УКРАЇНА
ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА
2-га сесія 5-го скликання
УХВАЛА № 158
від 09/21/2006
| Про Регламент Львівської міської ради |  |
Втратив чинність
згідно з ухвалою 304-2011
документ:  |
Відповідно до ч.1 п.1 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“ міська рада ухвалила:
1. Затвердити Регламент Львівської міської ради згідно з додатком.
2. Вважати такими, що втратили чинність ухвали міської ради від 09.07.1998р. № 20 “Про регламент Львівської міської ради“ і від 26.10.2002р. № 67 “Про Регламент Львівської міської ради“ зі змінами та доповненнями.
3. Контроль за виконанням ухвали покласти на секретаря ради.
Міський голова А.Садовий
Додаток
Затверджено
ухвалою міської ради від___________№______
РЕГЛАМЕНТ
Львівської міської ради
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Львівська міська рада - представницький орган місцевого самоврядування
1. Львівська міська рада (надалі - Рада) – представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення та здійснює в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про статус депутатів місцевих рад“, Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами та цим Регламентом.
2. Регламент Ради (надалі - Регламент) встановлює порядок скликання сесій Ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень Ради та з інших процедурних питань, порядок роботи сесії Ради, порядок проведення пленарних засідань Ради, порядок затвердження структури виконавчих та інших органів Ради, порядок їх формування, обрання та затвердження посадових осіб Ради, порядок формування та організації роботи постійних комісій, тимчасових контрольних комісій та інших органів Ради, порядок участі депутатських фракцій і груп у роботі та інші процедури, які випливають з повноважень Ради, встановлених Конституцією і законами України.
Стаття 2. Місце проведення та мова ведення засідань Ради
1. Рада проводить засідання у сесійній залі Ради (м.Львів, площа Ринок, 1) або в іншому місці, визначеному міським головою або секретарем Ради за погодженням з колегією Ради.
2. Засідання Ради можуть також проводитися в іншому місці за рішенням Ради, прийнятим на її засіданні більшістю депутатів від загального складу Ради у встановленому цим Регламентом порядку.
3. Засідання Ради ведуться державною українською мовою.
4. Промовець, що є іноземцем або особою без громадянства, який не володіє державною українською мовою, може виступати іншою мовою із забезпеченням у разі необхідності перекладу його виступу державною українською мовою.
Стаття 3. Відкритість і гласність роботи Ради
. Пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій, а також тимчасових контрольних та інших комісій Ради є відкритими і гласними, крім випадків, встановлених законами України та цим Регламентом.
2. Відкритість засідань Ради забезпечується шляхом акредитації у встановленому порядку представників засобів масової інформації, а також присутності запрошених осіб, почесних гостей і членів територіальної громади у встановленому цим Регламентом порядку.
3. Акредитація представників засобів масової інформації, організація висвітлення діяльності Ради, її органів та посадових осіб покладається на прес-службу Ради.
4. Гласність засідань Ради забезпечується шляхом проведення у залі засідань фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також за рішенням Ради транслювання засідань по радіо і телебаченню, через гучномовці за межі будинку Ради, офіційного оприлюднення рішень Ради шляхом обов’язкового розміщення на офіційному веб-порталі Ради. Порядок офіційного оприлюднення та опублікування рішень Ради може встановлюватися окремим положенням, прийнятим Радою у порядку, встановленому цим Регламентом.
5. На пленарне засідання Ради можуть бути запрошені особи та почесні гості, а також члени територіальної громади. Заява для оформлення дозволу на присутність члена територіальної громади подається до секретаріату Ради не пізніш як за день до пленарного засідання за винятком пункту 8 цієї статті.
6. Головуючий на пленарному засіданні повідомляє про запрошених осіб, почесних гостей та присутніх членів територіальної громади.
7. Місця для запрошених осіб, почесних гостей та присутніх членів територіальної громади визначаються секретаріатом Ради.
8. Право члена територіальної громади бути присутніми на пленарному засіданні може бути обмежено лише за відсутності вільних місць або відповідно до закону в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, що охороняється законом.
9. Місця для депутатів Ради відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на засіданні, і не можуть бути зайняті іншими особами. Під час засідання Ради особи, які не є її депутатами (за винятком спеціально уповноважених працівників), не повинні знаходитися у частині сесійного залу, що призначена для розміщення депутатів.
Стаття 4. Закриті пленарні засідання Ради
1. Закриті пленарні засідання Ради для розгляду окремо визначених питань відповідно до закону в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, проводяться за рішенням Ради, прийнятим більшістю депутатів від загального складу Ради.
2. На закритому пленарному засіданні Ради мають право бути присутніми особи, присутність яких визнана Радою необхідною.
3. Прийняття рішень та підготовка протоколу закритого пленарного засідання Ради здійснюються у порядку, встановленому окремим рішенням Ради у межах чинного законодавства України.
Стаття 5. Встановлення Державного прапора України та Хоругви Ради
1. На будинку Ради встановлено постійно піднятий Державний прапор України.
2. На час пленарних засідань Ради Державний прапор України та Хоругва Ради встановлюються у сесійному залі Ради.
3. Порядок використання Хоругви Ради може встановлюватись за рішенням Ради окремим положенням.
РОЗДІЛ II. ДЕПУТАТ РАДИ - ПРЕДСТАВНИК ІНТЕРЕСІВ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ. ПОСАДОВІ ОСОБИ І ОРГАНИ РАДИ
Стаття 6. Виникнення і строк повноважень депутата Ради
1. Депутат Ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до Ради відповідно до Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів“.
2. Повноваження депутата Ради починаються з дня відкриття першої сесії Ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів міською територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії Ради нового скликання, крім передбачених законом випадків.
3. Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються чинним законодавством України.
Стаття 7. Права депутата у Раді та її органах
1. Депутат Ради наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності Ради та її органів.
2. Депутат Ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях Ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат Ради набуває право ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.
3. Кожний депутат у Раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат Ради, який не входить до складу певного органу Ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.
4. Депутат Ради має право:
4.1 обирати і бути обраним до органів Ради;
4.2 офіційно представляти виборців у Раді та її органах;
4.3 пропонувати питання для розгляду їх Радою та її органами;
4.4 вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань Ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;
4.5 вносити на розгляд Ради та її органів пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю;
4.6 вносити на розгляд Ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх компетенції, поправки до них;
4.7 висловлюватися щодо персонального складу утворюваних Радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Радою;
4.8 порушувати питання про недовіру міському голові, розпуск органів, утворених Радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;
4.9 брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;
4.10 вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні Ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних Раді, а також з питань, що віднесені до компетенції Ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території;
4.11 порушувати у Раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних Раді органів, підприємств, установ, організацій;
4.12 виступати з обгрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки;
4.13 ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи протоколах засідань Ради та її органів до їх опублікування;
4.14 оголошувати на засіданнях Ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об'єднань, якщо вони мають суспільне значення;
4.15 об'єднуватися з іншими депутатами Ради у депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту Ради.
5. Депутат Ради може передати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень з обговорюваного питання для включення до протоколу засідання Ради або її органу, в якому він бере участь.
6. Сесійні та позасесійні форми роботи депутата у Раді та її органах визначаються чинним законодавстом України.
Стаття 8. Обов'язки депутата у Раді та її органах
1. Депутат Ради зобов'язаний:
1.1 додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту Ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності Ради та її органів;
1.2 брати участь у роботі Ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень;
1.3 виконувати доручення Ради, її органів, міського голови; інформувати їх про виконання доручень.
2. Депутат Ради також повинен неухильно виконувати обов'язки депутата у порядку, встановленому чинним законодавством.
Стаття 9. Помічники-консультанти депутата Ради
1. Депутат Ради може мати до п'яти помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах.
2. Персональний підбір кандидатур на посаду помічника-консультанта депутата Ради, організацію їх роботи та розподіл обов'язків між ними здійснює особисто депутат Ради, який несе відповідальність щодо правомірності своїх рішень.
3. Умови діяльності та кількість помічників-консультантів депутата Ради визначаються Положенням про помічника-консультанта депутата Ради, яке затверджується Радою.
Стаття 10. Депутатський запит, запитання і звернення
1. Депутатський запит - це підтримана Радою вимога депутата до посадових осіб Ради і її органів, міського голови, керівників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані у м.Львові, а також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до компетенції Ради.
