УКРАЇНА
ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА


Рішення610


від 08/01/2016

Про затвердження Концепції розподілу туристичного навантаження на громадський простір Львова



З метою збереження культурної, архітектурної спадщини Львова, покращання якості громадського простору, регулювання туристичних потоків у місті, комфорту та безпеки мешканців та гостей міста, забезпечення збалансованого економічного, соціального та туристичного розвитку міста, керуючись Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про туризм“, “Про охорону культурної спадщини“, “Про благоустрій населених пунктів“, враховуючи ухвали міської ради від 08.07.2010 № 3704 “Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради“, від 27.06.1996 № 390 “Про створення пішохідної зони в центральній частині міста“, від 10.04.2014 № 3298 “Про затвердження проекту внесення змін до “Схеми організації руху транспорту і пішоходів в центральній частині м. Львова з пропозиціями по створенню пішохідних зон“, розробленого ДП ДІПМ “Містопроект“, від 05.03.2009 № 2451 “Про затвердження Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об’єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення“, від 21.04.2011 № 429 “Про затвердження Інтегрованої концепції розвитку центральної частини м. Львова“ і від 23.04.2015 № 4528 “Про затвердження Програми урбаністичного розвитку м. Львова на 2015-2016 роки“, рішення виконавчого комітету від 05.12.2014 № 929 “Про затвердження Положення про порядок регламентованого в’їзду транспортних засобів у пішохідну зону центральної частини м. Львова, обмеженої просп. Свободи, пл. Торговою, пл. Данила Галицького, вул. Підвальною, вул. Валовою, пл. А. Міцкевича“ і від 24.07.2015 № 438 “Про затвердження Порядку надання погоджень на в’їзд туристично-атракційних транспортних засобів до пішохідних зон міста та затвердження місць стоянок для відповідних транспортних засобів“, виконавчий комітет вирішив:
1. Затвердити Концепцію розподілу туристичного навантаження на громадський простір Львова (додається).
2. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови з питань розвитку.




Перший заступник
міського голови В. Пушкарьов



Додаток

Затверджено
рішенням виконкому
від 01.08.2016 № 610

КОНЦЕПЦІЯ
розподілу туристичного навантаження на
громадський простір Львова
1. Загальні положення

Концепція розподілу туристичного навантаження на громадський простір Львова (надалі Концепція) визначає основні напрямки політики Львівської міської ради щодо регулювання туристичних потоків у місті, підтримки заходів, націлених на збереження пам’яток архітектури, природи, історії, культури та ландшафту міста, забезпечення комфорту та безпеки мешканців та туристів.
Концепція розроблена на основі норм законодавства України, зокрема Законів України “Про туризм“, “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про благоустрій населених пунктів“, “Про охорону культурної спадщини“, досліджень науковців.
Значення понять та термінів, які використовуються у Концепції, наведені у додатку 1 до цієї Концепції.
Ареал, який потребує першочергового розподілу туристичного навантаження (просп. Свободи включно з алеєю (ліва сторона), пл. Торгова – пл. Князя Ярослава Осмомисла вул. І. Гонти вул. М. Кривоноса – вул. В. Винниченка – пл. Митна – вул. І. Франка пл. Соборна – пл. Галицька – пл. А. Міцкевича), наведений у додатку 2 до цієї Концепції.
Планування заходів, фестивалів, акцій організаторам подій рекомендується проводити згідно з зонами проведення культурно-мистецьких масових заходів у центральній частині міста, наведених у додатку 3 до цієї Концепції.
Виконання положень Концепції є обов’язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які ведуть діяльність у м. Львові, незалежно від форм власності.
Концепція є основою розроблення або актуалізації відповідних нормативно-правових актів Львівської міської ради, які регулюють процеси формування туристичних потоків у місті:
1) рух (в’їзд, паркування, місця стоянок) транспорту, у тому числі туристично-атракційного, велосипедного, гужового тощо;
2) події (фестивалі, акції, міські свята, зібрання тощо);
3) функціонування літніх майданчиків та терас;
4) мобільна (вулична) торгівля (послуги);
5) вуличне мистецтво (стріт-арт, вуличні музики, художники, жонглери тощо);
6) акустичний режим;
7) проведення масових заходів.
Концепція розрахована на довгостроковий період (10-15 років) та буде впроваджуватись поетапно, через прийняття нормативно-правових документів Львівською міською радою.
2. Мета реалізації Концепції

