УКРАЇНА
ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА
8-ма сесія 6-го скликання
УХВАЛА № 1734
від 09/20/2012
| Про затвердження Концепції розвитку індустріального парку м. Львова |  |
Втратив чинність
згідно з ухвалою 2567-2013
документ:  |
Керуючись Законом України “Про індустріальні парки“, беручи до уваги Стратегію підвищення конкурентоспроможності міста Львова до 2015 року, затверджену ухвалою міської ради від 07.05.2010 № 3460, Програму сприяння розвитку підприємництва у м. Львові на 2011-2013 роки, затверджену ухвалою міської ради від 21.04.2011 № 373, Програму сприяння залученню інвестицій у місто Львів на 2011-2013 роки, затверджену ухвалою міської ради від 19.05.2011 № 437, Комплексною стратегією розвитку Львова 2012-2025 роки, затверджену ухвалою міської ради від 20.10.2011 № 861, генеральний план м. Львова, затверджений ухвалою міської ради від 29.08.1993 № 39 (зі змінами), проект планування промислово-комунальної території у промисловій зоні Рясне-2 у м. Львові, розроблений Державним інститутом проектування міст “Містопроект“, міська рада ухвалила:
1. Затвердити Концепцію розвитку індустріального парку м. Львова (додається).
2. Внести зміни у додаток до ухвали міської ради від 20.03.2008 № 1692 “Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або права оренди на аукціонах, для будівництва та обслуговування промислових об’єктів“ (зі змінами), вилучивши пункт 1.
3. Департаменту економічної політики спільно з департаментом містобудування за погодженням з профільними постійними комісіями:
3.1. Визначити комунальне підприємство м. Львова, якому буде передано земельну ділянку, розташовану за адресою: промислова зона “Рясне-2“, ділянка 1-1, для створення індустріального парку м. Львова.
3.2. Підготувати та подати на розгляд міської ради проект ухвали про створення індустріального парку міста Львова на основі затвердженої згідно з вимогами ст. 14 Закону України “Про індустріальні парки“ Концепції розвитку індустріального парку м. Львова.
3.3. Підготувати та подати уповноваженому державному органу пакет документів для включення індустріального парку Львова до Реєстру індустріальних парків з метою отримання державної підтримки згідно зі ст. 14 Закону України “Про індустріальні парки“.
Відповідальні: директор департаменту
економічної політики, директор
департаменту містобудування.
4. Контроль за виконанням ухвали покласти на першого заступника міського голови.
Міський голова А. Садовий
Додаток
Затверджено
ухвалою міської ради
від___________№____
КОНЦЕПЦІЯ
розвитку індустріального парку м. Львова
1. Вступ
Концепція розвитку індустріального парку м. Львова (надалі – Концепція) розроблена відповідно до Закону України “Про індустріальні парки“, Стратегії підвищення конкурентоспроможності міста Львова до 2015 року, затвердженої ухвалою міської ради від 07.05.2010 № 3460, Програми сприяння розвитку підприємництва у м. Львові на 2011-2013 роки, затвердженої ухвалою міської ради від 21.04.2011 № 373, Програми сприяння залученню інвестицій у місто Львів на 2011-2013 роки, затвердженої ухвалою міської ради від 19.05.2011 № 437, Комплексної стратегії розвитку Львова 2012-2025 роки, затвердженої ухвалою міської ради від 20.10.2011 № 861, генерального плану м. Львова, затвердженого ухвалою міської ради від 29.08.1993 № 39 (зі змінами), проекту планування промислово-комунальної території у промисловій зоні Рясне-2 у м. Львові, розробленого Державним інститутом проектування міст “Містопроект“.
2. Активи та переваги міста у національній та міжнародній площинах
Місто Львів – важливий політичний, економічний, культурний та науковий центр Західної України, унікальне місто з багатою культурною спадщиною. Центральна частина міста з численними історичними пам’ятками, музеями і церквами знаходиться під захистом ЮНЕСКО.
Як колишня столиця Галичини і найбільш населене місто Західної України (біля 850 000 мешканців) Львів відомий як ворота з України до інших країн Європи. Місто розташоване на відстані 160 км від географічного центру Європи (рис. 1). Через Львів проходять міжнародні транспортні коридори А3 та А5 (рис. 2). Міжнародний аеропорт “Львів“ імені Данила Галицького сполучає місто з більш ніж 13 країнами Європи (рис. 3). Львів - центр залізничного сполучення регіону, серед основних напрямків: Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Польща, Австрія, Словацька Республіка, Угорщина, Чеська Республіка, Російська Федерація, Латвійська Республіка, Румунія (рис. 4).
 
Рис. 1. Розташування Львова щодо Рис. 2. Автотранспортне сполучення
інших європейських міст
 
Рис. 3. Авіасполучення Рис. 4. Залізничне сполучення Львова
Львів – сучасне європейське місто з довготривалими історичними та культурними відносинами з Австрією, Польщею, Німеччиною, Угорщиною та Росією. Львів – одне з восьми міст, яке виступило господарем Чемпіонату Європи з футболу "Євро-2012". У 2008 році Львів було визнано культурною столицею України. Міжнародна аудиторська компанія КПМГ (“KPMG“) визнала Львів одним з 30 найпривабливіших міст світу для розвитку сфери інформаційних технологій. Місто вважається третім провідним центром у сфері інформаційних технологій в Україні.