2. Депутатське запитання - це засіб одержання депутатом Ради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошена на сесії Ради або дана депутату Ради в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.
3. Депутатське звернення - викладена у письмовій формі вимога депутата Ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території м.Львова, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
4. Порядок розгляду депутатського запиту, депутатського запитання та депутатського звернення встановлюється чинним законодавством України.
5. При здійсненні депутатських повноважень депутат Ради має право на депутатське звернення, на невідкладний прийом, а також вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.
Стаття 11. Депутатські групи
1. Для спільної роботи щодо здійснення депутатських повноважень депутати можуть на основі їх взаємної згоди об'єднуватися у депутатські групи. Депутати об'єднуються у депутатські групи за спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознаками.
2. Депутатська група може бути утворена у будь-який час протягом строку повноважень Ради даного скликання за рішенням зборів депутатів Ради, які виявили бажання увійти до її складу. Депутатська група складається не менш як з п'яти депутатів Ради.
3. Депутатські групи можуть утворюватися на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень відповідної Ради.
Стаття 12. Депутатські фракції
1. Депутатські фракції формуються на основі єдності поглядів або партійного членства депутатами, обраними за списком політичних партій або блоків, які за результатами виборів отримали депутатські мандати.
2. Політична партія або виборчий блок організацій політичних партій (надалі – блок) має право формувати у Раді лише одну депутатську фракцію.
3. Мінімальна кількість депутатів для формування депутатської фракції повинна становити не менше п'яти депутатів Ради.
4. Депутат може входити до складу лише однієї депутатської фракції політичної партії або блоку, за виборчим списком якої його обрано. Діяльність фракцій визначається чинним законодавством України. Депутатські фракції можуть об’єднуватись у міжфракційні об’єднання.
5. Депутатські фракції мають право:
5.1 на пропорційне представництво у постійних та тимчасових комісіях, колегіях ради;
5.2 попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує Рада; давати відповідні висновки з цих питань; ставити питання про порушення дисциплінарного провадження щодо посадових осіб місцевого самоврядування, призначення службового розслідування у певних ситуаціях чи проблемах;
5.3 на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні Ради з кожного питання порядку денного сесії Ради;
5.4 об'єднувати зусилля з іншими групами, фракціями для створення більшості у Раді чи опозиції;
5.5 здійснювати інші права, передбачені законами України та цим Регламентом.
6. Забезпечення організації діяльності депутатських фракцій відповідно до чинного законодавства покладається на міського голову. Міський голова забезпечує депутатські фракції приміщеннями за місцем проведення засідань ради, необхідним обладнанням, організаційно-технічними засобами тощо, для здійснення ними передбачених законами та цим Регламентом функцій. У місцевому бюджеті передбачаються видатки на діяльність депутатських фракцій, у тому числі на витрати депутатів, необхідні для надання соціальних допомог та забезпечення необхідних потреб територіальної громади.
7. За зверненням уповноваженого представника депутатської фракції секретаріат Ради поширює серед депутатів підготовлені нею матеріали як офіційні від депутатської фракції.
Стаття 13. Порядок реєстрації та припинення діяльності депутатських фракцій та груп
1. Кожна депутатська фракція або група реєструється у секретаріаті Ради. Умовою реєстрації є надходження до секретаріату Ради підписаного особисто кожним депутатом, який увійшов до складу депутатської фракції (групи), письмового повідомлення про сформування депутатської фракції. У письмовому повідомленні зазначаються назва депутатської фракції (групи), її персональний склад та партійна належність членів депутатської фракції (групи), а також прізвища голови депутатської фракції (групи) та її членів. Повна та скорочена назва депутатської фракції має збігатися з назвою відповідної політичної партії або виборчого блоку організацій політичних партій.
2. Після відповідного оформлення матеріалів про утворення депутатської фракції (групи) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів про реєстрацію такої депутатської фракції (групи), її кількісний склад, голову депутатської фракції (групи) та членів фракції. У такому ж порядку повідомляється про зміни у складі депутатської фракції (групи).
3. Про виключення депутата з депутатської фракції або групи інформує Раду голова депутатської фракції або групи.
Стаття 14. Колегія Ради
1. Погоджувальна рада голів депутатських фракцій, груп, голів постійних комісій Ради (надалі – Колегія Ради) створюється як дорадчо-погоджувальний колегіальний орган для попереднього розгляду порядку денного пленарного засідання (сесії) і підготовки організаційних питань роботи Ради.
2. До складу Колегії Ради входять міський голова, секретар Ради, голови депутатських фракцій (груп) та голови постійних комісій з правом ухвального голосу. У разі відсутності голови депутатської фракції чи голови комісії за їх дорученням у засіданні Колегії Ради бере участь уповноважений представник депутатської фракції, заступник голови постійної комісії з правом відповідно ухвального голосу. У відкритих та закритих засіданнях Колегії може брати участь депутат ради із правом дорадчого голосу.
3. Головує на засіданнях Колегії Ради міський голова, а у разі його відсутності – секретар Ради. У випадку відсутності міського голови та секретаря Ради, головує на засіданні обраний Колегією Ради її член.
4. Колегія Ради проводить свою роботу у формі засідань. Засідання Колегії Ради є правомочним за умови присутності на ньому не менше половини її складу.
5. Засідання Колегії Ради скликаються міським головою, а у разі його відсутності – секретарем Ради або за ініціативою представників двох чи більше депутатських фракцій у разі необхідності.
6. Робота Колегії Ради здійснюється гласно, її засідання є відкритими, за винятком випадків прийняття рішення про проведення закритого засідання.
7. Колегія Ради:
7.1 розглядає пропозиції щодо проектів плану роботи сесії, розкладу та порядку денного пленарних засідань;
7.2 погоджує кандидатів на посади голів постійних комісій;
7.3 вносить міському голові пропозицію щодо скликання позачергового пленарного засідання Ради та дати його проведення відповідно до цього Регламенту;
7.4 розглядає питання про вжиття заходів щодо забезпечення присутності депутатів на пленарних засіданнях;
7.5 розглядає інші пропозиції з організації роботи Ради відповідно до цього Регламенту.
Стаття 15. Засідання Колегії Ради
1. Засідання Колегії Ради відбуваються напередодні пленарного засідання Ради і за звичайних обставин протоколюються секретаріатом Ради.
2. Протокол засідання Колегії Ради складається аналогічно протоколу засідання постійної комісії Ради.
3. До протоколу засідання Колегії Ради додаються не виголошені заяви учасників засідання, подані до Колегії Ради у письмовій формі.
4. Головуючий на засіданні Колегії Ради підписує протокол відповідного засідання.
5. Рішення Колегією Ради приймаються більшістю голосів від загального складу Колегії Ради.
Стаття 16. Посадові особи Ради
1. Посадова особа Ради - це особа, яка працює у Раді та її органах, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
2. Посадами у Раді, якщо інше не встановлено чинним законодавством, вважаються:
2.1 виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою;
2.2 виборні посади, на які особи обираються або затверджуються Радою;
2.3 посади, на які особи призначаються міським головою на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Стаття 17. Міський голова
1. Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади м.Львова.
2. Міський голова обирається територіальною громадою у порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.
3. Міський голова очолює виконавчий комітет Ради, головує на засіданнях Ради.
4. Повноваження міського голови починаються з моменту оголошення міською виборчою комісією на пленарному засіданні Ради рішення про його обрання і закінчуються у момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.
5. При здійсненні наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним – перед Радою.
6. За рішенням Ради міський голова зобов'язаний прозвітувати перед Радою про роботу виконавчих органів Ради у визначений Радою термін.
7. Міський голова у межах своїх повноважень видає розпорядження та доручення, а також у строки, передбачені чинним законодавством, підписує рішення Ради та її виконавчого комітету.
8. Повноваження міського голови достроково припиняються у випадках і порядку, передбачених чинним законодавством.
Стаття 18. Секретар Ради
1. Секретар Ради є посадовою особою Ради і здійснює свої повноваження відповідно до чинного законодавства та цього Регламенту.
2. Секретар Ради обирається за пропозицією міського голови відповідною Радою з числа її депутатів шляхом таємного голосування та працює у Раді на постійній основі. Повноваження секретаря Ради можуть бути дострокого припинені за рішенням Ради у встановленому законодавством порядку.