Метою реалізації Концепції є створення умов для регулювання потоку туристів, забезпечення комплексного розвитку території міста, створення конкурентоспроможної розвинутої туристичної інфраструктури через раціональне використання туристичних ресурсів, що сприятиме збільшенню обсягу надходжень до бюджетів всіх рівнів від провадження туристичної діяльності.
3. Туризм – пріоритетний напрям розвитку міста

За даними звіту Всесвітньої туристичної організації доходи від міжнародного туризму у всьому світі у 2015 році виросли на 3,6 відсотки відповідно до збільшення частки міжнародних візитів на 4,4 відсотки. Уже четвертий рік поспіль міжнародний туризм зростає швидше ніж міжнародна торгівля товарами, підвищуючи частку туризму у світовому експорті у 2015 році до 7 відсотків. Загальна вартість експорту від міжнародного туризму склала 1,4 трильйони доларів США або у середньому 4 мільярди за день.
Як категорія світового експорту туризм займає третє місце після палива і хімікатів і стоїть попереду продуктів харчування та автомобільної продукції. У багатьох країнах, які розвиваються, туризм входить до першого експортного сектору.
Ці цифри демонструють значний потенціал, на який може спиратися й Львів як туристичний напрямок. Передумовою цього є те, що наявний потенціал добре використовується і вже зараз здійснюються відповідні заходи, спрямовані на розвиток туристичного сектору.
Значення туризму у макроекономічному вимірі показує, чому інвестиції у туризм є рентабельними. З одного боку, туризм є важливим джерелом податкових надходжень, з іншого боку – потужним фактором на ринку праці.
Львів періодично посідає чільні місця у рейтингах туристичної привабливості провідних видань та порталів.
Місто увійшло до рейтингу BestinEurope 2016 з переліком дестинацій, які, на думку експертів “LonelyPlanet“, обов’язково варто відвідати влітку 2016 року. “Це неймовірно гостинне європейське місто, яке, до того ж, є фестивальною столицею регіону. Цього року рекордна кількість – понад 100 подій, які проводяться на тлі надзвичайно цінних архітектурних ансамблів, – зазначають LonelyPlаnet.
Львів посів третє місце у Топ-6 велосипедних європейських міст за версією блогу для подорожей “Friday Flat Travel blog“. Разом з місцевими неурядовими організаціями місто розвиває сталу мобільність та активно співпрацює з іншими велосипедними містами світу.
Чотири львівські готелі (Леополіс“, “Асторія“, “Швейцарський“, “Нобіліс) увійшли у Топ-50 найкращих готелів України згідно з рейтингом Trip Advisor 2014 року.
Львів очолив Топ-10 міст Європи, які варто побачити якнайшвидше, куди можна й треба їхати влітку 2013 року за версією веб-порталу VirtualTourist. Цю інформацію висвітлив Reuters.
Львів зайняв пяте місце у рейтингу Топ-10 міст світу, які варто відвідати у 2013 році, за версією відомого британського видання для туристів The Rough Guide.
Львів посів 39 місце у рейтингу найбільш привабливих для туристів міст світу за співвідношенням ціни і якості надаваних послуг за версією відомої системи пошуку готелів trivago GmbH на підставі 82 млн. відгуків туристів.
Запорука успішного розвитку туризму Львова – це синергія влади та туристичного кластеру міста, привітність та гостинність львів’ян. Місто розвивається, а це означає, що збільшується кількість інфраструктурних об’єктів, додаються нові цікаві локації, відкриваються гастрономічні та розважальні заклади, заклади розміщення, пропонуються нові туристичні продукти тощо.
Львів демонструє найвищі темпи зростання кількості туристів серед українських міст:
2007 – 700 000 осіб
2008 – 830 000 осіб
2009 – 700 000 осіб
2010 – 900 000 осіб
2011 – 1 000 000 осіб
2012 – 1 400 000 осіб
2013 – 1 700 000 осіб
2014 – 1 700 000 осіб
2015 – близько 2 000 000 осіб.
Чудова архітектура, мультикультурна спадщина, неповторна атмосфера, багаті кулінарні традиції та гостинність мешканців приваблюють до Львова туристів з України, Польщі, Німеччини та багатьох інших країн Європи та світу.
Збільшенню кількості туристів та екскурсантів сприяє значна кількість загальноміських свят і фестивалів – їх у місті проводиться більше ста, впровадження нових туристичних маршрутів та атракцій.
4. Етапи розвитку туризму