Західна ментальність і підприємницький дух його мешканців відображені у великій кількості малих і середніх підприємств в економіці міста, яка представлена близько 20 унікальними кластерами, які і створюють диверсифіковану економічну базу. Ці кластери підтримує сформована структура освіти – 38 вищих навчальних закладів і понад 130 000 студентів, які становлять основу людського капіталу міста.
У Львові активно працюють над поліпшенням інвестиційної привабливості міста. За дослідженнями видання “Файненшіал Таймс“ (“Financial Times“) (“Європейські міста та регіони майбутнього 2012/13“) Львів увійшов до 10-ти європейських міст майбутнього у категоріях “найкраща стратегія залучення прямих іноземних інвестицій“ та “найбільша економічна ефективність ведення бізнесу“.
У 2011 році рейтингове агентство Стандард енд Пурс (“Standard & Poor’s“) підтвердило кредитні рейтинги м. Львова: рейтинг “ССC+“ за міжнародною шкалою та рейтинг “uaBB“ за національною шкалою.
За наростаючим підсумком станом на 1 січня 2012 року у м. Львів надійшло 873,1 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, з них у 2011 році - 78, 4 млн. дол. США, що на 7 відсотків більше ніж за аналогічний період попереднього року. У цілому з врахуванням переоцінки, втрат і курсової різниці за 2011 рік у Львові відбувся приріст сукупного обсягу іноземного капіталу на 7 відсотків. Станом на 1 січня 2012 року кількість прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу у м. Львові склала 1162,2 дол. США., що у 2,1 рази більше від середньообласного значення цього показника. Станом на 1 січня 2012 року прямі іноземні інвестиції залучено у 580 підприємств м. Львова. Понад три чверті обсягу іноземних інвестицій забезпечили партнери з чотирьох країн: Польщі – 352,2 млн. дол. США, Австрії – 156,5 млн. дол. США, Кіпру - 136 млн. дол. США та Сполучені Штати Америки – 69,5 млн. дол. США. На 1 січня 2012 року найбільш інвестованою була фінансова діяльність – 484,9 млн. дол. (понад половини від загального обсягу), промисловість – 95,8 млн. дол. (11 відсотків), операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 151 млн. дол. (17,3 відсотка), транспорт та зв’язок – 62,1 млн. дол. (7,1 відсотка), торгівля - 44,7 млн. дол. (5,1 відсотка).
Промисловість як один з пріоритетних кластерів розвитку м. Львова
Влада міста, Фонд “Ефективне управління“ спільно з міжнародною консалтинговою компанією Монітор Груп (“Monitor Group“) розробили Стратегію підвищення конкурентоспроможності міста Львова до 2015 року, затверджену ухвалою міської ради від 07.05.2010 № 3460 (надалі – Стратегія підвищення конкурентоспроможності). Стратегією підвищення конкурентоспроможності серед перспективних галузей економіки міста визначено поліграфічне виробництво, наземне транспортування і логістика, виробництво одягу та взуття, переробна промисловість тощо.
Промисловість м. Львова характеризується різноплановістю та багатогалузевим укладом. Основну частку займають галузі виробництва харчових продуктів, машинобудування, хімічна та нафтохімічна промисловість, целюлозно-паперове виробництво та поліграфічна діяльність.
За своїм потенціалом, сфера промисловості здатна забезпечити зростання добробуту мешканців та продуктивного капіталу економіки, сприяти економічному та соціальному розвитку міста.
Промислові підприємства м. Львова формують суттєву частку загального обсягу реалізації промислової продукції Львівщини: у січні–червні 2012 року промислові підприємства Львова реалізували промислової продукції на 6006,8 млн. грн. (39,5 відсотка від загальнообласного обсягу), з неї 4121,4 млн. грн. – продукції добувної та переробної промисловості.
На підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у січні−червні 2012 року реалізовано промислової продукції на 1847,8 млн. грн. Частка галузі у загальнопромисловому обсязі міста Львова була однією з найбільших і становила 30,8 відсотка.
У легкій промисловості у січні–червні 2012 року обсяг реалізованої продукції становив 153,5 млн. грн. У загальнопромисловому обсязі міста Львова на галузь припало 2,6 відсотка.
У машинобудуванні у січні−червні 2012 року реалізовано продукції на суму 774,8 млн. грн. Частка галузі у загальнопромисловому обсязі Львова становила 12,9 відсотка.
На підприємствах металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів у січні–червні 2012 року обсяг реалізованої продукції становив 245,8 млн. грн. або 4,1 відсотка від загальнопромислового обсягу міста.
На підприємствах з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції у січні–червні 2012 року обсяг реалізації становив 139,6 млн. грн. або 2,3 відсотка від загальнопромислового обсягу міста
На підприємствах целюлозно-паперового виробництва та поліграфічної діяльності у січні–червні 2012 року реалізували продукції на 206,5 млн. грн., питома вага галузі становила 3,4 відсотка. Порівняно з січнем–червнем 2011 року збільшили виробництво пакувальних мішків та пакетів з паперу та картону. Зросло друкування книг.
