з пропозиціями, проектами, за інформацією та підтримкою- Маємо консультативно-інформаційний центр (тел. 297-58-47), певні можливості, тому хочемо сприяти тим, хто вийшов або виходить на шлях інновацій. Найперше сформуємо банк даних, у якому вже сьогодні маємо з десяток добротних ідей, а дещо апробовуєм на комунальних підприємствах. Розпочато формування ініціативної групи щодо створення міського (чи обласного) упроваджувального центру. Наступним етапом буде спеціальний фонд фінансової підтримки упровадження інновацій та нових технологій..
Окрему нішу в підприємництві Львова займає торгівля. Її параметри такі: понад 2 тисячі торгових підприємств, у т.ч. 39 ринків, тисячі працюючих, які рятуються від безробуття, в основному, перепродуванням закордонних товарів і "секонд-хенду", реалізацією продуктів харчування. Треба погодитись, що торгівля скрізь і завжди має бути на першому місці. Їй у місті належить провідна роль - після промислового виробництва. Але, на жаль, вона обслуговує не так наше виробництво, як допомагає закордонним виробникам збувати їх товар. Це - базовий індикатор ринку. Якщо його стрілка повернеться в протилежний бік, від імпорту до експорту, тоді зможемо сказати, що ми чогось варті, бо ми - інноватори, бо наше -купує світ.
Начальник управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради Василь Щеглюк

* * *
ПОВІДОМЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

Увага! Міжнародний Академічний Рейтинг популярності та якості "Золота Фортуна –2005”

Як повідомив начальник управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради Василь Щеглюк, Міжнародний Академічний Рейтинг популярності та якості "Золота Фортуна" проводить відзначення потужних і широко відомих підприємців, підприємців середнього рівня і початківців малого та середнього бізнесу, які на перших кроках свого становлення вже змогли зарекомендувати себе як сучасні конкурентноспроможні економічно підковані фахівці. Заходи відбудуться на початку лютого та в середині квітня 2005 року в Києві. Під час цих заходів у столиці України за участю президентів Академій наук країн-учасниць, Президії "Golden Fortune" міжнародні відзнаки будуть вручені передовикам економічного, освітянського та громадського життя в усіх галузях роботи організацій.
Особливу увагу Рейтинг приділяє структурам, які беруть участь у благодійницькій діяльності, допомагають школам-інтернатам, церкві, тощо.
Усім зацікавленим треба звертатись до 10 лютого 2005 р. в управління промисловості та підприємництва за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1, каб. 429, тел. 2-975-847".

Над випуском працювали спеціалісти
інформаційного центру:
Ярослава Вовк,
Надія Гербовка,
Ольга Москаленко


Сторінка підтримується ЛКП "Міський центр інформаційних технологій"