Шкода навколишньому середовищу є прямо пропорційною збільшенню обсягів національного та міжнародного туризму. Проблема так званої надлишкової концентрації у популярних туристичних дестинаціях вже нині викликає стурбованість у багатьох країнах світу.
У цьому зв’язку набуває виключної важливості необхідність регулювання туристичних потоків та планування пропускної спроможності окремих унікальних регіонів і туристичних об’єктів, території яких обмежені або не у змозі приймати велику кількість туристів, так як це призводить до самознищення розвитку туризму.
Концепція самознищення розвитку туризму повязана з негативною зміною територій, масово відвідуваних туристами, що здійснюється внаслідок проведення масових туристично-рекреаційних занять.
Території масового освоєння туристами зазнають змін, які відбуваються впродовж чотирьох етапів їх освоєння.
На першому етапі нову туристичну місцевість спочатку відвідують нечисленні групи, зазвичай найзаможніші туристи, котрі своїми заняттями майже не впливають на зміну середовища перебування, хоча, з економічного погляду, сприяють накопиченню первинного капіталу у місцевого населення, що зацікавлює підприємливих людей до розширення туристичної діяльності.
На другому етапі освоєння туристичних територій відбувається подальше загосподарювання, насамперед, збільшення закладів розміщення і, чи не найголовніше здешевлення вартості перебування. Це зумовлює зростання потоків туристів середнього достатку. Збільшується не лише кількість туристів, а й навантаження на туристично-рекреаційні території та сформовану інфраструктуру.
Пік популярності настає під час третього етапу освоєння. Він супроводжується масовим і неконтрольованим зростанням туристичних потоків, що призводить до погіршення стану таких територій і перевантаження відповідної інфраструктури.
Збільшується не лише кількість туристів, а й навантаження на туристичні, рекреаційні території, громадські простори та сформовану інфраструктуру.
Четвертий етап освоєння території засвідчує деградацію ресурсної бази розвитку туризму і спричиняє зменшення напливу відпочиваючих, погіршення стану території, зниження життєвого рівня, а відтак занепад туристичної діяльності.
Отже, неконтрольований розвиток туризму посилює його антропогенний тиск на території, призводить до самознищення туризму, де про подальший розвиток не може бути й мови. Надмірне скупчення туристів може негативно впливати на мораль та поведінку і самих туристів, і місцевого населення.
Незаконні будівельні роботи, руйнування старих будівель, намагання інвесторів збудувати готель, ресторан, крамницю лише в історичному центрі міста нищать його автентичність.
5. Розширення туристичних меж Львова. Створення нових подій
та маршрутів, цікавих для пріоритетних ринків

Основне туристичне навантаження у даний час припадає на центральну частину міста Львова, зону середньовічного міста, де зосереджено більше половини всіх закладів розміщення та через яку пролягає 80 відсотків всіх туристичних маршрутів.
Туристичному кластеру необхідно створювати нові туристичні (тематичні і територіальні) маршрути та туристичні продукти поза межами центру. У пішохідній зоні Львова вже достатньо атракцій, тому варто не накопичувати їх, а розширювати межі туристичних маршрутів Львова та відкривати нові привабливі місця як для туристів, так і для мешканців міста.
У Львові є понад 100 храмів, тому цікавим є маршрут Дорога духу і добра, маршрут Парками Львова, який поєднує зелені зони Львова.
Необхідно популяризувати маршрути Науковий Львів по місцях різних винаходів, які були зроблені у Львові, Промисловий Львів“, “Астрономічний Львів, інші. Об’єкти на цих маршрутах розташовані на чималій відстані, тому тут було б доцільно використати транспортний засіб, що значно краще, аніж накопичувати туристичні транспортні засоби у центрі Львова, який і так перевантажений.
Території, які визначені пішохідними, повинні бути вільними від транспорту, окрім туристично-атракційного. У місті розвинута мережа велосипедної інфраструктури, по велодоріжках якої повинні рухатись велосипеди будь-якої місткості і конфігурації, як це прийнято в європейських містах.
Важливо вдосконалити систему паркування та визначення зон стоянок туристичного транспорту.
При будівництві і реконструкції шляхопроводів та транспортних розв’язок, які з’єднують центральну частину міста з давніми історичними дільницями, ремонті і реконструкції будівель та архітектурних ансамблів у них необхідно планувати розвиток таких територій (громадських просторів) як потенційно туристично привабливих. Це площі: Старий Ринок, Олекси Гасина, Святого Теодора, Митна, Князя Ярослава Осмомисла, Василя Вишиваного, Університетська, Є. Петрушевича, Святого Юра, Музейна; райони історичних дільниць Підзамче, Кастелівка, Новий Світ, Левандівка, Майорівка; парки, сквери, околиці Львова, м. Винники, смт. Брюховичі тощо.
Щоб ці громадські простори ожили, необхідно продумати функціонування інфраструктури, першочергово – транспортну логістику, створення мережі паркінгів (наземних і підземних).
Розвиток туризму має бути у гармонії з історичним містом, у гармонії з його мешканцями.
6. Особливий статус м. Львова