У хімічній та нафтохімічній промисловості у січні−червні 2012 року було реалізовано продукції на 418,7 млн. грн. або 7 відсотків від загальнопромислового обсягу Львова.
На діаграмі 1 показана структура реалізованої продукції добувної та переробної промисловості у І півріччі 2012 року у відсотках до підсумку.
Діаграма 1
Структура реалізованої продукції добувної та переробної промисловості
у І півріччі 2012 року
Середньооблікова чисельність штатних працівників за основними видами діяльності за 2009 рік становила:
Промисловість – 52 470 осіб, з них:
- добувна – 1 264 осіб;
- обробна – 41 118 осіб;
- виробництво та розподілення електроенергії - 10 088 осіб.
Будівництво – 13 692 осіб.
Торгівля – 34 523 осіб.
Готелі – 4 365 осіб.
Транспорт – 32 280 осіб.
Фінансові послуги – 10 054 осіб.
Нерухомість - 26 848 осіб.
Державне управління – 14 257 осіб.
Освіта – 40 038 осіб.
Охорона здоров’я – 30 877 осіб.
Колективні, громадські, особисті послуги – 10 560 осіб.
Ці галузі, з огляду на частку зайнятого населення на існуючих підприємствах, динаміку зайнятості у галузі і тенденцію потенціалу зайнятості можуть динамічно розвиватись.
Місто Львів має широку галузеву структуру виробництва, зокрема тут зосереджені такі промислові підприємства як ТзОВ “Львівська ізоляторна компанія“ (у 2011 році відкрито нову сучасну виробничу лінію потужністю 25 т скла на добу - скловарна піч, машинна лінія для пресування гарячого скла); ПАТ “Концерн-Електрон“ (у 2011 році - НВП “Карат“ ДП ПАТ “Концерн-Електрон“ запустив першу в Україні виробничу дільницю з промислового виробництва наногетероструктур різного призначення), ТзОВ Науково-виробниче підприємство “Техноваги“ (впроваджено інвестиційний проект з будівництва заводу ваговимірювального і нестандартного обладнання); ПАТ “Конвеєр“; ПАТ “Львівський холодокомбінат“ (у 2010-2011 роках модернізація виробничих ліній, придбання нового обладнання); ТзОВ “Українська панчішна компанія“ (у 2012 році - розширення за рахунок введення в експлуатацію нової лінії для виробництва жіночих та дитячих колгот, інвестиції – 1,6 млн. грн.).
За оцінками міжнародних консультантів однією з передумов поліпшення інвестиційної привабливості міста та створення конкурентоспроможної економіки поряд з створенням інфраструктури є поліпшення для інвесторів доступу у регіон.
Таким чином, створення нової площадки для залучення промислових підприємств сприятиме розвитку сфери матеріального виробництва та збільшенню конкурентоспроможності економіки міста.
Зайнятість та кадровий потенціал м. Львова
Загалом у промисловості міста у 2011 році було створено 3217 робочих місць, з них у добувній промисловості – 331, у переробній – 2794 та у галузі виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – 92.
Середньомісячна заробітна плата у 2011 році становила 2400 грн.
Станом на 1 січня 2012 року рівень безробіття у місті становив 0,8 відсотка і був удвічі меншим ніж на Львівщині загалом (1,5 відсотка).
У м. Львові успішно функціонують кластери туризму, бізнес-послуг, деревообробки та меблевого виробництва та вантажопідіймальної техніки.
Кластер туризму – реалізація потенціалу м. Львова як одного з головних туристичних напрямків Центрально-Східної Європи через згуртування учасників кластеру навколо єдиної стратегії розвитку туризму та поліпшення туристичного досвіду і загальної інфраструктури для обслуговування цільових туристичних ринків та сегментів.
Львівщина має значні передумови входження до найбільш розвинутих туристичних центрів. Маючи вигідне геополітичне розташування, вона володіє значним рекреаційним потенціалом: сприятливими кліматичними умовами, значним природоресурсним потенціалом, багатою історико-культурною спадщиною.
За період січень-червень 2011 року чисельність новостворених робочих місць для працівників напрямку “Діяльність готелів та ресторанів“ у м. Львові склала 567 (у фізичних та юридичних осіб-підприємців), що у порівнянні з 2010 роком на 15,4 відсотка більше (491 робоче місце за відповідний період). При тому, що загальна кількість найманих працівників у Львові за цей період 2011 року у порівнянні з 2010 роком зменшилась на 1,6 відсотка.
Кластер бізнес-послуг – розвиток і просування м. Львова як провідного центру бізнес-послуг у Центрально-Східній Європі, який використовує місцевий потенціал людських ресурсів для обслуговування українських і міжнародних клієнтів.
Діяльність кластера деревообробки та меблевого виробництва спрямована на розширення ринків збуту продукції компаній-членів, підвищення темпів інноваційного розвитку галузі, поліпшення взаємодії між різними типами інституцій (державними органами, громадськими організаціями, європейськими структурами).
Додаткового розвитку виробництва та розширення ринків збуту промислової продукції буде отримано від діяльності створеного кластеру вантажопідіймальної техніки за участі ПАТ “Дрогобицький завод автомобільних кранів“, ПАТ “Конвеєр“.