3. Секретар Ради для виконання повноважень, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні“, може видавати доручення. Секретар Ради також підписує протоколи пленарних засідань Ради, а у разі головування ним на пленарному засіданні - прийняті Радою рішення.
Стаття 19. Постійні комісії Ради
1. Постійні комісії Ради є органами Ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її компетенції, здійснення контролю за виконанням рішень Ради, її виконавчого комітету.
2. Постійні комісії обираються Радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Питання порядку організації роботи комісії вирішуються відповідною комісією самостійно відповідно до Положення про постійні комісії.
3. До складу постійних комісій не можуть бути обрані міський голова та секретар Ради.
4. Постійні комісії за дорученням Ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд Ради, розробляють проекти рішень Ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях Ради з доповідями і співдоповідями.
5. Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження Радою; кандидатури керівників виконавчих органів, що призначаються міським головою (за окремою процедурою, визначеною Радою); готують висновки з цих питань.
6. Постійні комісії за дорученням Ради, міського голови, секретаря Ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних Раді та виконавчому комітету органів, а також з питань, віднесених до компетенції Ради, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд Ради або виконавчого комітету Ради; здійснюють контроль за виконанням рішень Ради, виконавчого комітету Ради.
7. Постійні комісії у питаннях, які належать до їх компетенції, та у порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.
8. Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах.
9. Постійні комісії є підзвітними Раді та відповідальними перед нею.
10. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом Ради та Положенням про постійні комісії Ради.
Стаття 20. Організація роботи постійної комісії Ради
1. Організація роботи постійної комісії Ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії. У разі необхідності засідання постійної комісії можуть також скликатись міським головою, секретарем Ради, депутатською фракцією або не менше однієї третини членів постійної комісії.
2. Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо у ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії.
3. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а у разі його відсутності – заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.
4. Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.
5. Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень Ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи із залученням представників громадськості, експертів, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до компетенції кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням Ради, секретаря Ради розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій.
Стаття 21. Тимчасові контрольні комісії Ради
1. Тимчасові контрольні комісії Ради є органами Ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених Радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд Ради.
2. Рішення про утворення тимчасової контрольної комісії Ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу Ради.
3. Засідання тимчасових контрольних комісій Ради проводяться, у відкритиму або закритому режимі. Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної комісії, та залучені комісією для участі у її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з її роботою.
4. Повноваження тимчасової контрольної комісії Ради припиняються з моменту прийняття Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень Ради, яка створила цю комісію.
5. Роботу тимчасових контрольних комісій забезпечує секретаріат Ради.
6. За рішенням Ради можуть створюватись інші комісії у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Стаття 22. Робочі органи сесії Ради
Робочими органами сесії Ради можуть бути лічильна комісія, редакційна комісія та секретар сесії, що обираються з числа депутатів Ради.
Стаття 23. Лічильна комісія
1. Для підрахунку голосів депутатів при голосуваннях, у разі неможливості здійснити голосування програмно-технічним комплексом системи електронного голосування “Віче“, створюється лічильна комісія для голосування шляхом підняття рук та таємних голосувань.
2. Лічильні комісії формуються, як правило, з трьох депутатів за алфавітним списком.
3. Лічильні комісії обираються Радою процедурним рішенням за пропозицією головуючого. Лічильна комісія не може складатись тільки з членів однієї депутатської групи, фракції. Підрахунок голосів при обранні першої лічильної комісії здійснюється головуючим.
4. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову. Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито, крім випадків таємного голосування.
5. У роботі лічильної комісії не можуть брати участь депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування. Рішення лічильної комісії приймається більшістю голосів членів комісії.
Стаття 24. Редакційна комісія сесії Ради
1. Редакційна комісія обирається Радою процедурним рішенням за пропозицією головуючого з числа депутатів. У роботі редакційної комісії можуть брати участь автори проекту рішення.
2. Редакційна комісія оформляє остаточну редакцію прийнятого рішення. Цей примірник підписується уповноваженим членом комісії не пізніше наступного дня після пленарного засідання.
Стаття 25. Секретар сесії
1. Секретар сесії обирається Радою процедурним рішенням за пропозицією головуючого з числа депутатів.
2. Секретар сесії здійснює реєстрацію та подає головуючому пропозиції депутатів, складає і передає головуючому список депутатів, які бажають виступити, та виконує інші доручення Ради.
Стаття 26. Секретаріат Ради
1. Секретаріат Ради утворюється за рішенням Ради. Його структура, чисельність, витрати на утримання встановлюються Радою за поданням секретаря Ради.
2. Секретаріат Ради здійснює організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради, її органів, депутатів, сприяє здійсненню Радою взаємодії з її виконавчими органами, здійснює контрольні функції, передбачені цим Регламентом.
3. Діяльність секретаріату Ради безпосередньо координує секретар Ради.
4. Секретаріат Ради діє згідно з Положенням, яке затверджується Радою за поданням секретаря Ради.
Стаття 27. Виконавчі органи Ради
1. Виконавчі органи Ради (виконавчий комітет, департаменти, управління, відділи, та інші створювані Радою виконавчі органи) утворюються Радою відповідно для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених чинним законодавством.
2. Виключною компетенцією Ради є утворення виконавчого комітету Ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск у встановленому законом порядку.
3. За пропозицією міського голови Рада затверджує структуру виконавчих органів Ради, загальну чисельність апарату Ради та її виконавчих органів, витрати на їх утримання. За поданням міського голови можуть утворюватись й інші виконавчі органи Ради.
4. Виконавчі органи Ради підзвітні і підконтрольні Раді, здійснюють повноваження, які визначені чинним законодавством та окремим рішенням про розмежування повноважень між виконавчими органами Ради.
РОЗДІЛ ІII. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ.
СЕСІЇ ТА ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ РАДИ
Стаття 28. Сесійна форма роботи Ради
1. Рада проводить свою роботу сесійно.
2. Сесія Ради - форма роботи Ради як представницького органу, яка складається з пленарних засідань, а також засідань постійних та тимчасових комісій Ради.
3. Для автоматизації процесу проведення пленарних засідань сесій Ради застосовується програмно-технічний комплекс системи електронного голосування “Віче“. Голосування із застосуванням системи електронного голосування “Віче“ здійснюється депутатами особисто під час пленарного засідання персональними електронними картками. Результати поіменного голосування можуть оприлюднюватись на офіційному веб-порталі Ради. Результати інших голосувань видруковуються і видаються за вимогою голові лічильної комісії, керівникам депутатських груп і фракцій, головам постійних депутатських комісій, головуючому на засіданні, секретарю Ради, секретарю сесії.
4. Комісія Ради або її робоча група може проводити своє засідання одночасно з пленарними засіданнями Ради у тому разі, коли проект рішення визнано невідкладним, чи за дорученням Ради, якщо у цей час пленарне засідання не пов'язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затвердженням посадових осіб.
Стаття 29. Відкриття сесії Ради
1. Відкриття сесії Ради оголошується головуючим засідання на початку першого пленарного засідання.
2. Сесія не може бути закрита, якщо Рада не визначилась стосовно всіх питань порядку денного сесії шляхом прийняття рішень щодо них, у тому числі шляхом перенесення розгляду окремих питань на наступну сесію Ради.
3. При відкритті сесії і після її закриття виконується Державний гімн України.
Стаття 30. Суб’єкти скликання сесій Ради
1. Сесії Ради, наступні після першої, скликаються міським головою з його ініціативи, але не рідше одного разу на квартал. У цьому випадку сесію відкриває та веде міський голова.
2. У разі недотримання строків скликання сесії або за дорученням міського голови сесію скликає, відкриває та веде секретар Ради.
3. У разі немотивованої відмови міського голови або неможливості з інших причин скликати сесію Ради сесія скликається секретарем Ради.
4. У разі, якщо міський голова або секретар Ради у двотижневий термін не скликають сесії на вимогу однієї третини депутатів від загального складу Ради або виконавчого комітету Ради, сесія може бути скликана депутатами Ради, які становлять не менше як одну третину складу Ради, або постійною комісією Ради.
5. У випадку, якщо сесія скликана депутатами Ради, які становлять не менше як одну третину складу Ради, або постійною комісією Ради, сесію відкриває та веде один з депутатів, що входить до складу відповідної постійної комісії, або був одним з ініціаторів скликання сесії, у відповідності до рішення Ради.