Необхідність збереження Львова зумовлена його особливим статусом не тільки серед українських, але і серед міст світу. Скарб міста – це його спадщина.
Львів отримав статус культурної столиці України у 2009 році. Культурна спадщина м. Львова є частиною світової матеріальної та духовної культури, носить неоціненний характер для сучасних i прийдешнiх генерацій всього людства та має визнану виняткову загальнолюдську цінність.
Влада Вроцлава у 2016 році запропонувала Львову розділити титул Європейської столиці культури (для Львова це є неофіційним титулом).
Львів є членом організацій: “Eurocities“, “European Cities Marketing“, OWHC (Організації міст світової спадщини) та “Energie-Cites.
Львів включений до списку історичних населених місць України (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 “Про затвердження Списку історичних населених місць України“) і у ньому визначені межі історичного ареалу (рішення виконавчого комітету від 09.12.2005 № 1311 “Про затвердження меж історичного ареалу та зон регулювання забудови міста Львова“).
Ансамбль історичного центру м. Львова, який внесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО (рішення ЮНЕСКО від 05.12.1998), складається з давньоруської і середньовічної частини міста та ансамблю собору Святого Юра. Буферна зона вказаного об’єкта світової спадщини збігається з межами історичного ареалу міста.
У місті є музей-заповідник Личаківський цвинтар“. Два парки Львова є памятками садово-паркового мистецтва національного значення, одинмісцевого. Всього у Львові є 8 пам’яток садово-паркового мистецтва, 11 археологічних пам’яток, 293 історичних пам’яток, 2089 пам’яток архітектури та містобудування, 87 пам’яток монументального мистецтва.
Львів має привабливу туристичну інфраструктуру: більше тисячі закладів харчування, біля 9 тисяч місць у закладах розміщення, зручні транспортні ворота сучасний аеропорт, залізничний та автовокзали.
Згідно з соціологічними опитуваннями індекс туристичної привабливості Львова залишається високим і станом на вересень 2015 року становить 4,72 (за 5-ти бальною шкалою). Індекс задоволеності гостей міста туристичними послугами порівняно з жовтнем 2014 року зріс до 4,29 (був 4,1). Гості міста дуже високо оцінили рівень безпеки у Львові (91,6 відсотка серед внутрішніх та 85,8 відсотка серед іноземних туристів почувають себе тут безпечно).
Львів є брамою, крізь яку світ зможе пізнати українську культуру і ментальність.
7. Туристичні потоки

Основою туризму є туристичні ресурси. Їх логістична оцінка (потенціал) це максимально можливий потік туристів, який не зашкодить стану самих ресурсів (об’єктів), умовам відпочинку і стану здоров’я туристів, екології регіону їх розташування, умовам життя місцевого населення.
Логістика туризму основним предметом має потоки туристів, які надходять у місця розташування туристичних ресурсів. Ці потоки є дуже різноманітними за складом туристів, їхніми потребами, маршрутами (дестинаціями), фінансовими можливостями тощо, але у місці споживання туристичної послуги (на туристичному об’єкті) потоки туристів можна виміряти за допомогою таких уніфікованих показників як:
1) потужність туристичного потоку (кількість туристів на певний момент часу);
2) інтенсивність туристичного потоку (кількість туристів за певний відрізок часу);
3) щільність туристичного потоку (густота туристів на квадратний кілометр площі на певний момент часу);
4) ритмічність туристичного потоку (його регулярний характер).
Звідси постає проблема визначення логістичного потенціалу всіх видів туристичних ресурсів, тобто окреслення максимально можливого туристичного “навантаження на конкретний туристичний ресурс (об’єкт), громадський простір, що не зашкодить сталому розвитку туристичного бізнесу.
При формуванні та раціональному використанні ресурсів туристичної дестинації слід враховувати той чинник, що в основі розвитку туризму лежить засада максимально допустимого навантаження, перевищення якого призводить до негативних наслідків фізичного, психологічного та соціального характеру.
Концепція допустимого навантаження є особливо важливою нині, коли обмежені ресурси дестинації підлягають постійно зростаючому тиску з боку їхніх користувачів – туристів. Розвиток туризму має бути контрольований та туристичні потоки грамотно розподіленими.
Жодне місто в Україні та за кордоном, які вже потерпають від великої кількості туристів, комплексно не досліджувало питання балансу мешканців і туристів – є локальні рішення місцевої влади, які регулюють правила поведінки вуличних музик, художників тощо, є окремі наукові дослідження.
Кількість туристів не можна регулювати, але кількість фестивалів, крамниць, ресторанів, готелів, які їх приваблюють – можна. Необхідно також визначити зони міста, у яких будуть діяти правила та обмеження.
Регулювання повинно бути ліберальним: не забороняти, а створювати умови для ведення туристичного бізнесу як у центрі міста, так і за його межами. Львів уже є в ситуації, коли необхідно розподіляти туристичні потоки. Надмірна кількість туристів витісняє мешканців з центру міста і це загрожує втратою туристичної привабливості Львова.
Необхідно розмежувати поняття туристичного навантаження на дві частини: врегулювання і розподіл туристичних потоків та розширення меж туристичного Львова.
8. Допустиме туристичне навантаження