У м. Львові локалізуються значні трудові ресурси, здатні швидко навчатись (приблизно 25 000 випускників щороку). Система вищої освіти у м. Львові зосереджується на таких спеціальностях як економіка (30 відсотків), інженерні спеціальності (25 відсотків), медицина (8 відсотків), гуманітарні науки (8 відсотків). Вісім найбільших університетів м. Львова охоплюють 73 відсотки всіх студентів міста. 11 відсотків студентів м. Львова навчаються у закладах професійно-технічної освіти та 89 відсотків студентів у вищих навчальних закладах.
Львів характеризується сильною ІТ культурою, оскільки місто було центром радіоелектроніки та інженерії зі значними об’ємами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за радянських часів.
Місто фактично має вже сформований кластер, представлений понад 280 компаніями, які обслуговують українських та міжнародних клієнтів, серед яких Софт Серв (“SoftServe“), Австрійські Авіалінії, Арцінгер (“Arzinger“), Ді енд Ді Лоєрс (“D&DLawyers“), КПМГ (“KPMG“), Джей енд Ел (“J&L“), Синерджі Консалтінг (“SynergyConsulting“). Ринок IT у місті генерує щорічно 150 млн. дол. США та щороку зростає на 33 відсотки. Серед активів Львова: 38 університетів, інститутів та академій, та більше 120 000 студентів, 28 000 випускників вищих навчальних закладів щороку (з них близько 47000 – спеціалісти у сфері економіки, підприємництва та права і 1500 – випускники IT сфери); 94,8 відсотка студентів володіють добрим рівнем знання іноземних мов (з них англійською – 86 відсотків, німецькою – 23,7 відсотка, польською – 13,4 відсотка, французькою – 11,9 відсотка, іспанською, італійською, угорською, словацькою, та чеською – 10 відсотків); у місті 12 офісних центрів з загальною площею 82 000 кв. м. “А", "B" та "B+" класу, 40 відсотків з яких вільні площі.
Розвиток інфраструктури міста Львова
За оцінками міжнародних консультантів однією з передумов поліпшення інвестиційної привабливості міста та створення конкурентоспроможної економіки поряд з створенням інфраструктури є поліпшення для інвесторів доступу у регіон.
За останні роки місто отримало потужний інфраструктурний розвиток. До футбольного Чемпіонату Євро-2012 у місті побудували новий стадіон на 32 000 глядачів з паркінгом на 4 000 місць; новий термінал Міжнародного аеропорту “Львів“ імені Данила Галицького, який збільшить пропускну здатність пасажиропотоку до 1 млн. на рік.
Місто уклало договори на залучення кредитних коштів від Європейського банку реконструкції та розвитку на суму 38 млн. дол. США на реконструкцію міських вулиць та пов’язаних мереж, поліпшення інфраструктури громадського транспорту вздовж трамвайних ліній, проектування доріг і управління рухом. Відповідно до цих договорів місто отримує консультаційні послуги від таких міжнародних компаній як Еджіс Бсеом Інтернешнал (“Egis Bceom International“, Франція), Ві Сі Ді Бі (“VCDB“), Дреберіс (“DREBERIS“, Німеччина), Пі Ті Ві (“PTV“, Німеччина), Арцінгер енд Партнерс (“Arzinger&Partners“, Австрія), Луїс Бергер САС (“Louis Berger SAS“, Франція), Ай сі Консультен (“Ic Consulenten“, Австрія), Ернст енд Янг (“Ernst&Young“, Великобританія). Проведено 2 тендери на підряд, переможцями яких стали турецька компанія “Онур“ та австрійське “Сварко“. Проведено конкурс на визначення інвестора для проекту державно-приватного партнерства з впровадження системи електронного квитка у громадському транспорті (переможець – Рігас Карте (“Rigas Karte“, Латвія). Планується також створення центрального пункту управління дорожнім рухом та реалізацію проекту будівництва у Львові власних трамваїв за участі стратегічного партнера.
13 жовтня 2011 року між міською радою Львова та Еф Ейч Ай Девелопмент 360 Ел Ел Сі Агентства США з міжнародного розвитку (“FHI Development 360 LLC“, USAID) було підписано Меморандум щодо співробітництва у рамках Програми розвитку державно-приватного партнерства з метою підготовки пропозиції для реалізації інвестиційного проекту у сфері паркування. Започатковано співпрацю з Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО) з метою залучення до 2 млн. грн. кредитних коштів у рамках проекту “Пільгове кредитування енергозбереження“ та підписано угоду з Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) щодо надання консалтингових послуг та підготовки стратегії поводження з твердими побутовими відходами у місті Львові.
Серед інших стратегічних проектів:
- створення промислового парку “Рясне“ (25 га);
- розробка технічної документації на проект розвитку ділянки навколо стадіону, який був побудований до Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 (326 га) – створення сучасного спортивно-розважального району: з елементами активної зони: стадіон, який був побудований до Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012, арена та виставковий центр, розміщення житла, готельних комплексів, офісних центрів, рекреаційних об’єктів, перенесення адміністративних будівель з центру міста.
- розробка проекту Програми першої стадії розвитку велосипедної мережі та супровідної інфраструктури у Львові у 2011-2019 роках. Реалізацію проекту успішно розпочато та на сьогоднішній день вже прокладено 7 км доріжок, розроблено ескізний проект будівництва велосипедного кільця навколо історичної частини Львова за фінансування Німецького товариства міжнародного співробітництва (ГІЗ).