Стаття 31. Скликання чергових та позачергових сесій Ради
1. Рішення про скликання чергової сесії повідомляється депутатам не пізніш як за 10 днів до сесії, у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії.
2. Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії Ради, підписані ініціаторами у встановленому порядку, надсилаються секретарю Ради з визначенням питань і, за звичайних обставин, з проектами документів, розгляд яких пропонується.
3. Інформація про місце і час проведення та порядок денний пленарних засідань Ради доводиться секретаріатом Ради до відома кожного депутата у письмовій або електронній формі, у телефонному режимі або в інший можливий спосіб, а також здійснюється повідомлення через засоби масової інформації та офіційний сайт Ради.
Стаття 32. Порядок денний сесії та пленарних засідань Ради
1. Порядок денний сесії та пленарних засідань Ради формує міський голова після проведення консультацій з Колегією Ради та відповідно до:
1.1 затвердженого Радою перспективного (календарного) плану роботи Ради;
1.2 пропозицій секретаря Ради;
1.3 пропозицій виконавчого комітету, внесених не пізніше як за 10 днів до початку сесії або пленарного засідання;
1.4 пропозицій, внесених у порядку місцевих ініціатив та громадських слухань, не пізніше як за 10 днів до початку сесії або пленарного засідання;
1.5 пропозицій депутатських фракцій, постійних комісій, депутатів, внесених не пізніше як за 10 днів до початку сесії або пленарного засідання.
2. Не рідше одного разу на квартал до порядку денного обов’язково вноситься питання про заслуховування інформації:
2.1 про роботу виконавчого комітету та виконавчих органів Ради;
2.2 про виконання бюджету та рух коштів у позабюджетних фондах.
3. Регулярно вносяться питання про роботу постійних або тимчасових контрольних комісій та про виконання рішень і доручень Ради.
4. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії або пленарного засідання, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами цього Регламенту.
Стаття 33. Попередній розгляд проектів рішень у постійних комісіях Ради
1. Винесенню питань на розгляд пленарного засідання Ради передує їх розгляд у постійних комісіях Ради, до сфери повноважень яких належать ці питання.
2. Постійні комісії Ради вивчають, попередньо розглядають і здійснюють підготовку проектів рішень, висновків і рекомендацій до проектів рішень, які належать до їх компетенції, здійснюють контроль за виконанням рішень Ради.
3. При прийнятті невідкладних рішень на вимогу міського голови за погодженням не менше двох третин зареєстрованих на засіданні депутатів засідання відповідної комісії з розгляду ініційованого головою питання може бути проведене під час пленарного засідання.
Стаття 34. Підготовка питань, що вносяться на розгляд Ради
1. Підготовку питань, що вносяться на розгляд Ради організовує секретар Ради.
2. Проект рішення, що планується винести на розгляд Ради, подається секретарю Ради у друкованій та електронній формах не пізніше як за два тижні до його розгляду на пленарному засіданні, крім обумовлених Регламентом випадків термінового розгляду питань.
3. До проекту рішення додається пояснювальна записка, в якій вказується:
3.1 характеристика стану речей у ділянці, яку врегульовує це рішення;
3.2 потреба і мета прийняття рішення;
3.3 прогнозовані суспільні, економічні, фінансові та юридичні наслідки прийняття рішення;
3.4 механізм виконання рішення.
4. Друкований примірник проекту рішення повинен мати такі реквізити: на лицевій стороні бланку рішення Ради – назва рішення, нижче – текст проекту рішення; на зворотному боці бланку рішення Ради – прізвище автора (авторів) проекту, дата та номер реєстрації проекту в управлінні “Секретаріат ради“. Примірники проектів рішень, які тиражуються для попереднього ознайомлення депутатами Ради, повинні містити помітку “Проект“.
5. Текст проекту рішення повинен складатися з таких частин:
5.1 мотивуючої, в якій містяться посилання на закон, інший нормативний акт, обставини, якими викликана необхідність прийняття рішення;
5.2 резолютивної, в якій конкретно і чітко формулюються рішення, виконавці поставленого завдання;
5.3 заключної, в якій вказана посадова особа або постійна комісія, на яких покладається контроль за виконанням рішення.
6. До проекту рішення додаються передбачені текстом додатки в оригіналі, а при необхідності - висновки відповідних комісій Ради.
7. Проект рішення повинен мати погоджувальні підписи (візи):
7.1 автора проекту;
7.2 юридичного управління;
7.3 голів відповідних постійних комісій;
7.4 секретаря Ради;
7.5 визначеного секретарем Ради керівника департаменту чи інших посадових осіб, до компетенції яких належить дане питання.
8. Візи проставляються на зворотній стороні першого примірника останнього аркуша проекту рішення і розміщуються таким чином: ліворуч - назва посади, праворуч - підпис і розшифрування підпису, знизу під розшифруванням підпису - дата візування. Під візами у нижньому лівому кутку проставляються прізвище та службовий телефон виконавця проекту рішення.
9. Візування проекту рішення є обов'язковим. При наявності у того, хто візує, зауважень і пропозицій, вони викладаються на окремому аркуші у формі зауважень до проекту рішення або окремої думки.
10. Друкування та розмноження проектів рішень та інших матеріалів сесії проводиться з примірника, підготовленого відповідно до вимог Регламенту.
11. Секретаріат Ради забезпечує можливість ознайомлення депутатами з копіями проектів рішень не пізніше як за тиждень до відповідного пленарного засідання, а у виняткових випадках та у випадках, передбачених Регламентом, – не пізніше як за день до пленарного засідання.
Стаття 35. Обговорення проектів рішень
1. Секретар Ради забезпечує попереднє обговорення постійними комісіями, науковцями, громадськістю та оприлюднення проектів рішень, що виносяться на розгляд Ради.
2. Узагальнення зауважень і пропозицій до проекту рішення, вироблення кінцевої редакції покладається на ініціаторів проекту і можуть бути додатково розглянуті на спільних засіданнях постійних комісій Ради.
3. Зауваження, висновки та пропозиції подаються у письмовій формі. Обговорення кожного проекту рішення у постійних комісіях триває, як правило, не більше двох тижнів.
4. Поправки до проектів рішень зводяться у порівняльну таблицю для розгляду на пленарному засіданні.
Стаття 36. Пленарні засідання Ради та їх види
1. Сесія Ради розпочинається з пленарного засідання.
2. Пленарні засідання Ради проводяться, як правило, кожного другого четверга.
3. Сесія Ради складається з ранкових та вечірніх пленарних засідань.
4. Ранкові пленарні засідання відбуваються з 10 до 14 години. Після кожних двох годин роботи оголошується перерва на 15 хвилин.
5. Вечірні пленарні засідання відбуваються з 15 до 18 години. Після кожних двох годин роботи оголошується перерва на 15 хвилин.
6. Одноразово може бути прийняте процедурне рішення про інший розпорядок роботи на день.
Стаття 37. Правомочність пленарних засідань Ради
1. Пленарне засідання є правомочним за умови участі у ньому більше половини від загального складу Ради. Участь депутатів визначається за їх підписами при реєстрації, а також програмно-технічним комплексом системи електронного голосування “Віче“, яка проводиться перед початком ранкового та вечірнього засідання. Дані щодо реєстрації оголошуються головуючим на початку засідання.
2. У разі відсутності необхідної кількості депутатів головуючий за погодженням з головами фракцій може перенести початок пленарного засідання на годину для виклику відсутніх депутатів або перенести проведення засідання на інший, встановлений ним день, але не більше, ніж на два тижні.
3. У разі потреби за процедурним рішенням Ради або на вимогу однієї з фракцій може проводитися перереєстрація депутатів у ході проведення пленарного засідання сесії Ради за допомогою системи електронного голосування “Віче“ або іншим способом, визначеним окремим процедурним рішенням Ради.
4. Депутат голосує виключно власною електронною карткою. Забороняється передавати картку для голосування іншим депутатам і відповідно голосувати декількома картками. Контроль за здійсненням голосування покладається на лічильну комісію.
Стаття 38. Формування порядку денного пленарних засідань
1. Порядок денний пленарного засідання формує міський голова відповідно до плану роботи сесії.