Допустиме туристичне навантаження – це те максимальне навантаження, яке може витримати туристична дестинація (або конкретний туристичний об’єкт) без суттєвої шкоди для місцевих ресурсів, без негативних вражень від подорожі та без виникнення соціально-економічних проблем у місцевого населення.
Допустиме туристичне навантаження можна поділити на чотири основних види:
1) фізично-допустиме навантаження – це рівень відвідуваності туристичної дестинації або конкретного туристичного об’єкта, перевищення якого призводить до їх фізичної руйнації;
2) екологічно-допустиме навантаження – це рівень відвідуваності туристичної дестинації або об’єкта, перевищення якого призводить до неприйнятих екологічних наслідків. Відбувається це у результаті дій туристів або внаслідок негативних наслідків від функціонування обслуговуючої туризм інфраструктури, у тому числі туристично-атракційного транспорту;
3) туристичне соціально-допустиме навантаження – рівень відвідуваності туристичної дестинації або об’єкта, перевищення якого тягне за собою погіршення вражень від подорожі;
4) місцеве соціально-допустиме навантаження – рівень відвідуваності туристичної дестинації, перевищення якого призводить до негативних наслідків для способу життя місцевого населення та погіршення його взаємозв’язків з туристами.
Визначення допустимого туристичного навантаження на туристичну дестинацію не має єдиного механізму розрахунків. Це зумовлене особливостями самих туристичних дестинацій, які можуть бути великим містом, курортом тощо, а також внутрішніми особливостями, тобто орієнтацією на певні види туризму.
Визначення допустимого туристичного навантаження на велике місто є складнішим, ніж для інших туристичних дестинацій. Сутність підходу полягає у визначенні взаємозв’язку пропускної спроможності об’єктів культурно-історичного потенціалу великого міста з необхідністю та достатністю розвитку готельного комплексу у ньому, а також інших елементів туристичної інфраструктури.
Основу пропонованого підходу становить цільова туристична спрямованість міста, насамперед, на пізнавальний туризм та методика Всесвітньої туристичної організації з розрахунку пропускного потенціалу історико-архітектурних та виставкових об’єктів.
У Львові необхідно започаткувати систему постійного моніторингу туристичного навантаження. Для цього необхідна робота спеціальної служби (відділу), яка би вивчала стан справ у дестинації з точки зору перспектив розвитку туризму із залученням фахівців, у тому числі науковців. Ця служба також має доповнювати статистичні дані проведенням власних маркетингових досліджень у сфері туризму дестинації з метою оцінки можливостей та прихованих резервів розвитку останньої, виявлення потреб та можливостей туристів, аналізу перспектив розвитку окремих видів туризму, визначення нових об’єктів, які зацікавлять туристів тощо.
Така інформація допоможе точно встановити рівень допустимого туристичного навантаження на туристичну дестинацію та її об’єкти з боку туристів, а це дозволить:
1) забезпечити раціональне та стале функціонування дестинації, а також запобігання негативним, проблемним ситуаціям для життєдіяльності місцевого соціуму (наприклад, загострення транспортної ситуації у місті тощо);
2) запропонувати якісний туристичний продукт, що забезпечить максимальний ступінь комфорту під час перебування туристів у дестинації та надасть можливість вільного доступу до об’єктів туристичного інтересу;
3) знизити негативні наслідки впливу туризму на культуру, наприклад, на її надмірну комерціалізацію;
4) поліпшити міжособові взаємовідносини місцевого населення та туристів.
Вирішити проблему надлишкового туристичного навантаження можливо на підставі застосування положень, засад та методів новітнього науково практичного напрямку логістики туризму, зокрема моделі стійкого розвитку туризму.
Стійкий туризм“ (англійською мовою Sustainable tourism) – сучасна концепція розвитку туризму, яка грунтується на принципах концепції стійкого розвитку. Це туризм, який задовольняє всі наявні потреби, але при цьому розвивається таким чином, щоб забезпечити аналогічними можливостями майбутні покоління.
Принципи стійкого туризму:
1) контрольоване використання технологій туристичного обслуговування, передусім автотранспорту, енергії, питної води тощо;
2) соціальна справедливість щодо місцевих громад, тобто прибуток та інші блага від туризму мають розподілятися на паритетних засадах, з врахуванням інтересів місцевого населення, а не переходити до іноземних інвесторів і національної еліти;
3) естетична гармонія туристичного природокористування, яка полягає у тому, що туристична діяльність та інфраструктура повинні органічно вливатися в історично сформоване середовище і зберігати унікальну своєрідність кожної місцевості.
9. Головні пріоритети, напрямки, завдання міської політики
щодо розподілу туристичного навантаження