- для продажу на земельному аукціоні підготовлено 12 земельних ділянок для житлової, громадської забудови, промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики.
- збільшення туристичного потенціалу міста, проведення Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 та можливе проведення Олімпіади-2022, що сприяє збільшенню кількості готелів різного класу у місті. Зокрема, кількість готельних комплексів за останні три роки зросла з 36 до 51, серед готельних операторів Аккор (“Accor“), Ібіз Хотел (“Ibis Hotel“), Новотель (“Novotel“), Рейкардз (“Reinkartz“), Прем’єр Хотелс (“Premier Hotels“).
Таким чином, створення нової площадки для залучення промислових підприємств має всі підстави та необхідну бізнес-інфраструктуру у місті та сприятиме розвитку однієї з пріоритетних та найперспективніших сфер, тим самим збільшуючи промислове виробництво та конкурентоспроможність економіки міста.
3. Характеристики визначеної існуючої ділянки для розвитку промислового парку
3.1. Вибір ділянки.
Цією Концепцією для розвитку індустріального парку пропонується територія, на яку розроблено проект планування, котра розміщена у північно-західній частині м. Львова, біля західної межі міста у промисловій зоні “Рясне-2“, що перебуває у комунальній власності та визначена ухвалою міської ради від 20.03.2008 № 1692 “Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або права оренди на аукціонах, для будівництва та обслуговування промислових об’єктів“ для розміщення ділянок промислових та складських об'єктів.
Для індустріального парку пропонується обрати таку назву: Львівський індустріальний парк “Рясне-2“ (надалі – індустріальний парк).
Ініціатором створення індустріального парку виступає Львівська міська рада в особі департаменту економічної політики.
Термін, на який пропонується функціонування індустріального парку, не менше 30 років відповідно до Закону України “Про індустріальні парки“.
Метою створення індустріального парку є залучення інвестицій в економіку міста, забезпечення сприятливих умов для функціонування та розвитку промислових підприємств, поліпшення інвестиційного іміджу міста, забезпечення економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності території, створення нових робочих місць, збільшення надходжень до міського бюджету м. Львова та Державного бюджету України, розвитку сучасної виробничої та ринкової інфраструктури.
3.2. Розташування ділянки.
Територія, пропонована цією Концепцією, розташована на території м. Львова у межах промвузла “Рясне-2“ і обмежена вул. Т. Шевченка, територією головного конструктивного бюро ВАТ “Автонавантажувач“, проїздом Автобудівельників та територією логістично-складського комплексу (рис. 5).
Земельна ділянка розташована безпосередньо біля потужної транспортної магістралі.
Рис. 5. Розташування земельної ділянки
3.3. Розмір і візуальні характеристики земельної ділянки.
Територія, що розглядається у цій схемі планування, вільна від забудови (частина використовується під городи).
Попередньо визначена площа території проектування становить 25 га.
Виходячи з наявних планувальних обмежень, враховуючи червоні лінії вулиць та проїздів, фактична площа території, на якій передбачається розташувати земельної ділянки проектованих промислових підприємств, становить 23,7 га (з проїздами та коліями), з яких - 22,6 га – площі земельних ділянок.
Територія проектування обмежена: з заходу – територією логістично-складського комплексу, з півдня – червоними лініями проїзду Автобудівельників, за яким розташоване пожежне депо та насосна станція, зі сходу – головним спеціалізованим конструктивним бюро ВАТ “Автонавантажувач“ та автобазою, з півночі – червоними лініями вул. Т. Шевченка.
Зелені насадження на території цієї земельної ділянки практично відсутні. Рельєф території не має великих перепадів, перепад відміток 309,55 - 312,65, лише у західній частині спостерігається яр.
Забудова прилеглих територій відносно нова і характеризується як капітальна промислова забудова кінця XX - початку XXI ст. Поверховість прилеглої забудови - від 1 до 10 поверхів. Середня поверховість забудови - 2-4 поверхи.
3.4. Характеристика інженерно-транспортної інфраструктури.
Прилеглі до земельної ділянки проектування промислові об'єкти забезпечені підключенням до всіх необхідних інженерних мереж. Підключення здійснюється до інженерних мереж м. Львова. При проектуванні вказаної промислової зони була передбачена комплексна система інженерного забезпечення промислової зони зі всіма необхідними об'єктами інженерної інфраструктури, яку передбачається використовувати і розвивати надалі.
Наявність інженерних мереж остаточно повинна бути уточнена на наступних стадіях проектування при погодженні у встановленому порядку зі всіма інженерними службами міста.
Ширина вул. Т. Шевченка у червоних лініях становить 150 м. Профіль – симетричний. Вул. Т. Шевченка – магістраль загальноміського значення безперервного руху з виходом на зовнішній напрямок Львів – Яворів – Краковець – Республіка Польща (вихід на митний перехід з країнами ЄС) та виходом на Львівську кільцеву автодорогу.
На вказаній дорозі відбувається інтенсивний рух транспорту як до м. Львова, так і транзитного. Транспортні потоки характеризуються значним відсотком вантажного автотранспорту.