2. Підготовленість проектів рішень Ради для включення до порядку денного пленарного засідання визначаються Колегією Ради на основі пропозицій і висновків комісій.
3. Порядок денний пленарного засідання обговорюється за скороченою процедурою і затверджується більшістю голосів від загального складу Ради.
Стаття 39. Особливості проведення ранкових та вечірніх пленарних засідань
1. На початку ранкового засідання відводиться до 30 хвилин для оголошення депутатських запитів, а також за рішенням Ради для привітань, виступів, нагороджень чи інших урочистих заходів, що не передбачають прийняття рішень.
2. Наприкінці вечірнього засідання до порядку денного засідань Ради включається, як правило, година для проведення обговорення питань (у тому числі і заздалегідь означених), які можуть бути не пов'язані з питаннями порядку денного сесії (“різне“). Рішення з обговорюваних питань у цей час Радою не приймаються.
3. Запис для виступів у “різному“ здійснюється за допомогою системи електронного голосування “Віче“.
Стаття 40. Оголошення депутатських запитів
1. Депутатський запит оголошується на пленарному засіданні депутатом або представником групи депутатів і повинен містити коротку характеристику фактичного стану справи (обгрунтування).
2. Рада може підтримати вимогу депутата Ради до посадових осіб Ради і її органів, міського голови, керівників органів державної виконавчої влади, правоохоронних та контролюючих органів, керівників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, з питань, які віднесені до компетенції Ради, більшістю голосів від загального складу Ради у порядку, передбаченому чинним законодавством.
3. Секретаріат Ради доводить текст запиту до відповідного органу або посадової особи, до якого його скеровано. Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у строк, встановлений Радою, але який не перевищує одного місяця, дати письмову відповідь на нього, яка може розглядатися на пленарному засіданні.
Стаття 41. Відкриття, ведення та закриття пленарних засідань
1. Відкриває, веде і закриває пленарні засідання Ради міський голова. Якщо міський голова не виконує цього, ці функції відповідно до чинного законодавства виконує секретар Ради або обраний депутатами головуючий на засіданні.
2. На час доповіді, співдоповіді або виступу у дебатах головуючого на засіданні, а також під час розгляду питання персонально щодо головуючого ведення засідання доручається іншій особі.
Стаття 42. Права та обов’язки головуючого на пленарному засіданні Ради
1. Головуючий на засіданні Ради:
1.1 відкриває, закриває та веде засідання, оголошує перерви у засіданнях Ради;
1.2 виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення та наявність віз (погоджень) та зауважень;
1.3 інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;
1.4 організовує розгляд питань;
1.5 повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;
1.6 надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, запитань, оголошує наступного промовця;
1.7 створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;
1.8 ставить питання на голосування, оголошує його результати;
1.9 забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні;
1.10 робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;
1.11 вживає заходи для підтримання порядку на засіданні;
1.12 здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.
2. Під час виступів на засіданні Ради головуючий на засіданні не коментує і не дає оцінок щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, зазначених у цьому Регламенті.
3. Головуючий на засіданні може доручити іншим особам озвучення документів, пропозицій щодо обговорюваного питання.
4. З питань, підготовлених відповідною комісією Ради, озвучення документів, пропозицій від комісії здійснюється визначеним комісією доповідачем.
Стаття 43. Послідовність розгляду питань порядку денного
1. Питання порядку денного пленарного засідання розглядаються у тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного засідання.
2. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні. Він повідомляє про назви і редакції проектів, документів (у тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про порядок розгляду питання.
3. Головуючий на засіданні може об'єднати обговорення кількох пов'язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, відповідне процедурне рішення приймається Радою без обговорення.
4. Перед розглядом питання порядку денного головуючий на засіданні може робити повідомлення Раді, які вважає доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування.
5. Перед закриттям пленарного засідання головуючий на засіданні уточнює час проведення наступного засідання Ради. Питання, не розглянуті на поточному пленарному засіданні, підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні у визначеній послідовності.
6. Послідовність розгляду питань порядку денного головуючий може змінити лише за рішенням Ради.
Стаття 44. Черговість надання слова на пленарному засіданні
1. Головуючий на пленарному засіданні надає слово для виступу депутатам з дотриманням черговості, визначеної при записі на виступ за допомогою системи електронного голосування “Віче“ або шляхом підняття рук.
2. Для доповіді надається час тривалістю 20 хвилин, співдоповіді – 10 хвилин і заключного слова - 5 хвилин; тим, хто виступає в обговоренні, надається час тривалістю 5 хвилин; для повторних виступів в обговоренні процедурою скороченого обговорення, а також для виступів щодо постатейного голосування проектів рішень, для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів у “різному“ - 3 хвилини; для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, запитань, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок - 2 хвилини.
3. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. При наявності заперечень триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням.
4. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний час.
Стаття 45. Запис для запитань і виступів
1. Запис на виступ і для запитань проводиться за допомогою системи електронного голосування “Віче“ з початком розгляду питань порядку денного пленарного засідання.
2. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання головуючим оголошується список осіб, які записалися на виступ з питання, що розглядається.
3. Головуючий на засіданні може надати слово для виступу і у разі усного звернення депутата, якщо у цьому виникла потреба.
4. Головуючий на засіданні також надає слово уповноваженим особам депутатських фракцій для висловлення узагальнених позицій фракції.
Стаття 46. Право депутатської фракції на запитання доповідачам
1. Кожна з фракцій та постійних комісій має гарантоване право на запитання доповідачу, а також на виступ уповноваженого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування.
2. Депутату, який вніс пропозицію чи поправку, на його прохання надається слово для виступу.
3. За процедурним рішенням Ради головуючий може також надати слово для виступу з обговорюваного питання:
3.1 керівникам структурних підрозділів виконавчих органів Ради;
3.2 особам, запрошеним на засідання.
Стаття 47. Черговість виступів доповідачів
1. На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого на засіданні. Головуючий на засіданні надає слово депутатам з дотриманням черговості, встановленої для промовців системою електронного голосування “Віче“.
2. Головуючий на засіданні за погодженням з Радою може визначити іншу черговість виступаючих.
3. Депутату, який не зареєструвався, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.
Стаття 48. Передача права на виступ
1. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого виступу, передати своє право на виступ іншому депутатові або помінятися з ним чергою, повідомивши про це головуючого.
2. У разі відсутності депутата у момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова, якщо він не передав свого права на виступ іншому депутату.
Стаття 49. Вимоги до виступів на пленарному засіданні Ради
1. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово, та дотримуватися тривалості часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.
2. Депутат (крім міського голови, секретаря Ради, голів постійних комісій Ради, представника від фракції, доповідача) може виступити на засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не рахуючи внесення поправок у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки у разі необхідності процедурним рішення Ради, прийнятим без обговорення.
3. Позачергово, але не перериваючи промовця, головуючим на засіданні надається слово для довідки, відповіді на запитання, роз'яснень та щодо:
3.1 порядку ведення засідання Ради;
3.2 постановки відкладального питання;
3.3 питання про неприйнятність;
3.4 внесення поправки або заперечення щодо неї.
4. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання та надає слово для одного запитання депутату по черзі на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Тим, хто виступає в обговоренні, запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.
5. Якщо депутат вважає, що виступаючий або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається відразу після звернення.
Стаття 50. Оголошення доповідей та співдоповідей
1. Доповіді та співдоповіді, як правило, виголошуються з трибуни.
2. За звичайних обставин виступ промовця не переривається, окрім випадків порушення регламенту чи депутатської етики.
3. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи чи комісії Ради зазначає їх назву.
Стаття 51. Закінчення обговорення питань
1. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування. З цього моменту слово може надаватися тільки щодо процедурних питань способу чи порядку голосування і тільки до моменту заклику головуючого до голосування.