Головні пріоритети обумовлені сформульованою у цій Концепції метою здійснити перехід на якісно новий рівень комфорту туристів та мешканців міста Львова на основі врахування особливого статусу міста як надбання Світової спадщини ЮНЕСКО, гармонійного розвитку туристичного кластеру, підприємництва та туристичної інфраструктури в архітектурному середовищі міста.
Головними напрямками розвитку та оптимізації туристичного навантаження на громадський простір Львова слід вважати:
1) розробку та здійснення єдиної політики міської ради у сфері розподілу туристичного навантаження;
2) розширення меж туристичного Львова“;
3) врахування інтересів всіх учасників ринку з метою гарантування захисту їх законних прав та інтересів.
Основними завданнями з реалізації цих напрямків є:
1) формування пріоритетів та завдань організації розподілу туристичного навантаження разом з визначенням методів та засобів їх реалізації;
2) формування єдиного простору життєдіяльності людини у гармонії з природним і міським середовищем, туристичними об’єктами, які притягують туристів;
3) створення умов, які забезпечать ріст привабливості об’єктів туристичного зацікавлення поза межами історичного ареалу Львова;
4) створення сприятливих інвестиційних умов та розвитку конкурентоспроможного високоефективного бізнесу у туристичному кластері;
5) опрацювання механізмів збільшення дохідної частини бюджету міста через впровадження інноваційних підходів у розвитку туризму;
6) впровадження функціонального зонування території міста з метою розподілу туристичного навантаження;
7) визначення сукупності механізмів здійснення Концепції, які б склали зміст політики уповноважених виконавчих органів та суб’єктів туристичного кластеру у сфері розподілу туристичного навантаження.
10. Обсяг фінансових ресурсів

Фінансове забезпечення заходів з реалізації Концепції здійснюється у межах кошторисних призначень, передбачених у міському бюджеті м. Львова на відповідний рік, за рахунок міжнародної технічної та фінансової допомоги та з інших джерел, незаборонених законодавством України.
11. Очікувані результати

Реалізація Концепції сприятиме:
1) вжиттю заходів, спрямованих на вивільнення центральної, особливо пішохідної, частини міста від транспорту;
2) створенню комфортних і безпечних умов перебування у громадському просторі мешканців та гостей міста, їх вільному доступу до туристично привабливих об’єктів;
3) розвитку громадських просторів поза межами сьогоднішнього туристичного Львова“;
4) забезпеченню збереження і розвитку найцінніших історико-архітектурних територій та об’єктів архітектурної, культурної, історичної і природної спадщини;
5) забезпеченню доступності туристичних ресурсів для всіх категорій осіб, особливо для осіб з особливими потребами;
6) доступності публічних послуг, підвищенню їх якості.
Економічний ефект – прямий ефект виміряти не можливо, але це дає поштовх розвитку територій, через які пролягають туристичні маршрути, ефективному використанню архітектурної та культурної спадщини, промоції міста.
Результат – збільшується кількість туристів, зростає рівень їх задоволеності сферою гостинності Львова, забезпечено баланс інтересів туристів, мешканців, інших учасників кластеру.