Промислова зона забезпечена залізничним транспортом (до промислової зони підведена гілка залізниці). Ділянка має можливість підводу окремої гілки залізниці, яка була передбачена генеральним планом промзони, що розроблявся державним підприємством “Львівський Промбудпроект“ у 1985 році.
4. Концептуальний дизайн
4.1. Обмежуючі та обгрунтовуючі фактори вибору ділянки.
Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування передбачає формування приблизно десяти земельних ділянок різних площ для розміщення промислових та комунально-складських підприємств з набором адміністративно-побутових, виробничих та складських будівель і відповідною транспортною та інженерною інфраструктурою.
Згідно з попередніми планувальними рішеннями промислової зони “Рясне-2“ та враховуючи фактичні розриви до житлової забудови мікрорайону “Рясне-2“ на території планування можливе розміщення підприємств V та IV класів шкідливості за санітарною класифікацією згідно з ДСП - 173 з санітарно-захисними зонами 50 м та 100 м відповідно.
За своїм функціональним призначенням ця функція відповідає генеральному плану м. Львова.
Обмежуючими факторами (планувальними обмеженнями) для формування та розпланування земельної ділянки і проектованого комплексу є:
- червоні лінії вул. Т. Шевченка та червоні лінії проектованих проїздів;
- нормативні розриви між існуючими та проектованими будинками;
- необхідність розміщення достатньої кількості автостоянок об'єкта;
- необхідність дотримання санітарно-захисних зон.
Обгрунтовуючими факторами формування промислової зони (промпідприєств) є:
- невпорядкований стан території;
- розміщення території у промисловій зоні м. Львова, функціональна та планувальна відповідність діючій містобудівній документації;
- наявність необхідних інженерних мереж;
- наявність транспортної інфраструктури (автомобільні дороги, проїзди, гілка залізниці);
- необхідність розвитку сучасного інноваційного виробництва;
- необхідність підтримки національного виробника;
- необхідність впровадження сучасних технологій, інноваційних виробництв;
- необхідність створення нових робочих місць;
- необхідність поповнення місцевих бюджетів.
4.2. Бачення розвитку земельної ділянки.
Виходячи з наявних площ ділянок, межі яких визначені схемою генерального плану території промзони (рис. 6), проектом планування визначено загальну площу земельної ділянки, на якій пропонується розміщення комплексу промислових та комунально-складських підприємств.
Загальна площа території комплексу становитиме 23,5 га (з площею відводу колії). Ділянку планується розділити на десять менших ділянок (рис. 7).
Сумарна площа земельних ділянок для продажу на аукціоні становить 22,6 га.
Виходячи з міркувань забезпечення гнучких планувальних рішень для майбутніх інвесторів, специфіки визначеної ділянки - невизначеність пріоритетних розмірів ділянок з точки зору комерційного попиту, проектом планування запропоновано два варіанти поділу території проектування на земельні ділянки і розміщення на них виробничо-складських об'єктів:
Рис. 6. Схема розміщення Рис. 7. Схема поділу земельних земельної ділянки ділянок
У двох запропонованих варіантах генерального плану на ділянках можуть розміщуватись підприємства, які за класом шкідливості будуть належати до IV та V класу, з санітарно-захисними зонами 100 м та 50 м.
Варіант № 1: передбачено два типи ділянок за площею:
- дві ділянки “А“ площею по 3,3 га кожна, на яких розмістяться адміністративний та виробничі корпуси та відповідна інженерно-транспортна інфраструктура;
- дві ділянки “Б“, розбиті на вісім ділянок площею по 2,0 га кожна, на яких розмістяться адміністративний та виробничі корпуси та відповідна інженерно-транспортна інфраструктура.
Варіант № 2: передбачено п’ять типів ділянок за площею:
- ділянка “А“ площею 3,3 га, на якій розмістяться адміністративний та виробничі корпуси та відповідна інженерно-транспортна інфраструктура – 2 ділянки;
- ділянка “Б“ площею 3,2 га, на якій розмістяться адміністративний та виробничі корпуси та відповідна інженерно-транспортна інфраструктура – 2 ділянки;
- ділянка “В“ площею 2,4 га, на якій розмістяться адміністративний та виробничі корпуси та відповідна інженерно-транспортна інфраструктура – 2 ділянки;
- ділянка “Г“ площею 1,2 га, на якій розмістяться адміністративний та виробничі корпуси та відповідна інженерно-транспортна інфраструктура – 2 ділянки.
- ділянка “Д“ площею 1,2 га, на якій розмістяться адміністративний та виробничі корпуси та відповідна інженерно-транспортна інфраструктура – 2 ділянки.
Слід звернути особливу увагу, що продаж земельних ділянок у довільному порядку не допускається, оскільки це спричинить хаос в освоєнні території, трасуванні доріг, проїздів та інженерних мереж.
Продаж ділянок доцільно здійснювати послідовно від проїзду Автобудівельників до вул. Т. Шевченка, що дозволить здійснювати планове і впорядковане освоєння території, трасування проїздів, доріг, мереж та прокладання залізничної колії.
Допускається продаж кількох ділянок одному інвестору з подальшим їх об'єднанням у більшу ділянку для розміщення більш потужних об'єктів.