Стаття 52. Розгляд питань на пленарних засіданнях
1. Обговорення питання на засіданні Ради включає:
1.1 доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;
1.2 співдоповіді (у разі необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них;
1.3 виступи депутатів з оголошенням та обгрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема думка не була поширена серед депутатів разом з висновком відповідної комісії;
1.4 виступ ініціатора внесення пропозиції;
1.5 внесення й обговорення пропозиції, а також прийняття рішення щодо відкладальних питань та питань про неприйнятність, якщо такі є;
1.6 виступи по одному представнику від постійних комісій, які бажають виступити;
1.7 виступи представників від кожної зареєстрованої фракції, які бажають виступити;
1.8 виступи депутатів, що записались на виступ;
1.9 оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ;
1.10 заключне слово співдоповідачів і доповідача;
1.11 уточнення і оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування;
1.12 виступ з мотивів голосування депутата - ініціатора внесення пропозиції, що розглядається, якщо він не використав права на виступ перед оголошенням припинення обговорення;
1.13 виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої фракції, які бажають виступити;
1.14 виступи депутатів з мотивів голосування.
2. Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу чи прийняття процедурного рішення про скорочення обговорення, головуючий на засіданні оголошує про припинення обговорення.
3. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування. З цього моменту слово може надаватися тільки щодо процедурних питань способу чи порядку голосування і тільки до моменту звернення головуючого про необхідність голосування.
Стаття 53. Скорочене обговорення рішень з процедурних питань
1. Рішення щодо поправок, з процедурних питань та інших прямо зазначених у Регламенті питань приймаються Радою після скороченого обговорення, яке включає:
1.1 виступи ініціаторів з внесенням та обгрунтуванням пропозицій;
1.2 виступ голови або представника профільної комісії, якщо приймається рішення щодо питання, яке готувалося цією комісією;
1.3 виступи депутатів на підтримку та проти прийняття пропозиції;
1.4 уточнення та оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли і будуть ставитися на голосування;
1.5 виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої фракції.
2. При застосуванні процедури скороченого обговорення головуючий на засіданні надає слово за усним або письмовим зверненням депутатів.
Стаття 54. Слово для виступу та обговорення питань
1. Слово для виступу з мотивів голосування надається за записом, здійсненим системою електронного голосування “Віче“ або усним зверненням депутата.
2. У ході обговорення доповідач і співдоповідачі можуть давати довідки щодо своїх виступів; для цього їм позачергово надається слово.
3. У ході обговорення питання на засіданні Ради можуть вноситися:
3.1 пропозиції щодо порядку ведення засідання та організації розгляду питання;
3.2 питання про неприйнятність та відкладальні питання;
3.3 пропозиції щодо обговорюваного питання, які є наслідком розгляду цього питання на поточному пленарному засіданні, та поправки до них;
3.4 пропозиції і поправки профільної комісії;
3.5 пропозиції і поправки, внесені депутатськими групами;
3.6 інші питання, пропозиції, поправки, можливість внесення яких на засіданні Ради встановлена Регламентом.
Стаття 55. Перерви для узгодження позицій фракцій
1. Після обговорення питання порядку денного до початку голосування головуючий, голова постійної комісії чи керівник фракції може внести мотивовану пропозицію про перерву у засіданні для узгодження позицій не більше 5 хвилин.
2. Перерва та її тривалість може також пропонуватись головуючим на пленарному засіданні.
Стаття 56. Види та способи голосування
1. Рішення Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом.
2. Відкрите голосування здійснюється:
2.1 за допомогою програмно-технічного комплексу системи електронного голосування “Віче“ з фіксацією результатів голосування, у тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного депутата;
2.2 шляхом підняття руки у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою системи електронного голосування “Віче“ або прийняття відповідного процедурного рішення Радою;
2.3 шляхом поіменного голосування за окремим процедурним рішенням Ради.
3. Після закінчення кожного голосування за допомогою системи електронного голосування “Віче“ його результати висвітлюються на інформаційному табло в залі засідань та оголошуються головуючим на пленарному засіданні.
Стаття 57. Пропозиції і поправки до проектів рішень
1. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що надійшли у письмовому вигляді і не були відкликані.
2. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх також на голосування.
3. Головуючий на засіданні може відмовити ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульований нечітко або не стосується обговорюваного питання, суперечить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений Радою текст. Процедурне рішення з цього приводу може прийматися Радою без обговорення.
4. Відхилені Радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесенні (у ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.
Стаття 58. Альтернативні пропозиції
1. У разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), Рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших і решта на голосування не ставиться. Однією з альтернатив може бути прийняття проекту рішення за основу і відправлення проекту на доопрацювання у комісіях Ради.
2. Якщо до пропозиції, визнаної голосуванням прийнятною для подальшого розгляду, не надійшло жодної поправки, вона вважається прийнятою у цілому; в інших випадках її подальше обговорення і голосування щодо неї здійснюються на загальних засадах без врахування голосування про її прийнятність для розгляду.
3. Якщо серед кількох альтернативних пропозицій є пропозиція, внесена Колегією Ради, вона ставиться на голосування першою.
Стаття 59. Поправки до пропозицій
1. Внесена до пропозиції поправка ставиться на голосування раніше, ніж сама пропозиція.
2. У разі внесення до пропозиції двох або більше поправок головуючий проводить голосування спочатку щодо поправки, яка найбільше змінює суть пропозиції, потім щодо поправки, яка менше змінює суть пропозиції, після неї - щодо поправки-доповнення, доки всі поправки не будуть проголосовані.
3. Якщо ж результатом прийняття однієї поправки буде відхилення іншої альтернативної поправки, остання на голосування не ставиться. Після голосування поправок до пропозиції на голосування у цілому ставиться пропозиція з внесеними до неї поправками.
Стаття 60. Голосування пропозицій та поправок
1. Тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, повинні оголошуватися; при цьому називається депутат, що ініціював внесення тексту.
2. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які виключають одна одну, головуючий на засіданні послідовно оголошує їх зміст і, якщо немає зауважень до їх змісту, проводить голосування щодо кожної поправки чи пропозиції окремо.
3. Після голосування всіх поправок проект рішення голосується у цілому.
4. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його повні результати і прийняте рішення.
Стаття 61. Оголошення головуючим початку голосування
1. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
2. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.
3. Якщо результат голосування викликає обгрунтовані сумніви, Рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.
Стаття 62. Рішення Ради
1. На пленарних засіданнях Рада може приймати нормативні та інші акти у формі:
1.1 ухвали - рішення Ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення певної цілі, що спричинює певні юридичні наслідки;
1.2 доручення - рішення Ради, що стосується органу чи посадової особи Ради і містить зобов'язання або повноваження до одноразової дії;
1.3 звернення - рішення Ради, зверненого до непідпорядкованих Раді суб'єктів із закликом до певних дій та ініціатив;
1.4 заяви - рішення Ради, що містить у собі виявлення позиції Ради з певних питань;
1.5 процедурне рішення - рішення, прийняте Радою з процедурних питань.
2. Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні. При встановленні результатів голосування до загального складу Ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Ради, і враховується його голос.
3. Рішення Ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття підписується міським головою або може бути зупинено і внесено на повторний розгляд Ради з обгрунтуванням зауважень.
4. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути зупинене міським головою рішення.
5. Якщо міський голова у двотижневий термін не вніс зупинене рішення на розгляд Ради або Рада відхилила зауваження міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами голосів від загального складу Ради, воно набирає чинності.
6. Міський голова не може закрити сесію, поки не підписані прийняті Радою рішення сесії.
Стаття 63. Рішення Ради з процедурних питань
1. Рада може прийняти рішення з процедурних питань (надалі - процедурне рішення), зазначених у цьому Регламенті, без підготовки у постійних комісіях та включення до порядку денного і таке, що не потребує окремого документарного оформлення.
2. Процедурне рішення приймається відразу після обговорення не менше 1/3 депутатів від загального складу Ради і заноситься до протоколу пленарного засідання Ради.
3. Процедурними вважаються також питання щодо визначення способу розгляду питань на засіданні Ради, зокрема:
3.1 про перерву у засіданні, перенесення чи закриття засідання;
3.2 про проведення додаткової реєстрації;
3.3 про встановлення часових обмежень для виступів і дискусії у цілому;
3.4 про надання додаткового часу для виступу;
3.5 про зміну черговості виступів;
3.6 про надання слова запрошеним на засідання;
3.7 про передачу питання на розгляд відповідної комісії Ради;
3.8 про терміновість питань порядку денного;
3.9 про визначення способу проведення голосування;
3.10 про форму бюлетеня для таємного голосування;
3.11 про перерахунок голосів;
3.12 про взяття інформації до відома;
3.13 про встановлення терміну відповіді на депутатський запит.
