Соціальними працівниками громадської організації «Народна допомога», під час вуличного соціального патрулювання проводили анкетування безпритульних та бездомних осіб, яке відбулося у м. Львові у період з червня до жовтня 2008 року.
За допомогою вуличного патрулювання була складена карта бездомності, де позначалися місця скупчення бездомних громадян, місця роздачі гарячих обідів.
За результатами спостережень та проведених досліджень припускаємо, в нашому місті, в період патрулювання (літо – осінь 2008), перебувало близько 3.000 бездомних та безпритульних громадян.
З травня 2008 року у м. Львові працює професійна служба вуличної соціальної роботи з бездомними, створена з ініціативи ГО «Народна допомога – Львів» на основі перейнятого досвіду від чернівецьких колег. Протягом п’яти місяців команда фахівців з соціальної роботи впроваджує діяльність з проведення в місті соціального патрулювання та надання бездомним безкоштовних соціальних послуг в умовах вулиці. Дані послуги передбачали надання усної та письмової інформації про те, де бездомним людям можуть надати медичну допомогу, можливість помитися та отримати чистий одяг, відновити втрачені документи, а також про місця роздачі гарячих обідів у м. Львові.
Анкетування надало можливість виявити основні потреби бездомних громадян, а саме: житло, харчування, проблеми зі здоров’ям, відновлення втрачених документів, потреба в роботі та інше. Окрім цих першочергових потреб даної категорії людей існує необхідність в їхньому постійному інформуванні про організації та заклади, які надають відповідні послуги. Дана інформація надасть змогу покращити соціальні послуги відповідно до потреб бездомних громадян.
«Народна допомога – Львів» підвела підсумки вуличної соціальної роботи за період з червня по жовтень 2008 року. Соціальними працівниками під час вуличного патрулювання, яке відбулося 57 разів, охоплено та вивчено всі райони м. Львова. Основною метою такого патрулювання було вивчити явище вуличної бездомності в місті для можливості визначення кількості бездомних, їх потреб та місць скупчення. Актуальність цієї роботи полягала в тому, що такі дані до цього не збирались і не аналізувались жодним джерелом.
У процесі вуличного патрулювання соціальними працівниками виконувались наступні цілі та завдання:
· Вивчення ситуації з бездомністю у м. Львові (з метою вивчення місць скупчення бездомних громадян та складання карти бездомності Львова);
· Проведення консультування бездомних громадян, надання їм усної та друкованої інформації;
· Проведення анкетування бездомних;
· Проведення співбесід з працівниками пунктів приймання вторинної сировини, працівниками житлово–комунального господарства та правоохоронних органів, які в своїй роботі стикаються з бездомними громадянами.
Під час патрулювання було проведено більше 200 - сот консультацій з бездомними та безпритульними громадянами, проанкетовано 200 бездомних, проведено співбесіди з працівниками 33 пунктів приймання вторинних ресурсів. Анкетування бездомних та безпритульних громадян проводилося з метою складання соціального паспорту бездомності м.Львова. Головним критерієм для відбору людей, з якими проводилося анкетування, була відсутність житла/ місця проживання. Анкетування проводилося під час вуличного патрулювання або роздачі їжі.
Стать і вік. За результатами анкетування виявлено, що більшість бездомних – чоловіки (70.5 %), жінки (29.5%). Більшість опитаних – віком від 18 – 29 років (7.5%), від 30 – 49 років (54.5%), тобто найбільш працездатного віку. Бездомні віком від 50 років і старше складають 38%.
Освіта. Щодо освіти, то більшість опитаних має середню спеціальну (39%) або середню (28%). Вищу освіту має 17.5% опитаних.
Сімейний стан. При дослідженні сімейного стану було виявлено, що більшість бездомних розлучені (56%) або неодружені (19%), одруженими (15%), 9% є вдовами або вдівцями, і незначна частина респондентів проживає у громадському шлюбі.
Які проблеми хвилюють бездомних. Головною проблемою, яка хвилює бездомних, є житло – таку відповідь дали 57,5% опитаних. На другому місці – поганий стан здоров’я (29%), потім – відновлення втрачених документів (16%). Серед інших відповідей також були зазначені проблеми пошуку роботи та їжі, алкогольна залежність, фінансове становище.
Причини існування бездомності у м. Львові. Серед причин існування бездомності у Львові більшість респондентів назвали погану роботу органів міської влади (47%), алкоголізм і наркоманію (42%), , певні риси характеру бездомних (18.5%). Також були висловлені думки щодо відсутності у бездомних бажання працювати. Наявності психічних хвороб та бездомності як результату квартирних махінацій.
На запитання «Чи існує загроза для мешканців міста з боку бездомних»
71% опитаних бездомних та безпритульних стверджують, що вони не є загрозою для мешканців міста. 29% - вважають, що так, аргументуючи (антисанітарія, розповсюдження інфекцій, дрібні крадіжки).
Причини втрати житла. Майже половина опитаних втратили житло через негаразди в сім’ї, махінації родичів, розлучення (46%). Через квартирні махінації з боку сторонніх людей втратило житло 9% респондентів, а біля 12.5% втратили житло в результаті засудження до позбавлення волі та відбування покарання. Певна частина респондентів (11.5%) має житло в іншому місті чи селі або з іншої країни, але не повертається з певних причин (втратили зв’язок з родиною, відсутня робота тощо). Варто відмітити, що зовсім незначна частина 4% втратила житло через проблеми з залежністю («пропили житло»). Алкогольна залежність частіше супроводжує бездомність та заважає поверненню вже бездомної людини в суспільство, ніж є її причиною.
Організації, які допомагають бездомним.
29,5% - відповіли, що бездомним взагалі ніхто не допомагає, 40,5% - стверджують, що допомагають релігійні громади. («Посол + », Церква «Осанна», «Церква баптистів-євангелістів», «Посольство Боже»). 36,5% - громадські організації («Оселя» та осередок «Оселі»). 9% - опитаних вважають, що допомагають окремі громадяни, 5,5% - державні структури, 1,5 % - приватні структури.
Чи звертаються бездомні за допомогою. 68.5% опитаних бездомних нікуди не зверталося за допомогою, тому що не знають, до кого потрібно звертатися або просто не вірять, що їм допоможуть. Загалом 31,5% зверталися за допомогою: з них 9% - «Оселя»; 7%-Міська рада; 5%-міліція; 5%-церква; 2,5%- лікарня.
Чи можна вирішити проблеми бездомності.
На питання «наскільки можливо вирішити проблему бездомності у місті?» 76% - відповіли, що вирішити можна. 12,5 % - вважають, що далі буде гірше. 11,5% - відповіли, що нічого не зміниться.
Заробіток.
На проживання більшість безпритульних заробляє за допомогою збору вторинних ресурсів (52 %). Серед інших джерел заробітку респонденти назвали будівництво, вантажні роботи, які складають 27%, жебракування - 10,5%, пенсія 11%. Щоденний заробіток 64% складає від 5 до 20 грн.
<< Попередня Наступна >>
Прес-служба
Тел. 297-58-09, факс: 297-59-04
[email protected]
Назад