І навпаки, дроблення ділянок на менші за площею не допускається. При цьому слід зазначити, що площа ділянки 1,2 – 2,0 га є фактично мінімально необхідною для розміщення повноцінного виробничого чи складського об'єкта.
Поєднання в одному комплексі і на одній земельній ділянці перелічених вище функцій дозволить значно ефективніше використати наявні територіальні ресурси, з набагато вищим коефіцієнтом ефективності використання земельної ділянки ніж при розміщення даних функцій в окремих об'єктах на окремих земельних ділянках (за рахунок спільного використання під'їздів та проїздів, автостоянок тощо). Окрім того, підприємства групуються у промислову зону, що дозволяє мінімізувати площі територій під санітарно-захисні зони, що відповідає вимогам та рекомендаціям нормативних документів, зокрема ДБН-360-92** та ДСП - 173.
Містобудівна ємність ділянок для промислових підприємств не нормується та визначається проектом залежно від типу підприємства, потужності, характеристик технологічних процесів тощо.
Конкретна типологія кожного окремого промислового об'єкта, його потужність та виробничі процеси, цикли, характеристики визначаються після надання в оренду чи продажу ділянки інвесторам з дотриманням вимог цієї Концепції та містобудівного обгрунтування, зокрема щодо класу шкідливості.
4.3. Інфраструктура та інженерні комунікації земельної ділянки.
На території комплексу запроектована мережа проїздів та пішохідних зв'язків, що повинні забезпечити комфортне та безперебійне функціонування комплексу, доступ до всіх об'єктів на його території. Вздовж будівель передбачені необхідні пожежні проїзди, автостоянки, відкриті майданчики для відстою автотехніки та розвантаження продукції і сировини.
Планувальне рішення розміщення промислових об'єктів та автостоянок щодо збереження мінімальних відстаней між автостоянками та промисловими будівлями не нормується.
Південніше території проектування проходить залізнична колія, тому проектом планування запропоновано прокласти залізничну гілку, яка б пройшла по центру території планування, що дозволить забезпечити вихід кожного підприємства до залізничного транспорту з метою оптимальної організації транспортування продукції та сировини.
Ширина смуги відводу для проектованої залізничної гілки – 20 м.
Вздовж магістральної вул. Т. Шевченка передбачено дублюючий проїзд. Проектом планування запроектовано влаштування двох промислових проїздів, які пройдуть зі східного та західного боків території планування і забезпечать безперебійний доступ транспорту до всіх ділянок. Ширина відводів у червоних лініях для влаштування вказаних проїздів – 25 м.
Вказані проїзди матимуть вихід з південної сторони на проїзд Автобудівельників, з північної – на дублюючий проїзд до вул. Т. Шевченка та на саму вул. Т. Шевченка.
З північної сторони, у червоних лініях вул. Т. Шевченка необхідне влаштування смуги санітарно-захисного озеленення.
Основними містобудівними вимогами до освоєння цієї території є:
- дотримання рішення містобудівного обгрунтування щодо трасування проектованих вулиць та проїздів з дотриманням визначених їх ширини у червоних лініях та резервуванням відповідних площ;
- резервування смуг шириною 25 м у червоних лініях для трасування проектованих проїздів зі східної та західної сторін ділянки;
- планомірне, поступове освоєння території, розпочинаючи з південної сторони;
- забезпечення нормативних санітарно-захисних зон;
- розміщення виробничих та складських об'єктів нехарчової промисловості;
- виконання комплексного благоустрою та озеленення території комплексу.
При подальшому проектуванні набір об'єктів, черговість їх будівництва і архітектурно-просторові проектні рішення можуть уточнюватись і змінюватись.
Територія земельних ділянок повинна бути належним чином благоустроєна та впорядкована. Покриття проїздів та автостоянки – асфальтобетон, тротуарів – тротуарна плитка ФЕМ.
Територія повинна бути забезпечена сучасним енергозберігаючим зовнішнім освітленням, візуальною рекламою, інформаційною стелою тощо. У місці перетину проектованої колії з проїздом Автобудівельників необхідно влаштувати переїзд з однорівневою системою безпеки згідно з діючими вимогами та правилами.
Зважаючи на державну політику у галузі енергозбереження, сучасні світові тенденції та постійне зростання цін на енергоресурси, при проектуванні та будівництві об'єктів промисловості доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні енергозберігаючі технології та матеріали, зокрема огороджуючі конструкції з мінімальним коефіцієнтом теплопровідності, сучасні альтернативні джерела енергії, інженерне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії тощо.
При подальшому проектуванні планувальна схема, черговість будівництва і проектні рішення можуть уточнюватись і змінюватись, але за умови дотримання діючих нормативних вимог, зокрема розривів до елементів інженерної інфраструктури, кількості паркувальних машиномісць тощо.
Оскільки вказані ділянки передбачаються для розвитку індустріального парку різними інвесторами і конкретний перелік об'єктів, що будуть на них розташовані, залежить від намірів майбутніх інвесторів, цим проектом планування розраховані попередні орієнтовні показники потреби в енергоносіях, виходячи з узагальнених показників. Умовно показники прийняті для підприємств машинобудівного профілю.
Умовний узагальнений розрахунок виконано на прикладі варіанту № 1 поділу ділянок (таблиця 1).