При виникненні сумніву, чи запропоноване до розгляду питання є процедурним, Радою про це приймається процедурне рішення.
Стаття 64. Набрання чинності рішень Ради
1. Рішення Ради нормативно-правового характеру та інші акти набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено інший строк введення цих рішень у дію. Рішення Ради нормативно-правового характеру опубліковуються не пізніше як у 20-денний термін після їх прийняття на офіційному сайті Ради або в інший визначений спосіб.
2. Контроль за виконанням рішень Ради та персональну відповідальність несе секретар Ради.
Стаття 65. Порядок прийняття Радою рішень
1. Рішення Ради приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу Ради за винятком випадків, зазначених у Регламенті.
2. Проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Таке відхилення проекту рішення заноситься до протоколу пленарного засідання як рішення Ради. Відхиленим вважається таке питання, з якого Рада прийняла рішення про його відхилення. Таке рішення не може повторно виноситись на даній сесії.
3. Депутат, що був відсутній під час голосування, не може подати свій голос після завершення голосування.
4. Прийняття рішень з процедурних та організаційних питань роботи Ради, спрямованих на одноразове відхилення закріплених у Регламенті положень, здійснюється двома третинами голосів депутатів від загального складу Ради.
5. Рішення Ради з будь-якого питання приймається після його обговорення. Рішення Ради може прийматися без обговорення на пленарному засіданні, якщо жоден з депутатів не заперечує на пленарному засіданні проти цього.
6. Рада також може перенести розгляд проекту рішення на наступне пленарне засідання зі здійсненням необхідного доопрацювання.
Стаття 66. Відкритість голосувань
1. Відкрите голосування може бути поіменним. Голосування за допомогою електронної системи є відкритим.
2. Відкрите голосування проводиться підняттям рук за кожну альтернативу у випадку виходу з ладу системи електронного голосування “Віче“. Члени лічильної комісії проводять підрахунок голосів, голова лічильної комісії повідомляє результат голосування за кожну альтернативу.
3. Поіменне голосування може проводитись за окремим рішенням шляхом зачитування головою лічильної комісії списку депутатів; кожен депутат при зачитуванні його прізвища оголошує своє рішення з варіантів, що ставляться на голосування, або електронним способом. Члени лічильної комісії проводять підрахунок голосів, голова лічильної комісії повідомляє результат голосування за кожен варіант.
Стаття 67. Таємне голосування
1. Таємне голосування проводиться бюлетенями за процедурним рішенням Ради та у випадках, передбачених Регламентом та чинним законодавством України. При цьому депутат, що бере участь у голосуванні, відзначає у виданому йому бюлетені вибрані ним варіанти з тих, що виносяться на голосування.
2. Лічильна комісія встановлює і доводить до відома депутатів:
2.1 час і місце проведення голосування;
2.2 порядок заповнення бюлетеня;
2.3 критерії визнання бюлетеня недійсним;
2.4 порядок організації голосування.
3. Бюлетені для таємного голосування з питань, що поставлені на голосування, виготовляються секретаріатом Ради за формою, підготовленою редакційною комісією і затвердженою процедурним рішенням Ради.
4. Перед початком таємного голосування лічильна комісія:
4.1. Отримує від секретаріату Ради складений в алфавітному порядку список всіх депутатів та бюлетені для таємного голосування.
4.2. Опломбовує скриньку для таємного голосування і забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці голосування.
5. На підставі посвідчення депутата Ради члени лічильної комісії видають кожному депутатові один бюлетень, за отримання якого депутат розписується. Депутат заповнює бюлетень в окремо відведеному приміщенні чи частині приміщення; умови голосування повинні забезпечувати закритість процесу заповнення бюлетеня. Заповнені бюлетені опускаються у скриньку для таємного голосування.
6. Після закінчення голосування лічильна комісія відкриває скриньку для таємного голосування і здійснює підрахунок голосів.
7. Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписують усі члени лічильної комісії. Голова комісії оголошує результати голосування. Протокол лічильної комісії затверджується Радою.
Стаття 68. Рішення персонального характеру
1. Обрання, призначення на посаду та звільнення з посади, прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови, а також затвердження персонального складу колегіальних органів або внесення змін до їх складу здійснюються у випадках, передбачених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні“, таємним голосуванням.
2. Рада двома третинами голосів від загального складу Ради може прийняти й інше рішення про вид голосування.
Стаття 69. Спеціальні процедури обрання секретаря Ради
1. Рада таємним голосуванням бюлетенями обирає на строк її повноважень секретаря Ради з числа депутатів. Кандидатуру секретаря пропонує Раді міський голова.
2. Представлена кандидатура обговорюється на засіданні Ради. Якщо пропонується кілька кандидатур, то за процедурним рішенням Ради вони обговорюються на пленарному засіданні.
3. З ініціативи не менш як третини від загального складу Ради може проводитися голосування про звільнення з посади секретаря Ради; рішення приймається таємним голосуванням бюлетенями. Якщо рішення про звільнення з посади секретаря Ради не прийняте, наступний раз воно може виноситись на голосування не раніше наступної сесії.
Стаття 70. Спеціальні процедури обрання голів постійних комісій
1. Кандидатури для обрання голів постійних комісій Ради висуваються міським головою за погодженням з фракціями пропорційно їх представництву та з врахуванням згоди кандидатів.
2. Обрання голів постійних комісій Ради здійснюється за списком у цілому.
3. Список для обрання голів постійних комісій Ради за проектом рішення повинен містити:
3.1 назви всіх постійних комісій;
3.2 прізвища, імена та по батькові відповідних кандидатів;
3.3 дані про їх партійну належність;
3.4 назви фракцій, які висунули відповідних кандидатів.
4. Кожному кандидату на посаду голови постійної комісії може за бажанням надаватись слово для виступу та відповідей на запитання.
5. У разі вибуття голови постійної комісії міський голова за поданням фракції, від якої висувався цей голова комісії, пропонує кандидатуру на цю посаду.
Стаття 71. Спеціальні процедури відкликання голів постійних комісій
1. Голова постійної комісії може бути у будь-який час відкликаний Радою.
2. Вмотивовані пропозиції про відкликання голови постійної комісії Ради вносяться:
2.1 міським головою;
2.2 секретарем Ради;
2.3 за рішенням відповідної постійної комісії Ради, прийнятим на її засіданні (без врахування голосу самого голови постійної комісії);
2.4 не менш як третиною депутатів від їх фактичної кількості;
2.5 за рішенням фракції, членом якої є даний депутат.
3. Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії, Рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею. Голова постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його компетенції. Рішення Ради про відкликання голови постійної комісії повинно містити відомості про причини відкликання.
Стаття 72. Спеціальні процедури затвердження членів виконкому
1. Кандидатури членів виконавчого комітету та заступників міського голови вносить на розгляд Ради міський голова.
2. Перед внесенням на розгляд Ради кандидатур заступників міського голови та членів виконавчого комітету, вони обговорюються у постійних комісіях і депутатських фракціях (групах), які готують щодо кандидатур мотивовані висновки і при необхідності роблять доповіді на пленарних засіданнях.
3. Постійні комісії, які обговорюють кандидатури до складу виконавчого комітету, не пізніше як за 3 дні до свого засідання повинні отримати через секретаріат Ради інформаційні матеріали щодо цих кандидатур.
4. Претенденти на посади заступників міського голови виступають на пленарному засіданні, відповідають на запитання та обговорюються на пленарному засіданні.
5. В обговоренні кандидатур на посади заступників міського голови, членів виконкому можуть брати участь тільки депутати.
6. Рада приймає рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком.
7. Якщо запропонована міським головою кандидатура не дістала підтримки необхідної більшості депутатів, міський голова представляє Раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове голосування.
8. Питання про звільнення із займаних посад заступників міського голови, керівників утворених Радою органів підлягає розгляду і обговоренню не раніше як через тиждень і не пізніше як через два тижні з моменту включення до порядку денного. Під час розгляду цього питання заступникам міського голови і керівникам вказаних органів повинно бути надане слово для виступу.
Стаття 73. Проект бюджету
1. Підготовка проекту бюджету є обов'язком виконавчого комітету Ради, що здійснюється ним у співпраці з постійними комісіями Ради.