Керуючий справами
виконкому М. Литвинюк

Віза:

Начальник управління
туризму Г. Малець


                                      Додаток 1
                                до Концепції розподілу
                                туристичного навантаження на
                                громадський простір Львова

ЗНАЧЕННЯ
понять та термінів, які використовуються у Концепції


Ансамбль історичного центру м. Львова – пам’ятка культурної спадщини, яка викликає виняткову цікавість, у тому числі світову, статус якої визначений Комітетом ЮНЕСКО по пам’ятках світової спадщини, який внесений до міжнародного Списку світової спадщини.
Дестинація (латинською мовою destino – “призначення“, “місцезнаходження“) – географічна територія, яка є привабливою для туристів завдяки наявності унікальних або специфічних туристсько-рекреаційних ресурсів та відповідної інфраструктури, доведених до споживачів у вигляді готового туристичного продукту з метою задоволення їх найрізноманітніших потреб.
Зона, яка особливо охороняється (зона середньовічного міста) – функціональна зона, у межах якої забезпечуються умови для збереження компонентів та об’єктів, відвідування якої строго регламентоване.
Культурна спадщина – матеріальні та духовні цінності народу, створені у минулому, а також пам’ятники та історико-культурні території та об’єкти, які мають велике значення для збереження і розвитку самобутності народу.
Норма туристичного навантаження – нормативно визначене допустиме одночасне навантаження, яке вимірюється кількістю осіб за одиницю часу на одиницю площі.
Об’єкти туристського інтересу – визначні пам’ятки, природні об’єкти і природно-кліматичні зони, соціально-культурні об’єкти показу тощо, спроможні задовольняти потреби туриста під час туристичної поїздки або подорожі й споживанні туристичних послуг або туристичного продукту.
Пропускний потенціал – максимальне навантаження, що може витримати той чи інший туристичний об’єкт без серйозної втрати для місцевих ресурсів.
Психологічна ємкість – критерій норм допустимих навантажень на природний комплекс, який враховує стан психофізичної комфортності туристів.
Рекреаційна ємність – здатність території забезпечувати для певного числа відпочиваючих психофізіологічний комфорт і можливість спортивно-оздоровчої діяльності без деградації природно-територіального чи антропо-культурного комплексу і швидкого зношування соціального обладнання.
Рекреаційний потенціал це сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов організації рекреаційної діяльності на певній території.
Турист особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з незабороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобовязанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін.
Туристична інфраструктура сукупність підприємств, установ і закладів, діяльність яких спрямована на задоволення потреб людей, які беруть участь в оздоровленні або відпочинку, а також шляхів сполучення і транспорту та обєктів розміщення.
Туристичний маршрут – це:
1) географічно визначена, прив’язана до певної місцевості та особливих об’єктів, описана з різною детальністю траса маршруту, мандрівки;
2) шлях, який пересікає певний географічний простір з туристичними пам’ятками та особливостями;
3) попередньо спланований шлях переміщення туристів по географічних точках протягом призначеного проміжку часу з метою отримання передбачених туристично-екскурсійних послуг.
Туристичний об’єкт – особливе містобудівне утворення, орієнтоване на пропонування туристам певного (заданого) об’єму послуг та реалізацію спеціалізованих туристичних програм.
Туристичний потенціал – максимально можливий об’єм виробництва і реалізації туристичних послуг при певній кількості та якості наявних туристичних ресурсів та умов, які забезпечують їхнє використання.
Туристичний продукт попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, неповязані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань обєктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).




Начальник управління
туризму Г. Малець



                                      Додаток 2
                                до Концепції розподілу
                                туристичного навантаження на
                                громадський простір Львова


АРЕАЛ,
який потребує першочергового розподілу туристичного навантаження
(просп. Свободи включно з алеєю (ліва сторона), пл. Торгова –
пл. Князя Ярослава Осмомисла – вул. І. Гонти – вул. М. Кривоноса –
вул. В. Винниченка – пл. Митна – вул. І. Франка – пл. Соборна –
пл. Галицька – пл. А. Міцкевича)





Начальник управління
туризму Г. Малець



Додаток 3
до Концепції розподілу
туристичного навантаження на
громадський простір Львова


ЗОНИ
проведення культурно-мистецьких масових заходів у центральній частині міста


№№
з/п
Місце проведення заходу
Вид заходу
1.Просп. Свободи1. Паради, карнавали.
2. Мітинги, марші.
3. Святкові ярмарки.
2.Площа перед Львівським національним
академічним театром опери та балету
ім. С. Крушельницької
1. Симфонічна музика.
2. Вуличні вистави, виставки, інсталяції, перфоманси.
3.Пл. Ринок