Таблиця 1Умовний узагальнений розрахунок на прикладі варіанту № 1 поділу ділянок
| Ділянка “А“ | Ділянка “Б“ | Дві ділянки “А“ площею по 3,3 га кожна | Вісім ділянок “Б“ площею по 2,0 га кожна | Разом по всіх ділянках “А“ і “Б“ |
Площа, га
Комунікації | 3,3 | 2,0 | 6,6 (2x3,3) | 16,0 (8х2,0) | 22,6 |
1. Водоспоживання,
куб. м/добу | 400,0 | 270,0 | 800,0 | 2160,0 | 2960,0 |
2. Водовідведення,
куб. м/добу | 260,0 | 178,0 | 520,0 | 1424,0 | 1944,0 |
3. Теплопостачання,
Гкал/год. | 3,1 | 2, 33 | 6,2 | 18,64 | 24,84 |
4. Газопостачання,
куб. м/год | 481,4 | 361,8 | 962,7 | 2894,4 | 3857,1 |
5. Електропостачання,
МВт | 2,5 | 1,5 | 5,0 | 12,0 | 17,0 |
Оскільки узагальнений розрахунок виконується виходячи з площі земельної ділянки, аналогічні сумарні показники будуть і у разі застосування варіанту № 2 поділу ділянок.
4.4. Техніко-економічні показники.
Варіант № 1:
Загальна площа земельної ділянки - 22,6 га.
Ділянка “А“ - 2 ділянки. Площа ділянки “А“ – 3,3 га, з яких:
- площа забудови – 15540 кв. м.
- площа замощення – 9250 кв. м.
- площа озеленення – 8210 кв. м.
Ділянка “Б“ - 8 ділянок. Площа ділянки “Б“ – 2,0 га, з яких:
- площа забудови – 10890 кв. м.
- площа замощення – 7000 кв. м.
- площа озеленення – 2110 кв. м.
Варіант № 2:
Загальна площа земельної ділянки – 22,6 га.
Ділянка “А“ – 2 ділянки. Площа ділянки “А“ – 3,3 га, з яких:
- площа забудови – 15540 кв. м.
- площа замощення – 9250 кв. м.
- площа озеленення – 8210 кв. м.
Ділянка “Б“ – 2 ділянки. Площа ділянки “Б“ – 3,2 га, з яких:
- площа забудови – 15540 кв. м.
- площа замощення – 8250 кв. м.
- площа озеленення – 8210 кв. м.
Ділянка “В“ – 2 ділянки. Площа ділянки “В“ – 2,4 га, з яких:
- площа забудови – 10040 кв. м.
- площа замощення – 8770 кв. м.
- площа озеленення – 5190 кв. м.
Ділянка “Г“ – 2 ділянки. Площа ділянки “Г“ – 1,2 га, з яких:
- площа забудови – 5590 кв. м.
- площа замощення – 3700 кв. м.
- площа озеленення – 2710 кв. м.
Ділянка “Д“ - 2 ділянки. Площа ділянки “Д“ – 1,2 га, з яких:
- площа забудови – 5620 кв. м.
- площа замощення – 4970 кв. м.
- площа озеленення – 1410 кв. м.
5. Економічне обгрунтування проекту
За попередньою оцінкою фахівців при реалізації цього проекту на території промислової зони може бути створено безпосередньо до 12 тис. робочих місць, не враховуючи постачальників послуг та сировини для забезпечення повноцінного функціонування об’єктів промислової зони. Ця кількість робочих місць дозволить залучати до міського бюджету м. Львова близько 38 млн. грн. щорічно. Надходження від орендної плати за землю складе щорічно близько 2 млн. грн.
6. Потенціал розвитку проекту
Місто володіє значними ресурсами, а саме вільними земельними ділянками, які розташовані у даному кварталі у безпосередній близькості до пропонованої земельної ділянки. Ці території відповідно до генерального плану міста можуть також бути використані під розміщення індустріальних парків.
7. Висновок
7.1. Виходячи зі складених містобудівних умов, керуючись вимогами проекту планування промислово-комунальної території у промисловій зоні “Рясне-2“ у м. Львові, державними будівельними і санітарними нормами та правилами, зокрема ДБН-360-92**, "Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів" на ділянці між вул. Т. Шевченка та проїздом Автобудівельників, що розглянута у цьому проекті планування, може бути розташований комплекс промислових та комунально-складських підприємств на земельних ділянках сумарною площею 22,6 га.
7.2. Проектована територія складатиметься з десяти земельних ділянок.
7.3. Можливі два варіанти розподілу території планування на окремі ділянки, викладені у розділі 4.2 цієї Концепції. Обидва варіанти є рівноцінні та можливі для застосування.
7.4. Площі земельних ділянок вказані у техніко-економічних показниках цієї Концепції (розділ 4.4).
7.5. Продаж земельних ділянок слід здійснювати впорядковано, розпочинаючи з однієї сторони території. Довільний та хаотичний продаж не допустимий.
7.6. У складі комплексу передбачається розміщення підприємств нехарчової промисловості IV -V класів шкідливості.
7.7. На наступних стадіях проектування та будівництва слід дотримуватись вимог розділу 4.3 цієї Концепції.
Секретар ради В. Павлюк
Візи:
Начальник управління
зовнішньоекономічних
відносин та інвестицій С. Кіраль
|