2. Після затвердження звіту про виконання бюджету за попередній рік на основі інформації про виконання поточного бюджету та прогнозів про соціально-економічний розвиток Рада приймає рішення про основні напрямки бюджетної політики на наступний рік. Проект рішення виноситься на засідання Ради міським головою за погодженням профільної постійної комісії з врахуванням пропозицій інших постійних комісій Ради.
3. Проект бюджету має бути розроблений на основі рішення про основні напрямки бюджетної політики на наступний рік, відхилення від неї повинні бути зазначені окремо і грунтовно вмотивовані.
4. Проект бюджету повинен бути розданий депутатам не пізніше як за два тижні до визначеного Колегією Ради терміну закінчення розгляду проекту у постійних комісіях. Засідання постійних комісій відбуваються за участю представника управління фінансів і керівників відповідних виконавчів органів Ради. Постійні комісії передають свої вмотивовані поправки до проекту бюджету у профільну постійну комісію.
5. Поправки можуть бути лише такого змісту:
5.1 скоротити статтю видатків (доходів);
5.2 виключити статтю видатків (доходів);
5.3 збільшити статтю видатків (доходів);
5.4 додати нову статтю видатків (доходів).
6. Якщо постійна комісія або депутат вносять пропозицію про збільшення видатків або скорочення доходів, вони зобов'язані запропонувати на ту ж саму суму відповідно збільшення доходів за рахунок інших джерел або скорочення видатків на іншу статтю. Постійні комісії і депутати подають до кожної поправки письмове обгрунтування. У разі недотримання цих вимог поправка не приймається до розгляду.
7. Протягом не більше тижня на засіданнях профільної постійної комісії розглядаються поправки, що надійшли у визначений термін. Про час цих засідань офіційно повідомляються інші постійні комісії.
8. Управління фінансів готує доповідь про бюджет, а профільна постійна комісія готує співдоповідь про підтримані поправки і перелік відхилених поправок, врахування у проекті бюджету висновків і пропозицій постійних комісій. Якщо проект такого доручення не підтримується, Рада приймає рішення або про повернення проекту доручення на доопрацювання у постійні комісії, або про розгляд на пленарному засіданні всіх поправок, що надійшли до профілюючої постійної комісії з дотриманням вимог, зазначених у цій статті.
9. Виконавчий комітет Ради протягом двох тижнів доопрацьовує проект бюджету відповідно до доручення Ради і подає доопрацьований проект на затвердження.
Стаття 74. Дотримання дисципліни та норм етики депутатами на пленарному засіданні
1. На засіданні Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання, непристойні і лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення - позбавити його права виступу на даному засіданні.
2. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця, останній повинен негайно зупинити свій виступ, в іншому випадку головуючий на засіданні може припинити його виступ.
3. Якщо промовець виступає без дозволу головуючого на засіданні, мікрофон може бути відключений без попередження.
4. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попереджень позбавляє його слова. Частина виступу промовця, виголошена після позбавлення його слова, не включається до запису та протоколу засідання.
5. Якщо депутат вважає, що промовець або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може у письмовій формі звернутися до головуючого на засіданні з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. За таким зверненням головуючий на засіданні надає депутату слово відразу або у кінці обговорення, але до голосування; в останньому випадку головуючий на засіданні відразу повідомляє депутатів про надходження такого звернення від депутата і про час, коли йому буде надано слово.
6. Якщо подібна інформація, на думку депутата, є у поширених через секретаріат Ради інформаційних матеріалах, то головуючий на засіданні надає депутату слово на початку або у кінці засідання за його письмовим зверненням.
Стаття 75. Дотримання дисципліни та норм етики присутніми на пленарному засіданні Ради
1. Під час засідання Ради особи, присутні на пленарному засіданні, не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
2. Якщо присутня на пленарному засіданні особа своєю поведінкою заважає проведенню засідання Ради, головуючий на засіданні попереджає її персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження протягом дня процедурним рішенням Рада може запропонувати цій особі залишити зал до кінця засідання. Якщо особа відмовляється залишити зал, головуючий на засіданні припиняє засідання до виконання цією особою вимоги головуючого.
Стаття 76. Грубе порушення дисципліни та проведення засідань Ради
1. У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.
2. У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв'язку з обставинами, зазначеними у пункті 1 цієї статті, Рада збирається у наступний за розкладом пленарних засідань день, якщо інший термін не буде оголошений головуючим.
Стаття 77. Зауваження та запитання щодо організації рогляду питань
1. При переході до чергового питання порядку денного або наприкінці засідання депутат має право звернутися до головуючого на засіданні із зауваженнями і запитаннями щодо організації розгляду питань і ведення засідання, отримати відповідь на свої запитання і дати їм оцінку.
2. У разі порушення Регламенту головуючим на засіданні Рада після скороченого обговорення може двома третинами голосів від загального складу Ради прийняти рішення про заміну головуючого на засіданні.
Стаття 78. Поважні причини відсутності депутата на пленарних засіданнях
1. Відсутність депутата на засіданнях Ради та її органів, до яких його обрано, допускається лише з поважних причин.
2. Підставою для відсутності депутата на засіданнях Ради чи її органів, які проводяться згідно з розкладом засідань, є виконання депутатом у цей же час доручень Ради або її органів, якщо про такі доручення ними було прийнято відповідні рішення.
3. За звичайних умов поважною причиною для відсутності депутата є його відпустка, відрядження за місцем основної роботи, тимчасове звільнення від роботи у зв'язку з хворобою, доглядом за дитиною та іншими обставинами.
Стаття 79. Протокол, фонограма або стенограма пленарного засідання Ради
1. Засідання Ради протоколюються секретаріатом Ради. У протоколі фіксуються:
1.1 день, місце, початок і час закінчення засідання Ради, тривалість перерви;
1.2 прізвище та ім'я головуючого на засіданні Ради та прізвища й імена присутніх депутатів (список присутніх на пленарному засіданні сесії Ради депутатів оформляється як додаток до протоколу);
1.3 прізвища та імена присутніх на засіданні Ради запрошених осіб і членів територіальної громади;
1.4 питання порядку денного, винесені на розгляд (у вигляді окремого рішення), а також усі подання, питання і пропозиції та спосіб їх вирішення;
1.5 назви і редакції документів, розповсюджених секретаріатом Ради серед депутатів на засіданні Ради;
1.6 перелік рішень та результати виборів посадових осіб Ради;
1.7 зміни та доповнення до проектів рішень Ради (у вигляді додатків до протоколу), які враховуються при голосуванні;
1.8 заяви, щодо яких прозвучали вимоги про занесення їх до протоколу (як додатки до протоколу);
1.9 рішення щодо дисциплінарного впливу та прізвища тих, до кого вони були вжиті;
1.10 запити депутатів Ради та відповіді на них (як додатки до протоколу);
1.11 повідомлення (як додатки до протоколу);
1.12 повні результати голосування з прийнятих рішень Ради, у тому числі поіменних голосувань (як додатки до протоколу).
2. Фонограма пленарного засідання Ради записується системою електронного голосування “Віче“ та зберігається у секретаріаті Ради протягом всього терміну повноважень Ради і може оформлятися стенограмою, яка має повністю і точно відображати хід обговорень та містити інформацію про день, місце і час проведення засідання, порядок денний засідання Ради, прізвище головуючого на засіданні.
3. Кожен аркуш стенограми підписує із зазначенням прізвища і дати особа, яка відповідає за її оформлення, а саму стенограму підписує секретар Ради. Крім того, дві друковані копії результатів поіменного голосування, якщо таке відбувалось на пленарному засіданні Ради, передаються до секретаріату Ради.
РОЗДІЛ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Регламент Ради затверджується на пленарному засіданні Ради не менше 2/3 голосів від загального складу депутатів Ради.
2. Контроль за дотриманням Регламенту покладається на міського голову, секретаря Ради, постійну комісію депутатської діяльності та законності. Під час пленарного засідання Ради контроль за дотриманням Регламенту покладається на головуючого на пленарному засіданні.
3. Зміни та доповнення до Регламенту Ради вносяться на розгляд пленарного засідання Ради у порядку, передбаченому цим Регламентом. Рішення Ради про внесення змін та доповнень до Регламенту Ради приймається не менше 2/3 голосів від загального складу депутатів Ради.
Секретар ради В.Квурт
|