Ратуша (внутрішнє подвір’я)
1. Флеш-моби.
2. Вуличні вистави, виставки, інсталяції, перфоманси.
3. Святкові паради.
4. Локації міських свят, фестивалів, акцій.
5. Симфонічна, джазова музика.
4.Пл. Музейна1. Кінопокази.
2. Релігійно-побутові дійства (вертепи, колядки, гаївки, ожинки тощо).
3. Локації міських свят і фестивалів.
5.Площа біля Порохової вежі1. Історичні реконструкції.
2. Молодіжні, дитячі, спортивні заходи.
6.Вул. Краківська1. Барди (співана поезія).
2. Вуличні виставки, інсталяції, перфоманси.
7.Вул. Лесі Українки1. Локації міських свят і фестивалів, акцій.
2. Виставки живопису.
8.Сквер навпроти Львівського
академічного обласного театру ляльок
(пл. Данила Галицького)
1. Локації міських свят і фестивалів, акцій.
2. Виставки живопису.
9.Оглядовий майданчик парку “Високий Замок“1. Арт-майстерня.
10.Пл. Галицька (памятник Данилу Галицькому)1. Виступи оркестрів.
11.Вул. Галицька1. Вуличні вистави, виставки.
2. Барди (співана поезія).
12.Пл. А. Міцкевича1. Локації міських свят, фестивалів, акцій.
13.Пл. Коліївщини1. Локації міських свят, фестивалів, акцій (арт-фестивалі).
2. Виставки.
14.Вул. Валова (Музей ідей“)1. Гастрономічні майстер-класи.
2. Фестиваль кіно.
3. Вуличні вистави, виставки, інсталяції, перфоманси.
15.Пл. Митна1. Виставки.
2. Святкові ярмарки.
3. Локації міських свят, фестивалів, акцій.
16.Площа біля пам’ятника І. Франку1. Флеш-моби.
2. Локації міських свят, фестивалів, акцій.
3. Спортивні змагання та масове дозвілля дітей і молоді.
4. Рекламні акції.
17.Парк ім. І. Франка, ротонда 1. Духова музика.
2. Тематичні вистави, виставки.
3. Виставки домашніх тварин.
4. Гастрономічні акції.
5. Танцювальні заходи.
18.Майдан та сквер навпроти Львівського державного цирку (вул. Городоцька)1. Розваги для дітей, молоді, сімейні розваги.
19.Центральний парк культури і відпочинку
ім. Б. Хмельницького
1. Музичні фестивалі (у тому числі виступи рок-, поп-музикантів).
2. Арена проведення ярмарків та святкової торгівлі.
3. Автофестивалі.
4. Велоакції.
5. Спортивні змагання та масове дозвілля дітей і молоді.
6. Льодовий майданчик, ялинка.
7. Тематичні покази та акції у Літньому кінотеатрі.
8. Виставки.
9. Рекламні акції.
20.Музей народної архітектури та побуту у Львові1. Виставки та ярмарки виробів народних ремесел, зони проведення майстер-класів.
2. Виступи фольклорних колективів.
3. Локації міських свят, фестивалів, акцій.
21.Стрийський парк (кінопалац Львів“)1. Масове дозвілля мешканців та гостей міста.
2. Спортивні змагання (марафони, пробіги).
22.Стадіон Арена-Львів1. Виступи рок-, поп-музикантів.
2. Авто- (мото-, вело-) фестивалі, акції, змагання.
3. Локації міських свят, фестивалів, акцій.
23.Пл. Старий Ринок1. Кінопокази.
2. Літературні читання, театралізовані покази.
3. Інсталяції, перфоманси.
24.Пл. С. Яворського, пл. Олекси Гасина,
пл. Святого Теодора, пл. Василя Вишиваного, пл. Є. Петрушевича, пл. Святого Юра
1. Вуличні вистави, виставки, інсталяції, перфоманси.
2. Локації міських свят і фестивалів, акцій.
3. Літературні читання.
25.Околиці міста (історичні дільниці Майорівка, Підзамче, Кастелівка, Новий Світ, Левандівка)1. Вело-, мото-, автоперегони.
2. Фестиваль графіті, вуличні інсталяції, перфоманси.
3. Локації міських свят і фестивалів, акцій.
26.м. Винники, смт. Брюховичі1. Локації міських свят і фестивалів, акцій.


      Начальник управління
      туризму Г. Малець